Аграрний тиждень. Україна
» » Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
» » Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році

    Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році


    рослинництвоПродовження статті. Початок читайте, будь ласка, в №№ 8, 9, 13 нашої газети.

     

    Іржасті хвороби уражували зернові колосові в усіх зонах вирощування культури. На озимій пшениці домінувала бура листкова іржа. На переважній частині площ зернових колосових відзначали депресивний характер розвитку бурої листової іржі, що було обумовлено спекотною погодою протягом травня - червня. Перші прояви хвороби з’явилися в період молочно-воскової стиглості. Найбільшого поширення хвороба набула у Волинській, Закарпатській, Київській, Вінницькій, Дніпропетровській та Запорізькій областях.

    За осінніх обстежень виявлено до 11% рослин, уражених бурою листовою іржею. Зернові культури за незначного розвитку уражували лінійна або стеблова іржа злаків, на окремих сортах озимої і ярої пшениці у Київській, Хмельницькій та Чернігівській областях було уражено до 60% рослин. Жовта іржа на озимій пшениці виявлена в Харківській області та в АР Крим на 13% площ, в Донецькій - на 59%. Корончастою іржею вівса у Волинській та Закарпатській області було уражено до 30% рослин за розвитку хвороб від 1% до 17%.

    В 2011 році масовому прояву хвороби після відновлення вегетації та у фазу «вихід в трубку – цвітіння» сприятимуть тривалі й часті роси, дощова погода за температурі 15-25оС. Зменшують шкідливість хвороби через знищення падалиці, дикорослих злаків, обробку посівів фунгіцидами, вирощування стійких сортів.

    Гельмінтоспоріоз уражував рослини ярого ячменю на 93% площ за розвитку хвороби від 7 до 65%; озимого ячменю - на 72% від обстежених площ, озимої пшениці - на 33% площ. Найбільш поширена хвороба у західних областях. Хвороба поширюватиметься за умов вологої і затяжної весни, випадання дощів у літній період. Повсюдно на зернових та в Степу на ярому ячмені можливо очікувати слабке або помірне ураження посівів. Піренофороз поширювався у посівах озимої пшениці в західних та центральних областях - уражено від 10 до 47% рослин. Аскохітоз проявився на озимій та ярій пшениці у Львівській області на 2-36% рослин. Проти хвороб обприскують фунгіцидами у фазу «вихід у трубку» (V-VI етапи) за ураження 3-5% листків.

    Серед хвороб колосу летючою сажкою на озимій пшениці, ячмені, вівсі, просі було уражено до 1,4%; твердою сажкою на площах озимої пшениці - до 1,7% колосків. Слід відмітити щорічний прояв сажкових хвороб у посівах зернових культур, що є наслідком невиконання противосажкових заходів при вирощуванні культур, тому у 2011-му можливий повсюдний прояв сажкових хвороб через наявність джерел інфекції, головним чином у насінні.

    Фактичні рівні ураження посівів і зараженості насіння патогенами сажкових хвороб у переважній більшості перевищують допустимі норми чинного держстандарту і є критичними, передусім для високих категорій насіннєвих посівів і насіння. Використання насіння з таких посівів за прямим цільовим призначенням без високоякісного передпосівного протруєння недопустиме. У поточному році, за умов теплої і вологої погоди з випаданням частих дощів у період формування і дозрівання зерна, можливе повсюдне ураження септоріозом колосу від середнього до сильного.


    Кореневими гнилями
    , особливо у західних і північних областях було уражено до 12% рослин. Хвороба проявляється під час весняного кущення і набуває максимального розвитку у фазу молочно-воскової стиглості. Ефективним заходом є дотримання сівозміни. Сходи загущених посівів уражувались сніговою пліснявою, в основному біля лісосмуг. Інтенсивність розвитку хвороби і її шкідливість залежить від зволоження і температури ґрунту в період сівби, кондиційності висіяного насіння та якості передпосівного протруєння, вибору попередника, агротехнічних заходів і підвищення стійкості (ранньовесняне боронування озимини, підживлення збалансованими міндобривами тощо) та витривалості рослин. Нинішнього року можливе значне ураження сніговою пліснявою.   

    На площах цукрових буряків основним шкідником залишається звичайний буряковий довгоносик. Підвищену чисельність його виявлено в центральних областях Лісостепу. Передбачається збереження чисельності шкідника, насамперед, у Лісостепу та Поліссі. Коренеїд сходів матиме місце у посівах цукрових буряків за умов порушення агротехніки вирощування культури та неякісної обробки фунгіцидами насіння. Значного поширення в умовах 2010 року набув церкоспороз. Його розвитку слід очікувати у господарствах західних і центральних областей, а на площах столових буряків – у південно-східних. Фомоз поширився переважно в областях Лісостепу та Степу. Пероноспороз, борошниста роса, вірусна жовтяниця та мозаїка поширюватиметься за чергування посушливих періодів з дощами і туманами, за порушення прийомів агротехніки на ущільнених і перезволожених ґрунтах, за недостатньої кількості добрив і недотримання сівозмін.

     

    М.М. ГАВРИЛЮК,

    академік-секретар Відділення рослинництва НААН України,

    академік НААН;

    В.П. ФЕДОРЕНКО,

    директор Інституту захисту рослин НААН, академік НААН;

    С.В. РЕТЬМАН,

    заступник директора ІЗР НААН, д. с.-г. наук;

    Т.М. НЕВЕРОВСЬКА,

    зав. відділом прогнозу ІЗР НААН

     

    Далі буде.





