Аграрний тиждень. Україна
» » Будь-який сегмент українського агроринку може покласти відповідний сегмент країн ЄС, але для України це не мета — Коваль
» » Будь-який сегмент українського агроринку може покласти відповідний сегмент країн ЄС, але для України це не мета — Коваль

    Будь-який сегмент українського агроринку може покласти відповідний сегмент країн ЄС, але для України це не мета — Коваль


    Будь-який сегмент українського агроринку може покласти відповідний сегмент країн ЄС, але для України це не мета — Коваль

    Будь-який сегмент українського аграрного ринку може покласти відповідний сегмент країн ЄС. Однак Україна не має це на меті.

    Про це в етері Громадського радіо заявив генеральний директор ВГО «Українська Аграрна конфедерація» Павло Коваль:

    «Якщо говорити про сегменти аграрних ринків — будь-який український сегмент за масштабами, способом організації та навіть за продуктивністю і ефективністю може покласти будь-який відповідний європейський ринок. Але в України немає такої мети. До України Європі треба звикнути та відноситися як до партнера і думати про те, що у нас разом більше переваг ніж загроз».

    Експерт додає, що важливим завданням є побудова правильної комунікації:

    «Якщо у процесі вступу ми зможемо у кожній столиці спілкуватися на відкритих майданчиках та конструктивно розповідати про наші спільні переваги — то ніяких перешкод для вступу до ЄС через українське сільське господарство не має виникати. Але якщо комунікація буде недостатня чи різноголоса, тоді Європа нас не зрозуміє і можуть виникнути складнощі».

    Павло Коваль також зауважив, що українське сільське господарство, на відміну від європейського, розвивається у зовсім інших умовах:

    «Якщо для Європи їхні фермери — соціальний проєкт, де вони їх просто хочуть зберегти як клас, носять на руках та здувають пилинки. То в Україні сільське господарство з часів незалежності — висококонкурентний, високоризикований та, до війни, високомаржинальний бізнес у якому намагалися заробляти гроші. І ми навчилися це робити.

    Європі поки цього не вдається. Вони витрачають із бюджетів набагато більше своїх коштів на підтримку фермерів, ніж ми на війну, адже вони роздробили своє сільське господарство на мікроферми і тепер не знають як їх захистити, обʼєднати. А у нас це робить бізнес самостійно. Однак це можливо тільки тому, що ми зберегли середні, великі аграрні агропромислові формування».

    Що передувало?

    Пані посол ЄС в Україні Катаріна Матернова під час конференції «Агросектор 2025: виклики та можливості в нових реаліях» заявила, що сільське господарство може ускладнити процес інтеграції України до Європейського Союзу, тому що розвинений український агросектор може становити загрозу для країн Європи.

    «Сільське господарство залишатиметься ключовим сектором для розвитку української економіки. Для Європейського Союзу, особливо для промисловості — це факт, який може лякати. Тому що Україна — це велика країна, із найкращим чорноземом в усьому світі», — зазначила Матернова.

    «Насправді дискусії, які на нас чекають, будуть важливими і чутливими, тому що, звісно, це щось нове. І коли зʼявляється новий учасник із такими потужностями — це може становити невеличку загрозу для інших. Але ми все одно впораємося з усіма викликами», — повідомила Матернова.

    Водночас Матернова сподівається, що Україна стане членом Євросоюзу раніше, ніж у 2030 році.

    «Галузь сільського господарства — є основою української економіки. Звісно, можуть бути певні побоювання, протести, певні обмеження. Але ми з усім впораємось», — резюмувала Матернова.

