Білоруська економічна модель втрачає соціальну орієнтованість. До такого висновку приходять могильовчани, які зіткнулися із дефіцитом дешевих молочних продуктів. Влада визнає наявність проблеми, але не бачить її вирішення.
З появою в могильовських магазинах тимчасових норм відпуску товарів в одні руки жителі міста заговорили про повернення такого, здавалося б, вже остаточно забутого явища як дефіцит продуктів харчування. Зараз в Могильові не можна купити більше п'яти літрів молока, трьох літрів сметани, трьох кілограмів сиру і масла, двох кілограмів сиру і п'яти кілограмів цукру.
"Соціального" молока не вистачає
У переліку соціально значущих товарів, ціни на які регулюються міністерством економіки, 27 товарних позицій. Центральне місце в цьому списку займають молоко і молочні продукти. Адже це основа раціону пенсіонерів та інших мало забезпечених категорій населення.
Саме їх представники, як колись на початку 90-х років, збираються в черзі в гастрономах з самого ранку. При цьому вони охоче діляться враженнями і розповідають одну і ту ж історію: поки продавці несуть молоко на прилавок, покупці розхапують його прямо з візка.
Пенсіонери згадують, що двадцять років тому за часів дефіциту не вистачало дешевих вітчизняних продуктів харчування, в достатку були дорогі імпортні. Тепер історія повторюється, але з незрозумілих причин відразу дорогою стала білоруська продукція, а дефіцитне дешеве молоко стали називати "соціальним".
Звиклі до ціни 2500 рублів (0,25 євро в еквіваленті) за літр молока могильовчани були шоковані появою того ж продукту за ціною 6000 рублів. За середньої пенсії півтора мільйона рублів нові ціни відчутно б'ють по кишені пенсіонерів.
Влада розгублена
Ситуація, що склалася з продажем молока, стала темою одного із засідань могильовського міськвиконкому. Заступник начальника управління торгівлі Олена Волкова визнала, що заявки магазинів не виконуються: "соціального" молока поставляється всього 30-50 відсотків, а сиру - 10-30 відсотків від необхідних обсягів.
Ці цифри характеризують стан справ у великих магазинах, а в невеликі торгові точки дешеві молочні продукти не поставляються зовсім. Натомість покупцям пропонують молоко за ціною майже втричі дорожчою, а також різні "сирні маси" замість звичайного сиру.
Вирішення проблеми поки так і не знайдено. Могильовський молокозавод, будучи найбільшим підприємством галузі в області, не хоче більше працювати собі в збиток. Ціни на сировину зросли, вартість виробництва продукції також зросла.
На спеціально скликаній прес-конференції директор заводу Ігор Конончук пояснив, що якщо раніше збитки від виробництва "соціального" молока перекривалися прибутком від експорту продуктів в сусідню Росію, то сьогодні підприємство вже не може собі цього дозволити.
Конончук попередив, що з квітня дешевого молока в продажу не буде взагалі, його поставка в торговельні організації міста припинено.
Крах системи господарювання
Кандидат економічних наук Петро Мигурський, який пропрацював тривалий час в могильовському університеті продовольства, зазначає, що в усьому світі літр молока коштує приблизно один долар США. І проблема Білорусі не в тому, що молоко дороге, "вихід на ринкову ціну для країни виявився занадто болючим через низькі зарплати громадян".
Вчений зазначає, що реальним критерієм добробуту народу є співвідношення доходів і рівня споживання. І Білорусь за цим показником завжди програвала навіть найближчим сусідам. У структурі споживання білорусів витрати на харчування навіть з урахуванням "соціальних" цін на окремі види продуктів сягали 60 відсотків усіх їхніх доходів. Це показник бідної країни, констатує Петро Мигурський.
"Система господарювання, яка прийнята в Білорусі, на межі краху", - упевнений він. За спостереженням ученого, спочатку з категорії соціально значимих продуктів харчування випали фрукти та овочі, зараз за ринковими цінами продається молоко. На черзі - подорожчання хліба. Без структурних реформ в економіці, резюмує Мигурський, зростання цін на продовольство неминуче.
Раніше, 1 квітня повідомлялося, що Білорусь призупинила поставки сухого молока в Росію.