Аграрний тиждень. Україна
» » Олександр Демидов: «Наші сорти - запорука економічного процвітання і вітчизняних господарств, і всієї держави»
» » Олександр Демидов: «Наші сорти - запорука економічного процвітання і вітчизняних господарств, і всієї держави»

    Олександр Демидов: «Наші сорти - запорука економічного процвітання і вітчизняних господарств, і всієї держави»



    Щороку в середині червня у село Центральне, що на Київщині (Миронівський район), приїздять аграрії зі всієї країни. Адже тут розташований Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла (МІП), наукова установа – знана і в колах представників аграрної науки, і українського суспільства, і на світовому рівні. Бо ж інститут має багату понад 105-річну історію і славу, яку принесли їй шедеври світової cелекції – сорти озимої пшениці Українка 0246 і Миронівська 808.

    Цьогоріч, до слова, сортові ділянки цих та інших сортів пшениці, ячменю, тритикале можна було не тільки оглянути, а й розпитати селекціонерів про тонкощі технологій їх вирощування. Щоправда, нинішня погода працівників інституту не тішила: дощі, зливи, буревії до останнього породжували сумніви – проводити День поля чи ні? 
    Врешті-решт перемогло бажання зустрітись з аграріями, партнерами, колегами з інших установ і господарств, а головне, зробити свято для всіх жителів села. Вони ж бо так щороку чекають на цю подію!
     
    І ось все готове до визначної події року. Перед сортоділянками агрокультур виставлено палатки партнерів, які готові запропонувати аграріям свої продукти, зокрема, Український аграрний ресурс «Росток», ТОВ «Агрофірма Колос» та інші.
    Майданчик, де відбуватиметься сам захід, прикрашений корзиною достатку і тюками соломи із надписами «День поля». Облаштовано невеличкий буфет, де кожен із бажаючих може отримати воду, каву або чай, пиріжки з начинкою. Все – у одноразовому посуді. Дотримано всіх умов санітарної гігієни (серветки, антисептики, маски, тощо).




    Поки гості збираються, роздивляються боками чи перекушують з дороги, на сцені зеленого майданчику – співочо-танцювальне дійство. Виступають артисти-аматори фольклорного хорового колективу «Золота нива» села Центрального під художнім керівництвом Ніни Северин. Може навіть і більше за дорослих стараються солісти миронівського ансамблю пісні і танцю «Чорнобривець». Найбільше аплодисментів присутніх отримала оригінальна музикально-танцювальна композиція з життя українського села.

    Хліборобське свято
                 І ось урочиста мить. На сцену запрошують екс-міністр і екс-віце-прем’єр-міністр України з питань АПК Віктор Слаута, голова Обухівської райдержадміністації Олександр Гомон, голова Миронівської об’єднаної територіальної громади Віталій Савенко, директор МІП Олександр Демидов, ректор Білоцерківського національного аграрного університету Олена Шуст, директор ТОВ  «Агрофірми «Колос» Леонід Центило, президент ПАТ «Укагрохімхолдинг» Сергій Лісковський. 
                 Традиційно після підняття державного прапора України і прапору Миронівського інституту пшениці та покладання квітів до пам’ятника Василю Миколайовичу Ремеслу і меморіального каменю Соломону Львовичу Франкфурту розпочалась урочиста частина.

    Вітальним словом День поля відкрив директор МІП Олександр Демидов. Він наголосив, що сьогодні науковим продуктом Миронівського інституту пшениці є сорти-інновації пшениці, ячменю, тритикале. До Державного реєстру України щороку додаються й нові сорти миронівської селекції, в тому числі пшениці м'якої озимої. Щороку сорти МІП передаються і на державне сортовипробування України. Великим попитом у аграріїв користуються нові сорти озимої пшениці Світанок миронівський, Легенда Миронівська, Горлиця Миронівська, Оберіг миронівський, Берегиня мироновская Господиня Миронівська, МІП Вишиванка та інші, ярої пшениці – Панянка, Жизель, Діана, ячменю озимого Атлант миронівський, Паладин миронівський та ярого – Віраж, Талісман миронівський, озимого тритикале Амур, Обрій миронівський, Миролан. І сьогодні не здає своїх позицій сорт-довгожитель озимої пшениці Миронівська 65, понад 40 років вирощується просо Миронівське 51.

