- Досвід і сподівання «Першого снопа»
- Херсонщина підготувалася до масового збирання збіжжя
- Херсонщина підготувалася до масового збирання збіжжя
- Цьогоріч на Буковині планують зібрати 536 тис. тонн зерна
- Запорізька область буде забезпечена зерном
Рясніє нива краю жита й миру
Нараду-семінар, на який ішлося про підготовку до жнив на Житомирщині, проводили, зрозуміло, не в затишних кабінетах з кондиціонерами, а безпосередньо в полі, щоби всі учасники зібрання отримали змогу власними очима побачити результати успішного господарювання й запозичити позитивний досвід для себе.
Цей практичний захід відбувався в Андрушівському районі. І, відверто кажучи, раділа душа, бо не чулося слізних згадувань про кризу, а мовилося про завзяття, завдяки якому відчувається, що ми вміємо успішно господарювати й дивувати світ здобутками. Найсучасніша техніка, рясні лани зернових й картоплі, модерні сховища, де зібране не псується. Все це можна було побачити в реальності й не де-небудь в оспіваному ЄС, а в нас, в Україні, на Житомирщині, в Андрушівському районі...
Серед зацікавлених осіб, що прибули на захід для обговорення актуальних особливостей нинішньої жнивної кампанії, були й представники Мінагрополітики, й керівники обласної та районних державних адміністрацій, начальники райуправлінь агропромислового розвитку, науковці Інституту Полісся УАНН, керівники й провідні спеціалісти агропідприємств, журналісти.
Одразу після реєстрації всі вирушили в поле Державної сортодослідної станції, що поблизу села Зарубинці, оглянути посіви зернових культур, ознайомитися з технологією вирощування та перебігом підготовки до косовиці. До речі, на ланах цієї станції науково-практичні семінари стали доброю традицією й проводяться щороку. Яким чином доводиться до кондиції та зберігається елітне й суперелітне насіння зернових - продемонстрували на пункті очистки ДП «Оранта» НВМП «Антарія» с. Зарубинці. Що цікаво, тут не винаходили якогось велосипеда, не ганялися по дороге заморське обладнання, а зберегли й відремонтували все, що залишилося ще з радянських часів. Виявляється, не все так погано було тоді. Перевірене часом устаткування доглянуте й працює справно. Сховища мають охайний, пристойний вигляд. Усі процеси механізовано. Дотримано й вимоги відповідних технологій очистки та зберігання насіння, що дозволяє уникнути втрат.
Після огляду сховищ завідувач кафедри захисту рослин, проректор Житомирського національного агроекологічного університету, професор, доктор біологічних наук Олексій Дереча розповів, на що передусім слід звернути увагу в питаннях захисту рослин в насінництві:
- Дійсно, ми маємо потенціал досягти урожайності зернових 100 ц/га, - підкреслив науковець, - але лише в тому разі, якщо правильно вживатимемо заходи щодо захисту рослин. За останні два тижні я об'їхав лани багатьох районів Житомирщини аби дослідити їх фітосанітарний стан. Узагалі враження чудові. Є чимало посівів, на яких можна зібрати по 70-80 центнерів зерна з гектара. Та є й поля, де варто було краще дотримуватись технологій. Адже ми чи мало втрачаємо, програючи боротьбу з хворобами.
Професор наочно продемонстрував колоски зернових культур, що мають явні ознаки характерних хвороб. Він детально описав діагнози, нагадавши про можливі негативні наслідки недостатньої уваги до захисту рослин, у той же час предметно порадивши відповідні препарати й методи, завдяки яким можна уникнути втрат. Продемонстрував Олексій Артемович і результати ретельного дотримання сучасних технологій захисту, показавши рясні колосся з ланів, де аграрії дослуховуються порад науковців-практиків.
