- Блокада західного кордону посилюється: чому не вдається вирішити проблему та як бути Україні
- Єврокомісія пригрозила Польщі покаранням за блокаду кордону
- Український бізнес у Польщі здивований відсутністю реакції Варшави на блокування кордону
- Кордон із Польщею можуть заблокувати: чому виникла загроза та як це вдарить по Україні
- Польські перевізники перенесли початок блокади кордону з Україною на 6 листопада - Укрінформ
Чи вдасться Україні та Польщі вирішити питання блокади кордону: які можуть бути компроміси
Через блокаду економічних втрат зазнали обидві країни.
Заступник міністра інфраструктури Польщі Павло Ганчарж запевняє, що польська та українська сторони за результатами переговорів у Києві здійснили прорив у питанні вирішення проблеми блокади українського кордону польськими перевізниками. Нібито зараз узгоджуються останні деталі. На які компроміси може піти Україна? Як ситуація може розвиватись далі? Які слід зробити висновки? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Національний інтерес слід відстоювати, але не забувати, як нам допомагає Польща під час війни
Голова Комітету економістів України Андрій Новак зазначає:
"Те, що до Нового року чи навіть до Різдва за новим календарем (25 грудня) є шанс розблокувати українсько-польський кордон – це хороша новина. Причому не лише для українських перевізників, а й Польщі. Адже економічні втрати зазнали обидві країни".За словами експерта, останніми тижнями у польському інформаційному просторі з'явилися дані про втрату економіки Польщі від цього блокування. І, гадаю, цей аргумент відіграв свою роль. В результаті новий польський уряд активно включився у вирішення цієї проблеми.
"Щоб уникати подібних складнощів у майбутньому, слід апелювати до міжнародного права, до угод між Україною та ЄС (зона вільної торгівлі та транспортний безвіз, продовжений до кінця червня). Польща як повноправний член Євросоюзу має дотримуватись тих домовленостей, які ЄС укладає з третіми країнами (в даному випадку – з Україною)", – зазначає Андрій Новак.Водночас, наголошує він, враховуючи, що Польща є одним із найбільших помічників нашої країни у відбитті російської агресії, різноманітних економічних проблем, блокування, слід розглядати з точки зору пріоритетності інтересів. Український пріоритет тут – продовження співпраці з Польщею у військовій, фінансово-економічній сфері.
"Звичайно, свій національний інтерес слід відстоювати. Але не забувати, як нам допомагає Польща в умовах російської агресії. Важливо всі проблемні питання вирішувати максимально дипломатичними методами, без різких висловлювань і, тим більше, дій", – робить висновок експерт.Компроміси не стосуватимуться транспортного безвізу для України
Керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович вважає, що угоди точно незабаром буде досягнуто. Це, пояснює він, дуже важливо для нового уряду Туска. Представники якого ще до офіційного призначення серйозно працювали у цьому напрямі.
"Зрозуміло, що якісь компроміси будуть із обох боків, – каже експерт. – Попередньо Україна була готова внести деякі зміни до питань електронної черги, реєстрів, які створювалися для водіїв (як наших, так і польських). Можливі зміни щодо реєстрації українських компаній у Польщі (за європейським законодавством, але формально до ЄС не належать). Але компроміси не стосуватимуться транспортного безвізу для України, що діє до кінця червня 2024 року. Тут ми на поступки йти не готові".На думку Ігоря Рейтеровича, швидше за все, побачимо усереднений варіант, який влаштовує Україну у будь-якому разі.
"Питання – чи влаштує польських перевізників, для яких тут уже не так економіка, як політика, – зазначає експерт. – І сліди російського впливу у цьому блокуванні кордону дедалі більше видно".Ігор Рейтерович попереджає, що це далеко не останні проблеми, які виникнуть в України у зв'язку з нашим наближенням до ЄС.
"І це – об'єктивний момент, – пояснює він. – Кожна країна захищає свої національні інтереси так, як вважає за потрібне. Тому нам вже зараз треба створювати в потенційно проблемних сферах (аграрка, перевезення і так далі) групу професійних переговорників, які робитимуть все, щоб потенційні або вже виниклі тертя не виходили в громадську площину, а вирішувалися в кабінетах, за столами переговорів. Не виливаючись в акції протесту, блокування кордону тощо".Поведінка тих, хто блокує наших перевізників, виглядає, м'яко кажучи, негарно
Народний депутат VIII скликання, президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко зізнався, що з боку нового польського уряду хотілося б бачити рішучіші дії у ракурсі розблокування кордону.
"Поведінка тих, хто блокує наших перевізників, виглядає, м'яко кажучи, негарно. Це просто неповага до нас, особливо у такий важкий – воєнний час", – вважає експерт.На думку Леоніда Козаченка, з боку України можна піти на такі поступки:
допустити польських перевізників в електронній черзі (щоб вони, як і наші, могли реєструватись, як роблять українські перевізники);
доступ до цієї електронної черги зробити відкритим (щоб не проходили без черги, що важливо і для українських і польських перевізників).
ІЦ УАК за матеріалами "Коментарі"
agroconf.org
