- Українські степи засівають нетрадиційними культурами
- Урожаї кунжуту на рівні 15-20 ц/га
- НААН відновлено статус Інституту сільського господарства степу
- Найбільш продуктивний та адаптований
- Південь України озброюється знаннями
Українські степи завойовує кунжут
Одна із найперспективніших ніш у сільському господарстві України – вирощування кунжуту. Рентабельність сягає 700%, а чистий прибуток близько 70 тис. грн/га.
Як розповідає заступник директора дослідної станції Віра Коновалова, експериментами з вирощування кунжуту в умовах посушливого Степу України займається Асканійська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства НААН. Дев'ять років тому на Херсонщині було створено першу експериментальну ділянку для вирощування кунжуту площею лише у 30 м². Однак сьогодні він зростає вже на 5 га поля. І прогнози на врожай непогані.
«Розрахунок простий: щороку в Україну для виготовлення олії та для потреб кондитерської і хлібопекарської промисловості з Казахстану, Індії, Пакистану тощо ввозять понад 20 тис. тонн цього насіння. І коштує воно майже 100 тис. грн/т. А саме тонну кунжуту з гектара на зрошенні можна отримати в умовах південноукраїнського степу. І це було б навіть вигідніше, ніж вирощувати пшеницю. 70 тис. грн чистого прибутку з 1 га кунжуту – непоганий результат», – підрахував головний агроном державного підприємства «Дослідне господарство «Асканійське» Віктор Нижеголенко.
Та проблема не в тому, щоб виростити врожай, треба його ще збути вигідно, – розповідає фахівець. Аби продавати тим-таки кондитерам за максимальною ціною, насіння кунжуту спершу потрібно очистити від лушпиння. А для цього необхідне спеціальне обладнання, якого Асканійська державна дослідна станція не має. Та орієнтована вона передусім на вирощування якісного насіннєвого матеріалу. І він також має попит: цьогоріч, приміром, аграрій з Одещини вже замовив пів тонни насіння – вистачить, щоб засіяти кунжутом 50 га.
Також зазначається, що у степу біля села Тавричанка плекають сорт українського кунжуту «Гусар» від Інституту олійних культур (Запоріжжя). Але хочуть створити свій сорт – стійкіший до посухи, температурних коливань та вивітрювання насіння. Однак тутешні селекціонери ще тільки на початку шляху: адже виведення та державна реєстрація нового сорту можуть зайняти 5-10 років.
ІЦ УАК за матеріалами agro-business
agroconf.org