    ІЦ УАК за матеріалами Громадського радіо

    agroconf.org





    Схожі новини
  • Павло Коваль: Ми не повинні втратити зв'язок "наука - освіта - бізнес"
  • Україна не зможе швидко стати членом ЄС - Павло Коваль
  • Ліцензування агроекспорту до Польщі наразі найкращий варіант з можливих, - Павло Коваль
  • Через заборону імпорту українського зерна до сусідніх країн ціна на хліб в Україні не знизиться – експерт агроринку
  • Українські аграрії виходитимуть на поля за будь-яких умов - Павло Коваль

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Будь-який сегмент українського агроринку може покласти відповідний сегмент країн ЄС, але для України це не мета — Коваль


Будь-який сегмент українського агроринку може покласти відповідний сегмент країн ЄС, але для України це не мета — Коваль

Будь-який сегмент українського аграрного ринку може покласти відповідний сегмент країн ЄС. Однак Україна не має це на меті.

Про це в етері Громадського радіо заявив генеральний директор ВГО «Українська Аграрна конфедерація» Павло Коваль:

«Якщо говорити про сегменти аграрних ринків — будь-який український сегмент за масштабами, способом організації та навіть за продуктивністю і ефективністю може покласти будь-який відповідний європейський ринок. Але в України немає такої мети. До України Європі треба звикнути та відноситися як до партнера і думати про те, що у нас разом більше переваг ніж загроз».

Експерт додає, що важливим завданням є побудова правильної комунікації:

«Якщо у процесі вступу ми зможемо у кожній столиці спілкуватися на відкритих майданчиках та конструктивно розповідати про наші спільні переваги — то ніяких перешкод для вступу до ЄС через українське сільське господарство не має виникати. Але якщо комунікація буде недостатня чи різноголоса, тоді Європа нас не зрозуміє і можуть виникнути складнощі».

Павло Коваль також зауважив, що українське сільське господарство, на відміну від європейського, розвивається у зовсім інших умовах:

«Якщо для Європи їхні фермери — соціальний проєкт, де вони їх просто хочуть зберегти як клас, носять на руках та здувають пилинки. То в Україні сільське господарство з часів незалежності — висококонкурентний, високоризикований та, до війни, високомаржинальний бізнес у якому намагалися заробляти гроші. І ми навчилися це робити.

Європі поки цього не вдається. Вони витрачають із бюджетів набагато більше своїх коштів на підтримку фермерів, ніж ми на війну, адже вони роздробили своє сільське господарство на мікроферми і тепер не знають як їх захистити, обʼєднати. А у нас це робить бізнес самостійно. Однак це можливо тільки тому, що ми зберегли середні, великі аграрні агропромислові формування».

Що передувало?

Пані посол ЄС в Україні Катаріна Матернова під час конференції «Агросектор 2025: виклики та можливості в нових реаліях» заявила, що сільське господарство може ускладнити процес інтеграції України до Європейського Союзу, тому що розвинений український агросектор може становити загрозу для країн Європи.

«Сільське господарство залишатиметься ключовим сектором для розвитку української економіки. Для Європейського Союзу, особливо для промисловості — це факт, який може лякати. Тому що Україна — це велика країна, із найкращим чорноземом в усьому світі», — зазначила Матернова.

«Насправді дискусії, які на нас чекають, будуть важливими і чутливими, тому що, звісно, це щось нове. І коли зʼявляється новий учасник із такими потужностями — це може становити невеличку загрозу для інших. Але ми все одно впораємося з усіма викликами», — повідомила Матернова.

Водночас Матернова сподівається, що Україна стане членом Євросоюзу раніше, ніж у 2030 році.

«Галузь сільського господарства — є основою української економіки. Звісно, можуть бути певні побоювання, протести, певні обмеження. Але ми з усім впораємось», — резюмувала Матернова.

ІЦ УАК за матеріалами Громадського радіо

agroconf.org





Схожі новини
  • Павло Коваль: Ми не повинні втратити зв'язок "наука - освіта - бізнес"
  • Україна не зможе швидко стати членом ЄС - Павло Коваль
  • Ліцензування агроекспорту до Польщі наразі найкращий варіант з можливих, - Павло Коваль
  • Через заборону імпорту українського зерна до сусідніх країн ціна на хліб в Україні не знизиться – експерт агроринку
  • Українські аграрії виходитимуть на поля за будь-яких умов - Павло Коваль

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.