Органічна продукція: шляхи розвитку ринку

25 September, Розділ Рослинництво, переглядів 4 715

Ми неодноразово писали про розвиток ринку органічних продуктів у світі й в Україні, та хочемо знову приділити увагу цій темі. Адже популярність органіки зростає швидкими темпами. Практично щомісяця в світі проводиться щонайменше одна конференція чи виставка, присвячена розвитку органічних ринків.

Дивіться самі: вересень – Чехія, жовтень – Вірменія, листопад – Бразилія, Угорщина. І це далеко не повний перелік заходів на найближчі три місяці. Подібні заходи покликані, насамперед, сприяти розвитку органічного виробництва через обмін досвідом, налагодження партнерських зв’язків тощо.

На одному з таких заходів побували представники Асоціації «БІОЛан Україна». На початку вересня в Чехії проходила 8 міжнародна БіоАкадемія – конференція, яка в цьому році об’єднала більше 300 учасників з 20 країн світу. Що ж вирізняє БіоАкадемію з-поміж інших? Вперше на цій конференції було відокремлено наукову частину, тобто науковці мали не просто окрему сесію, а повноцінну наукову конференцію, де велися жваві дискусії про нові технології в органічному виробництві, удосконалення методів вирощування певних культур, результати досліджень тощо. І що завжди приємно бачити на подібних заходах (на жаль, на відміну від України) – присутність представників міністерств Аграрної політики різних країн. Переважно вони і дають нам інформацію для роздумів про шляхи розвитку органічного сектору.

Звісно, розвиток органічного виробництва в європейських країнах не обходиться без державної підтримки, та не обов’язково підтримка надається в грошовому виразі. Насамперед це стосується органічного законодавства, на якому базується весь подальший розвиток: прийняття державних програм розвитку органічного господарювання, надання субсидій фермерським господарствам тощо. Завдяки «правильній підтримці» органічних господарств спостерігається стрімкий ріст виробництва. Наприклад, в Естонії, Латвії та Литві з 2000 по 2003 роки приріст виробництва органічної продукції склав 70%, протягом наступних 3 років приріст в Латвії та Литві склав ще 50%. І цей розвиток не зупиняється, не зважаючи на те, що європейські країни вже починають скорочувати розміри субсидій для фермерських господарств. Наразі, розмір субсидій в різних країнах Центральної та Східної Європи складає від 100 до 850 євро/га. Все залежить від розміру фермерського господарства, продукції, що на ньому виро***ється, кількості працівників, що задіяні на виробництві тощо. Крім того, держави надають також і промоційну підтримку органічному виробництву. Так, наприклад, в Латвії на одній із міжнародних конференцій з питань зміни клімату замість традиційних сувенірів учасникам презентували продукти органічного виробництва: мед та лікарські трави, вироблені в Латвії.

Не можна залишити поза увагою і підтримку з боку Європейського Союзу, але прийняття нової постанови Ради (ЄС) №834/2007, яка вступить у силу з 1 січня 2009 року, може дещо змінити ситуацію. З одного боку, політика ЄС залишається незмінною – принципи та підтримка органічного виробництва, деякі норми будуть більш жорсткими в порівнянні з попередньою постановою, але разом з тим уніфікується Європейський органічний сертифікат та спрощується процедура імпорту в країни Європи. Тобто, сертифікати, що раніше видавались сертифікаційними компаніями, мали відмінності, і досить часто трейдери надавали перевагу співпраці з певним сертифікаційним органом. З наступного ж року будуть діяти органічні сертифікати єдиного зразка на всій території ЄС. Якщо зараз при експортно-імпортних операціях необхідно пройти складну процедуру реєстрації для ввезення органічної продукції в ЄС, то з 2009 року ця процедура буде значно простіша, головне, щоб сертифікаційна компанія мала відповідний вид акредитації.

Але будь-які природні ресурси є вичерпні, і міжнародні трейдери все більше уваги звертають на ту ж Україну як на сировинну базу. Адже тут є можливість для розвитку органічного сектора, та і для фермерів експорт може бути набагато вигіднішим, тим паче, що державної підтримки у нас годі й чекати. Нагадаємо, що Україна досі залишається єдиною країною в Європі, що не має органічного законодавства, а отже і розвиток органічного ринку в державі поки що є практично неможливим, хоча для цього докладається немало зусиль. Отож, у фермера вихід є, а чи є вихід у українського споживача? Звісно, не виключено, що частина сировини повернеться в Україну у вигляді вже готових органічних продуктів, та уявіть, скільки український споживач заплатить за такий продукт. А поки лишається тільки чекати, який же шлях обере врешті Україна.

Довідково

Кілька років тому Віденська міська влада прийняла рішення про збільшення кількості органічних продуктів в усіх муніципальних закладах міста (лікарні, школи, дитячі садки тощо). Відтак до 2010 року частка органічної продукції повинна зрости до 25%. Але вже зараз влада констатує успіх такого рішення. В одній з найбільших лікарень Відня – госпіталі Франца Йозефа – вже зараз використовується до 50% органічних продуктів, при чому молочні продукти тільки органічні. Госпіталь обслуговує кілька тисяч пацієнтів щодня.

Катерина МАЛЬКОВА,

Асоціація «БІОЛан Україна»