Аграрний тиждень. Україна
» » Сільськогосподарський прогноз ОЕСР-ФАО розкриває тенденції в області виробництва, споживання, торгівлі і цін на найближче десятиліття
» » Сільськогосподарський прогноз ОЕСР-ФАО розкриває тенденції в області виробництва, споживання, торгівлі і цін на найближче десятиліття

    Сільськогосподарський прогноз ОЕСР-ФАО розкриває тенденції в області виробництва, споживання, торгівлі і цін на найближче десятиліття






    Щоб прогодувати населення планети, яке до 2030 року має досягти 8,5 мільярда чоловік, в першу чергу необхідно на стійких засадах домогтися підвищення продуктивності.

    Для досягнення ЦСР до 2030 року необхідно провести перетворення глобальних агропродовольчих систем

    Продовольча і сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (ФАО) і Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) опублікували нову доповідь, згідно з яким сьогодні, коли до 2030 року, терміну, визначеного для досягнення поставлених ООН цілей в області сталого розвитку (ЦСР), залишається менше десяти років, урядам слід наростити зусилля, спрямовані на вирішення глобальних завдань в області продовольчої безпеки і екології.

    Очікується, що за умови швидкого подолання наслідків глобальної пандемії, наявності стабільних погодних умов і стійкої політичної середовища ми зможемо досягти прогресу в досягненні ЦСР, проте збій, спровокований пандемією COVID-19 за останній рік, відсунули світ назад. Ситуація, що склалася вимагає негайного аналізу факторів і сил, що визначають ефективність функціонування агропродовольчих систем.

    Сільськогосподарський прогноз ОЕСР-ФАО на 2021-2030 роки становить директивним органам узгоджену оцінку десятирічних перспектив виробництва 40 основних видів продукції сільського та рибного господарства на регіональному, національному та глобальному рівнях, знайомить з результатами аналізу факторів, що впливають на ефективність агропродовольчих ринків, містить інформацію, необхідну для аналізу і планування перспективних політичних заходів. Базові прогнози доповіді відображають очікувані тенденції з урахуванням проведеної сьогодні політики і дозволяють виявити області, де досягнення ЦСР вимагає додаткових зусиль.

    Складним завданням залишається забезпечення продовольчої безпеки і здорового харчування для зростаючого населення планети. Згідно з прогнозами, в найближчі десять років темпи зростання світового попиту на сільськогосподарські товари, включаючи продовольство, корми, паливо, промислова сировина, складуть 1,2 відсотки в рік, що нижче за показник попереднього десятиліття. Очікується, що попит буде формуватися під впливом тенденцій в області демографії, заміни м’яса птиці червоним м’ясом в раціонах жителів країн з високим рівнем доходу і багатьох країн із середнім рівнем доходу, а також різкого зростання душового споживання молочних продуктів в Південній Азії.

    Запорука успіху – стійке підвищення продуктивності

    Щоб прогодувати населення планети, яке до 2030 року має досягти 8,5 мільярда чоловік, в першу чергу необхідно на стійких засадах домогтися підвищення продуктивності. Очікуваний на 20-30 рік зростання виробництва світового рослинництва буде досягнуто на 87 відсотки за рахунок підвищення врожайності, на 6 відсотки – за рахунок введення в оборот нових земель, на 7 відсотки – за рахунок підвищення інтенсивності землеробства. Точно так же в першу чергу за рахунок підвищення продуктивності буде забезпечене очікуване зростання виробництва продукції тваринництва та рибного господарства. При цьому, однак, очікується, що в країнах з ринковою економікою і країнах з низьким рівнем доходу одним з найбільш важливих факторів росту виробництва продукції тваринництва стане збільшення поголів’я.

    Як і раніше, найважливішу роль в забезпеченні глобальної продовольчої безпеки, харчування, формуванні доходів сільськогосподарських підприємств і скорочення масштабів убогості в сільських районах буде грати торгівля. В середньому приблизно 20 відсотків світового внутрішнього споживання припадає на імпорт. Згідно з прогнозом на 20-30 рік, в регіоні Північної Африки та Близького Сходу за рахунок імпортних товарів буде забезпечуватися 64 відсотки споживання, в той час як країни Латинської Америки і Карибського басейну експортуватимуть більше третини виробленої сільськогосподарської продукції.

