- Держава економічно стимулюватиме виробництво органічної продукції
- Узаконені правила для органіки
- Учасники ринку стурбовані зростанням кількості псевдоорганічної продукції в Україні
- Продукти з іншою долею
- Органічне виробництво в Україні: чи є успіхи?
Натуральне - значить найкраще
Рік у рік у світі зростає попит на органічні продукти, всі етапи виробництва яких проходять без застосування хімії. І, звісно, відповідно сертифіковані. Нині їх виро***ється на 40 мільярдів доларів. Половину цієї продукції дають європейські країни. Тут прибутковість органічних продуктів зростає, особливо в Італії, Німечині, Австрії та Швейцарії. Остання, до речі, є чемпіоном світу з їх виробництва. По всьому світу відкриваються супермаркети з продажу органічних товарів. В Україні ж, яка має чудові можливості для розвитку органічного сільського господарства, і де воно фактично існує на мільйонах гектарів, сертифікацію на придатність для цього виробництва отримали лише 250 тис. гектарів. І це при тому, що наша держава має чудові можливості для розвитку органічного сільського господарства - ґрунти, досвідчені кадри, досягенння аграрної науки, клімат тощо. То чому ж ми й досі в цьому пасемо задніх? Про це йшлося під час другого «круглого столу» країн Східної Європи „Органічне сільське господарство та законодавче забезпечення", який пройшов у Мінагрополітики України. Гості зі Швейцарії, Чехії, Польщі, Молдови, Албанії, Чорногорії, Македонії, Словенії, Болгарії, очільники Швейцарського бюро співробітництва в Україні, Міжнародної Федерації органічного сільськогосподарського руху (IFOAM), Дослідного інституту органічного сільського господарства (FIBL) Швейцарії та представники Департаменту органічного сільського господарства Комісії Євросоюзу поділилися досвідом своїх країн. Цікаво, що органічний рух у них зароджувався знизу, з ініціативи самих виробників сільгосппродукції, а вже потім одержував підтримку держави. А вона суттєва. До того ж, країнам-членам ЄС надходить допомога і від Євросоюзу. Скажімо, у Польщі, як розповів заступник міністра сільського господарства та розвитку села цієї країни Анджей Диха, державна підтримка органічного виробництва закладена у програмах захисту довкілля, зокрема, агроекологічній програмі, яка є частиною загальнонаціональної програми розвитку сільських територій до 2013 року. Стимулюються покращання якості цієї продукції, її реклама. За три останніх роки субсидії з держбюджету в органічний сектор зросли на 2 млн. польських злотих і досягли 8 мільйонів. Не дивно, що й кількість органічних господарств у Польщі з 2003 по 2007 роки збільшилася уп'ятеро і досягла 15 тисяч. За словами заступника міністра сільського господарства Чеської Республіки Ірші Урбана, у них - справжній бум органічного виробництва. Нині за його методами ведеться 8% сільського господарства і цю частку планується довести до 10 відсотків. Державні та європейські субсидії органічному землеробству сягають 850 євро на гектар. Держава підтримує інвестиції у цей сектор, а ще - агротуризм, який тісно пов'язаний з органічним виробництвом. Переробники органічної продукції теж отримують кошти на виставки, рекламу, піар. Зростають державні субсидії в органічне виробництво зернових, овочів, соняшнику, садівництво, виноробство та інші галузі аграрної економіки і у Македонії - до 300 тис. євро у нинішньому, до 650 тис. євро - у 2009 році. Тож кількість ферм і компаній, які виро***ють органічну продукцію, тут постійно збільшується, а 300 з них уже працюють на експорт. Україна має прекрасні можливості не лише для розвитку органічного виробництва, а й для експорту такої продукції до Європи, - говорили під час «круглого столу» і зарубіжні гості, і очільники українського агросектора. За оцінками фахівців, кількість сертифікованих на відповідність стандартам органічного землеробства гектарів у нашій країні могла б уже сьогодні сягати півмільйона. Та цього не сталося. Що ж заважає? Причин багато. Одна з них - відсутність реальної державної підтримки. Україна лише почала розро***ти її механізми. Друга - відсутність законодавчої бази, що гальмує розвиток сертифікації і виробництва, і отримуваної продукції. А без підтвердження за спеціальними процедурами того, що дана продукція відповідає всім стандартам органічної, вона не може такою називатися. У травні 2007-го Верховна Рада розглянула у першому читанні законопроект „Про органічне виробництво". Однак закон і досі не прийнятий, як сказав заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань агрополітики та земельних відносин Сергій Рижук, через „...ряд відомих гнітючих причин". В Україні вже з'явилися компанії, які беруться за сертифікацію органічного виробництва та його продукції, вже розроблені і національні стандарти. Та сертифікація 
без прийнятого закону, за словами однієї підприємиці, «існує на довірі, а національна система сертифікації органічних товарів лише розро***ється». Ще складніше буде просунути їх на ринки європейських країн, де вимагається сертифікат відповідності вимогам ЄС, бо ця процедура потребує великої і копіткої роботи та часу. Та й для продажу органічної продукції в України на її сертифікацію потрібно щороку 500-1000 євро. Для дрібних виробників і фермерів ці витрати є надто відчутними. За умов, коли в Україні бракує інформації щодо попиту та пропозиції органічної продукції, немає інфраструктури її збуту, коли у магазинах дуже важко знайти її у масі інших товарів, а споживачі знають про неї вкрай мало, сільгоспвиробник сто разів подумає, перш ніж витрачатися на виробництво органічних продуктів, собівартість яких вища, і невідомо, чи окуплять вони себе. У тих же Польщі, Чехії, Македонії держава бере на себе відшкодування витрат агровиробників на сертифікацію органічного виробництва. Україна також, на думку пана Рижука, мала б якнайшвидше розпочати стимулювання господарств з органічного виробництва. А ті, в свою чергу, повинні мати статус найпрестижніших підприємств у державі. Бо натуральне і високоякісне - це сьогодні справді вищий пілотаж сільгоспвиробництва. У Європі та інших країнах попит на органічну продукцію поки що не задоволений. І це дає великий шанс Україні закріпитися на їхніх ринках із своєю органічною продукцією. Чи скористається ним наша держава, залишається під питанням. Олена МИХАЙЛЕНКО
