«АСТАРТА»: перші 1000 гектарів — під зрошенням

30 June, Розділ Новини, переглядів 636

Як ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», що входить до складу агропромхолдингу «АСТАРТА», попри нинішні труднощі реалізує масштабний зрошувальний проект - про це йдеться в інтерв'ю журналу "Агробізнес Сьогодні".

«АСТАРТА» — це потужний агропромхолдинг, який планомірно втілює в життя по-справжньому актуальні для України технології. Це стосується і сучасного тваринництва, і переробки вирощеного врожаю, і організації виробничих процесів, і такого актуального напряму, як зрошення посівів.

Свого часу пілотним майданчиком для реалізації проектів зі зрошення в складі холдингу стала одна з його структурних одиниць — ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», що в Кременчуцькому районі з офісом у Глобиному. Тут ефективно обробляють 21,7 тис. га землі, на яких вирощують широкий спектр сільгоспкультур. Хоча раніше й існувала мережа зрошувальних каналів, але практично все довелося створювати заново на сучасному технологічному рівні. Детальніше розповідають Наталія Гомон, генеральний директор ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», і Сергій Черевик, директор виробничого підрозділу «Бугаївка», «Полтавазернопродукт».

- Поділіться, будь ласка, яким був період після російського вторгнення в Україну? Як це вплинуло на функціонування бізнесу, організацію роботи?

Наталія Гомон. Історія нашого підприємства розпочалася ще далекого 1997 року, коли «АСТАРТА-КИЇВ» придбала тут агрофірму «Пустовійтове», розташовану в однойменному селі. Фактично саме з нас почався рослинницький напрям бізнесу «АСТАРТИ». Сьогодні ми вирощуємо озимі зернові, ріпак, кукурудзу, соняшник, сою для Глобинського соєпереробного заводу і цукрові буряки — для Глобинського цукрового заводу. 24 лютого 2022 року для працівників господарства став шоковою несподіванкою, однак нормалізувати роботу допомогли сценарії роботи в кризових ситуаціях, напрацьовані заздалегідь керівництвом холдингу.

Практично всю зиму до початку повномасштабної війни ми планували й удосконалювали робочі процеси. Навчали працівників, готували техніку до весни, проводили стратегічні сесії. Якось не хотілося вірити, що може розпочатися війна… Мабуть, перші пару днів після вторгнення ми все ж таки були розгублені, як і всі. Однак наше керівництво зібрало всіх директорів, у нас були до того розроблені певні плани щодо тієї чи іншої ситуації, і ми активно всі взялися за роботу.

- За півтора місяця після початку війни мала розпочатися посівна. Потрібно зробити все, аби пом’якшити для людей тодішню шокову ситуацію. Це було непросто зробити, адже було порушено всі логістичні маршрути. Як Ви із цим впорались?

Наталія Гомон. Перших днів десять ми не уявляли собі, як відновимо зв’язки з нашими партнерами. Довелося оперативно вирішувати питання реалізації молока з ферм. Паралельно, як і всі підрозділи «АСТАРТА», ми сконцентрувалися на допомозі місцевим мешканцям і біженцям з охоплених війною регіонів. Роздавали продуктові пайки, селили людей у наших гуртожитках і навіть конторах — де тільки могли. Водночас допомагали теробороні: надавали матеріали для будівництва укріплень, плели сітки, збирали гуманітарну допомогу тощо. Достатньо сказати, що «АСТАРТА» тільки за перші три місяці війни надала грошової допомоги на понад 60 млн гривень. За ці кошти купили понад 600 т харчових продуктів, 85 одиниць автотранспорту й інші необхідні ресурси.

«АСТАРТА» тільки за перші три місяці війни надала грошової допомоги на понад 60 млн гривень. За ці кошти купили понад 600 т харчових продуктів, 85 одиниць автотранспорту й інші необхідні ресурси

Холдинг також забезпечив 5100 т продовольства громадам і доставив 3000 т гуманітарних вантажів Всесвітньої продовольчої програми ООН. Звісно, що свій внесок у цю масштабну допомогу зробив і наш підрозділ: через наш гуманітарний хаб пройшли тонни гуманітарної допомоги для громад. Уже в середині березня 2022 року покращилася ситуація з логістикою, і підприємство почало готуватися до посівної. Хоча було дуже непросто із забезпеченням. Доводилося техніку, яку на той момент не застосовували, частково розбирати на запчастини, щоб запустити в поле інші машини. До того ж на складах лежали нереалізовані великі обсяги зерна.

Наразі маю сказати, що наш колектив із честю впорався з усіма цими викликами. Ми виростили врожай не менший, ніж у 2021 році, а надої молока не лише не знизилися, а й навіть виросли на третину. Попри всі негаразди, наші виробничі показники ідуть вгору. Ми змогли реалізувати ті проекти, що запланували на 2022 рік і, зокрема, пов’язані зі зрошенням.

- Унікальною особливістю господарства, яке Ви очолюєте, є якраз наявність зрошувальних систем, що дозволяє ефективніше вирощувати стратегічні культури. Розкажіть, будь ласка, про це детальніше.

