Паша Ангеліна, вітродвигуни, картоплесаджалка: ННЦ «ІМЕСГ НААН» - 90 років

06 July, Розділ Новини / Техніка, переглядів 7 428

«Наш колектив завжди прагнув і прагне оригінально вирішувати складні науково-технічні проблеми, бути на вістрі наукового пошуку», - каже Валерій Адамчук, директор ННЦ “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” (ІМЕСГ). І з ним важко не погодитись.
     Як відомо, інститут був заснований далекого 1930 року і мав безпосереднє відношення до сільськогосподарського виробництва. Наприклад, є такий факт: до складу вченої ради наукової установи входили передовики виробництва і найвідомішою була, хто б ви думали? Паша Ангеліна. Так, так.   Одна з перших жінок-трактористок радянської епохи. Її називали механізаторкою сільського господарства, адже Парасковія Микитівна працювала  бригадиркою тракторної бригади Старобешівської МТС одноіменного району Сталінської області (нині – Донецька). За високі досягнення в роботі Ангеліну двічі нагороджували зіркою Героя Соціалістичної Праці.

     «Інститут блискавично реагував на запити виробництваі у питаннях ефективного використання техніки вітчизняного та імпортного виробництва, і у підтриманні машин і механізмів у роботоздатному стані, і у створення нової техніки», - пригадав історію ІМЕСГ віце-президент НААН Анатолій Зарішняк, беручи участь в урочистостях з нагоди 90-річчя створення інституту. Ювілейним, щоправда, був минулий рік, та через карантин не всі заплановані заходи вдалось провести у 2020-му. Тож кілька днів тому в інституті урочисто відкрили Стенд Слави. Привітати колектив приїхало чимало гостей і друзів.
     «Техніку тут завжди створювали під конкретний завод, з врахуванням його техніко-технологічного оснащення, - конкретизував Анатолій Семенович. - Окрім виконання своїх профільних завдань інститут завжди співпрацював у суміжних галузях. Наприклад, у 1937-1938 роках вітродвигун Д-3 УНДІМ, розроблений Б.С. Перлі, успішно застосовувався на дрейфуючій станції Північний полюс-1, де експедицією керував відомий радянський полярник І.Д. Папанін».
     Одначе першочерговими завданнями інституту залишались дослідження і розробка машин для агрегатування з тракторами, вирішення проблем раціонального комплектування і використання машинно-тракторних агрегатів. У ті роки інженери наукової установи не лише створювали техніку, а й узагальнювали отримані результати та пропагували досвід передовиків-механізаторів.

    До речі, в 40-х роках інженери, наприклад, упроваджували оранку на електричній тязі. А створена картоплесаджалка і технологія напівгребеневого вирощування картоплі викликала справжній технічний бум: новий спосіб садіння й вирощування «другого хлібу» щорічно застосовувався в Україні на понад 650 тис. га площ. За винахід його автор П.М. Настенко отримав Державну премію СРСР в галузі науки і техніки (1948 р.). Згодом розробки науковців ІМЕСГ отримають ще кілька державних премій.
     За майже сторічну історію колективу інституту є що і кого пригадати. Більш детально про це розповідає музей ІМЕСГ, створений з натхненням і повагою до всього, що виникало за дев’ять десятиліть роботи установи. А відтепер перед входом до її будинку можна побачити Стенд Слави, де закарбовано імена відомих інженерів, розробників, дослідників, завдяки яким розвивався і успішно працював аграрний сектор країни.
     «Сучасні умови розвитку інституту спонукають нас до жорсткої конкуренції на ринку продукції науково-технічного забезпечення агропромислового виробництва, де активну позицію займають зарубіжні, але не науково-дослідні установи чи університети, а фірми-виробники техніки, - сказав, розпочинаючи урочистості, Валерій Адамчук. - Тому наш колектив у своїй діяльності прагне максимально інтегруватись з вітчизняними заводами-виробниками техніки, технологічними науково-дослідними установами НААН та університетами. Думаю, ви мене підтримуєте у тому, що тільки об’єднавши зусилля виробництва, науки і освіти та при відповідному державному лобіюванні, можна досягти успіху у боротьбі за відповідні сегменти українського та зарубіжних ринків технологій та технічних засобів для АПК».

    Привітати колектив ІМЕСГ приїхали, зокрема, віце-президент НААН Анатолій Зарішняк, академік секретар Відділення землеробства, меліорації та механізації НААН Віктор Камінський, директор Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки та технологій для сільгоспвиробництва ім. Л. Погорілого Володимир Кравчук, начальник Управління агропромислового розвиту Київської ОДА Костянтин Довгаль.
Місцеву владу представляли голова Фастівської районної адміністрації Віктор Веремейчик (до слова, колишній співробітник ІМЕСГ) та голова Глевахівської селещної об’єднаної територіальної громади Володимир Петренко (в селищі розташований інститут).
     На свято завітала також делегація НУБіП України – Дмитро Войтюк (радник ректора), Вячеслав Братішко (декан механіко-технологічного факультету), Зиновій Ружило (декан факультету конструювання та дизайну), Володимир Булгаков (завідувач кафедри механіки).
     Оскільки у складі ІМЕСГ працює ряд державних підприємств, то розділити урочисті миті прибули директори: ДП «Дослідне господарство «Оленівське» Віктор Грек; ДП «Агромаш» Світлана Рязанцева, а також директор ДП «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Валерій Фурман.
      Після недовгих святкових промов право відкрити Стенд Слави ІМЕСГ було надано віце-президенту НААН, академіку Анатолію Зарішняку та раднику ректора НУБіП, член-кореспонденту НААН Дмитру Войтюку.

Окремої святковості, емоцій і радості надав події виступ юних вихованців студії спортивного танцю «Danata dance» під керівництвом Марії Ларіної, адже більшість танцюристів – дітки чи онуки працівників інституту.
Крім теплих слів, привітань і подарунків кожен з членів колективу отримав того дня пам’ятну ювілейну медаль, виготовлену спеціально до 90-річчя ННЦ «ІМЕСГ НААН». Упевнена, тримаючи в руках і розглядаючи цей знак, усяк пригадав і свою особисту історію, пов’язану з інститутом. А головне, усвідомлював: створений 90 років тому НДІ механізації та електрифікації сільського господарства, і нині має високий професійний і творчий рівень. А наполегливо працюючи сам і співпрацюючи з багатьма українськими заводами-виробниками агротехніки та аграрними університетами, неодмінно досягне нових позитивних результатів.