Аграрний тиждень. Україна
» » 20 років на сторожі фітосанітарної безпеки України
» » 20 років на сторожі фітосанітарної безпеки України

    20 років на сторожі фітосанітарної безпеки України


    Карантинна служба України днями святкує своє двадцятиріччя. Що змінилось у діяльності центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері карантину рослин за 20 років?

    Про це та інше нам розповів перший заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України – Головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Симонов.

     

    - Вадиме Євгеновичу, коли була створена національна служба карантину рослин і які зміни відбулись у ній за останні роки?

    - Історія карантинної служби країни бере початок у 1931 році. Тоді в СРСР була створена єдина Державна карантинна служба. Офіційною ж датою створення української служби з карантину рослин вважається 30 червня 1993-го, коли Верховна Рада прийняла Закон України «Про карантин рослин».

    2010 року створено Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України. У 2012-му - територіальні органи Держветфітослужби: Головна державна фітосанітарна інспекція, Державна фітосанітарна інспекція АР Крим, 23 державних фітосанітарних інспекцій в областях. Вони виконують функції в сфері фітосанітарії, покладені на Держветфітослужбу. А контроль і керівництво діяльністю територіальних органів здійснює Департамент фітосанітарної безпеки, що працює в загальній структурі Держветфітослужби України.  

    Створення єдиних територіальних органів, які опікуються питаннями фітосанітарного контролю і захистом рослин, сприяє поліпшенню фітосанітарного стану території країни, позитивно впливає на експортні можливості нашої держави.

     

    - Розкажіть, будь ласка, докладніше про роботу фахівців Вашої служби.  

    - Основна Основа діяльності Держветфітослужби України в сфері карантину рослин - охорона території України від занесення карантинних організмів, їх виявлення, локалізація і ліквідація; запобігання проникненню карантинних організмів з карантинної зони в регіони України; здійснення держконтролю за дотриманням карантинного режиму і проведенням заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об’єктів регулювання.

    Щоб запобігти завезенню в Україну з інших країн регульованих шкідливих організмів, у пунктах пропуску на державному кордоні створені пункти карантину рослин, де здійснюється фітосанітарний контроль імпортних, експортних, реекспортних та транзитних об’єктів регулювання. Сьогодні в Україні функціонує понад 180 пунктів карантину рослин на кордоні.

    Під час контролю імпортних вантажів досить часто виникають ситуації, коли потрібно застосовувати радикальні фітосанітарні заходи для попередження проникнення карантинних організмів до країни, такі як: вилучення, знищення чи повернення вантажів. Виявивши заражену продукцію, служба знезаражує її, а якщо це неможливо, то вантажі повертають до країни-експортера або знищують. У зв’язку з виявленням карантинних організмів в імпортованих вантажах у 2012-му країнам-експортерам повернено майже 70 тонн овочів, насіння овочевих та інших культур. 

     

    - Які країни найчастіше порушують фітосанітарні вимоги України?

    - У випадках виявлення серйозних невідповідностей імпортованих вантажів заявленим фітосанітарним вимогам, відповідно до положень МККЗР та Міжнародного стандарту з фітосанітарних заходів №13, ми надсилаємо країні-експортеру нотифікаційне повідомлення. Торік спеціалістами державних фітосанітарних інспекцій підготовлено 138 таких повідомлень і направлено для відповідного реагування до 31 країни. Лідерами були Польща, Нідерланди, Туреччина, Німеччина та Росія.

     

    - А як здійснюються фітосанітарні заходи всередині країни?

    - Якщо ми переглянемо показники по виробництву і реалізації основних агрокультур за останні роки, то помітимо, що Україна поступово з країни-імпортера перетворюється на країну-експортера.

    Так, згідно архівних даних, у 1996-му фахівцями з карантину рослин проінспектовано на експорт близько 3 млн. т зернових, а у 2012-му цей показник склав маже 27 млн. тонн. Отже, за останні 16 років обсяги експорту зернових та інших рослин збільшились майже в 10 разів! Відповідно зросла і відповідальність Державної ветеринарної і фітосанітарної служби України за виконання вимог щодо сертифікації рослинної продукції при експорті. Це, зокрема, інформація про фітосанітарний стан території країни, оцінка фітосанітарного стану сільгоспугідь і продукції, а також виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів.

    Щороку державні фітосанітарні інспектори обстежують сільськогосподарські та лісові угіддя, місця зберігання і переробки рослин та рослинної продукції, пункти карантину рослин і прилеглої до них території.

    Висновок про фітосанітарний стан об’єктів регулювання спеціалісти фітосанітарних лабораторій видають на підставі аналізу зразків, відібраних держінспекторами під час проведення обстежень.