Сергій Черевик. Ми почали займатися зрошенням ще у 2015 році. У 2016 році розпочали роботи, запустили дві насосні станції й започаткували крапельне зрошення. Пілотний проект на площі 368 га було реалізовано на посівах цукрових буряків. Однак стало зрозуміло, що значно більшу масштабність і підсумкову ефективність забезпечить саме дощування, бо крапельне зрошення має певні обмеження та труднощі у застосуванні. Адже така технологія потребує багато ручної праці для обслуговування крапельних стрічок і великих експлуатаційних витрат. На наших площах ефективнішим є саме дощування. 2017 року було придбано дві фронтальні зрошувальні машини відомого американського виробника ZEMATIC. Розпочався плавний перехід саме на дощування. У 2018 році з’явилася перша вітчизняна машина «Фрегат» із рекордною на той час для України довжиною — 830 м.

До цукрових буряків під зрошенням додалися поля гібридизації, де вирощуємо насіннєву кукурудзу, а також сою. Ми вирощуємо елітний посівний матеріал для найкращих світових виробників, таких як RAGT, SYNGENTA та LIDEA. І у цій справі дуже важливо мати зрошення.

- Як відомо, у вкрай складному 2022 році було докуплено ще п’ять вітчизняних машин, що дало Вам змогу довести площу зрошуваних земель у ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» до 1000 гектарів, це так?

Наталія Гомон. Ми маємо нині три культури на зрошенні. Цукрові буряки є найчутливішими до дефіциту вологи й забезпечують найкращу фінансову маржу. Гібридна кукурудза на насіння обов’язково має бути під зрошенням. І, нарешті, соя також дуже любить вологу й може віддячити за це високою врожайністю. До речі, реалізувати проект із розширення поливних площ у 2022 році було складно, бо потужності виробника нових машин — компанія «ВаріантАгроБуд» певний час перебували в зоні бойових дій. Причому за два дні до початку повномасштабного вторгнення рашистів «АСТАРТА» перерахувала 80% коштів за проект. Зі зрозумілих причин до травня 2022 року зв’язку з виробником дощувальних машин не було, проте згодом вдалося розв’язати цю проблему.

- Яким чином це вдалось реалізувати?

Сергій Черевик. Технологічно дощування вимагає дотримання низки обов’язкових умов. Адже, скажімо, якщо перевищити норми подачі води, це може спричинити засолення ґрунтів. Слід правильно розрахувати сівозміну, вирахувати оптимальні норми й періодичність поливу та багато іншого. Обов’язково потрібно розпушити ґрунт. Потрібно взяти до уваги й те, що за великої кількості вологи активізуються бур’яни й збудники хвороб рослин, що вимагає певних змін у технології захисту. Також, якщо рослини добре забезпечено вологою, то бажано збільшувати норми внесення міндобрив. Ми вирішуємо це завдання, зокрема, шляхом фертигації, встановлюючи місткості з рідкими добривами, котрі подаються рослинам разом із поливною водою.

До речі, воду для зрошення полів ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» беруть завдяки поверхневому забору з Кременчуцького водосховища. Віднедавна держава вирішила розпочати процес передання меліоративних систем у власність водокористувачам шляхом створення відповідних організацій водокористувачів (ОВК), що додає відповідальності, з якою компанія успішно справляється.

- Наскільки ефективнішим є вирощування згаданих вище сільгоспкультур із застосуванням додаткового поливу?

Наталія Гомон. Насамперед слід наголосити, що зрошення — це не лише підвищення прибутковості вирощування, а й мінімізація ризиків, якщо складаються несприятливі погодні умови. Якщо говорити про підвищення врожайності, то на цукрових буряках у нас заплановано збирати вдвічі більші врожаї — до 90 т/га у фізичній вазі. На сої поки що немає об’єктивних показників, бо минулий сезон був дощовитим і не було особливої потреби в періодичному зрошенні. Але можемо впевнено говорити про +30% прибавки врожайності.

Цього сезону розрахунки щодо ефективності зрошення будуть уточнюватися. А окупність проекту не має перевищити два роки. Тобто, як бачимо, це справа справді вигідна, якщо підходити до неї грамотно. Утім, в «АСТАРТІ» інакше не буває. Зокрема, працівники ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» уже в процесі монтажу щойно придбаних зрошувальних установок вивчали їхню будову та навчалися правильно обслуговувати. На черзі — впровадження систем цілковито автоматизованого керування процесом.

Будемо дистанційно керувати всіма процесами й автоматизовано розраховувати подачу води. Взагалі планів у нас багато. Усі ми працюємо і як можемо наближаємо перемогу. Я переконана, що ніколи не треба боятися впроваджувати щось нове, завжди потрібно рухатися вперед, незважаючи ні на що. Варто намагатися, експериментувати й находити можливості. Роботи в нас багато — Перемога і відбудова рідної країни.

ІЦ УАК за матеріалами журналу "Агробізнес Сьогодні"

agroconf.org