Питання лише в ціні

07 November, Розділ Рослинництво, переглядів 4 048

Цього року як на світовому, так і українському ринках зернових та олійних відбувся обвал цін. За підрахунками експертів, на внутрішньому ринку пшениця порівняно з минулим маркетинговим роком подешевшала на 25%, кукурудза - на 50%, соняшник теж впав у ціні.

Нині сільгоспвиробники несуть збитки, бо змушені продавати зерно за цінами, нижчими за собівартість вирощеної продукції. І все більше аграріїв звертають увагу на об'єктивний аналіз поточної цінової ситуації й прогноз цін. Продавати, вивчивши і дослідивши ринок, - вигідніше.

Зробити вітчизняний зерновий ринок цивілізованим, а ціни на сільгосппродукцію прозорими та справедливими повинні електронні торги на аграрних біржах, переконані незалежні експерти. До того ж нещодавно уряд розробив проект постанови «Деякі питання розвитку біржового ринку», яким передбачено розвиток товарного біржового ринку як одного із заходів формування ринкових цін.

За словами начальника аналітичного відділу Аграрної біржі Анатолія Стоянова, українські учасники ринку через ігнорування біржової торгівлі не впливають на формування цін, окрім макроекономічних показників балансу виробництва та споживання товарів, а формування цін на внутрішньому ринку
відбувається за залишковим принципом розрахунку ціни на основі цін закриття біржових майданчиків США та Європи без урахування особливостей внутрішнього ринку. «Ринок агропродукції є дуже великим, а ціноутворення на ньому відбувається непрозоро та за неринковими принципами, - зазначив під час Міжнародної конференції «Цінові стратегії на ринках зернових, олійних та цукру» Анатолій Стоянов. - Ми вважаємо, що тільки ціна, народжена на основі співвідношення попиту та пропозиції, є єдино правильною та справедливою. Чим більше учасників ринку прийматимуть участь у торгах, тим ліквіднішим стане ринок, а ціноутворення на ньому – прозорішім. На основі торгівлі на спотовому

ринку в електронній торговій системі ми зможемо створити нові торгові інструменти та швидше запровадити ф’ючерсні контракти на сільгосппродукцію, яка дозволить українським аграріям хеджувати цінові ризики та планувати свою діяльність у середньо- та довгостроковій перспективі».

Але є значна різниця між закордонним та вітчизняним біржовими ринками.

За словами Анатолія Стоянова, український біржовий ринок на відміну від біржового ринку розвинутих країн характеризується відсутністю постійної торгівлі та непрозорим формуванням цін, неможливістю прогнозування дохідності, відсутністю гарантій по розрахунку.

Ріст експорту, здорожчання логістики

За словами представника Комітету ЄБА з зернових і олійних культур Миколи Горбачова, Україна використовує лише третину свого потенціалу у вирощуванні зернових. «Тішить те, що в Україні сьогодні виробляється більше продовольчої пшениці, ніж фуражної. Це свідчить про те, що аграрії почали використовувати сучасні технології», - зазначає він.

Вивчення обсягів внутрішнього ринку та експортних поставок показало, що внутрішній ринок за останні роки найбільше споживання мав у 2011 р. - 33,647 млн. т, а найменше у 2012 р. - 23,216 млн. тонн. Найменше експортувалося зернових у 2007 р. - всього 4,4 млн. т, а експорт у 2013-му сягне піку і становитиме 29,3 млн. тонн.

Перспективи експорту в Доповіді №2 (Таблиця 2)

За три роки обсягиекспорту пшениці зросли вдвічі - в 2011 р. експортовано 4,166 млн. т, в 2014-му заплановано 9 млн. тонн. У чотири рази за цей період зріс і експорт кукурудзи - в 2011 р. експортовано 5,023 млн. т, в 2014-му заплановано 20 млн. тонн. Незначно, але збільшується експорт сої та ріпаку. Загалом рівень експорту зернових з України за три останні роки зріс більше ніж удвічі. В 2011 р. експортовано 14,352 млн. т зерна, а в 2014-му, за підрахунками Комітету ЄБА з зернових і олійних культур, - 34,3 млн. тонн.