    У вступі до Прогнозу Генеральний секретар ОЕСР Матіас Кормань та Генеральний директор ФАО Цюй Дун’юй заявили: “Перед нами відкривається унікальна можливість направити розвиток агропродовольчого сектору по шляху стійкості, ефективності і несприйнятливості до зовнішніх впливів … Якщо не буде докладено додаткові зусилля, досягти нульового голоду не вдасться, а обсяг викидів парникових газів в сільському господарстві буде збільшуватися … Завдання перетворення агропродовольчих систем носить невідкладний характер “.

    Згідно з прогнозом, за десять років аграрний сектор збільшить викиди парникових газів на 4 відсотки, в основному внаслідок нарощування виробництва тваринницької продукції. При цьому очікується, що за той же період значно знизиться інтенсивність викидів, тобто скоротяться питомі обсяги потрапляння в атмосферу парникових газів на одиницю виробленої продукції.

    Прогнозується, що відносно попереднього десятиліття показник сукупного наявності продовольства на глобальному рівні виросте на 4 відсотки і перевищить 3000 калорій на людину в день. Очікується, що споживання жирів на душу населення буде зростати швидше, ніж споживання інших груп харчових продуктів, і це буде обумовлено зростанням споживання харчових продуктів глибокої переробки і напівфабрикатів і наростаючою тенденцією харчуватися не вдома; обидва ці чинника – наслідки триваючої урбанізації та зростання частки жінок у складі трудових ресурсів. Закріпленню даної тенденції сприяють недолік одержуваних доходів і інфляція продовольчих цін на тлі пандемії COVID-19.

    У країнах з високим рівнем доходу значного зростання показника наявності продовольства на душу населення не очікується, оскільки він вже зараз досягає високих рівнів. При цьому, однак, зростання доходів і зміна споживчих переваг сприятимуть заміні основних продуктів харчування і підсолоджувачів продуктами, що володіють більш високою харчовою цінністю, в тому числі фруктами і овочами, а також, в меншій мірі, продуктами тваринного походження.

    У країнах з низьким рівнем доходу зростання показника наявності продовольства оцінюється в 3,7 відсотки, що складе 89 калорій на людину в день; досягнуте таке зростання буде в основному за рахунок основних харчових продуктів і підсолоджувачів. Збільшення споживання продуктів тваринного походження, фруктів і овочів буде обмежено стримуючими факторами економічного характеру. Прогнозується, що на тлі обмеженості доходів в країнах Африки на південь від Сахари незначно зменшиться споживання на душу населення білків тваринного походження; при збереженні нинішніх тенденцій до 2030 року дещо знизиться показник самозабезпеченості регіону основними продовольчими товарами.

    У середньостроковій перспективі на формування цін на сільгосппродукцію і продовольство будуть впливати погодні умови, економічне зростання і розподіл доходів, демографія і зміна режиму харчування, розвиток технологій і політичні тенденції. За останні роки помітно зріс розраховується ФАО індекс цін на продовольчі товари, проте очікується, що за періодом зростання індексу піде період його коригування зі зниженням. Згідно Прогнозу, ціни в реальному вираженні почнуть поступово знижуватися на тлі уповільнення зростання попиту і очікуваного підвищення продуктивності.

    Прогноз орієнтований на середньострокові тенденції, проте існує безліч факторів, здатних створити умови для короткострокових коливань цін на ринках сільгосппродукції. Так, зміни на ринку енергоресурсів, що впливають на ціни виробничих ресурсів, і обумовлений збільшенням ринкової частки деяких країн зростання волатильності цін на зерно сприяють виникненню невідповідності між фактичними і прогнозними цінами.

    http://www.fao.org

     





    Схожі новини
  • В Україні затвердять Стратегію продовольчої безпеки до 2030 року
  • Мінекономіки презентувало проєкт програми з розвитку скотарства до 2030 року
  • Дефіцит води - одна з найбільших проблем нашого часу
  • Співпраця Мінагрополітики та ФАО сприятиме досягненню глобальних цілей сталого розвитку 2030
  • Нульовий Голод вимагає перетворення сільської економіки - думка

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
Тваринництво
Відео

Сільськогосподарський прогноз ОЕСР-ФАО розкриває тенденції в області виробництва, споживання, торгівлі і цін на найближче десятиліття






Щоб прогодувати населення планети, яке до 2030 року має досягти 8,5 мільярда чоловік, в першу чергу необхідно на стійких засадах домогтися підвищення продуктивності.