    Крім цього, державні фітосанітарні інспектори перевіряють організації, установи та підприємства, що займаються вирощуванням, переробкою, зберіганням, перевезенням рослин, контролюють переміщення об’єктів регулювання.

     

    - Цікаво, як працюють фітосанітарні лабораторії Вашої служби...

    - Встановлення фітосанітарного стану як території країни, так і вантажів з об’єктами регулювання неможливе без проведення фітосанітарної експертизи, яка є невід’ємною складовою фітосанітарних процедур.

    Основними завданнями фітосанітарних лабораторій є визначення фітосанітарного стану імпортних і вітчизняних об’єктів регулювання, кваліфіковане своєчасне визначення шкідливих організмів та надання фахових консультацій у сферах карантину і захисту рослин. Сьогодні експертизу проводять Центральна фітосанітарна лабораторія, фітосанітарна лабораторія АР Крим та 23 обласні фітосанітарні лабораторії.

    Всі ці установи мають сучасні приміщення та в достатній мірі забезпечені всім необхідним для проведення ентомологічних, мікологічних, бактеріологічних, вірусологічних, фітогельмінтологічних та гербологічних аналізів. Лабораторії мають найсучасніше обладнання - мікроскопи з високою оптичною розподільчою здатністю, обладнання для проведення експертизи імуно-ферментним методом ELISA та за допомогою полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) для якісного, кваліфікованого та своєчасного виявлення, локалізації та ліквідації регульованих шкідливих організмів.

     

    - Вадиме Євгеновичу, а які здобутки за останні роки має служба у сфері міжнародного співробітництва?

    - Все частіше Україна шукає і знаходить нові ринки збуту для своєї сільгосппродукції. Для взаємодії при координуванні державних заходів з карантину і захисту рослин при здійсненні імпорту, експорту та транзиту, а також з метою подальшого розвитку торговельних відносин між Україною та іншими країнами укладено 19 міжнародних двосторонніх угод про співробітництво у сферах карантину та захисту рослин. З понад 20-ма країнами такі угоди нині опрацьовуються.

    У вересні 2012 р., з метою наближення вітчизняного фітосанітарного законодавства до європейського, в Україні офіційно розпочав роботу проект Twinning «Надання допомоги Україні в наближенні законодавства у сфері фітосанітарії та адміністративних засад у відповідності до європейських стандартів». По завершенню проекту Twinning Україна отримає ряд позитивних результатів, зокрема: наближення національного законодавства до європейських стандартів, навчання українських спеціалістів системі контролю здоров'я рослин, вдосконалення мережі фітосанітарних лабораторій, розбудова спроможності регіональних та прикордонних пунктів карантину рослин.

     

    - Які маєте плани на майбутнє?

    - Зі вступом України до Всесвітньої торговельної організації держава вийшла на новий рівень взаємовідносин зі світовим суспільством. Для Держветфітослужби України це означає обов’язкове дотримання основних принципів Угоди СОТ про застосування санітарних і фітосанітарних заходів.

    Тому, в першу чергу, необхідне відповідне матеріально-технічне забезпечення територіальних органів нашої служби, створення національного комп’ютерного банку даних і програм аналізу природно-кліматичних, географічних та інших факторів у первинних ареалах походження адвентивних видів, а також їх відповідності території країни.

    Тож нині один із головних напрямків нашої діяльності - введення в дію оновленої Центральної фітосанітарної лабораторії, що дасть змогу посилити аналітичну та діагностичну спроможність існуючої лабораторії, оснастити її сучасним лабораторним устаткуванням, підвищити професійний рівень спеціалістів.

    Особливу увагу ми приділяємо і вдосконаленню сучасної нормативної бази: внесенню змін до деяких законодавчих актів, розпоряджень та наказів у сферах карантину і захисту рослин.

    Але головним нашим напрямком роботи, як і раніше, залишається безпосередньо охорона території країни від занесення чи самостійного проникнення карантинних організмів, їх виявлення, локалізація і ліквідація, тобто забезпечення фітосанітарної безпеки України.

    Зараз же, користуючись нагодою, від щирого серця вітаю всіх з 20-річчям від дня заснування Державної служби з карантину рослин України. Дякую всім працівникам нашої служби: тим, хто стоїть на кордоні, хто проводить обстеження і відповідає за райони і міста, спеціалістам лабораторій, тим, хто працює за мікроскопом, хто виконує офісну роботу, всім, хто стоїть на варті фітосанітарної безпеки України за добросовісне виконання своїх обов’язків, за сумлінну працю, за неоціненний вклад у збереження природних багатств нашої держави.     





    Схожі новини
  • Разом із рослинною продукцією до України намагалися завезти 15 видів карантинних організмів
  • В Україні забракували молдавський соняшник та іспанський салат
  • У п’ятьох областях виявили вогнища карантинних організмів
  • На сторожі фітосанітарної безпеки країни
  • Державна служба з карантину рослин не дрімає!

