Аграрний тиждень. Україна
» » Соя: отримати здорові посіви
» » Соя: отримати здорові посіви

    Соя: отримати здорові посіви


    Відомо, що у світі поширено більше 300 видів збудників хвороб насіння та рослин сої. В Україні сою уражують хвороби з різною природою походження: грибні, бактеріальні та вірусні. За короткий період вегетації сої (ультраранні сорти – до 95 днів, ранньостиглі – до 105, середньостиглі –до 125 днів) на її рослинах паразитують хвороби, що можуть мати локалізацію як на насіннєвому матеріалі, так і на різних органах рослини.

    За даними Інституту захисту рослин, в окремих досліджуваних зразках насіння сої, відібраних у різних господарствах, частка ураженого грибами насіння становила 50-100%, бактеріями - 12-28%, змішаною грибною і бактеріальною інфекцією – 14-35%.

    У дослідженнях Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, проведених протягом 2010-2013 років, не було виявлено ураження насіння, зокрема фузаріозом, але щороку насіннєвий матеріал був уражений бактеріальними хворобами: сім’ядольний бактеріоз – на 4-17%, кутаста плямистість – на 1-3% (в залежності від сорту). Найстійкішими до ураження бактеріозами виявилися сорти сої Оріана, Омега Вінницька, Княжна, Міленіум та Смолянка.

    Серед хвороб насіннєвого матеріалу сої грибного походження найпоширенішими є пліснявіння насіння, біла та сіра гнилі, аскохітоз, переноспороз та альтернаріоз, а найшкодочиннішою – фузаріоз.

     

    Найпоширеніші хвороби

    Фузаріоз сої (фузаріозна коренева гниль). Збудники хвороби – сумчасті та мітоспорові грибиХвороба проявляється у вигляді загнивання насіння, проростків, сходів, кореневої системи. Уражене насіння не дає сходів, а уражені рослини в пізніші фази здебільшого гинуть, внаслідок чого отримуємо зріджені посіви та значний недобір урожаю: у звичайні роки до 13-21%, а в несприятливі – до 40%.

    Постійний фітосанітарний моніторинг посівів сої свідчить про стабільну тенденцію щодо збільшення ураження стебел, листків, бобів та насіння цієї культури під час вегетації іншими хворобами, насамперед грибними: альтернар

    іозом, церкоспорозом, переноспорозом, іржею, аскохітозом, септоріозом, фітофторозом, опіком листків або гельмінтоспоріозом, борошнистою росою.

    Масово поширюються ці хвороби в роки з надмірною кількістю опадів та різкими коливаннями добових температур, за умов вирощування сої після поганих попередників (соняшник, ріпак, гречка), а також у монокультурі, при проведенні мілкого поверхневого обробітку ґрунту, при загущенні посівів, незбалансованому живленні рослин і невмілому підборі фунгіцидів.

    Альтернаріоз. Ця хвороба має поширення в усіх регіонах вирощування сої. Збудником є гриб сапрофіт Alternaria alternate, який паразитує на ослаблених рослинах і формує на ураженій тканині конідіальне спороношення. Поширюється конідіями темно-оливкового або коричневого кольору. Джерело інфекції – уражені післязбиральні рештки і заражене насіння, на яких патоген зберігається у формі грибниці та конідій.

    Церкоспороз. Збудником хвороби є мітоспоровий гриб Cercospora sojana Hara, який розвивається лише в конідіальній стадії. Поширюється конідіями. Характерною особливістю хвороби є те, що церкоспорозні плями зазвичай утворюються поблизу головних жилок листка. На стеблах формуються видовжені фіолетово-червонуваті плями з коричневою облямівкою.

    Основне джерело інфекції – післязбиральні рештки та уражене насіння, у яких патоген зберігається у формі грибниці.

