17 липня у Полтаві відбувся міжрегіональний форум з актуальних питань реформування рибної галузі та розвитку аквакультури, організований Мінагрополітики спільно з Держрибагентством, Полтавською ОВА, Полтавським державним аграрним університетом і Методично-технологічним центром з аквакультури.
У ході форуму проведено три змістовні панельні дискусії, де фахівці й експерти галузі обговорили запровадження міжнародних стандартів, формування доданої вартості в аквакультурі, маркетинг, переробку рибної продукції, підготовку професійних кадрів, науку, рибальство та інше.
Євроінтеграція законодавства стала одним з найважливіших пріоритетів реформи рибного господарства, яка зараз впроваджується в Україні. Про це повідомив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня під час заходу.
За його словами, основна ідея всієї євроінтеграції рибної галузі – впровадження Україною цілей спільної рибогосподарської політики, принципів належного управління галуззю рибного господарства, способів збору й управління статистичними даними тощо.
«Одним із основних пріоритетів є цифровізація рибної галузі, зокрема шляхом запуску платформи еРиба. Це система управління галуззю рибного господарства, яка стосуватиметься промислового, любительського рибальства, аквакультури, різних соціальних складових і міститиме інформацію про виробництво, переробку, імпорт-експорт рибної продукції, кількість організацій виробників та інше. Тобто, це максимально зручний інструмент для всіх учасників ринку – бізнесу, громадськості, державних органів», – зазначив Віталій Головня.
Заступник Міністра агрополітики наголосив, що на платформі еРиба планується запровадження низки й інших важливих сервісів – обліку рибогосподарських водних об’єктів, системи моніторингу риболовних суден тощо.
Зі свого боку т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок детально поінформував присутніх про особливості реформування рибогосподарського комплексу, зокрема сфери аквакультури, а також представив своє бачення взаємодії промислового рибальства, аквакультури та СТРГ.
«Маючи в розпорядженні великі водосховища, ми плануємо їх масштабні зариблення, як це передбачено Стратегією розвитку рибного господарства. Це дасть змогу нашим промисловим рибалкам збільшити вилов риби, а також відкриває нові можливості для розвитку аквакультури. Аквакультура зможе вирощувати мальок, маючи гарантований ринок збуту. Це, в свою чергу, стимулюватиме вирощування племінного рибопосадкового матеріалу, який потім буде давати якісний зарибок для потреб бізнесу і СТРГ. Разом з тим, ми розуміємо, що у нас є водосховища комплексного призначення, які не можна здавати в оренду, тому наразі ми розробляємо альтернативний законний механізм у формі інвестиційного проекту. Адже не можна допустити, щоб ці водойми пустували, а економіка України не може собі дозволити їх неефективне використання. Тому важливо, щоб цей механізм запрацював», – підкреслив Ігор Клименок.
У ході заходу також обговорено конкурентоспроможність та експортно-імпортний потенціал української рибної продукції на світовому ринку, Стратегію заходів з розвитку аквакультури в регіонах – проект «Навігатор аквафермерства», можливості українських аквакультурних господарств у відновленні водних біоресурсів у природних водоймах, особливості створення лососевої акваферми за данською технологією в індустріальному парку, стан запасів водних біоресурсів у Кременчуцькому та Кам’янському водосховищах.
Водночас акцентовано увагу на необхідності розвитку й удосконаленні рибопереробки, маркетингу та брендингу української рибної продукції, залучення університетської науки до досліджень у галузі рибного господарства тощо.
Із презентаційними матеріалами форуму можна ознайомитися за посиланням.
ІЦ УАК за матеріалами Мінагрополітики
agroconf.org
Подальший розвиток АПК потребує створення інноваційних технологій виробництва, післязбиральної обробки та зберігання
Докладніше