Четвер виявився надто емоційним у суспільстві

20 January, Розділ Новини / Колонка редактора, переглядів 7 606

Четвер, 27 листопада, виявився надто емоційним у суспільстві. Принаймні мені так здалося. Та й було через що хвилюватись. Запрацював новий склад нового, сподіваюсь, по суті, парламенту. Обрано нового спікера - ним став 36-літній Володимир Гройсман, і нового, але вже бувшого у прем’єрському кріслі, керівника уряду - 40-річного Арсенія Яценюка. А до переможних емоцій додались і ті, що насторожили. І не тільки народних обранців.

З трибуни Верховної Ради Президент України Петро Порошенко висловив ідею - призначити ряд іноземних фахівців-реформаторів на вищі посади української виконавчої влади. Щоб «ніхто не був нікому ні кумом, ні сватом, ні братом», – натякнув Порошенко на характерну особливість українців тягнути до влади родичів. Слова гаранта Конституції стали повною несподіванкою, викликавши і оплески, і схвалений гул, і негативні відгуки…

А вже ввечері журналісти, називаючи джерело інформації в «Блоці Петра Порошенка» «БПП», повідомили, що на замовлення Адміністрації Президента України іноземних кандидатів до складу нового уряду підшукували фахівці кількох іноземних хедхантінгових компаній. До речі, це складне і для написання, і для вимови англійське слово «хедхантінг» (head - голова і hunter – мисливець) означає один із напрямків пошуку та підбору персоналу ключових і рідкісних як за фахом, так і за рівнем професіоналізму спеціалістів. «Прізвища, які нам повідомили, нікому ні про що не говорили. А ось їх освіту, регалії та досвід нас вразив», - сказав один із депутатів фракції «БПП».

Отже, Президент з трибуни парламенту запропонував дати іноземцям право обіймати посади в Кабміні, а декому з професіоналів з-за кордону навіть очолити Антикорупційне бюро.

Конкретних прізвищ на той день ніхто не назвав, а от припущення такі: на посаду міністра фінансів претендує американка з українським корінням Наталія Яресько, один із співзасновників і головний виконавчий директор компанії Horizon Capital. У 90-х вона переїхала до України. На посаду першого заступника міністра внутрішніх справ обговорюється кандидатура Еки Згуладзе (була одним із колишніх керівників МВС Грузії). А її співвітчизнику, екс-главі Мін'юсту Грузії Зурабу Адеішвілі запропоновано керувати Антикорупційним бюро.

Планується створити Агентство з управління держкомпаніями - на це місце претендує фахівець однієї з країн Балтії. Можливо, це буде Айварас Абромавічус (партнер шведської інвестиційної компанії East Capital). Обговорюється й ще один пост для іноземця - бізнес-омбудсмена (уповноваженого з захисту прав підприємців).

Заспокійливо, що про посаду міністра вітчизняного сільського господарства не йдеться. Тож хочеться вірити, що ним стане людина, авторитетна в АПК, а головне – з великою силою волі та мужністю. Бо їй доведеться руйнувати «мури» корупції, приймати непопулярні рішення, по-справжньому «ламати хребет» старій аграрній політиці та рабську психологію і хуторянство українського аграрія.

Втім, аби до уряду прийшли іноземці, спочатку треба внести до Верховної Ради закон, що дозволяв би іноземним громадянам працювати в українській владі.

Думаю, коли ви триматимете в руках цей номер журналу, пристрасті навколо призначень вщухнуть. І наш АПК вже матиме свого керманича-реформатора. Чомусь думається, що ним буде Алекс Ліссітса (гендиректор агрохолдингу «Індустріальна молочна компанія» і почесний президент УКАБ). То, може, не завжди виправдано шукати поза три моря пророків для своєї Вітчизни?

З новим міністром нас, дорогі аграрії!

З повагою,

Наталія Черешинська,

головний редактор