    Септоріоз, або іржаста плямистість. Хвороба набула поширення в більшості регіонів, де вирощують сою. Збудником її є мітоспоровий гриб Septoria glycines Hemmi, який розвивається в пікнідіальній стадії. Під час вегетації гриб поширюється пікноспорами.

    Хвороба проявляється на насінні, сім’ядолях, листках, стеблах, черешках та бобах. Інфекція формується на післязбиральних рештках у формі пікнід, а в ураженому насінні зберігається грибниця. Хвороба інтенсивно розвивається у вологу погоду, уражуючи передусім нижні листки.

    Недобір урожаю насіння залежно від інтенсивності розвитку хвороби може становити до 30% і більше.

    Борошниста роса. Збудник хвороби – гриб Erysiphe trifolii Grev, що уражує всі зернобобові культури. Борошниста роса розвивається насамперед на загущених посівах, при надмірному внесенні азотних добрив, у роки з надмірною кількістю опадів і високою вологістю повітря. Уражені рослини знижують урожай на 13-17%.

    Основне джерело інфекції – післязбиральні рештки, на яких гриб зберігається клейстотеціями.

     

    Агротехнічні заходи

    Серед бактеріальних хвороб сої найпоширенішими є сім’ядольний бактеріоз, кутаста плямистість, пустульний бактеріоз і бактеріальне в’янення. Технологіями вирощування сої передбачено виконання комплексу організаційних і агротехнічних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов для росту та розвитку рослин, що підвищує їх стійкість до дії певного шкідливого фактору.

    Найважливішим серед них є правильне розміщення культури в сівозміні. Повернення її на те саме поле можливе не раніше ніж через 3-4 роки.

    Крім того, між полями бобових культур та багаторічними бобовими насадженнями (акацієвими) повинна бути просторова ізоляція не менше 500 метрів.

    Кращі попередники для сої – культури, які не мають з нею спільних хвороб і шкідників, а саме: озимі та ярі колосові культури, кукурудза, картопля та овочеві. Не рекомендується розміщувати її після зернобобових культур і бобових трав, соняшнику, льону та ріпаку. Дотримання цих вимог суттєво обмежує поширення ряду бактеріальних та вірусних хвороб.

    Ефективне загортання та рівномірне змішування рослинних решток з ґрунтом, створення рівномірно розпушеного шару ґрунту, боротьба з багаторічними та однорічними бур’янами за рахунок правильного підбору системи обробітку ґрунту дає можливість суттєво оздоровлювати ґрунт від шкідливих збудників хвороб сої.

     

    Хімічні заходи

    Щоб утримати фітосанітарну ситуацію в агроценозах культури постійно, варто застосувати хімічні препарати (фунгіциди), що можуть стримувати поширення хвороб або лікувати рослини від них. Ефективними системами хімічного захисту є ті, в яких передбачено раціональне поєднання заходів для знищення інфекції, що поширюється з насінням та розвивається на вегетуючих рослинах.

    Проти виявлених збудників хвороб на насінні використовують протруйники відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

    Високу ефективність фунгіциди покажуть за умови своєчасного прогнозування появи хвороб та превентивного нанесення препарату на рослини. Для цього посіви сої через кожні 5-6 днів після появи перших листочків обстежують, відбирають необхідну кількість рослин для аналізу, створюють провокаційні умови і визначають присутність збудників хвороб та приймають рішення щодо вибору фунгіциду. В польових умовах часто відбувається ураження рослин кількома їх видами, тож у боротьбі з ними використовують фунгіциди з різними діючими речовинами.

    В останні роки на ринку засобів захисту рослин з’явилися фунгіциди, яким властивий трансламінарний та системний розподіл препарату по рослині. Серед них інноваційний продукт компанії BASF – Абакус®, що здатен контролювати найшкідливіші хвороби листя та бобів сої: фузаріоз, вертицильозне в’янення, борошнисту росу, іржу, аскохітоз, септоріоз, переноспороз, кореневі та стеблові гнилі.

