Органічна продукція: шляхи розвитку ринку

Ми неодноразово писали про розвиток ринку органічних продуктів у світі й в Україні, та хочемо знову приділити увагу цій темі. Адже популярність органіки зростає швидкими темпами. Практично щомісяця в світі проводиться щонайменше одна конференція чи виставка, присвячена розвитку органічних ринків.    

Дивіться самі: вересень – Чехія, жовтень – Вірменія, листопад – Бразилія, Угорщина. І це далеко не повний перелік заходів на найближчі три місяці. Подібні заходи покликані, насамперед, сприяти розвитку органічного виробництва через обмін досвідом, налагодження партнерських зв’язків тощо.

На одному з таких заходів побували представники Асоціації «БІОЛан Україна». На початку вересня в Чехії проходила 8 міжнародна БіоАкадемія – конференція, яка в цьому році об’єднала більше 300 учасників з 20 країн світу. Що ж вирізняє БіоАкадемію з-поміж інших? Вперше на цій конференції було відокремлено наукову частину, тобто науковці мали не просто окрему сесію, а повноцінну наукову конференцію, де велися жваві дискусії про нові технології в органічному виробництві, удосконалення методів вирощування певних культур, результати досліджень тощо. І що завжди приємно бачити на подібних заходах (на жаль, на відміну від України) – присутність представників міністерств Аграрної політики різних країн. Переважно вони і дають нам інформацію для роздумів про шляхи розвитку органічного сектору.

Звісно, розвиток органічного виробництва в європейських країнах не обходиться без державної підтримки, та не обов’язково підтримка надається в грошовому виразі. Насамперед це стосується органічного законодавства, на якому базується весь подальший розвиток: прийняття державних програм розвитку органічного господарювання, надання субсидій фермерським господарствам тощо. Завдяки «правильній підтримці» органічних господарств спостерігається стрімкий ріст виробництва. Наприклад, в Естонії, Латвії та Литві з 2000 по 2003 роки приріст виробництва органічної продукції склав 70%, протягом наступних 3 років приріст в Латвії та Литві склав ще 50%. І цей розвиток не зупиняється, не зважаючи на те, що європейські країни вже починають скорочувати розміри субсидій для фермерських господарств. Наразі, розмір субсидій в різних країнах Центральної та Східної Європи складає від 100 до 850 євро/га. Все залежить від розміру фермерського господарства, продукції, що на ньому виро***ється, кількості працівників, що задіяні на виробництві тощо. Крім того, держави надають також і промоційну підтримку органічному виробництву. Так, наприклад, в Латвії на одній із міжнародних конференцій з питань зміни клімату замість традиційних сувенірів учасникам презентували продукти органічного виробництва: мед та лікарські трави, вироблені в Латвії.

Не можна залишити поза увагою і підтримку з боку Європейського Союзу, але прийняття нової постанови Ради (ЄС) №834/2007, яка вступить у силу з 1 січня 2009 року, може дещо змінити ситуацію. З одного боку, політика ЄС залишається незмінною – принципи та підтримка органічного виробництва, деякі норми будуть більш жорсткими в порівнянні з попередньою постановою, але разом з тим уніфікується Європейський органічний сертифікат та спрощується процедура імпорту в країни Європи. Тобто, сертифікати, що раніше видавались сертифікаційними компаніями, мали відмінності, і досить часто трейдери надавали перевагу співпраці з певним сертифікаційним органом. З наступного ж року будуть діяти органічні сертифікати єдиного зразка на всій території ЄС. Якщо зараз при експортно-імпортних операціях необхідно пройти складну процедуру реєстрації для ввезення органічної продукції в ЄС, то з 2009 року ця процедура буде значно простіша, головне, щоб сертифікаційна компанія мала відповідний вид акредитації.

Але будь-які природні ресурси є вичерпні, і міжнародні трейдери все більше уваги звертають на ту ж Україну як на сировинну базу. Адже тут є можливість для розвитку органічного сектора, та і для фермерів експорт може бути набагато вигіднішим, тим паче, що державної підтримки у нас годі й чекати. Нагадаємо, що Україна досі залишається єдиною країною в Європі, що не має органічного законодавства, а отже і розвиток органічного ринку в державі поки що є практично неможливим, хоча для цього докладається немало зусиль. Отож, у фермера вихід є, а чи є вихід у українського споживача? Звісно, не виключено, що частина сировини повернеться в Україну у вигляді вже готових органічних продуктів, та уявіть, скільки український споживач заплатить за такий продукт. А поки лишається тільки чекати, який же шлях обере врешті Україна.

Довідково

Кілька років тому Віденська міська влада прийняла рішення про збільшення кількості органічних продуктів в усіх муніципальних закладах міста (лікарні, школи, дитячі садки тощо). Відтак до 2010 року частка органічної продукції повинна зрости до 25%. Але вже зараз влада констатує успіх такого рішення. В одній з найбільших лікарень Відня – госпіталі Франца Йозефа – вже зараз використовується до 50% органічних продуктів, при чому молочні продукти тільки органічні. Госпіталь обслуговує кілька тисяч пацієнтів щодня.

Катерина МАЛЬКОВА,

Асоціація «БІОЛан Україна»

Схожі новини

Додати комментар

Додати

Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.