Для досягнення ЦСР до 2030 року необхідно провести перетворення глобальних агропродовольчих систем

Продовольча і сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (ФАО) і Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) опублікували нову доповідь, згідно з яким сьогодні, коли до 2030 року, терміну, визначеного для досягнення поставлених ООН цілей в області сталого розвитку (ЦСР), залишається менше десяти років, урядам слід наростити зусилля, спрямовані на вирішення глобальних завдань в області продовольчої безпеки і екології.

Очікується, що за умови швидкого подолання наслідків глобальної пандемії, наявності стабільних погодних умов і стійкої політичної середовища ми зможемо досягти прогресу в досягненні ЦСР, проте збій, спровокований пандемією COVID-19 за останній рік, відсунули світ назад. Ситуація, що склалася вимагає негайного аналізу факторів і сил, що визначають ефективність функціонування агропродовольчих систем.

Сільськогосподарський прогноз ОЕСР-ФАО на 2021-2030 роки становить директивним органам узгоджену оцінку десятирічних перспектив виробництва 40 основних видів продукції сільського та рибного господарства на регіональному, національному та глобальному рівнях, знайомить з результатами аналізу факторів, що впливають на ефективність агропродовольчих ринків, містить інформацію, необхідну для аналізу і планування перспективних політичних заходів. Базові прогнози доповіді відображають очікувані тенденції з урахуванням проведеної сьогодні політики і дозволяють виявити області, де досягнення ЦСР вимагає додаткових зусиль.

Складним завданням залишається забезпечення продовольчої безпеки і здорового харчування для зростаючого населення планети. Згідно з прогнозами, в найближчі десять років темпи зростання світового попиту на сільськогосподарські товари, включаючи продовольство, корми, паливо, промислова сировина, складуть 1,2 відсотки в рік, що нижче за показник попереднього десятиліття. Очікується, що попит буде формуватися під впливом тенденцій в області демографії, заміни м’яса птиці червоним м’ясом в раціонах жителів країн з високим рівнем доходу і багатьох країн із середнім рівнем доходу, а також різкого зростання душового споживання молочних продуктів в Південній Азії.

Запорука успіху – стійке підвищення продуктивності

Щоб прогодувати населення планети, яке до 2030 року має досягти 8,5 мільярда чоловік, в першу чергу необхідно на стійких засадах домогтися підвищення продуктивності. Очікуваний на 20-30 рік зростання виробництва світового рослинництва буде досягнуто на 87 відсотки за рахунок підвищення врожайності, на 6 відсотки – за рахунок введення в оборот нових земель, на 7 відсотки – за рахунок підвищення інтенсивності землеробства. Точно так же в першу чергу за рахунок підвищення продуктивності буде забезпечене очікуване зростання виробництва продукції тваринництва та рибного господарства. При цьому, однак, очікується, що в країнах з ринковою економікою і країнах з низьким рівнем доходу одним з найбільш важливих факторів росту виробництва продукції тваринництва стане збільшення поголів’я.

Як і раніше, найважливішу роль в забезпеченні глобальної продовольчої безпеки, харчування, формуванні доходів сільськогосподарських підприємств і скорочення масштабів убогості в сільських районах буде грати торгівля. В середньому приблизно 20 відсотків світового внутрішнього споживання припадає на імпорт. Згідно з прогнозом на 20-30 рік, в регіоні Північної Африки та Близького Сходу за рахунок імпортних товарів буде забезпечуватися 64 відсотки споживання, в той час як країни Латинської Америки і Карибського басейну експортуватимуть більше третини виробленої сільськогосподарської продукції.