    Схожі новини
  • Можлива загроза сходам озимих
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Жнива стартували...

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році


рослинництвоПродовження статті. Початок читайте, будь ласка, в №№ 8, 9, 13 нашої газети.

 

Іржасті хвороби уражували зернові колосові в усіх зонах вирощування культури. На озимій пшениці домінувала бура листкова іржа. На переважній частині площ зернових колосових відзначали депресивний характер розвитку бурої листової іржі, що було обумовлено спекотною погодою протягом травня - червня. Перші прояви хвороби з’явилися в період молочно-воскової стиглості. Найбільшого поширення хвороба набула у Волинській, Закарпатській, Київській, Вінницькій, Дніпропетровській та Запорізькій областях.

За осінніх обстежень виявлено до 11% рослин, уражених бурою листовою іржею. Зернові культури за незначного розвитку уражували лінійна або стеблова іржа злаків, на окремих сортах озимої і ярої пшениці у Київській, Хмельницькій та Чернігівській областях було уражено до 60% рослин. Жовта іржа на озимій пшениці виявлена в Харківській області та в АР Крим на 13% площ, в Донецькій - на 59%. Корончастою іржею вівса у Волинській та Закарпатській області було уражено до 30% рослин за розвитку хвороб від 1% до 17%.

В 2011 році масовому прояву хвороби після відновлення вегетації та у фазу «вихід в трубку – цвітіння» сприятимуть тривалі й часті роси, дощова погода за температурі 15-25оС. Зменшують шкідливість хвороби через знищення падалиці, дикорослих злаків, обробку посівів фунгіцидами, вирощування стійких сортів.

Гельмінтоспоріоз уражував рослини ярого ячменю на 93% площ за розвитку хвороби від 7 до 65%; озимого ячменю - на 72% від обстежених площ, озимої пшениці - на 33% площ. Найбільш поширена хвороба у західних областях. Хвороба поширюватиметься за умов вологої і затяжної весни, випадання дощів у літній період. Повсюдно на зернових та в Степу на ярому ячмені можливо очікувати слабке або помірне ураження посівів. Піренофороз поширювався у посівах озимої пшениці в західних та центральних областях - уражено від 10 до 47% рослин. Аскохітоз проявився на озимій та ярій пшениці у Львівській області на 2-36% рослин. Проти хвороб обприскують фунгіцидами у фазу «вихід у трубку» (V-VI етапи) за ураження 3-5% листків.

Серед хвороб колосу летючою сажкою на озимій пшениці, ячмені, вівсі, просі було уражено до 1,4%; твердою сажкою на площах озимої пшениці - до 1,7% колосків. Слід відмітити щорічний прояв сажкових хвороб у посівах зернових культур, що є наслідком невиконання противосажкових заходів при вирощуванні культур, тому у 2011-му можливий повсюдний прояв сажкових хвороб через наявність джерел інфекції, головним чином у насінні.

Фактичні рівні ураження посівів і зараженості насіння патогенами сажкових хвороб у переважній більшості перевищують допустимі норми чинного держстандарту і є критичними, передусім для високих категорій насіннєвих посівів і насіння. Використання насіння з таких посівів за прямим цільовим призначенням без високоякісного передпосівного протруєння недопустиме. У поточному році, за умов теплої і вологої погоди з випаданням частих дощів у період формування і дозрівання зерна, можливе повсюдне ураження септоріозом колосу від середнього до сильного.


Кореневими гнилями
, особливо у західних і північних областях було уражено до 12% рослин. Хвороба проявляється під час весняного кущення і набуває максимального розвитку у фазу молочно-воскової стиглості. Ефективним заходом є дотримання сівозміни. Сходи загущених посівів уражувались сніговою пліснявою, в основному біля лісосмуг. Інтенсивність розвитку хвороби і її шкідливість залежить від зволоження і температури ґрунту в період сівби, кондиційності висіяного насіння та якості передпосівного протруєння, вибору попередника, агротехнічних заходів і підвищення стійкості (ранньовесняне боронування озимини, підживлення збалансованими міндобривами тощо) та витривалості рослин. Нинішнього року можливе значне ураження сніговою пліснявою.   

На площах цукрових буряків основним шкідником залишається звичайний буряковий довгоносик. Підвищену чисельність його виявлено в центральних областях Лісостепу. Передбачається збереження чисельності шкідника, насамперед, у Лісостепу та Поліссі. Коренеїд сходів матиме місце у посівах цукрових буряків за умов порушення агротехніки вирощування культури та неякісної обробки фунгіцидами насіння. Значного поширення в умовах 2010 року набув церкоспороз. Його розвитку слід очікувати у господарствах західних і центральних областей, а на площах столових буряків – у південно-східних. Фомоз поширився переважно в областях Лісостепу та Степу. Пероноспороз, борошниста роса, вірусна жовтяниця та мозаїка поширюватиметься за чергування посушливих періодів з дощами і туманами, за порушення прийомів агротехніки на ущільнених і перезволожених ґрунтах, за недостатньої кількості добрив і недотримання сівозмін.

 

М.М. ГАВРИЛЮК,

академік-секретар Відділення рослинництва НААН України,

академік НААН;

В.П. ФЕДОРЕНКО,

директор Інституту захисту рослин НААН, академік НААН;

С.В. РЕТЬМАН,

заступник директора ІЗР НААН, д. с.-г. наук;

Т.М. НЕВЕРОВСЬКА,

зав. відділом прогнозу ІЗР НААН

 

Далі буде.





Схожі новини
  • Можлива загроза сходам озимих
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Жнива стартували...

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.