«Основою для простого відтворення ґрунтової родючості є впровадження біологічної системи землеробства, - зазначає комерційний директор ПП «БТУ-Центр» Владислав Болоховський. - Є щонайменше два шляхи відтворення родючості: дати відпочити землі й самоочиститися або направлено вносити біопрепарати з мікроорганізмами, які не лише відтворюють родючість ґрунту, а й сприяють вирощуванню екологічно чистих і високих врожаїв».
У травні 2013-го, під час роботи «Агро-2013», українського виробника мікробних препаратів ПП «БТУ-Центр» нагородили золотою медаллю за вагомий внесок у розвиток агросектору України в номінації «Технологія застосування біопрепаратів Біодеструктор стерні та Екостерн у підвищенні родючості ґрунтів».
Сучасна система інтенсивного агровиробництва вимагає застосування значної кількості агрохімікатів. З роками це призводить до накопичення токсичних речовин у ґрунті, водоймищах та сільгосппродукції, що вирощується у таких умовах. Мінералізація призводить до зменшення біомаси ґрунту – з 30 до 2-4 т/га. Те, що при достатньому забезпеченні мінеральним живленням рослини не формують повноцінний урожай, говорить про значну втрату активної частини гумусу. Але не тільки вміст гумусу, а й інші фактори впливають на родючість ґрунту.
Це зникнення агрономічно цінних, потрібних для гармонійного розвитку рослин, ґрунтових мікроорганізмів. Часто ризосферу рослин заселяють мікроорганізми, які на них паразитують, пригнічують розвиток, викликають хвороби. Залишаючись на рештках, такі мікроби можуть бути реальною загрозою для наступного врожаю. Виникає проблема розкладання рослинних решток, на яких нагромаджуються збудники хвороб, наприклад, кореневих гнилей. Це особливо актуально при недотриманні сівозмін, коли одна і та ж культура вирощується роками на одному й тому ж місці, і при цьому з’являється загроза накопичення різних паразитів.
Традиційно солому, залишки кукурудзи, тощо заорюють або спалюють. Але спалювання – це знищення цінної органіки та біоти, що знаходиться у верхньому шарі ґрунту. А при заорюванні рослинні залишки не так уже й швидко розкладаються. Часто цей процес іде з утворенням фітотоксинів. Дефіцит корисної мікрофлори, викликаний надмірною хімізацією, призводить до уповільнення розкладання рослинних решток і накопичення лігніну, фенолів, які пригнічують ріст сільгоспкультур та мінералізацію ґрунтової органіки. В цілому погіршується стан ґрунту. Все це знижує очікуваний урожай. Тому постійно зростає необхідність пошуку нових рішень нагальних проблем в аграрній сфері.
Останнім часом для покращення родючості ґрунтів пропонуються препарати-деструктори пожнивних решток. Сьогодні їх на ринку України чимало. За основним складом вони діляться на дві групи. Перша - ферментні препарати, які прискорюють процеси хімічних реакцій розкладання рослинних решток. Проте, це короткочасна дія, як швидка допомога аграріям. Друга група – це біопрепарати на основі живих мікроорганізмів і продуктів їхньої життєдіяльності. Ці препарати нового покоління об’єднують властивості обох груп.
Саме такими є біодеструктори від виробника ПП «БТУ-Центр» - Біодеструктор стерні та Екостерн для внесення в ґрунт з метою прискореного розкладання пожнивних решток польових культур. Розкладання решток після обробки ними триває без утворення фітотоксинів, водночас відбувається збагачення ґрунту необхідними елементами живлення. Крім цього, біодеструктори застосовують для профілактичної обробки ґрунту: з їхньою допомогою пригнічується розвиток патогенних мікроорганізмів.
Біодеструктор Екостерн має покращені характеристики та властивості, а саме: збільшену концентрацію агрономічно цінних мікроорганізмів, високу стабільність у широкому діапазоні температур (від 30С до 450С), стійкість до сонячного опромінення, ефективність в умовах дефіциту вологи. Все це розширює можливість застосування біопрепарату в несприятливих кліматичних умовах на різних польових культурах.
Так, вплив Біодеструктора стерні на урожайність зернових культур та соняшнику досліджували у господарстві ПСП «Зарічне» Кіровоградської області у 2011-2012 рр. на площі 600 га після збирання озимої пшениці. Біодеструктор вносився по 1 л/га + 5 кг/га карбаміду з додаванням гумату калію 30г/га. В результаті урожайність соняшнику на 170 га склала 28 ц/га (прибавка урожаю – 3 ц/га ), кукурудзи на зерно на 150 га – 45 ц/га (прибавка урожаю – 10 ц/га), озимої пшениці на 120 га – 30 ц/га (прибавка урожаю – 5 ц/га).
Результати досліджень впливу Біодеструктора стерні у господарстві ПСП «Зарічне» Кіровоградської обл. в 2011-2012 роках
Культура |
Площа посіву, га |
Урожайність, ц/га |
Прибавка |
|||
Дослід |
Контроль |
ц/га |
% |
|||
Соняшник |
170 |
28 |
25 |
3 |
12 |
|
Кукурудза (зерно) |
150 |
45 |
35 |
10 |
28,5 |
|
Озима пшениця |
120 |
30 |
25 |
5 |
20 |
|
При мінімальних витратах на закупку та обробку деструктором отримана не тільки значна прибавка урожаю на різних культурах навіть у посушливих умовах 2012 р., а й збережена продуктивна волога в ґрунті, швидше розкладені рослинні рештки, покращена структура ґрунту, що було помітно під час зяблевого обробітку, адже земля була пухкіша.
За результатами досліджень науковців УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, обробка стерні Біодеструктором суттєво підвищувала активність мікроорганізмів ґрунту в порівнянні з контролем. Це підтверджується результатами ґрунтової діагностики – аплікаційними пробами з льняним полотном. Найбільшою активністю мікроорганізмів відрізнявся 10-20 см шар ґрунту, де спостерігалася максимальна целюлозоруйнуюча здатність: під впливом біопрепарату розкладалося 14,1% тканини за 30 діб, тоді як на ділянці без застосування біопрепаратів - лише 10,0%, за 60 діб – 24,9% та 18,0% відповідно і за 90 діб – 37,7% та 30,5% відповідно.
Покращувались також показники якості ґрунту. Масова частка гумусу, що визначалася перед початком формування 5-пільної сівозміни на двох фонах (гречка, ярий ячмінь), протягом досліджень дещо змінювалась, особливо на варіантах з біопрепаратами. Так, на озимій пшениці масова частка гумусу піднялась з 3,75% до 3,97%. Найбільші зміни гумусового горизонту (з 3,95% до 4,45%) відмічені в варіанті, де було внесення Біодеструктора та сівба сидерату. Як сидеральне добриво використовували гірчицю білу.
Таким чином очевидно, що застосування Біодеструктора стерні призводить до значного прискорення розкладання пожнивних решток та зростання біологічної активності ґрунту. Обробка стерні та ґрунту Біодеструктором стерні – це не лише запорука родючості ґрунту, це суттєва прибавка урожаю, гарантія одержання продукції високої якості та заощадження ваших коштів.