«Чи є майбутнє у форвардних контрактів в Україні?»

14 January, Розділ Новини, переглядів 1 109

Українська зернова асоціація запрошує приєднатися до круглого столу онлайн за участю експертів, представників фінансового та банківського сектору, юристів та інших учасників зернового ринку.

У зв’язку з очікуванням зростання судових процесів щодо невиконання форвардних контрактів на постачання зерна на січень-лютий 2021 року на зерновому ринку України, УЗА ініціювала проведення онлайн круглого столу «Чи є майбутнє у форвардних контрактів в Україні?».

Мета заходу привернути увагу до критичної ситуації, яка склалася на ринку через невиконання форвардних контрактів, оскільки не всі учасники зернового ринку до кінця усвідомлюють можливі негативні наслідки. Наша мета обговорити проблему за участю фінансистів, банкірів, юристів, спрогнозувати подальші наслідки для зернового ринку України та знайти шляхи виходу із критичної ситуації, яка склалася на ринку з форвардними контрактами.

Тематики круглого столу:

Запровадження форвардних контрактів та форвардні контракти як інструмент розвитку українського агросектору. Результати для зернової та олійної галузі.

Форвардні контракти: принципи, партнерство та історії успіху.

Проблема дефолтів за форвардними контрактами в сезоні 2020/2021: залучення фінансування, кредитування, судові процеси та виплата боргів чи компенсацій.

Втрата довіри між учасниками ринку зерна та економічні наслідки цього явища.

Недоотримання валютної виручки через зменшення експортного потенціалу.

Круглий стіл відбудеться 2 лютого о 14:00 в онлайн режимі за допомогою програмного забезпечення ZOOM з ретрансляцією у мережі Facebook.

Модератор: Микола Горбачьов, президент Української Зернової Асоціації.

Спікери:

Леся Кузьменко, заступник Голови Європейського банку реконструкції і розвитку в Україні

Олена Волошина, керівник діяльності Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні

Олег Нів’євський, доцент Київської школи економіки

Світлана Малиш, аналітик аграрних ринків Чорноморського регіону Refinitiv

Сергій Щепанський, CEO Агропросперіс Банк

Катерина Гупало, партнер Адвокатського об’єднання Arzinger

Організатор заходу: Українська зернова асоціація

Співорганізатор: ПроАгро Груп

Генеральний партнер: Адвокатське об’єднання Arzinger

Інформаційна довідка

УЗА вважає, що на українському ринку зерна склалася кризова ситуація, яка може призвести до проблем з фінансуванням аграрної галузі, а відтак стагнації в сфері виробництва зерна. Сьогодні аграрний експорт складає 40% від загальних валютних надходжень країни. Відповідно, стагнація зернової галузі та скорочення виробництва зерна матиме вкрай негативний вплив на економіку країни, фінансову стабільність, кредитоспроможність учасників аграрного ринку, та доходи українського бюджету. Як наслідок, Україна може втратити зовнішні ринки зерна та статус одного з провідних гравців глобального ринку зерна, перетворившись на дисконтний та ризиковий ринок.

Історія відродження галузі

Як відомо, Україна сьогодні забезпечує продовольством 150 млн. людей у світі, ми постачаємо в інші країни вдвічі більше зерна, аніж споживаємо самі. Україна входить до ТОП-5 експортерів зерна у світі, сформувавши імідж надійного постачальника, зокрема й тому, що не запроваджувала жодних обмежень на експорт зерна під час пандемії коронавірусу на відміну від інших країн. Сьогодні Україна вирощує майже вдвічі більше зерна, аніж 20 чи навіть 10 років тому.

Майже 30 років тому, сільське господарство було в стагнації, в аграріїв не було ні фінансів, ні сучасних засобів для того, щоб вирощувати зерно та розвиватися. Вихід був знайдений через прогресивно-компромісний механізм фінансування аграріїв покупцями зерна. Це дозволило залучити необхідні фінанси в галузь, а згодом підключити фінансування з боку банків. З того часу, з’явилося багато сильних компаній – виробників зерна, середніх та малих фермерських господарств.

Проте покупці зерна, експортери, залишаються головними джерелами для фінансування аграріїв. Сьогодні вони забезпечують близько третини необхідних коштів для проведення посівної та вирощування зерна аграріями, та гарантовано купують весь надлишок, просовуючи українське збіжжя по всьому світу.

