Аграрний тиждень. Україна
» Керувати родючістю можна
» Керувати родючістю можна

    Керувати родючістю можна


    Практика підтверджує, що збереження рослинних решток з мінімальною обробкою ґрунту зупиняє процес його деградації, відновлює потенціал родючості, втрачений протягом останніх 50-75 років використання інтенсивної механізованої обробки та став ризикованим у останні роки зі збільшенням дефіциту продуктивної вологи. Знайти правильне рішення аграріям, готовим вчитися та використовувати знання на практиці, допоможе наш досвід.

     

    Чому саме рослинні рештки забезпечать нам покращення родючості та захистять посіви від посухи, інших несприятливих умов?

    Стерня зернових на 1 га – це до 30-40 кг азоту та 2500-2900 кг вуглецю. За вмістом органічної речовини і впливом на відтворення гумусу 1 т соломи прирівнюється 3-4 т підстилкового гною. За елементарним складом солома зернових вміщує: азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірку, бор, цинк, молібден, марганець, кобальт та інші. Хіба це не доказ цінності решток зернових?

    Ми отримуємо добрива прямо, що називається, по місту, не витрачаючи пального, трудових зусиль на його придбання та доставку.

    Наче все просто – лишив стерню і очікуй врожаю!? І так, і ні! Рослини самостійно не можуть живитися соломою, так само як і іншою органікою, наприклад, гноєм. Вони можуть пропускати через мембрани клітин свого коріння тільки розчинні у воді низькомолекулярні сполуки. А солома – це: 40% целюлози, 30% геміцелюлози, 25% лігніну, решта – білки, ліпіди, нуклеїнові кислоти. Усе це «по зубах» тільки мікроорганізмам.

    Краще і швидше іде розкладання соломи селекційними штамами продуцентів ксиланаз та целюлаз. Їх відбір іде за ознакою кращого розкладання целюлози (у лабораторних умовах – це тест на обростання фільтрувального паперу).

    Прикладом препарату, створеного на основі суперпродуцентів, є Біодеструктор стерні, розроблений ПП «БТУ-Центр».

     

    Розкладання решток – не єдине призначення Біодеструктора. Його використання запобігає утворенню токсичних продуктів при некерованому природному процесі розкладання рослинної органіки. Це може відбуватись при їх гнитті. Детальними дослідженнями встановлено: схожість насіння та розвиток культур пригнічують низькомолекулярні жирні кислоти (оцтова, пропіонова, масляна) (рис. 2). 

     

     Відсоток схожості насіння пшениці та ячменю під дією оцтової кислоти (СН3СООН), %

     

    Для чого ще потрібен Біодеструктор? З його допомогою можна конролювати збудників хвороб, шкідників, утримувати вологу в ґрунті.

    За рахунок чого? Розглянемо цей процес детальніше. Залишаємо солому (по мінімуму – це 3-5 т/га), заселяємо її активними селекційними мікроорганізмами, які захоплюють територію і не залишають жодної можливості розмножуватись патогенам, бо самі «їдять» ці рештки, продукують ферменти, які перетворюють складні вуглецеві сполуки соломи на гумус та доступні для рослин мінеральні речовини, і антибіотиками, які також пригнічують розвиток патогенів. 

    Солома тим часом розрихлює землю, утримує вологу (3 т/га соломи знижують випарювання вологи на 20-22 мм). Вона також слугує захистом і їжею для хробаків, корисних мікробів. Останні, у свою чергу, харчуються, розмножуються до десятків мільярдів клітин на 1 г ґрунту, накопичуючи аж 5 т органічної речовини! Це вже буде їжа для наступних мікробів, які знову годуватимуть та захищатимуть рослини. За своє коротке життя вони даватимуть рослинам ще й гормони та вітаміни для гармонійного розвитку.

    Процесом деструкції решток необхідно керувати. При їх розкладанні може витрачатися азот ґрунту, тож обробляючи стерню Біодеструктором, обов’язково необхідно додавати до його розчину азотвмістні компоненти. Це може бути сечовина, селітра або КАС (табл.).

    Рекомендації до ефективного використання Біодеструктора стерні

    Ви запитаєте: «А далі Біодеструктор не потрібен, адже мікроби розмножилися, активно працюють?» Так, але не зовсім. Вони гинуть від посухи, морозів. Ми знищуємо їх хімічними пестицидами та міндобривами. Заносимо разом із технікою та насінням збудників хвороб. Шкідники також збільшують захворюваність культур. Ми змінюємо культуру, а для кожної необхідна своя мікрофлора. Тож обробка Біодеструктором буде попереджати ці негативні явища, збільшуючи гарантію успіху в отриманні кращого врожаю.

    Використання Біодеструктора стерні дозволить зменшити ризик захворювання культур, підвищити ефективність використання вологи рослинами, економити на паливі, добривах, покращити родючість ґрунту та водночас забезпечити економічно стабільний рівень виробництва.

    Але знати – мало, необхідно вміти користуватися цими знаннями!

     

    .                 