    Минулорічне досягнення селекціонерів інституту - озима пшениця сорту Берегиня Миронівська на площі 211 га показала  врожайність 101 ц/га, за що була внесена до Книги Рекордів України. 
    Щороку МІП укладає близько 150 ліцензійних договорів з наданням ліцензій на використання сортів мироновської селекції. Сьогодні колектив налаштований на плідну конструктивну працю. Планів багато і поле діяльності широке. 
    «Тож разом із колегами будемо втілюватиусе задумане в життя!» - підкреслив Олександр Демидов.
    З короткими вітаннями виступили й інші гості. 

    Один із приємних моментів - вручення диплома кандидата сільськогосподарських  наук. Його отримав Володимир Багатченко, -заступник директора з наукової роботи ТОВ «Агрофірма «Колос». За плідну співпрацю з Миронівським інститутом пшениці ряд виробничників і науковців удостоєні Почесних грамот і Подяк, які особисто вручив директор інституту Олександр Демидов.





    Робочу частину Дня поля присутні розпочали з огляду демонстраційних посівів. Презентацію нових сортів озимої та ярої пшениці, озимого та ярого ячменю, тритикале, жита, вівса провели заступник директора з наукової роботи Володимир Гудзенко, завідувачі селекційних підрозділів інституту Олександр Гуменюк, Світлана Хоменко та заступник директора Носівської станції Олександр Буняк.
    Бажаючі отримали консультації науковців щодо вирощування вибраних для свої господарств культур і сортів, поспілкувались новими бізнес-партнерами.

    На завершення заходу учасників Дня поля пригостили смачною юшкою, козацьким кулішем і шашликами. Дітям, звісно, приготували сюрприз: найсмачніший у світі десерт – морозиво. 


    Трішки історії
    Як відомо, сорт Українка 0246, названий так за пропозицією С.Л. Франкфурта, в 1927 році експонувався на Всесвітньому сільськогосподарському ярмарку в Лейпцигу (Німеччина), у 30-х роках став найпоширенішим сортом у СРСР. У 1929 році Українкою засівалося більше 2 млн. га посівних площ, перед війною – понад 6 млн. га. Зерно Українки з дуже високими хлібопекарськими якостями мало великий попит за кордоном і у 30-і роки було вагомою статтею в радянському експорті. Сорт Українка 0246 був визнаний міжнародним стандартом сильної пшениці.




    Сорт Миронівська 808, який розширив ареал вирощування озимої пшениці далеко на північ, завдяки цінним властивостям широко вирощувався не тільки в різних природно-кліматичних зонах СРСР від Прибалтики і Вірменії до Уралу, Алтаю, Сибіру, але займав великі площі й у соціалістичних країнах. Майже через 55 років після районування сорт-довгожитель Миронівська 808 і зараз вирощується в Росії та Казахстані.

    Завдяки високій продуктивності, зимостійкості, якості зерна Миронівська 808 визнана одним із найпоширеніших у світі за посівними площами сортів озимої пшениці, а завдяки високій комбінаційної здатності за цінними господарськими ознаками – одним із найбільш широко використовуваних у світовій селекції. Її нащадками є понад 400 сортів у різних країнах, вони зайняли природну нішу навіть у таких північних регіонах РФ, як Бурятія і Хакасія.                              

    У 70-х роках минулого століття миронівські сорти озимої пшениці (Миронівська 808, Іллічівка, Миронівська ювілейна) займали до 8 млн. га посівних площ у СРСР та 3 млн. га у країнах соціалістичного табору. Миронівський інститут мав постійні окремі експозиції в павільйонах «Зерно» ВДНГ СРСР і УРСР. Вирощування сортів озимої пшениці миронівської селекції дало за 10 років (1968–1977) чистий додатковий прибуток понад 1 млрд. 600 млн. карбованців. 

    У 70–80-х роках започатковано міжнародне співробітництво з Інститутом зернових культур Бернбург-Хадмерслебен (Німецька Демократична Республіка), Інститутом зернових культур Кромержиж (Чехословацька Соціалістична Республіка), польським Інститутом селекції та акліматизації рослин (м. Радзікув), болгарським Інститутом пшениці і соняшнику (м. Генерал Тошево) в царині селекції озимої пшениці та ячменю. Ця співпраця увінчалась створенням ряду спільних сортів. Сьогодні налагоджені зв'язки з представниками науки і бізнесу Угорщини, Молдови, Литви, в перспективі – Казахстану.