Поточна ситуація на ринку

Ситуація на зерновому ринку України непроста. Свій внесок зробила як пандемія та карантинні обмеження, так і кліматичні умови. Через примхи погоди врожай цьогоріч менший від показника минулого року, але його загальний обсяг понад 82 млн т не викликає занепокоєння, та є одним з найбільших врожаїв за всі роки Незалежності нашої країни.

Звісно, є регіони в Україні де аграрії постраждали і майже втратили весь врожай через сувору засуху – це переважно південні області України. Інші ж регіони не зазнали значних втрат. Зменшення показників врожайності та високий попит на зерно на світовому ринку спричинило стрімке зростання цін на зернові та олійні культури на українському.

Масла у вогонь кризової ситуації на ринку також підлило міжнародне ціноутворення – стрибок цін на кукурудзу та соняшник на світових ринках, які на момент збору врожаю значно перевищили ціни зафіксовані у форвардних контрактах весною цього року. Різниця сягає $50-60, а подекуди і $80 на тонні. Така ситуація, а також підбурювання з боку різних «лідерів думок», спровокувало частину виробників та постачальників прийняти рішення не виконувати укладені контракти, посилаючись на форс-мажор, викликаний нібито неврожаєм в країні. Хоча в цьому році Україна, як вже було зазначено, зібрала 3-4 за обсягом врожай за всю історію з часу проголошення Незалежності.

Окрім того, неоднозначну позицію зайняло і профільне Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, яке зазнало маніпуляцій з боку певних агентів впливу, метою яких було дестабілізувати розвиток зернового ринку та галузі загалом. Так, Мінекономіки, розпочавши консультації щодо виконання форвардних контрактів і завівши мову про так званий меморандум, що передбачав списання боргів і зобов’язань, дало підстави недобросовісним учасникам ринку не виконувати укладені ними контракти. Таким чином, некоректний меседж профільного Міністерства дав поштовх до невизначеності на ринку. Зрозумівши всі катастрофічні наслідки для ринку й галузі за невиконання контрактів, Міністерство просто самоусунулося від проблеми, додавши лише ще більшої невизначеності й турбулентності на ринок.

За таких умов багато українських учасників ринку зернових (як виробників, так і локальних трейдерів) вирішили скористатися ситуацією на ринку та відмовитися від виконання укладених раніше цього року форвардних контрактів на постачання продукції.

Можливі негативні наслідки для галузі

Форвардні контракти, як вже було зазначено, традиційно укладаються виробниками продукції та покупцями зерна заздалегідь, і фактично є джерелом фінансування посівної кампанії – закупівлі насіння, пального, засобів захисту рослин та мінеральних добрив, та виступають суттєвим інструментом, запобігаючи ризикам падіння цін на протязі декількох місяців під час збору врожаю. І найбільше прикро те, що основний мотив тих, хто відмовляється від виконання укладених контрактів не менша врожайність та загалом врожай, а вища ціна на ринку сьогодні у порівнянні з ціною укладених контрактів. Ба більше, абсолютна більшість з тих, хто намагається уникнути виконання форвардних контрактів, не є представниками постраждалих регіонів Півдня України.

Дійсно в Україні є регіони, які зазнали великих втрат через несприятливі погодні умови цього року, але площа таких втрачених посівів незначна в масштабі країни. Очевидно, що ті аграрії, які втратили врожай знаходять спільну мову з покупцями, яким чином вирішити проблему. УЗА наголошує, що левова частка тих, хто відмовляється від виконання контрактів, представники регіонів, які не постраждали від погодних умов. Ба більше, виробники законтрактували за форвардами близько 25-30% врожаю кукурудзи в цьому сезоні або 6-7 млн т, тому навіть при зниженні врожайності і при загальному врожаї близько 30 млн т, вони мають змогу виконати контракти та решту реалізувати за поточними ринковими цінами.

Ми можемо легко визначити до яких масштабних збитків приведе ситуація з масовим невиконанням форвардних контрактів. Покупці зерна за форвардними контрактами, які згодом повинні експортувати його, несуть прямі збитки. Ці втрати дорівнюють різниці в ціні, по якій вони купляли зерно весною у виробників та поточній ціні на ринку. Адже, експортер, купивши зерно весною, так само одразу його продав на зовнішні ринки по відповідній ціні з поставкою восени. Варто зазначити, що експортери відповідають за значно більші фізичні обсяги поставок і вони не можуть компенсувати свої збитки за рахунок реалізації незаконтрактованих обсягів зерна, як це можуть зробити виробники. Окрім того, такий покупець не може відмовитися виконувати свій експортний контракт і йому доведеться купити необхідний обсяг зерна на ринку по значно вищій ціні і понести всі збитки одразу.

