Аграрний тиждень. Україна
» » ЕЛІТНЕ ТВАРИННИЦТВО
» » ЕЛІТНЕ ТВАРИННИЦТВО

    ЕЛІТНЕ ТВАРИННИЦТВО


    Про проблеми та перспективи галузі звірівництва розповів заступник директора Департаменту ринків тваринництва з Головдержплемінспекцією, начальник Головної державної племінної інспекції Олександр Білоус.

    – Якими напрямками на сьогодні представлено звірівництво?
    – На сьогодні звірівництво в основному представлено розведенням кролів, нутрій, норок.
    Візьмімо кролівництво. Приватні господарі досить часто продовжують вести господарство за ще радянськими технологіями, використовуючи старі породи. Хоча разом з тим виникають і нові господарства, де серйозно підходять до ведення господарства, в яких починають вирощувати нові гібридні породи, які за 2 місяці дають вагу 2,5 кг. Таким чином, якщо визначати породний склад кролів, то він представлений як радянськими породами, так і новітніми іноземними: наприклад, новозеландська, бельгійська породи. Загалом кролівництво дуже перспективний напрям, адже попит на дієтичне м'ясо кролів досить високий.
    Перспективна на сьогодні й така галузь, як розведення норок. Цей ринок загалом орієнтований на закордонних покупців, що в основному зумовлено низькою купівельною спроможністю наших громадян. Для відгодівлі норок також існують сприятливі умови, оскільки дуже стрімко розвивається зараз галузь птахівництва, а це ресурси для годівлі звірів.

    – Які обсяги ринку норок та кролів на початок нинішнього року?
    – На 1 січня 2007 р., за даними Державного племінного реєстру, в Україні нараховувалося племінного маточного поголів'я норок 74 тис. штук, кролів – близько 8700 штук. Ви бачите, що це досить значні обсяги, проте вони могли б бути більшими, якби була достатня купівельна спроможність наших громадян та сприятливі ринкові умови для галузі.

    – Чи повинна держава дотувати вирощування норок, кролів? Подальший розвиток звірівництва, на Ваш погляд, – за приватним власником чи ні?
    – На мою думку, держава повинна дотувати ті галузі, які не можуть самі вижити, а також те, що є соціально значимим. Вирощування ж норок – це прибуткова галузь, яка на сучасному етапі розвитку потребує дотацій, а у майбутньому може бути самодостатньою. В усі галузі на сьогодні має прийти приватний власник. Держава ж повинна брати на себе лише те, що не є конкурентноздатне, але його потрібно зберегти, те, що стратегічно важливо, чим приватний власник не буде займатись, бо вигоди в тому немає ніякої.

    – Куди йдуть шкурки нутрій, норок?
    – Шкурки нутрій в основному використовуються в Росії та Україні. Норка ж іде на європейські аукціони, на яких продається в європейські країни: Польщу, Данію, Францію тощо. Знову ж таки, купівельна спроможність наших громадян не достатня, щоб стрімко розвився продаж хутра на внутрішньому ринку.

    – В яких регіонах України сконцентровані господарства з вирощування норок, кролів?
    – Немає якихось конкретних зон розведення норок. Господарства розвиваються незалежно від зони, по всій території України, та й концентрувати їх важко, бо вирощування цих звірів пов'язано з можливістю забезпечення відповідними кормами. Із найбільших господарств, що займаються розведенням норки, можна назвати «Галичхутро» (Львівська обл.) – 22 тис. норок, «Агроголд» (Івано-Франківськ) – 13 тис., «Еліта» (Черкаси) – 12,5 тис. тощо.
    Розведенням кролів в основному займаються в Одеській, Київській, Житомирській областях. При цьому використовуються різноманітні технології: як ще радянських часів, так і сучасні європейські, за допомогою яких створено найкращі умови вирощування та відгодівлі.