А керівник господарства ПП «Імпак» Сергій Маліновський провів вельми цікаву й професійну екскурсію ланами свого підприємства, де далеко за обрій буяв розмай ідеально доглянутої картоплі. Білі квіти другого хліба змінювали сині, рожеві, пурпурові. Насінництво картоплі є одним із пріоритетів діяльності «Імпак». 600 га тут сягають бульбові лани. З них 400 га - товарної картоплі, а решта - насіннєва еліта і супереліта. Віддано перевагу високоврожайним сортам німецької селекції. І не побачите ви на полях «Імпак» людей із сапами. Всі процеси садіння, догляду, збирання овоча механізовані. Ретельно дотримуються в господарстві й сівозмін, вирощуючи після картоплі пшеницю, ріпак, і знову пшеницю. Вводять до сівозміни й перспективний люпин, що належить до азотофіксуючих культур.
Особливою «родзинкою» заходу стала демонстрація збирально-транспортного загону, завдяки якому з'явилася змога збирати хліб з мінімальними втратами та в стислі терміни. Презентував перспективне нововведення начальник Головного управління агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації Микола Дідківський.
Пленарну ж частину наради відкрив заступник голови Житомирської облдержадміністрації Микола Дейсан. Він поінформував про особливості цьогорічних жнив на Житомирщині, проаналізував стан технічного забезпечення збиральної кампанії, навів приклади успішного господарювання, окреслив проблемні питання та шляхи їх вирішення. Про цінову політику і тенденції на ринку зерна у 2009-2010 маркетинговому році розповів генеральний директор Житомирської товарної агропромислової біржі Аркадій П'ятак.
Микола Дейсан, заступник голови Житомирської облдержадміністрації:
- Доведено практикою, що збирання врожаю - це один із найвідповідальніших періодів у аграрному виробництві. Визначально, що головна вимога до проведення обмолоту вирощеного полягає у безвтратному та в оптимальні терміни зборі сформованого біологічного урожаю і збереженні його високих насіннєвих, продовольчих і фуражних якостей при мінімальному залученні трудових і фінансових ресурсів. А такі цілі можна досягти лише за умов чіткого планування та високої організації косовиці.
Отже, враховуючи реальний стан зернових культур і зважаючи на багаторічний досвід і впровадження організаційних і технологічних заходів, у нас є всі можливості зібрати все вирощене без втрат і в оптимальні терміни. Упевненості в цьому надає і той корисний досвід, який наочно продемонстровано під час цієї актуальної наради. Сподіваюсь, як ми домовились з учасниками наради, подібні семінари відбудуться найближчим часом в усіх районах області. Адже одне із головних завдань влади у збиральний період - надати аграріям якомога більше інформації про кроки, які вживаються Урядом і Мінагрополітики для успішного збору зерна та закупівлі його до державних і регіональних резервів за вигідної для виробників ціни.
Микола Дідківський, начальник Головного управління агропромислового розвитку Житомирської ОДА:
- Ми скомпонували збирально-транспортний загін із понад 20 одиниць техніки, що належить як кільком сільськогосподарським підприємствам Андрушівського району Житомирщини, так і трейдерам, які займаються в регіоні реалізацією техніки для села. Переваги такого способу збирання урожаю й було продемонстровано на практиці в полі в рамках наради-семінару з питань підготовки до жнив. Я хотів би наголосити, що ми зможемо в стислі терміни й зібрати хліб, якщо запровадимо такий комплексний підхід. А, «зібравши всю техніку в кулак», ми зможемо забезпечити оперативне й ефективне управління нею, належне обслуговування й маневр. І зробили ми таку демонстрацію не заради показухи, а щоби всі учасники наради на власні очі побачили, яким саме має бути збирально-транспортний загін кожного району. І якщо керівник району дійсно хоче протягом 10-20 днів без втрат зібрати хліб, він завзято візьметься за організацію такого загону й навіть очолить його.
Катерина Курсон, голова Андрушівської районної державної адміністрації:
- Недарма люди кажуть, що із зернинки - хліб, а з колоска - паляниця. А зернинка, колосинка, коровай - це передусім символи продовження роду людського. І коли всі заговорили про кризу, саме сільське господарство України показало свою рятівну силу, взявши на себе провідну роль у наповненні державної казни. З'являються й додаткові робочі місця на підприємствах вітчизняного АПК. Чудово, що і в депутатськім корпусі Андрушівського району, що представлений шістьма політичними силами, панує злагода й уміння знаходити між собою спільну мову й плідно працювати заради розвитку.
Підготував Василь ШАЛЕНКО