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

20 років на сторожі фітосанітарної безпеки України


Карантинна служба України днями святкує своє двадцятиріччя. Що змінилось у діяльності центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері карантину рослин за 20 років?

Про це та інше нам розповів перший заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України – Головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Симонов.

 

- Вадиме Євгеновичу, коли була створена національна служба карантину рослин і які зміни відбулись у ній за останні роки?

- Історія карантинної служби країни бере початок у 1931 році. Тоді в СРСР була створена єдина Державна карантинна служба. Офіційною ж датою створення української служби з карантину рослин вважається 30 червня 1993-го, коли Верховна Рада прийняла Закон України «Про карантин рослин».

2010 року створено Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України. У 2012-му - територіальні органи Держветфітослужби: Головна державна фітосанітарна інспекція, Державна фітосанітарна інспекція АР Крим, 23 державних фітосанітарних інспекцій в областях. Вони виконують функції в сфері фітосанітарії, покладені на Держветфітослужбу. А контроль і керівництво діяльністю територіальних органів здійснює Департамент фітосанітарної безпеки, що працює в загальній структурі Держветфітослужби України.  

Створення єдиних територіальних органів, які опікуються питаннями фітосанітарного контролю і захистом рослин, сприяє поліпшенню фітосанітарного стану території країни, позитивно впливає на експортні можливості нашої держави.

 

- Розкажіть, будь ласка, докладніше про роботу фахівців Вашої служби.  

- Основна Основа діяльності Держветфітослужби України в сфері карантину рослин - охорона території України від занесення карантинних організмів, їх виявлення, локалізація і ліквідація; запобігання проникненню карантинних організмів з карантинної зони в регіони України; здійснення держконтролю за дотриманням карантинного режиму і проведенням заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об’єктів регулювання.

Щоб запобігти завезенню в Україну з інших країн регульованих шкідливих організмів, у пунктах пропуску на державному кордоні створені пункти карантину рослин, де здійснюється фітосанітарний контроль імпортних, експортних, реекспортних та транзитних об’єктів регулювання. Сьогодні в Україні функціонує понад 180 пунктів карантину рослин на кордоні.

Під час контролю імпортних вантажів досить часто виникають ситуації, коли потрібно застосовувати радикальні фітосанітарні заходи для попередження проникнення карантинних організмів до країни, такі як: вилучення, знищення чи повернення вантажів. Виявивши заражену продукцію, служба знезаражує її, а якщо це неможливо, то вантажі повертають до країни-експортера або знищують. У зв’язку з виявленням карантинних організмів в імпортованих вантажах у 2012-му країнам-експортерам повернено майже 70 тонн овочів, насіння овочевих та інших культур. 

 

- Які країни найчастіше порушують фітосанітарні вимоги України?

- У випадках виявлення серйозних невідповідностей імпортованих вантажів заявленим фітосанітарним вимогам, відповідно до положень МККЗР та Міжнародного стандарту з фітосанітарних заходів №13, ми надсилаємо країні-експортеру нотифікаційне повідомлення. Торік спеціалістами державних фітосанітарних інспекцій підготовлено 138 таких повідомлень і направлено для відповідного реагування до 31 країни. Лідерами були Польща, Нідерланди, Туреччина, Німеччина та Росія.

 

- А як здійснюються фітосанітарні заходи всередині країни?

- Якщо ми переглянемо показники по виробництву і реалізації основних агрокультур за останні роки, то помітимо, що Україна поступово з країни-імпортера перетворюється на країну-експортера.

Так, згідно архівних даних, у 1996-му фахівцями з карантину рослин проінспектовано на експорт близько 3 млн. т зернових, а у 2012-му цей показник склав маже 27 млн. тонн. Отже, за останні 16 років обсяги експорту зернових та інших рослин збільшились майже в 10 разів! Відповідно зросла і відповідальність Державної ветеринарної і фітосанітарної служби України за виконання вимог щодо сертифікації рослинної продукції при експорті. Це, зокрема, інформація про фітосанітарний стан території країни, оцінка фітосанітарного стану сільгоспугідь і продукції, а також виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів.

Щороку державні фітосанітарні інспектори обстежують сільськогосподарські та лісові угіддя, місця зберігання і переробки рослин та рослинної продукції, пункти карантину рослин і прилеглої до них території.

Висновок про фітосанітарний стан об’єктів регулювання спеціалісти фітосанітарних лабораторій видають на підставі аналізу зразків, відібраних держінспекторами під час проведення обстежень.

Крім цього, державні фітосанітарні інспектори перевіряють організації, установи та підприємства, що займаються вирощуванням, переробкою, зберіганням, перевезенням рослин, контролюють переміщення об’єктів регулювання.