    – Які на сьогодні існують проблеми в галузі звірівництва?
    – Якщо розглядати напрямок кролівництва, то тут йдеться, перш за все, про ринок м'яса, бо шкурка кроля зараз майже нічого не варта, на неї важко знайти покупця за прийнятну ціну. Труднощі по кролю існують передусім через відсутність стандартів, ДСТів на розподіл тушки. Адже зараз не кожна сім'я має необхідність і може собі дозволити купувати цілу тушку кроля, м'ясо якого дорожче за ту ж курятину, свинину. А по частинах могла б. Таким чином можна було б збільшити реалізацію дієтичного та корисного м'яса кролів.
    Існують також проблеми і з технологіями утримання кролів. У країнах з розвинутим кролівництвом ця галузь така ж високотехнологічна, як і вирощування бройлерів. У нас не всі господарства мають сучасні оптимальні технології, а кролі дуже чутливі до умов утримання та до якості кормів. Комбікормові ж заводи не завжди дотримуються необхідних технологій, внаслідок чого можуть вироблятися корми низької якості. Через те може виникнути великий падіж поголів'я. Існують проблеми з виробництвом борошна з сіна, трави, яке необхідне як джерело клітковини у годівлі кролів.
    На ринку норки – свої проблеми. Зараз займаються розведенням переважно норок стандартних кольорів. Для одержання тварин з новим забарвленням практикують завезення племінних тварин по імпорту, що дуже дорого обходиться. Існують також певні труднощі, які постають перед тими, хто розводить цього звірка, – в годівлі (корми тваринного походження) та ветеринарному забезпеченні, які на сьогодні дуже дорогі.
    Отже, ринок звірівництва має на сьогодні проблеми, які слід вирішувати. Має він і перспективи – за сприятливих загальних ринкових умов, впровадження новітніх технологій, світового досвіду галузь може давати непогані результати та бути високорентабельною.

    Надія ФІГОЛЬ





    Схожі новини
  • Аграрна країна: прибуткове кролівництво
  • Аграрна країна: прибуткове кролівництво
  • І шуба, і м'ясо...
  • ТВАРИННИЦТВО НА «АГРО-2007»
  • КРОЛІВНИЦТВО: ЖИТТЄВИЙ ПРИКЛАД

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

ЕЛІТНЕ ТВАРИННИЦТВО


Про проблеми та перспективи галузі звірівництва розповів заступник директора Департаменту ринків тваринництва з Головдержплемінспекцією, начальник Головної державної племінної інспекції Олександр Білоус.

– Якими напрямками на сьогодні представлено звірівництво?
– На сьогодні звірівництво в основному представлено розведенням кролів, нутрій, норок.
Візьмімо кролівництво. Приватні господарі досить часто продовжують вести господарство за ще радянськими технологіями, використовуючи старі породи. Хоча разом з тим виникають і нові господарства, де серйозно підходять до ведення господарства, в яких починають вирощувати нові гібридні породи, які за 2 місяці дають вагу 2,5 кг. Таким чином, якщо визначати породний склад кролів, то він представлений як радянськими породами, так і новітніми іноземними: наприклад, новозеландська, бельгійська породи. Загалом кролівництво дуже перспективний напрям, адже попит на дієтичне м'ясо кролів досить високий.
Перспективна на сьогодні й така галузь, як розведення норок. Цей ринок загалом орієнтований на закордонних покупців, що в основному зумовлено низькою купівельною спроможністю наших громадян. Для відгодівлі норок також існують сприятливі умови, оскільки дуже стрімко розвивається зараз галузь птахівництва, а це ресурси для годівлі звірів.

– Які обсяги ринку норок та кролів на початок нинішнього року?
– На 1 січня 2007 р., за даними Державного племінного реєстру, в Україні нараховувалося племінного маточного поголів'я норок 74 тис. штук, кролів – близько 8700 штук. Ви бачите, що це досить значні обсяги, проте вони могли б бути більшими, якби була достатня купівельна спроможність наших громадян та сприятливі ринкові умови для галузі.