Якщо говорити про сезонність експорту, то торік пік припав на жовтень, листопад, грудень. А серед найбільших країн-імпортерів українського зерна - країни ЄС, Єгипет, Іспанія, Саудівська Аравія, Італія, Ізраїль.

(Таблиця Імпортери українського зерна по культурам) в Доповіді №2.

Експерти прогнозують, що порівняно з минулим сезоном, цьогоріч зростання споживання українського зерна на зовнішніх ринках не спостерігатиметься. «Незначний ріст імпорту дадуть країни ЄС та Єгипет. Можливо, збільшать споживання українського ячменю такі країни: Алжир - на 7,5%, Індія - на 8,2%. Індія також збільшить імпорт пшениці з України на 6,2% та кукурудзи на 7,2%. Найперспективнішими для України є ринки Азії. Адже там із 80 млн. т імпорт українських зернових може зрости до 92 млн. тонн».

За словами Миколи Горбачова, найпроблемнішим питанням в експорті залишається логістика. За останні чотири роки логістичні витрати виросли на 200%. Частка логістичних затрат у ціні на умовах FOB в 2014 р. складає 29%.

«Логістичні витрати збільшилися з 12% до 29%, а якщо перевести в грошовий вимір, то це 30 центрів з 1 долара», - зазначає експерт.

Найрентабельніша культура

За даними Держстату України щодо основних економічних результатів агровиробництва за 2012 р., соняшник залишився найрентабельнішою сільгоспкультурою, незважаючи на те, що рівень його рентабельності у 2012 р. знизився до 45,1% проти 57,9% у 2011 році. При цьому слід зазначити, що витрати на виробництво соняшнику в 2012 р. зросли до 224,07 грн./ц проти 166,49 грн./ц, або на 34,6%.

(Доповідь №3, Прогноз щодо виробництва)

За інформацією асоціації «Укроліяпром», експорт соняшнику з України виріс удвічі. Експортуючи соняшник в 90 країн світу, ми займаємо 25% світового ринку. За словами генерального директора «Укроліяпром» Степана Капшука, цьогоріч в Україні буде зібрано 9,5 млн. т соняшнику, а в світі - 40 тис. тонн.

Загалом у2013/14 МР за офіційними прогнозами очікується валовий збір олійних в обсязі 13,25 млн. т проти 12,36 млн. т у 2012/13 МР (зростання на 7,2%).

За прогнозами аналітичних агентств, валовий збір олійних в Україні у 2013/14 МР складе 14,3 млн. т, а за прогнозами USDA - 15,4 млн. тонн.

У формуванні цінової політики на зернові йолійні культури є багато спільного, однак існують і специфічні відмінності. Якщо світові ціни на зерно визначаються обсягами валового збору, структурою виробництва, балансом попиту і пропозиції, то ціни на олійні культури визначаються виключно балансом виробництва і споживання олій, в якому головну роль відіграють пальмова і соєва олії. Їх питома вага у структурі загальносвітового виробництва олій складає 60%.

Степан Капшук вважає, що ціна на соняшник на внутрішньому ринку зростатиме: «Сьогодні говорити про стабільну фіксовану ціну на початку сезону не можна. Про ціни можна говорити в листопаді».

Цьогоріч, завдяки високому врожаю та налагодженим партнерським зв’язкам з країнами-імпортерами, Україна має всі шанси стати провідним виробником і експортером соняшникової олії.

За даними «Укроліяпром», у світі виробляється всього 15 млн. т соняшникової олії, з яких тільки Україна виробляє 4 млн. т, що становить 28-30% у світовому виробництві.

За словами Степана Капшука, зараз у переробці задіяно 68% потужностей, тож є можливість переробити 8-10 млн. т соняшнику, які зберуть аграрії. Ринки збуту соняшникової олії теж вже налагоджені. Зокрема, за словами Степана Капшука, в цьому МР експорт олії до Китаю може збільшитись на 450 тис. тонн.

Як бачимо, сільгоспвиробники виростили рекордний врожай, забезпечивши внутрішній ринок і значні обсяги для експорту. Питання лише в ціні.

Людмила ЛЕБІДЬ