Від стагнації до потужного гравця: як держава може посилити молочний сектор

17 October, Розділ Новини, переглядів 520

Виробництва молока стрімко падає, але є рішення, які змінять цю тенденцію.

15 жовтня відзначався День працівників харчової промисловості. Ці галузі виробляють сировину та переробляють її на готову продукцію, створюючи тим самим високу додану вартість, працевлаштовують мільйони людей і відраховують мільярди податків до бюджетів усіх рівнів. Молочна галузь — одна з них. Як держава може переламати негативні тенденції у виробництві молочних продуктів, оздоровити українську націю та врятувати суміжні галузі, "Бізнес-Телеграф" розпитував у представників цього бізнесу.

Вадим Чагаровський, голова ради директорів Спілки молочних підприємств України

Тваринництво є важливою складовою української економіки. Чому? Тому що при виробництві одного мільйона тонн молока залучається 16 тисяч працівників, а кожне робоче місце на фермі створює 9 суміжних робочих місць в інших галузях. Якщо сьогодні на фермах виробляється близько 3 мільйонів тонн молока, в цьому процесі беруть участь 47 тисяч працівників. А це 240 тисяч робочих місць в суміжних галузях, які генерують податки та відрахування, в тому числі ПДФО, військовий збір. Тому держава повинна підтримувати молочну галузь і ставити її у пріоритет. Яка підтримка потрібна? Дотації для молочного скотарства. Тут доречна підтримка держави на збільшення поголів'я і здачу молока на переробку. Але ферми — у пріоритеті, бо вони можуть швидко наростити поголів'я та швидко збільшити виробництво молока. Які пільги це можуть бути? Наприклад, скасування ПДВ на ввезення обладнання. Але скасовувати цей податок потрібно вже на те обладнання, яке задіяне у виробництві молока, а не при імпорті на кордоні, щоб унеможливити зловживання цією пільгою. Наступне — стимулювати глибоку переробку молока. Вона передбачає інноваційні технології, а вони потребують достатньо великих інвестицій. Після війни досить актуальною буде проблема "озеленення" виробництва молочних продуктів, будівництва очисних споруд. Це те, чому в Європі вже давно приділяють велику увагу. Необхідний крок, який повинна зробити держава — боротьба з фальсифікатом, який вже досяг 20% ринку. І, безумовно, без втручання державних діячів переробникам дуже важко побудувати ефективні стосунки з торговими мережами. Потрібно прийняти закон, який врегулює ці відносини. Без допомоги держави тут не обійтись.

Валентин Запорощук, голова наглядової ради Ічнянського молочно-консервного комбінату

Головне — дати поштовх для розвитку тваринництва. Проблема переробників — брак якісної сировини. З досвіду, як це працює в Євросоюзі — дотації виробникам молока дають можливість збільшити поголів’я. Це може бути відшкодування інвестицій на поголів'я і на основні засоби. Мені здається, що наразі саме це головне. Після перемоги можна буде говорити про державні програми для молочної переробки. Модернізація потрібна, щоб ми могли виробляти сучасну продукцію за новими технологіями. Рухатись вперед, слідувати новим тенденціям переробки, відповідати вимогам часу та зробити галузь передовою. У нас для цього є великий потенціал і все необхідне: талановиті і працьовиті люди та родюча земля.

Андрій Табалов, генеральный директор ООО "Молочная компания "Волошково поле

"Переробка молока — це високотехнологічна галузь, яка може вирішити проблеми суміжних галузей. Наприклад, зараз вигідно фуражем вигодовувати тварин, виробляти молоко і переробляти його в молокопродукти з високою доданою вартістю, поки ціни на зерно на мінімумі. Це вирішує проблему продажу зерна за безцінь на експортних ринках, від чого втрачає держава. А переробники та виробники молока перетворять цю проблему на прибуток, податки та робочі місця. Молочним підприємствам важливо, щоб держава допомогла "білим" виробникам подолати "тіньовий" молочний сектор. Він створює безліч проблем, зокрема - неконтрольований імпорт. До того ж "тіньові" виробники закуповують молоко у населення за готівку, переробляють і реалізують молокопродукцію сумнівної якості, а часто — шкідливу, не сплачують податки, а заробітну плату видають в конвертах. Щоб вирішити проблему "тіні", не потрібно витрачати бюджетні кошти, а вигоду отримають усі: споживачі, виробники та держава. Важливо також стимулювати промислове виробництво молока коштом держави. Директива ЄС забороняє використовувати в переробці молоко від населення. Без підтримки ферм не працює виробник в жодній країні, яка має переваги на світовому ринку молочних продуктів. Буде якісне молоко по доступній ціні — буде переробка. А це — валютна виручка, податки, робочі місця та допомога Збройним Силам України — чинники економічної стабільності держави.