– Чи повинна держава дотувати вирощування норок, кролів? Подальший розвиток звірівництва, на Ваш погляд, – за приватним власником чи ні?
– На мою думку, держава повинна дотувати ті галузі, які не можуть самі вижити, а також те, що є соціально значимим. Вирощування ж норок – це прибуткова галузь, яка на сучасному етапі розвитку потребує дотацій, а у майбутньому може бути самодостатньою. В усі галузі на сьогодні має прийти приватний власник. Держава ж повинна брати на себе лише те, що не є конкурентноздатне, але його потрібно зберегти, те, що стратегічно важливо, чим приватний власник не буде займатись, бо вигоди в тому немає ніякої.

– Куди йдуть шкурки нутрій, норок?
– Шкурки нутрій в основному використовуються в Росії та Україні. Норка ж іде на європейські аукціони, на яких продається в європейські країни: Польщу, Данію, Францію тощо. Знову ж таки, купівельна спроможність наших громадян не достатня, щоб стрімко розвився продаж хутра на внутрішньому ринку.

– В яких регіонах України сконцентровані господарства з вирощування норок, кролів?
– Немає якихось конкретних зон розведення норок. Господарства розвиваються незалежно від зони, по всій території України, та й концентрувати їх важко, бо вирощування цих звірів пов'язано з можливістю забезпечення відповідними кормами. Із найбільших господарств, що займаються розведенням норки, можна назвати «Галичхутро» (Львівська обл.) – 22 тис. норок, «Агроголд» (Івано-Франківськ) – 13 тис., «Еліта» (Черкаси) – 12,5 тис. тощо.
Розведенням кролів в основному займаються в Одеській, Київській, Житомирській областях. При цьому використовуються різноманітні технології: як ще радянських часів, так і сучасні європейські, за допомогою яких створено найкращі умови вирощування та відгодівлі.

– Які на сьогодні існують проблеми в галузі звірівництва?
– Якщо розглядати напрямок кролівництва, то тут йдеться, перш за все, про ринок м'яса, бо шкурка кроля зараз майже нічого не варта, на неї важко знайти покупця за прийнятну ціну. Труднощі по кролю існують передусім через відсутність стандартів, ДСТів на розподіл тушки. Адже зараз не кожна сім'я має необхідність і може собі дозволити купувати цілу тушку кроля, м'ясо якого дорожче за ту ж курятину, свинину. А по частинах могла б. Таким чином можна було б збільшити реалізацію дієтичного та корисного м'яса кролів.
Існують також проблеми і з технологіями утримання кролів. У країнах з розвинутим кролівництвом ця галузь така ж високотехнологічна, як і вирощування бройлерів. У нас не всі господарства мають сучасні оптимальні технології, а кролі дуже чутливі до умов утримання та до якості кормів. Комбікормові ж заводи не завжди дотримуються необхідних технологій, внаслідок чого можуть вироблятися корми низької якості. Через те може виникнути великий падіж поголів'я. Існують проблеми з виробництвом борошна з сіна, трави, яке необхідне як джерело клітковини у годівлі кролів.
На ринку норки – свої проблеми. Зараз займаються розведенням переважно норок стандартних кольорів. Для одержання тварин з новим забарвленням практикують завезення племінних тварин по імпорту, що дуже дорого обходиться. Існують також певні труднощі, які постають перед тими, хто розводить цього звірка, – в годівлі (корми тваринного походження) та ветеринарному забезпеченні, які на сьогодні дуже дорогі.
Отже, ринок звірівництва має на сьогодні проблеми, які слід вирішувати. Має він і перспективи – за сприятливих загальних ринкових умов, впровадження новітніх технологій, світового досвіду галузь може давати непогані результати та бути високорентабельною.

Надія ФІГОЛЬ





Схожі новини
  • Аграрна країна: прибуткове кролівництво
  • Аграрна країна: прибуткове кролівництво
  • І шуба, і м'ясо...
  • ТВАРИННИЦТВО НА «АГРО-2007»
  • КРОЛІВНИЦТВО: ЖИТТЄВИЙ ПРИКЛАД

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.