У вступі до Прогнозу Генеральний секретар ОЕСР Матіас Кормань та Генеральний директор ФАО Цюй Дун’юй заявили: “Перед нами відкривається унікальна можливість направити розвиток агропродовольчого сектору по шляху стійкості, ефективності і несприйнятливості до зовнішніх впливів … Якщо не буде докладено додаткові зусилля, досягти нульового голоду не вдасться, а обсяг викидів парникових газів в сільському господарстві буде збільшуватися … Завдання перетворення агропродовольчих систем носить невідкладний характер “.

Згідно з прогнозом, за десять років аграрний сектор збільшить викиди парникових газів на 4 відсотки, в основному внаслідок нарощування виробництва тваринницької продукції. При цьому очікується, що за той же період значно знизиться інтенсивність викидів, тобто скоротяться питомі обсяги потрапляння в атмосферу парникових газів на одиницю виробленої продукції.

Прогнозується, що відносно попереднього десятиліття показник сукупного наявності продовольства на глобальному рівні виросте на 4 відсотки і перевищить 3000 калорій на людину в день. Очікується, що споживання жирів на душу населення буде зростати швидше, ніж споживання інших груп харчових продуктів, і це буде обумовлено зростанням споживання харчових продуктів глибокої переробки і напівфабрикатів і наростаючою тенденцією харчуватися не вдома; обидва ці чинника – наслідки триваючої урбанізації та зростання частки жінок у складі трудових ресурсів. Закріпленню даної тенденції сприяють недолік одержуваних доходів і інфляція продовольчих цін на тлі пандемії COVID-19.

У країнах з високим рівнем доходу значного зростання показника наявності продовольства на душу населення не очікується, оскільки він вже зараз досягає високих рівнів. При цьому, однак, зростання доходів і зміна споживчих переваг сприятимуть заміні основних продуктів харчування і підсолоджувачів продуктами, що володіють більш високою харчовою цінністю, в тому числі фруктами і овочами, а також, в меншій мірі, продуктами тваринного походження.

У країнах з низьким рівнем доходу зростання показника наявності продовольства оцінюється в 3,7 відсотки, що складе 89 калорій на людину в день; досягнуте таке зростання буде в основному за рахунок основних харчових продуктів і підсолоджувачів. Збільшення споживання продуктів тваринного походження, фруктів і овочів буде обмежено стримуючими факторами економічного характеру. Прогнозується, що на тлі обмеженості доходів в країнах Африки на південь від Сахари незначно зменшиться споживання на душу населення білків тваринного походження; при збереженні нинішніх тенденцій до 2030 року дещо знизиться показник самозабезпеченості регіону основними продовольчими товарами.

У середньостроковій перспективі на формування цін на сільгосппродукцію і продовольство будуть впливати погодні умови, економічне зростання і розподіл доходів, демографія і зміна режиму харчування, розвиток технологій і політичні тенденції. За останні роки помітно зріс розраховується ФАО індекс цін на продовольчі товари, проте очікується, що за періодом зростання індексу піде період його коригування зі зниженням. Згідно Прогнозу, ціни в реальному вираженні почнуть поступово знижуватися на тлі уповільнення зростання попиту і очікуваного підвищення продуктивності.

Прогноз орієнтований на середньострокові тенденції, проте існує безліч факторів, здатних створити умови для короткострокових коливань цін на ринках сільгосппродукції. Так, зміни на ринку енергоресурсів, що впливають на ціни виробничих ресурсів, і обумовлений збільшенням ринкової частки деяких країн зростання волатильності цін на зерно сприяють виникненню невідповідності між фактичними і прогнозними цінами.

http://www.fao.org

 





Схожі новини
  • В Україні затвердять Стратегію продовольчої безпеки до 2030 року
  • Мінекономіки презентувало проєкт програми з розвитку скотарства до 2030 року
  • Дефіцит води - одна з найбільших проблем нашого часу
  • Співпраця Мінагрополітики та ФАО сприятиме досягненню глобальних цілей сталого розвитку 2030
  • Нульовий Голод вимагає перетворення сільської економіки - думка

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.