    У середині 90-х років укладаються угоди про обмін гермоплазмою з міжнародними координаційними селекційними центрами CIMMYT і ICARDA. Миронівський інститут є учасником Міжнародної програми селекції озимої пшениці (IWWIP). У 2014 році укладено угоду про асоційоване членство в Європейській інтегрованій системі генних банків (AEGIS).




    Дуже великою є теоретична і практична наукова спадщина багатьох поколінь миронівських вчених, зокрема внесок миронівських селекціонерів у зерновиробництво України. За час діяльності дослідної станції і Миронівського інституту більше 70 вчених захистили докторські і кандидатські дисертації, ряд з них удостоєні премій різного рівня, створено більше 300 сортів дев'ятнадцяти сільськогосподарських культур.

    У різний час найбільші посівні площі займали сорти озимої пшениці Українка 0246, Миронівська 808, Іллічівка, Миронівська ювілейна, Миронівська 61, Миронівська 27, Миронівська ранньостигла, Миронівська 65, Крижинка, Подолянка, Смуглянка, Богдана, Колос Миронівщини, Мирлєна, ярої пшениці – Миронівська яра, Колективна 3, Елегія миронівська, Струна миронівська, сорти озимого ячменю Бемір 2, Паллідум 77, Миронівський 87, Борисфен, Сейм, Тутанхамон, Жерар, ярого ячменю – Миронівський 86, Миронівський 92, Цезар, Соборний, Триполь, Хадар, Сонцедар, Юкатан, сорти озимого тритикале МАД 1, АДМ 4, АДМ 5, АДМ 11.
          
          Отже, вважають науковці МІП, їхнє сьогоднішнє завдання незмінне - миронівські сорти мають бути запорукою економічного процвітання і вітчизняних господарств, і всієї держави Україна.
                
      Ольга Морозова





    Схожі новини
  • Демонстрація здобутків
  • Угорцям цікаві сорти зернових миронівської селекції
  • Всеукраїнський День поля
  • ДЕНЬ ПОЛЯ «Сучасні сорти зернових культур та особливості технології їх вирощування».
  • ДЕНЬ ПОЛЯ «Сучасні сорти зернових культур та особливості технології їх вирощування».

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
Тваринництво
Відео

Олександр Демидов: «Наші сорти - запорука економічного процвітання і вітчизняних господарств, і всієї держави»



Щороку в середині червня у село Центральне, що на Київщині (Миронівський район), приїздять аграрії зі всієї країни. Адже тут розташований Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла (МІП), наукова установа – знана і в колах представників аграрної науки, і українського суспільства, і на світовому рівні. Бо ж інститут має багату понад 105-річну історію і славу, яку принесли їй шедеври світової cелекції – сорти озимої пшениці Українка 0246 і Миронівська 808.

Цьогоріч, до слова, сортові ділянки цих та інших сортів пшениці, ячменю, тритикале можна було не тільки оглянути, а й розпитати селекціонерів про тонкощі технологій їх вирощування. Щоправда, нинішня погода працівників інституту не тішила: дощі, зливи, буревії до останнього породжували сумніви – проводити День поля чи ні? 
Врешті-решт перемогло бажання зустрітись з аграріями, партнерами, колегами з інших установ і господарств, а головне, зробити свято для всіх жителів села. Вони ж бо так щороку чекають на цю подію!
 
І ось все готове до визначної події року. Перед сортоділянками агрокультур виставлено палатки партнерів, які готові запропонувати аграріям свої продукти, зокрема, Український аграрний ресурс «Росток», ТОВ «Агрофірма Колос» та інші.
Майданчик, де відбуватиметься сам захід, прикрашений корзиною достатку і тюками соломи із надписами «День поля». Облаштовано невеличкий буфет, де кожен із бажаючих може отримати воду, каву або чай, пиріжки з начинкою. Все – у одноразовому посуді. Дотримано всіх умов санітарної гігієни (серветки, антисептики, маски, тощо).




Поки гості збираються, роздивляються боками чи перекушують з дороги, на сцені зеленого майданчику – співочо-танцювальне дійство. Виступають артисти-аматори фольклорного хорового колективу «Золота нива» села Центрального під художнім керівництвом Ніни Северин. Може навіть і більше за дорослих стараються солісти миронівського ансамблю пісні і танцю «Чорнобривець». Найбільше аплодисментів присутніх отримала оригінальна музикально-танцювальна композиція з життя українського села.

