ЄС закуповує величезні обсяги сої в Аргентині, цукру в Бразилії, меду в Китаї, коли під боком - Україна...
ЄС тимчасово відновить квоти для української агропродукції. Це має статися менш ніж за два тижні. Що це означатиме для нас і чи встигнуть підготуватися до змін виробники? Про які квоти і для якої продукції йдеться? Та чи зніме це з порядку денного протести європейських фермерів проти продукції українських колег? Про це, а також про ціноутворення й логістику, що наразі впливає на вартість агропродукції, яку експортує український агросектор, у програмі "Сьогодні. Ввечері" на Українському радіо говорили з Павлом Ковалем, генеральним директором "Української аграрної конфедерації".
Наскільки очікуваним або, скажімо так, несподіваним стало для України це рішення? Чи варто взагалі було його очікувати зараз? І як таку новину взагалі сприймають агровиробники? Як на це реагують в аграрному секторі?
— Рішення було очікуваним, тому що декілька місяців, як мінімум, про такий сценарій мова йде. Причому, скажімо так, експерти, державні службовці певного рівня працювали з цим питанням, але на сьогоднішній день ми маємо офіційні такі заяви з Європейського Союзу, з Єврокомісії про те, що 5 червня АТЗ закінчується.
Окремо є рішення щодо сталі й металу - на три роки безмитна торгівля залишається, але ще Європарламентом не підтверджено, хоч уже подано Єврокомісію до затвердження. А вся решта продукції буде купуватися європейськими країнами і продаватися українським бізнесом, як це було в рамках дії Угоди про асоціацію - по квотах, з митами, як це було до повномасштабного вторгнення.
На сьогодні ми оперуємо таким сценарієм. Можливо там після 5-6 червня буде знову якась переговорна позиція й можливо ще є шанс, є якісь можливості повернутися до цих переговорів і все-таки розглянути на майданчику спільної торгівельної ради ЄС про те, щоб повернутися до статті 29, яка передбачена Угодою про асоціацію, в якій сказано, що в разі зміни умов і певних дисбалансів будь-яка зі сторін може ініціювати переговори, щодо там внесення певних змін до цих шкал квот, мит і таке інше.
Якщо ми повертаємось до довоєнного періоду торгівлі, то в принципі є певне таке застереження і певне занепокоєння з боку аграрних виробників, трейдерів, переробників, особливо тих, які за останні 3 роки війни могли продемонструвати, в тому числі споживачам на європейських ринках, що наша продукція відповідає всім стандартам якості. Причому це ж не просто там принесли зразки, попробували — ми ж тут як бізнес інвестували в певні речі -— у забезпечення стандартів якості, безпечності продукції аграрної, харчової, налагодили там ланцюги постачання логістичні. А це не просто було в умовах війни, ми всі пам'ятаємо. Ну і таке інше.
Тому ми говоримо, що ті галузі, ті підприємства і лідери галузей, які орієнтовані на експорт і, зокрема, до європейських країн і країн Європейського Союзу, вони можуть у короткостроковій перспективі зазнати економічного, торговельного шоку на 2025-26 МР, на залишок цих місяців.
Крім того, ми розуміємо, що якщо ми повертаємось до попереднього режиму — до довоєнного, будемо так говорити умовно, — то у нас включається ще ж там ряд певних умов. Коли Єврокомісія по певних групах товарів, наприклад по зерну кукурудзи (там же квоти як такої немає, але ЄС — там інша стаття включається), вважатиме за доцільне, то може включити обмеження.
Причому, як правило, із досвіду це відбувається так: ніяких особливих попереджень, а потім протягом 10-14 днів — раз! — і виникає ситуація, що є обмеження на постачання певної продукції.
Якщо говорити про такі ринки, які вже в Україні мали переробку більш глибоку — не просто кукурудза, а, наприклад, цукор або, наприклад, овочі дороблені, ті ж самі томати дороблені і таке інше. Це ж потребувало певних інвестицій у виробництво, плюс стандартизація за європейськими зразками, плюс вихід на ринок.