Отже, якщо взяти навіть цифру законтрактованого обсягу кукурудзи за форвардами близько 6 млн. т по ціні $150-160 за тонну. При поточній ціні близько $220, різниця складає $60-70 на тонні. Таким чином, якщо всі підуть за прикладом недобросовісних виробників зерна і відмовляться виконувати форвардні контракти по кукурудзі, то прямі збитки експортерів складуть понад $360-420 млн або більше 10 млрд. гривень за нинішнім курсом. При цьому, зрив строків постачання зерна додасть збитків через простої суден в портах. Трейдери будуть змушені додатково платити ще за простої судна, подекуди $15-20 тисяч на день. Збитки на кожній відправці судна додатково можуть сягнути $200-600 тисяч.

В той же час, недоотриманий прибуток виробника сягне тих же $60-70 на тонні або $360-420 млн загалом. Однак, виробники зерна, які виростили і отримали достатній врожай, щоб виконати свої зобов’язання за форвардним контрактом (в середньому це 30% від потенційного врожаю), мають можливість решту врожаю продати на ринку по вищій ціні. Це можливо навіть, якщо господарство зазнало 20-30% втрат врожаю. Виконавши форвардний контракт, виробник забезпечує собі добру ділову репутацію та вигідні умови співпраці на майбутнє – йому радо запропонують фінансування майбутнього врожаю в наступні сезони.

Інакше недобросовісні учасники, які замість виконання контрактів бажають заробити надприбутки сьогодні – їх чекатимуть невтішні перспективи. Зрозуміло, що покупці зерна, трейдери та експортери, для того, щоб компенсувати свої збитки звернуться до судів. Хоча це не швидкий шлях, але в кінцевому підсумку вони отримають рішення судів на їх користь – про борги виробників перед ними. Також борг буде стягнутий через виконавчу службу, або його можуть викупити колектори, які будуть стягувати борг через майбутній врожай чи майно такого господарства.

Втрата довіри, фінансування та позицій України на світовому ринку

УЗА переконана, що невиконання форвардних контрактів, спричинивши мільярдні збитки для покупців зерна, призведе до втрати довіри до українського ринку, і як наслідок, міжнародні покупці зерна припинять фінансування української зернової галузі через такий інструмент як форвардні контракти. Загалом обсяг такого фінансування складає близько $10-11 млрд. на рік. Після цього, фінансувати виробництво зерна перестануть банки. Як наслідок, українська аграрна галузь втратить джерела фінансування, а це призведе до падіння виробництва, стагнації галузі, кардинальне зменшення експорту країни і значних економічних проблем.

На щастя, механізмів в світовій практиці забезпечення виконання всім відомого принципу «Pacta sunt servanda», що є основоположним принципом в сучасному цивільному та міжнародному праві, достатньо.

Відповідно до укладених форвардних контрактів, основні обсяги відвантаження зерна були заплановані на жовтень-листопад 2020 року. Якщо додати ще певний період у 10 днів на виконання контрактів, то з середини грудня можна очікувати активізації судових процесів проти недобросовісних постачальників, які відмовилися виконувати укладені раніше форвардні контракти. Саме тому слід очікувати активної фази судових процесів на січень-лютий місяць 2021 року.

Зокрема, форвардні контракти укладаються за стандартами GAFTA і англійського права, а його положення про форс-мажор (який виробники можуть отримати в Торгово-промисловій палаті України) автоматично не звільняє постачальників від виконання контракту.

В нинішній ситуації надзвичайно важливо аби всі учасники ринку, уряд, парламентарі та громадськість об’єднали свої зусилля над ідеєю цивілізованого виходу із кризової ситуації, не виходячи за рамки правого поля та чинного законодавства. УЗА переконана, що вирішення спорів повинно відбуватись відповідно до чинного контракту, а будь-які спроби «агентів впливу» дестабілізувати ситуацію на вітчизняного аграрному ринку повинні бути викорінені.