У серпні в Національному науковому центрі «Інститут виноградарства та виноробства ім. Таїрова» знову вирував «Виноградний калейдоскоп». До Одеси в ті дні, як колись і до Риму, вели всі дороги: і не тільки з довколишніх країв, а й із сусідніх регіонів і держав.
Адже державні підприємства, фермери, приватні підприємці, народні селекціонери, одним словом - професіонали та любителі з України, Росії та Молдови влаштували справжнє свято і собі, і всім шанувальникам цієї надзвичайно смачної і, як виявляється, не менш надзвичайно цілющої та корисної для здоров’я людини ягоди.
Від кількості сортів та їх оригінальних назв майоріло в очах! А від того, що все це можна було скуштувати (зазначу: абсолютно безкоштовно), – дражнило ще більше!
- З чого ж почати? – сама собі розмірковувала в голос, підійшовши до міні-павільйону приватного підприємця із Запорізької області пана Захаренка, де було виставлено аж 50 сортів столового винограду.
– Рекомендую Аркадію, - упевнено порекомендував мені господар, помітивши мою нерішучість біля виставкового столу.
- А чому саме цей сорт? – поцікавилась.
- Це мій найулюбленішій. А значить, і найсмачніший. Це наш чемпіон. Минулого року найбільша грона важила 6 кілограмів 200 грамів! А потім ось поласуйте і Флорою. Погляньте, яка красуня-грона вагою 4 кілограми на вас дивиться, – щиро посміхаючись, простягнув мені виноград Іван Захаренко.
Погодьтесь, після такої реклами гріх було не поласувати. А поки я куштувала перші сорти солодких ягід, Іван Іванович підкладав і підкладав мені чергові соковиті грона інших сортів винограду.
- Ми вирощуємо дуже якісну та екологічно чисту продукцію. Маємо колекцію з більш ніж двохсот сортів столового винограду. А початок усій моїй виноградарській справі 20 років тому поклав сорт Німранг. Сьогодні у нашій сімейній колекції маємо сорти так званої народної селекції, цікаві сорти американські, європейські, японські. В родині обов’язки у виноградарстві розподілено: наукою, селекцією займається син Артем, а промисловий виноград, який в подальшому реалізуємо в ягоді, вирощую я. З 15 га близько дев’яти зайняті під молодими насадженнями, і лише на 6 га - плодоносні виноградні плантації. Виноград вирощуємо на богарі, не використовуючи жодних стимуляторів росту: все, що дає нам матінка-природа, те й наше. Більшість насаджень промислового винограду займає один із моїх найулюбленіших сортів – Аркадія. Цьогоріч очікували більше 20 т з гектару, але оси знищили майже 60% врожаю… Продаємо ягоду в Крим. Вона там успішно конкурує не тільки із закордонною продукцією, а й з місцевою.
Помітивши, що я акуратно складаю у тарілочку виноградні кісточки, мій співрозмовник серйозно зауважив:
- Шановна, ви ж найцілюще у винограді не з’їдаєте! Виноградні кісточки треба розжовувати і ковтати, бо вони місять чимало корисних речовин. Та й взагалі, людина має з’їдати за рік 50 кг цієї ягоди!
Гуляючи поміж експонатів, я аж ніяк могла пройти повз виставковий павільйон знаного виноградаря-аматора з Одеської області Івана Бімбаса. Його домашня колекція - це 400 сортів і 800 кущів винограду.
– Чим дивуєте відвідувачів «Виноградного калейдоскопу»? – запитую, ледь доступившись до пана Івана, бо охочих поспілкуватись з ним завжди чимало.
– Мої найулюбленіші сорти - мускатні: Аркадія, Флора, Вікторія рожева. Тож їх у першу чергу й виставляю. Також привіз виноград Білий велетень, Кишмиш Балет - як бачите, практично увесь розійшовся «на ура». Юліан теж цього року порадував урожайністю.
Про виноград Іван Бімбас може розповідати годинами… Та щойно ми розпочали бесіду, як голос ведучої урочистої церемонії нагородження ІІ-ї виставки-ярмарку «Виноградний калейдоскоп» покликав селекціонера на сцену за черговою заслуженою нагородою.
Альона НОВІЧКОВА,
спеціально для «Аграрного тижня. Україна»,
Одещина
Фото автора