Хліборобське свято
             І ось урочиста мить. На сцену запрошують екс-міністр і екс-віце-прем’єр-міністр України з питань АПК Віктор Слаута, голова Обухівської райдержадміністації Олександр Гомон, голова Миронівської об’єднаної територіальної громади Віталій Савенко, директор МІП Олександр Демидов, ректор Білоцерківського національного аграрного університету Олена Шуст, директор ТОВ  «Агрофірми «Колос» Леонід Центило, президент ПАТ «Укагрохімхолдинг» Сергій Лісковський. 
             Традиційно після підняття державного прапора України і прапору Миронівського інституту пшениці та покладання квітів до пам’ятника Василю Миколайовичу Ремеслу і меморіального каменю Соломону Львовичу Франкфурту розпочалась урочиста частина.

Вітальним словом День поля відкрив директор МІП Олександр Демидов. Він наголосив, що сьогодні науковим продуктом Миронівського інституту пшениці є сорти-інновації пшениці, ячменю, тритикале. До Державного реєстру України щороку додаються й нові сорти миронівської селекції, в тому числі пшениці м'якої озимої. Щороку сорти МІП передаються і на державне сортовипробування України. Великим попитом у аграріїв користуються нові сорти озимої пшениці Світанок миронівський, Легенда Миронівська, Горлиця Миронівська, Оберіг миронівський, Берегиня мироновская Господиня Миронівська, МІП Вишиванка та інші, ярої пшениці – Панянка, Жизель, Діана, ячменю озимого Атлант миронівський, Паладин миронівський та ярого – Віраж, Талісман миронівський, озимого тритикале Амур, Обрій миронівський, Миролан. І сьогодні не здає своїх позицій сорт-довгожитель озимої пшениці Миронівська 65, понад 40 років вирощується просо Миронівське 51.

Минулорічне досягнення селекціонерів інституту - озима пшениця сорту Берегиня Миронівська на площі 211 га показала  врожайність 101 ц/га, за що була внесена до Книги Рекордів України. 
Щороку МІП укладає близько 150 ліцензійних договорів з наданням ліцензій на використання сортів мироновської селекції. Сьогодні колектив налаштований на плідну конструктивну працю. Планів багато і поле діяльності широке. 
«Тож разом із колегами будемо втілюватиусе задумане в життя!» - підкреслив Олександр Демидов.
З короткими вітаннями виступили й інші гості. 

Один із приємних моментів - вручення диплома кандидата сільськогосподарських  наук. Його отримав Володимир Багатченко, -заступник директора з наукової роботи ТОВ «Агрофірма «Колос». За плідну співпрацю з Миронівським інститутом пшениці ряд виробничників і науковців удостоєні Почесних грамот і Подяк, які особисто вручив директор інституту Олександр Демидов.





Робочу частину Дня поля присутні розпочали з огляду демонстраційних посівів. Презентацію нових сортів озимої та ярої пшениці, озимого та ярого ячменю, тритикале, жита, вівса провели заступник директора з наукової роботи Володимир Гудзенко, завідувачі селекційних підрозділів інституту Олександр Гуменюк, Світлана Хоменко та заступник директора Носівської станції Олександр Буняк.
Бажаючі отримали консультації науковців щодо вирощування вибраних для свої господарств культур і сортів, поспілкувались новими бізнес-партнерами.

На завершення заходу учасників Дня поля пригостили смачною юшкою, козацьким кулішем і шашликами. Дітям, звісно, приготували сюрприз: найсмачніший у світі десерт – морозиво. 


Трішки історії
Як відомо, сорт Українка 0246, названий так за пропозицією С.Л. Франкфурта, в 1927 році експонувався на Всесвітньому сільськогосподарському ярмарку в Лейпцигу (Німеччина), у 30-х роках став найпоширенішим сортом у СРСР. У 1929 році Українкою засівалося більше 2 млн. га посівних площ, перед війною – понад 6 млн. га. Зерно Українки з дуже високими хлібопекарськими якостями мало великий попит за кордоном і у 30-і роки було вагомою статтею в радянському експорті. Сорт Українка 0246 був визнаний міжнародним стандартом сильної пшениці.




