- Україна здобула нові лідируючі позиції у рейтингах світових експортерів агропродукції
- Попит на українську олію високий
- Україна нарощує експорт соняшникової олії до Китаю
- Україна експортувала соняшникової олії на 2 мільярда доларів у поточному маркетинговому році
- Виробництво соняшникової олії на кінець року становитиме 3,1 млн тонн
Стримати здорожчання олії можна завдяки застосуванню практики держзакупівель
Одним із варіантів стримання цін на соняшникову олію, яка з вересня 2020 року подорожчала майже на 80%, може стати застосування практики державних закупівель Аграрним фондом у період низьких цін і їх інтервенція на ринок у пікові періоди високих цін для згладжування цінових коливань і стримання продовольчої інфляції.
Таку думку висловив Артем Педорченко, к.е.н., старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.
«Запровадження інших механізмів може негативно вплинути на інтереси різних учасників ринку — аграріїв, переробників, експортерів, а також вітчизняну економіку в цілому. Україна глибоко інтегрована у світовий ринок соняшникової олії. Частка експорту цього виду агропродукції з України складає близько 95%. За обсягами виробництва та експорту соняшникової олії наша держава вже 14 років поспіль займає перше місце в світі. Надходження від її експорту складають значну частину (до 10%) валютної виручки, що надходить в країну», — зазначає науковець.
З огляду на це, за оцінками науковців Інституту аграрної економіки, обмеження експорту для стримання внутрішніх цін може призвести до зменшення обсягів виробництва, зупинки підприємств, скорочення робочих місць, втрати зовнішніх ринків збуту тощо. Водночас через високу експортоорієнтованість вітчизняної соняшникової олії світова кон’юнктура на ринку насіння олійних культур та продуктів його переробки безпосередньо впливає на ціну соняшникової олії в Україні.
«На зовнішньому ринку ціни на українську соняшникову олію у сезоні 2020/21 маркетингового року стрімко зростали у період з вересня 2020 року по лютий 2021 року — зростання ціни склало близько 70%. Якщо у вересні минулого року ціна попиту складала менше 1 тис. $/т на умовах FOB-порт Чорного моря, то у лютому 2021 року досягла значення у 1,7 $/т, а у березні цього року ціни дещо знизилися — до 1,5 тис. $/т», — пояснює Педорченко.
Крім того, до 98% насіння соняшнику, що збирають в Україні, переробляється на вітчизняних підприємствах оліє-жирового комплексу, які формують відпускні ціни спираючись на світову кон’юнктуру ринку соняшникової олії та інших рослинних олій, а також курс національної валюти. Відпускна ціна виробників за літр бутильованої рафінованої дезодорованої соняшникової олії складає $1,6, тобто 52 грн/л. При цьому відпускна ціна роздрібних мереж на цю продукцію, з урахуванням націнки і податків становить понад 70 грн/л, тобто майже 40% перевищує відпускні ціни заводу.
«Втім, запровадження обмеження роздрібних відпускних цін — держрегулювання — може призвести до створення дефіциту та процвітання чорного ринку. Слід також пам’ятати, що 2020 року несприятливі погодні умови вплинули на урожай соняшнику в Україні, який склав 13,1 млн т, що на 14% менше показників попереднього року», — коментує фахівець. Таким чином, за прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, у 2021 році очікується незначне розширення виробництва соняшнику — до 14,2 млн т, тобто на 8% більше ніж торік. Крім того, на світовому ринку передбачається збільшення пропозиції рослинних олій за рахунок збільшення виробництва сої у світі. А це означає, що ціни на соняшникову олію мають знизитися з початком збору врожаю соняшнику у вересні. «Отже, найбільш ефективним механізмом стримування цін на соціально значущі види продовольчих товарів у сучасних економічних умовах вбачаємо створення їх державних запасів під час періодів низьких цін і інтервенції на ринок у періоди здорожчання. Також вбачаємо можливими домовленості уряду з операторами ринку, зокрема з великими мережами роздрібної торгівлі, про тимчасове обмеження торгової націнки на такі товари, за аналогією з меморандумами між урядом та експортерами про обсяги експорту певних видів агропродукції», резюмував Артем Педорченко.
ІЦ УАК за матеріалами agravery
agroconf.org
