- Ринок живця, 22-й тиждень: довгоочікуване відновлення
- Ціни на свинину до Великодня традиційно зростають
- Ринок живця: карантин карантином, а свята — за розкладом
- Ринок живця: ціни продовжили низхідний рух
- Ринок живця: ціни відновлюються
М’ясопереробна галузь: «Вдалий Великдень ― не панацея!»
Ажіотажна великодня торгівля приємно вразила і виробників свинини, і переробників. Проте після завершення свят усі повертаються до звичних буднів боротьби з вітряними млинами ринку м’яса. Проблематику м’ясопереробної галузі «розвідували» аналітики Асоціації «Свинарі України».
Цьогоріч ринкова активність напередодні Великодня була найвищою за останні кілька років. Так, за відгуками м’ясопереробників, у попередні два роки практично не спостерігалося ажіотажної торгівлі на ринку свинини, а якесь пожвавлення тривало не більше тижня-півтора. Проте цьогоріч підготовка до Великодня почалася за два тижні до свята, а підвищений попит на свиней забійних кондицій відчувався і після його завершення.
Пожвавлення спостерігалося не тільки у відгуках заготівельників та постачальників живця, а й у ціновій динаміці. Так, цьогоріч середня закупівельна ціна на свинину вперше з 2019-го наблизилася до позначки у 50 грн/кг, тоді як у попередні два роки святкові ціни тяжіли до рівня 45,5-46 грн/кг в середньому.
Оператори Західних областей порівнюють торгівлю з аналогічним періодом п’ять-шість років тому. Подекуди попит перевищував виробничі можливості окремих операторів, що спричинило короткотермінову переорієнтацію торгівельних потоків з Центру на Захід. Вища концентрація населення в західних регіонах забезпечила високий попит на свинину з боку кінцевого споживача. Проте і в Центрі реалізація свинини була на високому рівні завдяки поверненню частини жителів до звільнених від окупації населених пунктів Київщини та Чернігівщини. Наразі оцінки приросту реалізації у святковий період різняться, проте більшість згодна, що Великдень військового часу вдався помітно краще за Covid-ний.
Не зважаючи успішну торгівлю напередодні та упродовж Великодніх свят, по їх завершенні оператори м’ясопереробки повертаються до роботи в непростих обставинах. Аналітики Асоціації «Свинарі України» провели опитування серед ключових гравців м’ясопереробної галузі, щоб визначити найгостріші проблеми. ТОП-5 основних бар’єрів для повернення ринку м’яса у звичне русло знайдете нижче.
Платоспроможність населення залишається одним з найбільш «болючих» питань для операторів м’ясоперобки. Так, «застій» економіки та зниження реальних доходів населення загрожує істотним зниженням споживчої активності, оскільки м’ясо – перша позиція в раціоні, споживання якої скорочують при погіршенні економічних обставин. Зокрема, попит на яловичину на думку м’ясопереробників вже втратив свою еластичність, адже зниження цін на цей вид м’яса не викликав пожвавлення торгівлі. Невпевненість у платоспроможності кінцевого споживача за підвищеного рівня цін наразі підштовхують переробників до думки, що цьогоріч традиційний «шашличний» сезон може оминути вітчизняний ринок свинини, перейшовши у формат епізодичного присадибного барбекю.
Дебіторська заборгованість для багатьох операторів залишається найболючішим питанням. Так, спочатку війни затримку платежів низка торгівельних мереж пояснювала активними бойовими діями на Київщині та Чернігівщині, фактичним руйнування магазинів чи їх закриттям. Проте «зависла» заборгованість за продукцію, яку поставили задового до війни, – на початку лютого. При цьому від такого «постраждали» не тільки виробники м’ясних продуктів чи ковбас, а й постачальники охолоджених напівфабрикатів, термін придатності яких істотно менший. З іншого боку, протягом квітня та на початку травня ситуація з розрахунками рітейлу поркащилася: низка мереж погасила значну частину заборгованості. Окрім складнощів з розрахунками з торгівельними мережами, низка постачальників охолодженого м’яса в центрі України має вагому частку безнадійної дебіторської заборгованості. Низка підприємств як м’ясопереробної галузі, так і кінцевої реалізації через початок бойових дій на території Київщини була вимушена припинити діяльність, тож, відповідно, не могла здійснювати розрахунки. Хоча зараз деякі з них відновлюють роботу і намагаються погашати попередню заборгованість частинами, окремі підприємства через понесені руйнування та збитки просто зупинилися. За відгуками операторів, очікувати повернення коштів у останньому випадку нема сенсу, хоча така дебіторська заборгованість автоматично скорочує обіговий капітал підприємств-постачальників.
Посилення конкуренції та переорієнтація. Відповідну проблематику наразі відзначають оператори в усіх регіонах країни, проте найгостріше її наразі відчувають оператори Сходу та Центру. Так, по мірі повернення населення на Київщину та Чернігівщину, низка виробників м’ясної продукції, які брали вимушену паузу в діяльності, поступово повертаються до роботи. При цьому, ємність ринку, хоча і дещо відновилася порівняно з березневою, проте все ще далека від довоєнного рівня. Тож м’ясопереробники відзначають загострення конкурентної боротьби. Хоча в Західних областях ситуація з попитом сприятливіша, відповідні відгуки після Великодніх свят почастішали. Водночас, підприємства Сходу постають перед питаннями забезпечення регіону свининою через ризик повної втрати низки вагомих свиногосподарств. Так, у разі затяжного перебігу війни, регіон ризикує залишитися з мінімальним локальними постачанням свинини. Сировинний вакуум може викликати чергову перебудову виробничо збутових зв’язків.
Здороження пального та проблеми його закупівлі істотно ускладнює логістичний процес на всіх ланках ланцюга доданої вартості ― як при закупівлі живих тварин на забій, так і при здійсненні поставко готової продукції.
Імпортні можливості операторів, які перейшли на спрощену систему оподаткування, наразі створюють неоднорідні ринкові умови. Так, «спрощенці» мають можливість завезти істотно дешевшу сировину для глибокої м’ясопереробки (виробництва ковбас, м’ясних консервів тощо), що зменшує їх потребу в закупівлі вітчизняної охолодженої свинини та/чи живою масою. Крім цього, підприємства-постачальники охолодженої свинини Західних областей відзначають ціновий тиск з боку покупців, які апелюють наявністю на ринку дешевшої на 20% пропозиції імпортного м’яса.
З іншого боку, більшість м’ясокомбінатів залишилися платниками ПДВ і не вважають тимчасовий перехід на 2%-ве оподаткування доходу доцільним з метою економії при закупівлі імпортної продукції. Для таких гравців ринку імпорт свинини є економічно невиправданим за теперішнього рівня закупівельних цін.
Не дивлячись на різнорідні сигнали від операторів, станом на першу декаду травня імпортні привілеї для «спрощенців» не мали достатнього впливу на ринкову ситуацію, щоб змінити баланс сил на ній та цінову ситуацію, відповідно.
