Аграрний тиждень. Україна
» » Що спонукає фермерів позбуватись частини свого врожаю?
» » Що спонукає фермерів позбуватись частини свого врожаю?

    Що спонукає фермерів позбуватись частини свого врожаю?


    Що спонукає фермерів позбуватись частини свого врожаю?

    Гендиректор УАК, Павло Коваль дав інтерв'ю для каналу UA: Ранок на суспільному, та прокоментував, що змусило фермерів викидати свій врожай і як можна змінити цю ситуацію.

    «На сьогодні можна констатувати факт того, що українські фермери залишають врожай на полі передисковують. Ціна кавуна з фактичного місця виробництва коливається в межах 50-60 коп/кг., на полицях столичних супермаркетів ціна вища у 10 разів, виникає запитання в чому причина такої різниці. Виявляється, що це не можливо, адже витрати на збирання, логістику, дрібний та середній опт не вкладається у вищезазначену маржу. Але така ситуація не відбувається стабільно, минулий рік був вдалий для кавунів, і через те, що в цьому році незначно, та все ж зросли посівні площі і складали близько 46-47 тис. га., тобто це 400 тис. тонн кавуна в рік.

    Відповідний урожай дозволяє повністю забезпечити внутрішні потреби, та близько 10% експортувати, але на зовнішню торгівлю цього року вплинуло ряд факторів, в тому числі ситуація з карантинними обмеженнями. Головними імпортерами українських кавунів були Білорусія, Молдова, Угорщина та Польща, тобто наші країни-сусіди, адже відповідний товар має габаритні розміри, тому таким чином сформована логістика. Така ситуація стосується не лише кавунів, а й овочевих культур – огірки, цибуля і т.д, які також знищувались та були обмежені в експорті з України. Головною причиною відповідної ситуації є недостатня систематизація роботи, в тому числі логістичних процесів, адже продукція неоднорідна, має різні показники та стандарти якості. Мережі супермаркетів не можуть працювати з різними партіями без гарантії, що це буде своєчасна поставка, як наслідок простіше замовити імпортовану продукцію, хоча українська продукція відповідає якісним показникам, але на сучасному ринку процеси реалізації потребують формалізованих підходів, тобто стандартизації і сертифікації», - зазначає Павло Коваль.

    Також він вказує на те, що сьогодні досить поширеними є сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, які мають змогу об’єднати мікро, малих та середніх виробників, стандартизувати вироблену ними продукцію, забезпечувати відповідними сортами та гібридами насіння, що в свою чергу буде гарантувати просування українських товарів на полицях супермаркетів.

    Детальніше дивіться у відео сюжеті за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=wsPYdbfP4Mk

    (Ефір за 29.09.2021)

    ІЦ УАК

    agroconf.org





    Схожі новини
  • Рекордний урожай зернових, на що вплине та чого очікувати українцям?
  • Що очікувати від цін на м'ясо?
  • Чому дорожчає картопля?
  • Морква в землі: чому фермери українського півдня залишають врожай на полі
  • Цьогоріч кавуни коштують на 20% дешевше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Що спонукає фермерів позбуватись частини свого врожаю?


Що спонукає фермерів позбуватись частини свого врожаю?

Гендиректор УАК, Павло Коваль дав інтерв'ю для каналу UA: Ранок на суспільному, та прокоментував, що змусило фермерів викидати свій врожай і як можна змінити цю ситуацію.

«На сьогодні можна констатувати факт того, що українські фермери залишають врожай на полі передисковують. Ціна кавуна з фактичного місця виробництва коливається в межах 50-60 коп/кг., на полицях столичних супермаркетів ціна вища у 10 разів, виникає запитання в чому причина такої різниці. Виявляється, що це не можливо, адже витрати на збирання, логістику, дрібний та середній опт не вкладається у вищезазначену маржу. Але така ситуація не відбувається стабільно, минулий рік був вдалий для кавунів, і через те, що в цьому році незначно, та все ж зросли посівні площі і складали близько 46-47 тис. га., тобто це 400 тис. тонн кавуна в рік.

Відповідний урожай дозволяє повністю забезпечити внутрішні потреби, та близько 10% експортувати, але на зовнішню торгівлю цього року вплинуло ряд факторів, в тому числі ситуація з карантинними обмеженнями. Головними імпортерами українських кавунів були Білорусія, Молдова, Угорщина та Польща, тобто наші країни-сусіди, адже відповідний товар має габаритні розміри, тому таким чином сформована логістика. Така ситуація стосується не лише кавунів, а й овочевих культур – огірки, цибуля і т.д, які також знищувались та були обмежені в експорті з України. Головною причиною відповідної ситуації є недостатня систематизація роботи, в тому числі логістичних процесів, адже продукція неоднорідна, має різні показники та стандарти якості. Мережі супермаркетів не можуть працювати з різними партіями без гарантії, що це буде своєчасна поставка, як наслідок простіше замовити імпортовану продукцію, хоча українська продукція відповідає якісним показникам, але на сучасному ринку процеси реалізації потребують формалізованих підходів, тобто стандартизації і сертифікації», - зазначає Павло Коваль.

Також він вказує на те, що сьогодні досить поширеними є сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, які мають змогу об’єднати мікро, малих та середніх виробників, стандартизувати вироблену ними продукцію, забезпечувати відповідними сортами та гібридами насіння, що в свою чергу буде гарантувати просування українських товарів на полицях супермаркетів.

Детальніше дивіться у відео сюжеті за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=wsPYdbfP4Mk

(Ефір за 29.09.2021)

ІЦ УАК

agroconf.org





Схожі новини
  • Рекордний урожай зернових, на що вплине та чого очікувати українцям?
  • Що очікувати від цін на м'ясо?
  • Чому дорожчає картопля?
  • Морква в землі: чому фермери українського півдня залишають врожай на полі
  • Цьогоріч кавуни коштують на 20% дешевше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.