Віталій Ковальчук, співзасновник, член наглядової ради ПрАТ "Тернопільський молокозавод", ТМ "Молокія"

Наразі допомога держави має спрямовуватись лише на Перемогу. Але за мирного часу виробникам важливо відчувати підтримку як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Які це напрями? Наприклад, підтримка здоров’я населення. Молочна продукція тут відіграє дуже важливу роль, тому що вона є джерелом незамінних амінокислот, впливає на імунітет людини. Як це зробити? Перше — запровадити державну програму шкільного харчування, взявши до уваги той факт, що є таке явище, як непереносимість лактози. Виробники можуть запропонувати альтернативу. Друге — зробити молочну продукцію більш доступною споживачам по ціні. Для цього потрібно зменшити ПДВ для виробників молока та його переробників. Наприклад, до 5- 8% замість 20% або взагалі прибрати цей податок для виробників молока, щоб вони нарощували його виробництво та пропонували доступні ціни переробникам. Виробники молока повинні мати державні стимули займатися капіталовкладеннями в молочне стадо та збільшення надоїв. Третє — пропаганда вживання молокопродуктів лідерами думок. Четверте — держава може стимулювати використання органічних добрив замість хімічних і біоенергії замість традиційної (використовувати біогаз та енергію сонячних батарей), запровадивши акцизи або екологічні податки на забруднення земель хімією. Це зробить землю, пасовища, а відповідно — молоко і харчові продукти більш корисними, екологічними. П’яте. У випадку різкого коливання цін на молокопродукти держава може робити інтервенції — закупівлі молокосировини, щоб стабілізувати ціноутворення на ринку. Так вчиняє Європейський Союз — там є інтервенції сухого молока, на це виділяються державні кошти. Створюється стабілізаційний фонд, який закуповує сухе молоко по вищій ціні для того, щоб виробники могли продати молоко дорожче, коли ціна на нього падає. І дешевше, коли вартість молока різко зростає. Це і є державна політика на молочному ринку.

Віктор Кордубан, голова ради директорів компанії "Біагр", ТМ "Білоцерківське"

Держава повинна дати правила гри та не змінювати їх протягом запуску таких довготривалих проектів, як будівництво ферм. Наприклад, я займаюсь тваринництвом більше 15 років і хочу розвивати цей бізнес таким чином, щоб він був конкурентним у світі. Щоб був такий результат, потрібні технології, в які треба вкласти довготривалі інвестиції та не боятися, що вони будуть незахищеними. Багато людей хочуть займатися цією справою, але стримують цей порив, бо немає впевненості, що ці кошти повернуться і бізнес встоїть, а завтра на цих інвесторів не відкриють кримінальні справи. Біда в тому, що в Україні немає стратегії розвитку, немає розуміння, де ми маємо бути через 20 років. Якщо ми поставимо мету, щоб молочне скотарство було хоча б на третьому місці у світі, і це підтвердиться намірами держави захищати такі інвестиції, ми досягнемо цієї мети. Зауважу, що дотації фізособам на поголів’я чи літр молока "проїдаються", а не розвивають скотарство в Україні, тож, підтримувати потрібно саме промислових виробників, великих, малих і середніх, які зацікавлений у збільшенні виробництва молока, що стане для них бізнесом всього життя. Це дасть можливість відродитися українському господарю на селі. Такий господар ніколи не виріже корів, бо це люди, які віддали цій справі частинку себе.

В’ячеслав Чук, комерційний директор агропромислового холдингу "Астарта Київ"

Щороку Астарта виробляє більше 100 тис. тонн молока та постійно нарощує його випуск. На внутрішньому ринку українські виробники конкурують з європейськими, й останні мають потужну фінансову та політичну підтримку з боку урядів своїх країн. Водночас українським виробникам без підтримки власної держави важко. Також доречною б була державна стратегія розвитку галузі з чітким визначенням цілей і пріоритетів. Ці й інші кроки держави дозволили б бізнесу не лише зберегти наявні обсяги виробництва, але й інвестувати у його розвиток.

Сергій Биков, замдиректора, Українська молочна компанія

У Новій Зеландії дізнався про цікавий досвід розвитку проектів із тваринництва. Держава надає землю державній компанії Land Corporation. Ця компанія бере кредит під заставу землі, та будує стандартну ферму, діяльність якої легко калькулюється, легко контролюється. Збудовану ферму пропонують молодій сім’ї в управління. Спочатку вони працюють як наймані працівники, а потім, коли управителі показують ефективну роботу, з ними укладають угоду і поступово передають їм цей бізнес у власність. Держава може спробувати хоча б 10% ферм побудувати таким чином. У нас це має піти, і голландці готові допомогти нам це впровадити. Як на мене, така державна підтримка галузі є доречною та цікавою.

ІЦ УАК за матеріалами Бізнес-Телеграф

agroconf.org