    Висока ефективність обумовлена поєднанням двох діючих речовин - піраклостробіну і епоксиконазолу. Цим двом сполукам властива, насамперед, профілактична дія: не допускають проростання спор грибів і перешкоджають проникненню міцелію гриба в листя, а також лікувальна дія (зупиняють розвиток хвороби, поширення міцелію гриба в тканинах листя) та викорінювальна дія (знищують гриб, що встиг сформувати грибницю в листках, та запобігають спороношенню). Вони швидко проникають і переміщуються по рослині, що забезпечує високий та надійний ефект.

    Завдяки успішній комбінації двох діючих речовин різного хімічного складу ризик появи резистентності до препарату є мінімальним.

    Дослідженнями, що проводилися BASF, встановлено: Абакус®, окрім фунгіцидних властивостей, проявляє суттєвий вплив на фізіологічний стан рослини. В оброблених рослинах покращується асиміляція двоокису вуглецю і водночас обмежуються втрати цієї сполуки в процесі дихання. Встановлено також збільшення щільності хлорофілу в листі, що посилює фотосинтетичну діяльність рослин і, як наслідок, сприяє інтенсивнішому синтезу вуглеводів. Діюча речовина піраклостробін покращує роботу ферменту нітратредуктази і спонукає рослину поглинати більшу кількість азоту з ґрунту. Краща забезпеченість рослин цим елементом, враховуючи потребу до 100 кг азоту для формування 1 тонни основної і відповідної кількості побічної продукції сої, позитивно впливає на врожай та його якість.

    Крім впливу на засвоєння азоту і на вуглецевий цикл, препарат Абакус® підвищує стійкість сої до стресів. У стресових умовах рослина виробляє гормон старіння – етилен, під дією якого хлорофіл листя передчасно руйнується, а в рослині прискорюються процеси формування та дозрівання врожаю, тобто існує загроза отримання меншого врожаю.

    Піраклостробін та епоксиконазол уповільнюють старіння рослин, впливаючи на баланс їхніх гормонів, і обмежують дію сполук-окислювачів, токсичних для рослин. Тому фізіологічний ефект дії фунгіциду Абакус® посилює стійкість рослин до різних стресів. Рослини тривалий час залишаються зеленими, життєздатнішими та формують вищий урожай.

     

    Досвід застосування

    Високу ефективність препарату Абакус® відмічено в державному підприємстві «Дослідне господарство «Олександрівське» Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН.

    Підвищені температури повітря, надмірна кількість опадів, висока вологість повітря в період формування та наливу бобів 2012 року створили умови для розвитку грибних хвороб, насамперед фузаріозу, переноспорозу, борошнистої роси, септоріозу. Постійний моніторинг стану посівів дав можливість своєчасно оцінити епітофітотійну ситуацію в посівах сої і прийняти правильне рішення по обробці їх фунгіцидом Абакус®.

    Як результат, господарство зібрало добрий урожай сої: 34-36,5 ц/га (в залежності від сорту).

    При проведенні досліджень з вивчення ефективності фунгіциду Абакус® на посівах сої (внесення у фазу бутонізації) в агроцентрі компанії BASF Терезине (Київська обл.) в середньому за 2012-2013 рр. було отримано прибавку врожаю 1,8 ц/га при середній урожайності на контролі 21 ц/га, в агроцентрі Денисівка (Хмельницька обл.) – 3,8 ц/га при середній урожайності на контролі – 35,8 ц/га (рис. 1).

    Отже, застосування фунгіциду Абакус® в нормі 1,5 л/га під час літньої вегетації є важливою складовою у реалізації потенціалу врожайності сучасних сортів сої як за сприятливих, так і несприятливих для цієї культури умов.

