- Аграрна країна: прибуткове кролівництво
- Чи дожене український кролик китайського?
- Аграрна країна: прибуткове кролівництво
- КРОЛІВНИЦТВО: ЖИТТЄВИЙ ПРИКЛАД
- ЕЛІТНЕ ТВАРИННИЦТВО
І шуба, і м'ясо...
Галузі кролівництва і хутрового звірівництва завжди були допоміжними в тваринництві, але при цьому їх внесок у вирішення м'ясної та хутрової проблем важко переоцінити. Про сьогодення і перспективи розвитку цього сектору тваринництва ми попросили розповісти доктора сільськогосподарських наук, завідувача лабораторією хутрового звірівництва і кролівництва Інституту тваринництва УААН (м. Харків) Івана Семеновича Вакуленка. 
- Іване Семеновичу, ми всі пам'ятаємо пародію на голову колгоспу, що розповідав про цінне м'ясо й хутро кроликів, у виконанні відомих гумористів. Згодом вона стала популярою не менш, ніж анекдоти про сало. А який насправді досвід у кролівництві має Україна? - Найбільшого розвитку кролівництво і звірівництво у світі й в Україні досягло в 70-90 роки минулого століття. Так, за даними ФАО, у 1991 році світове виробництво кролятини дорівнювало 4,1 млн. тонн в живій масі. В Україні в цей період кролівництво було переведено на промислову основу, і у нас працювало близько 1300 кролеферм, з яких 30 - промислового типу з поголів'ям від 2 до 5 тис. основних кролиць на кожній і 50 - звірогосподарства. Тоді середньорічне виробництво дієтичного м'яса кролів було доведене до 130-140 тис. тонн, що перевершувало показники таких країн з високорозвинутим кролівництвом як Франція, Італія, Португалія, Угорщина. А річне виробництво кролятини на одного мешканця в кращих регіонах держави - Черкаській, Київській, Полтавській областях та Криму - сягало 5-6 кг, щорічна заготівля кролешкурок - 25-30, а хутрових звірів - 2,5-3,0 млн. штук. Тож в ті роки в загальному балансі виробництва м'яса в Україні на частку кролятини припадало 8-10 відсотків! - І що ж відбувалося далі? - Протягом 1990-2000 років з об'єктивних і суб'єктивних причин світове виробництво, за даними ФАО, знизилося на 40% і склало 2,6 млн. тонн, з яких близько 50% виро***в Китай, Франція - 3,6%, Іспанія - 1,5%, Португалія - 1,6%, Італія - 1,8%, Україна - 0,6%, Росія - 0,3%. Унаслідок кризових явищ у вітчизняному агропромисловому комплексі та навали непередбачених епідемій вірусних захворювань (міксоматоз, геморагічна хвороба) маточне поголів'я кролів і хутрових звірів знизилося в 5-6 разів. - Чи правда, що сьогодні звірівництво й, зокрема, кролівництво відроджуються? - Це так. 
Після прийняття відповідних державних постанов, науково-практичних і технологічних розробок, дійсно, намітилася чітка тенденція до відродження галузей. Нині реанімація кролівництва та звірівництва відбувається в кількох напрямах. Створюються племзаводи і племрепродуктори на базі працюючих господарств, відновлюються виробничі потужності діючих господарств промислового типу. Вже створено нові модульні кролеферми на 500-1000 маточних кролиць. Практично щороку зростає кількість дрібних фермерських і присадибних господарств, які займаються звірівництвом. На сьогодні в них виро***ють 97-98% продукції кролівництва і нутрієвництва від загального обсягу. Нині ж в Україні функціонує близько 30 кролівничих і звірівничих господарств. У них і сконцентроване маточне поголів'я: норок - 160, лисиць - 2, песця - 1, нутрій - 12, кролів - 30 тисяч голів. А от найбільшою пополярністю користуються кролі і нутрії, технологія вирощування яких є найменш енерговитратною. На виробництві продукції кролівництва спеціалізується 12 і нутрієвництва - 4 господарства. І підвищеною увагою ці тварини користуються тому, що не примхливі ані до кормів, ані до технології утримання. Дієтична м'ясна ж продукція та високоякісне хутро від них мають підвищений попит на ринку. - А чи має Україна стратегію розвитку звірівництва? - Безперечно. Адже потрібно розуміти, в якому напрямку рухатися. Тож у нашій державі діє «Програма розвитку і селекції кролівництва і звірівництва в Україні на 2005-2015 роки». Саме вона передбачає реалізацію державної політики регулювання розвитку кролівництва і звірівництва, концентрацію фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів виробничого і науково-технічного потенціалу. До речі, у програмі надається перевага розвитку кролівництва і нутрієвництва саме в присадибних і фермерських господарствах, в яких зараз сконцентровано 1,3 млн. основних кролиць та 0,8 млн. нутрій. Передбачені й дотації за формування генофонду, відтворення, збереження і реалізацію поголів'я. І я вважаю, що сьогодні у державі є необхідні умови для успішного розвитку галузей кролівництва і хутрового звірівництва. А відповідно до програми ми очікуємо й результат. Так, у 2010 році планується виробити: м'яса кролів - 100-120 тис. тонн в живій масі, кролешкурок - 20-25 млн. штук. Відповідно матимемо і хутро: шкурок нутрій очікуємо отримати 3 млн. штук, норок - 2 млн., лисиць і песця - по 20 тисяч штук. Тож кролики - не лише цінне хутро... 
Дієтичне м'ясо кролів належить до так званого білого м'яса. Кількість білка в ньому вища, ніж в баранині, яловичині, свинині, телятині... Кроляче м'ясо якнайкраще відповідає завданню підвищення повноцінності білкового харчування людини і зниження в її раціоні рівня жирів, особливо насичених. Вітамінний (С, В6, В12, РР) і мінеральний (залізо, фосфор, кобальт, марганець, фтор і калій) склад м'яса практично незрівнянний ані з яким іншим. Біле м'ясо кролів бідне солями натрію, що робить кролятину, поряд з іншими її властивостями, незамінною в дієтичному харчуванні. Це низькокалорійний продукт. Регулярне споживання такого м'яса сприяє жировому обміну і оптимальному балансу живильних речовин. Наявність в кролятині лецитину і невеликий вміст холестерину випереджує атеросклероз. Через низький вміст жиру і холестерину та високу біологічну цінність кролячого м'яса дієтологи рекомендують додавати його в раціон при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, жовчних шляхів, печінки, алергіях, гіпертонічній хворобі й інших. М'ясо кролів легко пережовується, перетравлюється шлунковими соками і повніше засвоюється організмом людини. Корисно воно і людям екстремальних професій: льотчикам, водолазам, спортсменам, працівникам шкідливих виробництв, мешканцям забруднених районів. Особливо корисна кролятина для осіб, що потребують повноцінних білкових продуктів, дітей дошкільного і підліткового віку, годуючих матерів, людей похилого віку. Кролячий жир - унікальна біоактивна речовина, що виліковує рани, з нього виготовляються косметичні та лікувальні препарати. Досвідчені кухарі радять готувати м'ясо кроликів у власному соку (на справжньому ароматному жирі кроля, що не містить холестерину), не застосовуючи будь-яких сторонніх жирів, додаючи в свіже м'ясо за смаком лише сіль та прянощі.
