Кукурудзяний (стебловий) метелик: поради з контролю та заходів захисту від Держпродспоживслужби

12 July, Розділ Новини, переглядів 566

За даними проведеного моніторингу спеціалістами головних управлінь Держпродспоживслужби в областях на разі у посівах сільськогосподарських культур відмічено збільшення активності ряду шкідників, серед яких кукурудзяний (стебловий) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.) – один з найнебезпечніших шкодочинних організмів на посівах кукурудзи.

В першу чергу поширенню кукурудзяного стеблового метелика сприяє наявність великої кормової бази, адже в Україні на даний час посіви кукурудзи становлять понад 4 млн га. Шкідник щорічно завдає відчутної шкоди господарствам у всіх зонах вирощування культури. При цьому значно знижується кількість і якість вирощеної продукції. Наразі у Лісостепу та Поліссі проходить яйцекладка шкідника, у Степу відродження та живлення гусениць.

Літ метеликів від 50 до 75 % популяції відбувається протягом 3-х тижнів. Для появи перших кладок яєць необхідна сума ефективних температур 375 °C, для масової яйцекладки – 430 °C. В цей час самки відкладають яйця, розміщуючи їх з нижнього боку листків кукурудзи й інших кормових рослин. Фенологія кукурудзяного (стеблового) метелика тісно пов’язана з фенологією основної кормової культури (метелики відкладають яйця на рослини кукурудзи, які перебувають у фазі цвітіння). Залежно від температури повітря, через 3-14 днів з яєць виходять гусениці, які швидко вгризаються в пазуху верхніх листків, під обгортки качанів кукурудзи й ін. У перші години після відродження гусениці живуть відкрито на поверхні рослини. З третього віку гусениці вгризаються всередину стебел, ніжок качанів і волотей, всередину качанів, де виїдають серед рядів зерен довгі звивисті ходи й камери.

Після того, як шкідник потрапив в рослину, контролювати його стає практично неможливо. Крім цього, заселення кукурудзи фітофагом сприяє появі на її рослинах фітопатогенів: у місці пошкоджень часто розвивається фузаріоз, пухирчаста сажка та цвіль качана. Уражене хворобами зерно стає некондиційним, оскільки в ньому накопичуються мікотоксини. Вживання мікотоксинів в продуктах переробки може призвести до гострого отруєння або мати довгостроковий негативний вплив на здоров’я тварин, птахів і людей. В Україні засмічення зерна кукурудзи мікотоксинами є однією з дуже гострих проблем.

Для збереження урожаю кукурудзи спеціалістам господарств усіх форм власності рекомендуємо проводити постійний моніторинг посівів кукурудзи, й у разі виявлення стеблового метелика застосувати:

Біологічний захист. На кукурудзяному метелику паразитує понад 50 ентомофагів, які регулюють чисельність кукурудзяного стеблового метелика. Серед них найбільше значення мають яйцеїд Trichogramma evanescens Westw і Trichogramma pintoi Voegele. Трихограму розселяють в стадії імаго й у вигляді паразитованих яєць лабораторного живителя за 12–24 год. до виплодження дорослих комах. Перший випуск трихограми проводять на початку відкладання яєць шкідниками, другий – у період масової яйцекладки. При розтягнутому льоті імаго проводять додаткові випуски ентомофага через 5-7 днів після другого випуску. Подальше накопичення і контроль за шкідником здійснюють за рахунок безпосереднього відновлення розселеної трихограми в агроценозах. Випускають по 50-100 тис. самок трихограми на 1 га, як вже зазначалось, на початку відкладання яєць шкідника та в період масового відкладання яєць. Оскільки період відкладання яєць самками кукурудзяного (стеблового) метелика триває 12-24 доби, то яйцеїда варто випускати з інтервалом 5-6 днів (не менше 3-х разів), оскільки його життєздатність триває 4-5 діб. Ураженість яєць трихограмою сягає 60-75%. Ефективність трихограми залежить від погодних умов, біологічних показників комахи, чіткого дотримання регламентів, методики та технології застосування трихограми на конкретному полі. Перевагою є те, що випуск даного ентомофага не спричиняє забруднення довкілля і продукції, а впровадження біологічного методу захисту, являє собою найбільш радикальний шлях до оздоровлення екологічної ситуації.

В системі Держпродспоживслужби на сьогодні діють 3 обласні фітосанітарні лабораторії в Кіровоградській, Полтавській і Чернівецькій областях на базі яких працюють відділи біологічного методу захисту рослин, які займаються вирощуванням, зберіганням і реалізацією ентомофага трихограми.

Хімічний захист. При виявленні гусениць шкідника за чисельності 1-2 екз./рослина або 6-8% заселених рослин у фазах «6-8 листків - викидання волоті» необхідно проводити обприскування посівів інсектицидами з відповідними нормами внесення: згідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Ефект від використання інсектицидів залежить від точного визначення строків обробок. Найвищий він, коли препарати вносять під час проникнення перших гусениць у стебла, тобто через два-три тижні після початку льоту метелика або під час масового його льоту. Цей строк доцільно встановлювати за допомогою феромонних пасток або світлопасток. Занадто рання обробка інсектицидами неефективна. Обприскування краще здійснювати у вечірні години, коли рослини кукурудзи гнучкіші. Також, підбираючи препарат, суб’єктам господарювання потрібно звернути увагу на такі характеристики препаратів, як тривалість захисної дії, персистентність і безпека для корисної ентомофауни. Останні виконують «важливу місію»: стримують розвиток шкідників, особливо сисних, які є переносниками вірусних захворювань.

ІЦ УАК за матеріалами ДПСС

agroconf.org