     

    Олександр Корнійчук, кандидат сільськогосподарських наук





    Схожі новини
  • Проблеми захисту хмелю
  • Подбайте про врожайність своїх сільгоспкультур
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Протруювання насіння – основа майбутнього врожаю
  • ВІД КІЛЬКОСТІ ДО ЯКОСТІ

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Соя: отримати здорові посіви


Відомо, що у світі поширено більше 300 видів збудників хвороб насіння та рослин сої. В Україні сою уражують хвороби з різною природою походження: грибні, бактеріальні та вірусні. За короткий період вегетації сої (ультраранні сорти – до 95 днів, ранньостиглі – до 105, середньостиглі –до 125 днів) на її рослинах паразитують хвороби, що можуть мати локалізацію як на насіннєвому матеріалі, так і на різних органах рослини.

За даними Інституту захисту рослин, в окремих досліджуваних зразках насіння сої, відібраних у різних господарствах, частка ураженого грибами насіння становила 50-100%, бактеріями - 12-28%, змішаною грибною і бактеріальною інфекцією – 14-35%.

У дослідженнях Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, проведених протягом 2010-2013 років, не було виявлено ураження насіння, зокрема фузаріозом, але щороку насіннєвий матеріал був уражений бактеріальними хворобами: сім’ядольний бактеріоз – на 4-17%, кутаста плямистість – на 1-3% (в залежності від сорту). Найстійкішими до ураження бактеріозами виявилися сорти сої Оріана, Омега Вінницька, Княжна, Міленіум та Смолянка.

Серед хвороб насіннєвого матеріалу сої грибного походження найпоширенішими є пліснявіння насіння, біла та сіра гнилі, аскохітоз, переноспороз та альтернаріоз, а найшкодочиннішою – фузаріоз.

 

Найпоширеніші хвороби

Фузаріоз сої (фузаріозна коренева гниль). Збудники хвороби – сумчасті та мітоспорові грибиХвороба проявляється у вигляді загнивання насіння, проростків, сходів, кореневої системи. Уражене насіння не дає сходів, а уражені рослини в пізніші фази здебільшого гинуть, внаслідок чого отримуємо зріджені посіви та значний недобір урожаю: у звичайні роки до 13-21%, а в несприятливі – до 40%.

Постійний фітосанітарний моніторинг посівів сої свідчить про стабільну тенденцію щодо збільшення ураження стебел, листків, бобів та насіння цієї культури під час вегетації іншими хворобами, насамперед грибними: альтернар

іозом, церкоспорозом, переноспорозом, іржею, аскохітозом, септоріозом, фітофторозом, опіком листків або гельмінтоспоріозом, борошнистою росою.

Масово поширюються ці хвороби в роки з надмірною кількістю опадів та різкими коливаннями добових температур, за умов вирощування сої після поганих попередників (соняшник, ріпак, гречка), а також у монокультурі, при проведенні мілкого поверхневого обробітку ґрунту, при загущенні посівів, незбалансованому живленні рослин і невмілому підборі фунгіцидів.

Альтернаріоз. Ця хвороба має поширення в усіх регіонах вирощування сої. Збудником є гриб сапрофіт Alternaria alternate, який паразитує на ослаблених рослинах і формує на ураженій тканині конідіальне спороношення. Поширюється конідіями темно-оливкового або коричневого кольору. Джерело інфекції – уражені післязбиральні рештки і заражене насіння, на яких патоген зберігається у формі грибниці та конідій.

Церкоспороз. Збудником хвороби є мітоспоровий гриб Cercospora sojana Hara, який розвивається лише в конідіальній стадії. Поширюється конідіями. Характерною особливістю хвороби є те, що церкоспорозні плями зазвичай утворюються поблизу головних жилок листка. На стеблах формуються видовжені фіолетово-червонуваті плями з коричневою облямівкою.

Основне джерело інфекції – післязбиральні рештки та уражене насіння, у яких патоген зберігається у формі грибниці.

Септоріоз, або іржаста плямистість. Хвороба набула поширення в більшості регіонів, де вирощують сою. Збудником її є мітоспоровий гриб Septoria glycines Hemmi, який розвивається в пікнідіальній стадії. Під час вегетації гриб поширюється пікноспорами.

