- Майже 10% молочної продукції в Україні – фальсифікат
- СМПУ опублікувала відкритий лист до працівників молочної галузі
- Молочна галузь України відновила роботу і працює стабільно – СМПУ
- Арсен Дідур звернувся до Президента з проханням тримати питання щодо врегулювання відносин з торговими мережами під особистим контролем
- Ніякого закону про торгівлю за спиною у виробників продуктів харчування, - Арсен Дідур
СМПУ: 30% молочної продукції в Україні - це фальсифікат
У розмові з Інформатором виконавчий директор Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсен Дідур звернув увагу на те, що в Україні є велика кількість підробної молочної продукції: в першу чергу це масло, м’які сири та сирні продукти. Її реалізують здебільшого на ринках або у невеликих магазинах, які не належать до великих мереж. При цьому, на думку експерта, держава може вплинути на цю проблему з молочними продуктами та розв’язати її.
“Нашій галузі зараз заважає велика доля фальсифікату молочних продуктів і невідповідність якості сировини. Відсутня і простежуваність, яку Європа вимагає від нас. Це в господарствах населення. Перше – це повинна бути затверджена стратегія розвитку молочного тваринництва в державі. Друге – це повинна більш вимогливо держава сформувати з господарств населення якісь малі та середні сімейні ферми та забезпечити їх обладнанням. У держави є всі можливості, як Держпродспоживслужба, так і поліція, щоб явище фальсифікату побороти. Фальсифікація доходить вже до 30%. Ще й бюджет втрачає на цьому. Такі реалії, що закриваються очі на ці питання, ставлять більшість підприємств у нерівні умови конкуренції”, – підкреслює виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур.
Цей фальсифікат потрапляє на ринок у вигляді готової продукції: пачки, коробки, пакету, пляшки. Як правило, основна доля фальсифікату – це масло, сири (де під виглядом сиру продається сирний продукт з додаванням жирів), велику частку займають домашні сири. Такі продукти здебільшого продаються на базарах і невеликих торгових точках. На думку Арсена Дідура, замість підвищення податків державі краще звернути увагу на такий тіньовий сектор.
“Ми просили зняти заборону на перевірку підприємств з точки зору експлуатаційних дозволів, щоб з’ясувати, де та що виробляється. Є близько 1,5 тис. експлуатаційних дозволів, а у нас, за нашими даними, працюючих заводів близько 150 (не включаючи крафтові виробництва). А дозволів вдесятеро більше. Хтось використовує ці “потужності”, які легалізовані та на яких нічого не виробляється, а виробляють не зрозуміло де, і це наповнює ринки, маленьку роздрібну торгівлю. По-перше, це є небезпечно. По-друге, це веде до закриття багатьох підприємств, які могли б працювати, але не витримують таку викривлену конкуренцію”, – розповідає Арсен Дідур.
На думку представників Спілки молочних підприємств України, всередині країни потрібно збільшити споживання аграрної сировини. Це зменшить залежність від логістичних коридорів експорту цієї сировини та нагальних проблем, які створюють польські фермери та перевізники й незадоволені громадяни інших сусідніх держав.
Один з варіантів – це збільшення ролі тваринництва. Підтримка тваринництва для збільшення виробництва молочної сировини була б гарною ідеєю держави. За словами Арсена Дідура, Міністерство аграрної політики та продовольства України напрацьовує декілька варіантів, є робочі групи, розробляється концепція стратегії розвитку тваринництва (не тільки молочного).
Але потрібно визначитися, які ферми будуть мати державну підтримку за збільшення поголів’я. У СМПУ пропонують 200 голів і більше. Проблема сировини дуже суттєва для української молочної переробки: проблема у відсутності сировини й у якості. Це питання постійно підіймається представниками галузі. Вони наголошують, що у держави має бути напрацьоване своє бачення, якщо її керівництво хоче, щоб Україна виробляла власні молочні продукти.
“Подивімося на те, що було на початку повномасштабної війни. Весь імпорт “як корова язиком злизала” – його не стало. Заводи, які належать іноземним компаніям (такі як Danone), через турботу про безпеку працівників, були закриті. Імпорт взагалі не пішов. Як з’ясувалося, навіть у тому стані, в якому знаходиться молочна переробка, вона повністю забезпечила всю потребу за основними видами молочних продуктів.
Тому, якщо держава буде сигналізувати та показувати якісь кроки, що молочні підприємства потрібні, то ми зможемо пройти цей непростий період. Навіть за 2022-2024 рік різко десь на 15% зменшилося поголів’я у населення, але при цьому додалося 4% поголів’я у промислових виробників і зросла ефективність виробництва. Зараз у нас в Україні поголів’я 1,3 млн стада в Україні. З них 400 тис. – це промислово виробництво та 900 тис. – поголів’я населення. З них майже порівну виробляється 7 млн тонн (частка населення трохи вища). Але реальної статистики ми не бачимо. У промисловості 3,2 млн тонн йдуть повністю на промислове виробництво. Тобто ті, що у населення, не оподатковуються належним чином", - зазначає виконавчий директор СМПУ.
Арсен Дідур додає, що залежність від імпорту у питаннях постачання молочних продуктів – небажана ситуація. Бізнес готовий збільшувати поголів’я, але для цього потребує допомоги від держави. Якщо коровомісце коштує близько 3 тис. євро, то бізнес готовий вкласти 50%. А інше могла б дати держава чи забезпечити бізнес кредитами з пільговими відсотками. В умовах війни, за словами виконавчого директора СМПУ, бізнес готовий вкладатися в те, що дає окупність протягом 3-4 років. А окупність ферми складає 7-8 років. Цю різницю могла б взяти на себе держава та надати фінансову підтримку.
ІЦ УАК за матеріалами Інформатор
agroconf.org