Сорт Миронівська 808, який розширив ареал вирощування озимої пшениці далеко на північ, завдяки цінним властивостям широко вирощувався не тільки в різних природно-кліматичних зонах СРСР від Прибалтики і Вірменії до Уралу, Алтаю, Сибіру, але займав великі площі й у соціалістичних країнах. Майже через 55 років після районування сорт-довгожитель Миронівська 808 і зараз вирощується в Росії та Казахстані.

Завдяки високій продуктивності, зимостійкості, якості зерна Миронівська 808 визнана одним із найпоширеніших у світі за посівними площами сортів озимої пшениці, а завдяки високій комбінаційної здатності за цінними господарськими ознаками – одним із найбільш широко використовуваних у світовій селекції. Її нащадками є понад 400 сортів у різних країнах, вони зайняли природну нішу навіть у таких північних регіонах РФ, як Бурятія і Хакасія.                              

У 70-х роках минулого століття миронівські сорти озимої пшениці (Миронівська 808, Іллічівка, Миронівська ювілейна) займали до 8 млн. га посівних площ у СРСР та 3 млн. га у країнах соціалістичного табору. Миронівський інститут мав постійні окремі експозиції в павільйонах «Зерно» ВДНГ СРСР і УРСР. Вирощування сортів озимої пшениці миронівської селекції дало за 10 років (1968–1977) чистий додатковий прибуток понад 1 млрд. 600 млн. карбованців. 

У 70–80-х роках започатковано міжнародне співробітництво з Інститутом зернових культур Бернбург-Хадмерслебен (Німецька Демократична Республіка), Інститутом зернових культур Кромержиж (Чехословацька Соціалістична Республіка), польським Інститутом селекції та акліматизації рослин (м. Радзікув), болгарським Інститутом пшениці і соняшнику (м. Генерал Тошево) в царині селекції озимої пшениці та ячменю. Ця співпраця увінчалась створенням ряду спільних сортів. Сьогодні налагоджені зв'язки з представниками науки і бізнесу Угорщини, Молдови, Литви, в перспективі – Казахстану.

У середині 90-х років укладаються угоди про обмін гермоплазмою з міжнародними координаційними селекційними центрами CIMMYT і ICARDA. Миронівський інститут є учасником Міжнародної програми селекції озимої пшениці (IWWIP). У 2014 році укладено угоду про асоційоване членство в Європейській інтегрованій системі генних банків (AEGIS).




Дуже великою є теоретична і практична наукова спадщина багатьох поколінь миронівських вчених, зокрема внесок миронівських селекціонерів у зерновиробництво України. За час діяльності дослідної станції і Миронівського інституту більше 70 вчених захистили докторські і кандидатські дисертації, ряд з них удостоєні премій різного рівня, створено більше 300 сортів дев'ятнадцяти сільськогосподарських культур.

У різний час найбільші посівні площі займали сорти озимої пшениці Українка 0246, Миронівська 808, Іллічівка, Миронівська ювілейна, Миронівська 61, Миронівська 27, Миронівська ранньостигла, Миронівська 65, Крижинка, Подолянка, Смуглянка, Богдана, Колос Миронівщини, Мирлєна, ярої пшениці – Миронівська яра, Колективна 3, Елегія миронівська, Струна миронівська, сорти озимого ячменю Бемір 2, Паллідум 77, Миронівський 87, Борисфен, Сейм, Тутанхамон, Жерар, ярого ячменю – Миронівський 86, Миронівський 92, Цезар, Соборний, Триполь, Хадар, Сонцедар, Юкатан, сорти озимого тритикале МАД 1, АДМ 4, АДМ 5, АДМ 11.
      
      Отже, вважають науковці МІП, їхнє сьогоднішнє завдання незмінне - миронівські сорти мають бути запорукою економічного процвітання і вітчизняних господарств, і всієї держави Україна.
            
  Ольга Морозова





Схожі новини
  • Демонстрація здобутків
  • Угорцям цікаві сорти зернових миронівської селекції
  • Всеукраїнський День поля
  • ДЕНЬ ПОЛЯ «Сучасні сорти зернових культур та особливості технології їх вирощування».
  • ДЕНЬ ПОЛЯ «Сучасні сорти зернових культур та особливості технології їх вирощування».

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.