     

     





    Схожі новини
  • І прибавка урожаю, і збереження ґрунтів
  • Керувати родючістю можна!
  • Гумус і родючість ґрунтів
  • Готуємо ґрунт до майбутнього урожаю
  • Гумус і родючість ґрунтів

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Керувати родючістю можна


Практика підтверджує, що збереження рослинних решток з мінімальною обробкою ґрунту зупиняє процес його деградації, відновлює потенціал родючості, втрачений протягом останніх 50-75 років використання інтенсивної механізованої обробки та став ризикованим у останні роки зі збільшенням дефіциту продуктивної вологи. Знайти правильне рішення аграріям, готовим вчитися та використовувати знання на практиці, допоможе наш досвід.

 

Чому саме рослинні рештки забезпечать нам покращення родючості та захистять посіви від посухи, інших несприятливих умов?

Стерня зернових на 1 га – це до 30-40 кг азоту та 2500-2900 кг вуглецю. За вмістом органічної речовини і впливом на відтворення гумусу 1 т соломи прирівнюється 3-4 т підстилкового гною. За елементарним складом солома зернових вміщує: азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірку, бор, цинк, молібден, марганець, кобальт та інші. Хіба це не доказ цінності решток зернових?

Ми отримуємо добрива прямо, що називається, по місту, не витрачаючи пального, трудових зусиль на його придбання та доставку.

Наче все просто – лишив стерню і очікуй врожаю!? І так, і ні! Рослини самостійно не можуть живитися соломою, так само як і іншою органікою, наприклад, гноєм. Вони можуть пропускати через мембрани клітин свого коріння тільки розчинні у воді низькомолекулярні сполуки. А солома – це: 40% целюлози, 30% геміцелюлози, 25% лігніну, решта – білки, ліпіди, нуклеїнові кислоти. Усе це «по зубах» тільки мікроорганізмам.

Краще і швидше іде розкладання соломи селекційними штамами продуцентів ксиланаз та целюлаз. Їх відбір іде за ознакою кращого розкладання целюлози (у лабораторних умовах – це тест на обростання фільтрувального паперу).

Прикладом препарату, створеного на основі суперпродуцентів, є Біодеструктор стерні, розроблений ПП «БТУ-Центр».

 

Розкладання решток – не єдине призначення Біодеструктора. Його використання запобігає утворенню токсичних продуктів при некерованому природному процесі розкладання рослинної органіки. Це може відбуватись при їх гнитті. Детальними дослідженнями встановлено: схожість насіння та розвиток культур пригнічують низькомолекулярні жирні кислоти (оцтова, пропіонова, масляна) (рис. 2). 

 

 Відсоток схожості насіння пшениці та ячменю під дією оцтової кислоти (СН3СООН), %

 

Для чого ще потрібен Біодеструктор? З його допомогою можна конролювати збудників хвороб, шкідників, утримувати вологу в ґрунті.

За рахунок чого? Розглянемо цей процес детальніше. Залишаємо солому (по мінімуму – це 3-5 т/га), заселяємо її активними селекційними мікроорганізмами, які захоплюють територію і не залишають жодної можливості розмножуватись патогенам, бо самі «їдять» ці рештки, продукують ферменти, які перетворюють складні вуглецеві сполуки соломи на гумус та доступні для рослин мінеральні речовини, і антибіотиками, які також пригнічують розвиток патогенів. 

Солома тим часом розрихлює землю, утримує вологу (3 т/га соломи знижують випарювання вологи на 20-22 мм). Вона також слугує захистом і їжею для хробаків, корисних мікробів. Останні, у свою чергу, харчуються, розмножуються до десятків мільярдів клітин на 1 г ґрунту, накопичуючи аж 5 т органічної речовини! Це вже буде їжа для наступних мікробів, які знову годуватимуть та захищатимуть рослини. За своє коротке життя вони даватимуть рослинам ще й гормони та вітаміни для гармонійного розвитку.

Процесом деструкції решток необхідно керувати. При їх розкладанні може витрачатися азот ґрунту, тож обробляючи стерню Біодеструктором, обов’язково необхідно додавати до його розчину азотвмістні компоненти. Це може бути сечовина, селітра або КАС (табл.).

Рекомендації до ефективного використання Біодеструктора стерні

Ви запитаєте: «А далі Біодеструктор не потрібен, адже мікроби розмножилися, активно працюють?» Так, але не зовсім. Вони гинуть від посухи, морозів. Ми знищуємо їх хімічними пестицидами та міндобривами. Заносимо разом із технікою та насінням збудників хвороб. Шкідники також збільшують захворюваність культур. Ми змінюємо культуру, а для кожної необхідна своя мікрофлора. Тож обробка Біодеструктором буде попереджати ці негативні явища, збільшуючи гарантію успіху в отриманні кращого врожаю.

Використання Біодеструктора стерні дозволить зменшити ризик захворювання культур, підвищити ефективність використання вологи рослинами, економити на паливі, добривах, покращити родючість ґрунту та водночас забезпечити економічно стабільний рівень виробництва.

Але знати – мало, необхідно вміти користуватися цими знаннями!

 

.                 

 

 





Схожі новини
  • І прибавка урожаю, і збереження ґрунтів
  • Керувати родючістю можна!
  • Гумус і родючість ґрунтів
  • Готуємо ґрунт до майбутнього урожаю
  • Гумус і родючість ґрунтів

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.