Якщо, наприклад, говорити про цукор, то 2024 рік був рекордним за останні 10-15 років по експорту в цілому, і зокрема по експорту в європейські країни і країни ЄС. Тобто це для виробників цукру і для фермерів, які вирощували корені цукрових буряків, буде таким певним неприємним, я б навіть сказав, холодним дощем.
Але я думаю, що вони вже готуються, і не даремно окремі підприємства вже протягом останніх місяців і протягом місяців минулого року знаходили, намагалися знайти й інші ринки на той же цукор. Скажімо, на африканські ринки вже були постачання цукру з України і таке інше.
Якщо ми подивимося на посівні площі минулого року цукрових буряків і посівні площі в цьому році, то площі вже скоротилися. Якщо в минулому році було десь там під 250 тисяч, то на сьогоднішній день — десь 220 тисяч.
Ми зараз говоримо про призупинення імпортних мит і квот найближчим часом, фактично 5–6 червня. Вони відомі як "автономні торгівельні заходи" — АТЗ.
Отже, які це наслідки, і чи взагалі матиме це наслідки для цін на внутрішньому ринку? І які, наприклад, наслідки для наповнення нашого бюджету? Тобто два абсолютно різні спрямування, але це важливо пояснити. Те, що ці мита і квоти будуть призупинені — це впливатиме на вартість продуктів українського виробника, але на українському ринку?
— Це може впливати, тому що, якщо європейські ринки через квоти будуть для нашої продукції закриті, і логістика ускладнена на інші ринки, у тому числі через військові події, які відбуваються, і через те, що ми протягом трьох років втратили окремі ринки через логістику і через транспортні можливості...
Ми, наприклад, не можемо той же цукор чи молочну продукцію постачати у Таджикистан, Узбекистан, Киргизстан — традиційні для нас ринки. Тому що треба вести через росію.
Безумовно, тобто пропозиції на українському ринку буде більше — ціна може бути менша?
— Надмірно. І буде тиск, і буде падати. З одного боку, для споживачів нібито це і непогано, а з іншого боку — це ж бізнес, розумієте?
І ринкова ціна — вона ж увібрала в себе всі можливості: попит, пропозиції, собівартість, курсові різниці і таке інше. Якщо ми втрачаємо експортні ринки, зокрема на європейських ринках — а це найбільш дорогі сконцентровані ринки, я нагадаю, так, між іншим: 540 мільйонів чоловік найбагатших на планеті сконцентровані в Європейському Союзі. Це цікаві ринки, просто там треба знаходити ніші, навчитися з ними працювати.
Значить, в українську економіку зменшиться надходження валюти. А це може впливати і підтискати наш обмінний курс. А це може впливати на дефіцит бюджету. А це може впливати на інфляцію, і ще на деякі речі, розумієте?
І тут прогнозувати на сьогодні якісь такі економічні тренди і баланси поки що складно. Якщо говорити там в кількісних оцінках — а скільки АПК, наприклад, може втратити? Різні оцінки експертів є сьогодні, їх теж не дуже просто порахувати: десь від 2,5 до 3,5 мільярдів євро в рік ми можемо втратити.
Це значуща цифра для воюючої країни, в якій частина економіки зруйнована — там інфраструктура, і плюс продовжуються бойові дії, які потребують багато грошей та інших ресурсів.
Тому ми ж так дуже дипломатично намагаємося говорити: той режим довоєнний — це неприємна річ, яка до нас повертається. І ми говоримо, що "друзі європейські, ну давайте ми все ж таки думати, що є 29 стаття, а можливо є ще можливість і шанс скомбінувати варіанти: якісь залишити залишки або інструменти АТЗ і підключати 29 статтю, де ми можем переглянути ці квоти".
Детальніше слухайте на Українському радіо за посиланням
ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо
agroconf.org
Подальший розвиток АПК потребує створення інноваційних технологій виробництва, післязбиральної обробки та зберігання
Докладніше