- В ООН озвучили прогноз урожаю зернових в Україні
- Україною зібрано рекордних 70 мільйонів тонн зерна
- У поточному МР експорт зернових становитиме 24,4 мільйона тонн
- Експорт української кукурудзи до кінця поточного маркетингового року може перевищити 14 мільйонів тонн
- З липня по жовтень 2012 експорт української пшениці зріс в 2,3 разу
УЗ уклала перший договір у рамках експерименту із допуску приватних локомотивів на залізницю
Обсяг урожаю 2020/21 маркетингового року менший за будь-які песимістичні очікування: із 99% площі полів зібрано близько 64 млн тонн зернових, і цей показник уже не перевищить досягнутих у 2019/20 МР 75,5 млн тонн. Тобто, цьогорічний урожай буде на 15% меншим, аніж урожай 2019 року. Про це пише Микола Кучер, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, у своєму блозі на НВ.
«Було б логічно, аби у таких же пропорціях скорочувався у нас і агроекспорт. Але маємо іншу ситуацію. У 2020 році експорт пшениці виріс на 2,7%, ячменю — на 29,4%. Поставки кукурудзи поки що відстають від минулорічних темпів на 9%. Але тут слід пам’ятати, що цьогорічний урожай кукурудзи в Україні — найменший за останні 5 років: у 2020 році зібрали 29 мільйонів тонн — це за оперативними даними і не в заліковій вазі, а в 2019 році близько 36 мільйонів тонн.
Ще один нюанс. Меморандум про взаєморозуміння, який цього року підписали Мінекономіки та зернотрейдерські асоціації, передбачає граничні обсяги поставок у 17,5 млн тонн пшениці й 1 тисячу тонн жита, і жодних лімітів — по кукурудзі. Хоча такі параметри погоджувались із прогнозу врожаю в 72 мільйони тонн зернових, а він, як знаємо, не реалізувався. І відповідно, граничні обсяги по експорту пшениці також слід було б знизити», — зазначає Микола Кучер.
Нещодавно USDA опублікувало прогноз, у якому очікуваний обсяг зернового експорту з України складає 25 мільйонів тонн. Такий прогноз хіба що «розігріє» попит на світовому ринку на українське зерно, і відповідно — підвищить темпи експорту продукції агросектору.
«Уже є підстави побоюватись, що для українських тваринників може не вистачити запасів кукурудзи. Вони б’ють на сполох і через профільні організації закликають уряд втрутитися в неконтрольований експорт кормових культур. Розмови про збільшення квот на імпорт кукурудзи урядом Китаю лише поглиблюють панічні настрої поки що лише агровиробників, але у випадку підвищення цін на товари споживчого кошика українця, незадоволених буде значно більше», — підкреслює Микола Кучер.
За його словами, нинішня ситуація в Україні і відсутність чіткої політики уряду з забезпечення продовольчої безпеки викликає побоювання в повторенні кризи 2003/04 МР. Тоді, через посуху урожай впав до критичних 20,6 млн тонн. Тодішній уряд не поставив вчасно «заслін» для неконтрольованого агроекспорту, і в результаті в Україні — аграрній державі, виник дефіцит у 2 мільйони тонн продовольчого зерна. Покривати дефіцит довелось за принципом «з миру по нитці» — ті два мільйони тонн зерна довелось докуповувати в Росії, Угорщині та навіть у Казахстані.
«Дуже хотілося б, щоб ми нарешті навчилися оминати «граблі» і не повторювати помилок попередників, принаймні в питаннях безпеки. Україна нині стоїть на порозі системних проблем, що можуть загрожувати продовольчій безпеці, і відповідно — вимагають системних рішень. Наші зернові рекорди останніх п’яти років багато в чому тримались на сприятливих погодних умовах. Але 2020 рік показав, що кліматичні зміни — безповоротні, аграрії втратили значну частину посівів через кліматичні проблеми і технологічні помилки, але надалі ще складніше буде відвойовувати врожай. До того ж, у липні 2021 року має стартувати ринок землі, а такого роду реформи у перші роки завжди дають певну «просадку» по виробництву продовольства», — зазначає Микола Кучер.
На його думку, система державного управління агросектором в Україні також розбалансована.
«Влада взяла курс на загальну ліквідацію чи приватизацію державних агропідприємств. Але, чи варто цю політику реалізовувати так бездумно і поспішно? В Фонді державного майна України дуже переймаються миттєвим закриттям бюджетних дір за рахунок приватизації, але в результаті такі дії можуть поглибити кризову ситуацію в країні. В період глобальної економічної кризи розпродаж важливих для продовольчої безпеки підприємств, та ще й за безцінь, можуть спричинити втрату державою контролю над продовольчою ситуацією. Переконаний, що по окремих державних агропідприємствах варто переглянути рішення, щоб вони не йшли на ліквідацію чи приватизацію, а виконували свою роль — забезпечення продовольчої безпеки України», — підкреслює Микола Кучер.
За його словами, є певний дисбаланс і між гравцями агроринку. Зернотрейдери зорієнтовані на максимальне вивезення зернових на експорт, тваринники та борошномели — щоб зерно залишалось в Україні і реалізовувалася вже продукція з доданою вартістю. І не вистачає елементу, який міг би внести рівновагу в ці інтереси.
https://ukraine.web2ua.com