Хвороба проявляється на насінні, сім’ядолях, листках, стеблах, черешках та бобах. Інфекція формується на післязбиральних рештках у формі пікнід, а в ураженому насінні зберігається грибниця. Хвороба інтенсивно розвивається у вологу погоду, уражуючи передусім нижні листки.

Недобір урожаю насіння залежно від інтенсивності розвитку хвороби може становити до 30% і більше.

Борошниста роса. Збудник хвороби – гриб Erysiphe trifolii Grev, що уражує всі зернобобові культури. Борошниста роса розвивається насамперед на загущених посівах, при надмірному внесенні азотних добрив, у роки з надмірною кількістю опадів і високою вологістю повітря. Уражені рослини знижують урожай на 13-17%.

Основне джерело інфекції – післязбиральні рештки, на яких гриб зберігається клейстотеціями.

 

Агротехнічні заходи

Серед бактеріальних хвороб сої найпоширенішими є сім’ядольний бактеріоз, кутаста плямистість, пустульний бактеріоз і бактеріальне в’янення. Технологіями вирощування сої передбачено виконання комплексу організаційних і агротехнічних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов для росту та розвитку рослин, що підвищує їх стійкість до дії певного шкідливого фактору.

Найважливішим серед них є правильне розміщення культури в сівозміні. Повернення її на те саме поле можливе не раніше ніж через 3-4 роки.

Крім того, між полями бобових культур та багаторічними бобовими насадженнями (акацієвими) повинна бути просторова ізоляція не менше 500 метрів.

Кращі попередники для сої – культури, які не мають з нею спільних хвороб і шкідників, а саме: озимі та ярі колосові культури, кукурудза, картопля та овочеві. Не рекомендується розміщувати її після зернобобових культур і бобових трав, соняшнику, льону та ріпаку. Дотримання цих вимог суттєво обмежує поширення ряду бактеріальних та вірусних хвороб.

Ефективне загортання та рівномірне змішування рослинних решток з ґрунтом, створення рівномірно розпушеного шару ґрунту, боротьба з багаторічними та однорічними бур’янами за рахунок правильного підбору системи обробітку ґрунту дає можливість суттєво оздоровлювати ґрунт від шкідливих збудників хвороб сої.

 

Хімічні заходи

Щоб утримати фітосанітарну ситуацію в агроценозах культури постійно, варто застосувати хімічні препарати (фунгіциди), що можуть стримувати поширення хвороб або лікувати рослини від них. Ефективними системами хімічного захисту є ті, в яких передбачено раціональне поєднання заходів для знищення інфекції, що поширюється з насінням та розвивається на вегетуючих рослинах.

Проти виявлених збудників хвороб на насінні використовують протруйники відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Високу ефективність фунгіциди покажуть за умови своєчасного прогнозування появи хвороб та превентивного нанесення препарату на рослини. Для цього посіви сої через кожні 5-6 днів після появи перших листочків обстежують, відбирають необхідну кількість рослин для аналізу, створюють провокаційні умови і визначають присутність збудників хвороб та приймають рішення щодо вибору фунгіциду. В польових умовах часто відбувається ураження рослин кількома їх видами, тож у боротьбі з ними використовують фунгіциди з різними діючими речовинами.

В останні роки на ринку засобів захисту рослин з’явилися фунгіциди, яким властивий трансламінарний та системний розподіл препарату по рослині. Серед них інноваційний продукт компанії BASF – Абакус®, що здатен контролювати найшкідливіші хвороби листя та бобів сої: фузаріоз, вертицильозне в’янення, борошнисту росу, іржу, аскохітоз, септоріоз, переноспороз, кореневі та стеблові гнилі.