 

- Цікаво, як працюють фітосанітарні лабораторії Вашої служби...

- Встановлення фітосанітарного стану як території країни, так і вантажів з об’єктами регулювання неможливе без проведення фітосанітарної експертизи, яка є невід’ємною складовою фітосанітарних процедур.

Основними завданнями фітосанітарних лабораторій є визначення фітосанітарного стану імпортних і вітчизняних об’єктів регулювання, кваліфіковане своєчасне визначення шкідливих організмів та надання фахових консультацій у сферах карантину і захисту рослин. Сьогодні експертизу проводять Центральна фітосанітарна лабораторія, фітосанітарна лабораторія АР Крим та 23 обласні фітосанітарні лабораторії.

Всі ці установи мають сучасні приміщення та в достатній мірі забезпечені всім необхідним для проведення ентомологічних, мікологічних, бактеріологічних, вірусологічних, фітогельмінтологічних та гербологічних аналізів. Лабораторії мають найсучасніше обладнання - мікроскопи з високою оптичною розподільчою здатністю, обладнання для проведення експертизи імуно-ферментним методом ELISA та за допомогою полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) для якісного, кваліфікованого та своєчасного виявлення, локалізації та ліквідації регульованих шкідливих організмів.

 

- Вадиме Євгеновичу, а які здобутки за останні роки має служба у сфері міжнародного співробітництва?

- Все частіше Україна шукає і знаходить нові ринки збуту для своєї сільгосппродукції. Для взаємодії при координуванні державних заходів з карантину і захисту рослин при здійсненні імпорту, експорту та транзиту, а також з метою подальшого розвитку торговельних відносин між Україною та іншими країнами укладено 19 міжнародних двосторонніх угод про співробітництво у сферах карантину та захисту рослин. З понад 20-ма країнами такі угоди нині опрацьовуються.

У вересні 2012 р., з метою наближення вітчизняного фітосанітарного законодавства до європейського, в Україні офіційно розпочав роботу проект Twinning «Надання допомоги Україні в наближенні законодавства у сфері фітосанітарії та адміністративних засад у відповідності до європейських стандартів». По завершенню проекту Twinning Україна отримає ряд позитивних результатів, зокрема: наближення національного законодавства до європейських стандартів, навчання українських спеціалістів системі контролю здоров'я рослин, вдосконалення мережі фітосанітарних лабораторій, розбудова спроможності регіональних та прикордонних пунктів карантину рослин.

 

- Які маєте плани на майбутнє?

- Зі вступом України до Всесвітньої торговельної організації держава вийшла на новий рівень взаємовідносин зі світовим суспільством. Для Держветфітослужби України це означає обов’язкове дотримання основних принципів Угоди СОТ про застосування санітарних і фітосанітарних заходів.

Тому, в першу чергу, необхідне відповідне матеріально-технічне забезпечення територіальних органів нашої служби, створення національного комп’ютерного банку даних і програм аналізу природно-кліматичних, географічних та інших факторів у первинних ареалах походження адвентивних видів, а також їх відповідності території країни.

Тож нині один із головних напрямків нашої діяльності - введення в дію оновленої Центральної фітосанітарної лабораторії, що дасть змогу посилити аналітичну та діагностичну спроможність існуючої лабораторії, оснастити її сучасним лабораторним устаткуванням, підвищити професійний рівень спеціалістів.

Особливу увагу ми приділяємо і вдосконаленню сучасної нормативної бази: внесенню змін до деяких законодавчих актів, розпоряджень та наказів у сферах карантину і захисту рослин.

Але головним нашим напрямком роботи, як і раніше, залишається безпосередньо охорона території країни від занесення чи самостійного проникнення карантинних організмів, їх виявлення, локалізація і ліквідація, тобто забезпечення фітосанітарної безпеки України.

Зараз же, користуючись нагодою, від щирого серця вітаю всіх з 20-річчям від дня заснування Державної служби з карантину рослин України. Дякую всім працівникам нашої служби: тим, хто стоїть на кордоні, хто проводить обстеження і відповідає за райони і міста, спеціалістам лабораторій, тим, хто працює за мікроскопом, хто виконує офісну роботу, всім, хто стоїть на варті фітосанітарної безпеки України за добросовісне виконання своїх обов’язків, за сумлінну працю, за неоціненний вклад у збереження природних багатств нашої держави.     





Схожі новини
  • Разом із рослинною продукцією до України намагалися завезти 15 видів карантинних організмів
  • В Україні забракували молдавський соняшник та іспанський салат
  • У п’ятьох областях виявили вогнища карантинних організмів
  • На сторожі фітосанітарної безпеки країни
  • Державна служба з карантину рослин не дрімає!

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.