Висока ефективність обумовлена поєднанням двох діючих речовин - піраклостробіну і епоксиконазолу. Цим двом сполукам властива, насамперед, профілактична дія: не допускають проростання спор грибів і перешкоджають проникненню міцелію гриба в листя, а також лікувальна дія (зупиняють розвиток хвороби, поширення міцелію гриба в тканинах листя) та викорінювальна дія (знищують гриб, що встиг сформувати грибницю в листках, та запобігають спороношенню). Вони швидко проникають і переміщуються по рослині, що забезпечує високий та надійний ефект.

Завдяки успішній комбінації двох діючих речовин різного хімічного складу ризик появи резистентності до препарату є мінімальним.

Дослідженнями, що проводилися BASF, встановлено: Абакус®, окрім фунгіцидних властивостей, проявляє суттєвий вплив на фізіологічний стан рослини. В оброблених рослинах покращується асиміляція двоокису вуглецю і водночас обмежуються втрати цієї сполуки в процесі дихання. Встановлено також збільшення щільності хлорофілу в листі, що посилює фотосинтетичну діяльність рослин і, як наслідок, сприяє інтенсивнішому синтезу вуглеводів. Діюча речовина піраклостробін покращує роботу ферменту нітратредуктази і спонукає рослину поглинати більшу кількість азоту з ґрунту. Краща забезпеченість рослин цим елементом, враховуючи потребу до 100 кг азоту для формування 1 тонни основної і відповідної кількості побічної продукції сої, позитивно впливає на врожай та його якість.

Крім впливу на засвоєння азоту і на вуглецевий цикл, препарат Абакус® підвищує стійкість сої до стресів. У стресових умовах рослина виробляє гормон старіння – етилен, під дією якого хлорофіл листя передчасно руйнується, а в рослині прискорюються процеси формування та дозрівання врожаю, тобто існує загроза отримання меншого врожаю.

Піраклостробін та епоксиконазол уповільнюють старіння рослин, впливаючи на баланс їхніх гормонів, і обмежують дію сполук-окислювачів, токсичних для рослин. Тому фізіологічний ефект дії фунгіциду Абакус® посилює стійкість рослин до різних стресів. Рослини тривалий час залишаються зеленими, життєздатнішими та формують вищий урожай.

 

Досвід застосування

Високу ефективність препарату Абакус® відмічено в державному підприємстві «Дослідне господарство «Олександрівське» Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН.

Підвищені температури повітря, надмірна кількість опадів, висока вологість повітря в період формування та наливу бобів 2012 року створили умови для розвитку грибних хвороб, насамперед фузаріозу, переноспорозу, борошнистої роси, септоріозу. Постійний моніторинг стану посівів дав можливість своєчасно оцінити епітофітотійну ситуацію в посівах сої і прийняти правильне рішення по обробці їх фунгіцидом Абакус®.

Як результат, господарство зібрало добрий урожай сої: 34-36,5 ц/га (в залежності від сорту).

При проведенні досліджень з вивчення ефективності фунгіциду Абакус® на посівах сої (внесення у фазу бутонізації) в агроцентрі компанії BASF Терезине (Київська обл.) в середньому за 2012-2013 рр. було отримано прибавку врожаю 1,8 ц/га при середній урожайності на контролі 21 ц/га, в агроцентрі Денисівка (Хмельницька обл.) – 3,8 ц/га при середній урожайності на контролі – 35,8 ц/га (рис. 1).

Отже, застосування фунгіциду Абакус® в нормі 1,5 л/га під час літньої вегетації є важливою складовою у реалізації потенціалу врожайності сучасних сортів сої як за сприятливих, так і несприятливих для цієї культури умов.

 

Олександр Корнійчук, кандидат сільськогосподарських наук





Схожі новини
  • Проблеми захисту хмелю
  • Подбайте про врожайність своїх сільгоспкультур
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Протруювання насіння – основа майбутнього врожаю
  • ВІД КІЛЬКОСТІ ДО ЯКОСТІ

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.