Аграрний тиждень. Україна
» » Олексій Зайцев: «Зробити державу однією з найбагатших у світі - реально»
» » Олексій Зайцев: «Зробити державу однією з найбагатших у світі - реально»

    Олексій Зайцев: «Зробити державу однією з найбагатших у світі - реально»


    Олексій Борисович ЗайцевПоки експерти агроринку одностайні в прогнозах, що цьогоріч досить складно буде отримати запланований вал зерна, виробники не панікують. Ведуть посівну, вирішують повсякденні проблеми, розмірковують над майбутнім.

     

    - Якщо говорити про загибель пшениці, то по Україні буде десь 10%. Не так багато, як очікували, - вважає відомий аграрій, голова наглядової ради ТОВ «Агрофірма «Сади України» Олексій Борисович Зайцев. - Похмура погода змінюється теплою, йдуть дощі, пшениця розвивається. Вона не дасть суперурожаю, та все ж він буде. Гірша ситуація на півдні з ріпаком (за оцінками, 40-50% вимерзло), з озимим ячменем (25-30% загинуло). До речі, пшениця не вимерзла, вона восени не зійшла, бо було дуже сухо. Це в Україні повторюється кожні 2-3 роки. А уявіть, якщо ці поля засіяти і зрошувати? Ми мали би розвинену пшеницю, яка увійшла би загартованою в зиму, а влітку дала 50, 60, 70 ц/га…

    - А чи варто пересіяти загиблі площі кукурудзою?

    - Питання… В Америці, скажімо, вона сіється в зоні, де опади складають 800-1200 міліметрів. А у нас на півдні - 400-450, сході - 450-500 міліметрів. Надто мало. Кукурудза, соя, горох - дуже вологолюбні. Тут доречною би була державна програма, спрямована на розвиток зрошення в Україні. Без неї ми не зможемо розраховувати на заплановані збори зерна.

    Америка на початку минулого століття, приблизно як і ми, отримувала десь по 20 ц/га кукурудзи. Сьогодні ми збираємо 40, а в США - 100. Ріст – у 5 разів! Чому? Бо, по-перше, посіви розміщуються в кукурудзяному поясі, де багато вологи, а по-друге, застосовано зрошення. В Європі теж більша частина посівів кукурудзи зрошується…

    Я далекий від думки, що якимось декретом ми за рік-два запровадимо зрошення, але програма така повинна бути. Ми мусимо вже зараз вирішувати цю проблему. Прикладом в якійсь мірі може бути наша фірма. Наші поля знаходяться далеко від великих джерел води. Однак, є кілька невеликих ставків по 3-4 га і, вклавши певні кошти й розширивши ці водойми, ми нині маємо їх каскад із досить великим обсягом води (два – по 30 га, один - 15-16 га) і можемо зрошувати 700-800 га посівів. За два роки доведемо поливні площі до 1,5 тис. гектарів. Соя, наприклад, на поливних землях торік дала 42 ц/га, а кукурудзи зібрали 10-12 тонн. 

    Думаю, що наш уряд і Президент повинні зробити одним із основних пріоритетів у агросекторі розвиток зрошення.


    - А яким сортам і гібридам, на Ваше переконання, варто віддавати перевагу: вітчизняним чи зарубіжним?

    кукуруза- В Україні не повинно статися так, як сталося в багатьох країнах колишнього Радянського союзу, в Угорщині, Болгарії, Польщі, де все насіння повністю замінили іноземною селекцією. Наша країна має свої давні традиції по селекції зернових культур, її не можна нищити. В цій справі не повинно бути кренів. Упевнений: частину ринку має займати вітчизняна селекція, але при певній підтримці держави, і частину - імпортна. Це буде корисно нашим аграріям, вони матимуть вибір. А з іншого боку - ми дамо шанс власне українським компаніям. 

    Наприклад, «Агрофірма «Сади України» працює на ринку насіння вже 20 років. Займаємо певну нішу по соняшнику, кукурудзі, іншим культурам. І нам конкурувати з закордонними компаніями, в які вкладено десятки мільйонів доларів, досить важко. То певне, повинна бути підтримка з боку держави вітчизняної науки і вітчизняних насіннєвих компаній.


    - Сезон пропозиції насіння практично закінчився. Що нового Ви пропонували аграріям?
    - Свої гібриди кукурудзи і ряд нових Інституту Нові Сад (Сербія): НС-3041, НС-2040, а також ранню кукурудзу НС-2014. Вони показали кращу врожайність на сербських полях, ніж американські та європейські. Останні 4-5 років ми вирощували їх на Харківщині. Результати дуже хороші, тому їх пропонували.
    Збільшуємо пропозицію гібрида соняшнику типу Рімі, який при відповідній хімічній обробці від заразихи дає добрий врожай. Маємо ряд перспективних гібридів, які активно досліджуємо на своїх полях. Традиційно затребувані у аграріїв наші Титанік і Драган. Вони незмінно показують високу врожайність.
    До речі, вже 16 років ми проводимо у Кегичівці Дні поля, щоб аграрії пересвідчились на власні очі у перспективності наших сортів, ознайомились з елементами технології та зразками техніки, необхідних для вирощування кукурудзи, соняшнику, сої. Цього року плануємо зібрати виробників наприкінці серпня. Покажемо нові гібриди, техніку, підходи в організації агровиробництва. Охочим покажемо, як ми відновлюємо зрошення. Думаю, це буде цікаво.

     

    подсолнух- Тим більше, що Ви маєте і чималий досвід вирощування фруктів на зрошенні…
    - Так, це наші кримські сади на стовідсотковому зрошенні. Фрукти в долинах Криму дуже смачні. Це пояснюється великою кількістю сонця і невеликою вапна в ґрунті. Оскільки нам важко розвиватися, то підтримка з боку держави на закладку нових садів дуже актуальна, і вона є. Фінансово підтримується і будівництво фруктосховищ. Бо державі потрібно якось систематизувати потік фруктів з Європи. 

    На жаль, в Криму взимку були досить низькі температури, дуже постраждав персик (майже 80% вимерзло). Та ми розраховуємо на урожай сливи, груші, яблук. У нас чудові сорти яблук - Фуджі Ацтек, Джераміні - прекрасні на вигляд і смак. Плануємо розширювати сади, закладати нові площі, будуємо холодильник (об'єм – до 2,5 тис. т). Якщо все буде гаразд, приступимо до зведення ще одного. 

     

    - Справа перспективна…

    - Так. У Бахчисарайському районі, починаючи з травня по жовтень, - суцільне сонце. В Європі, у тій же Польщі, немає і близько такої кількості. Фрукти там не накопичують необхідної кількості цукрів. До того ж у Європі багато разів обробляються поля і сади. У Криму, враховуючи сухий і спекотний клімат, ми обробок проводимо у 3-5 разів менше. Тож кримські фрукти - по-перше, українські, а по-друге, здоровіші й смачніші.

    Кліматичні умови України жорсткіші, ніж у Європі, й досягати високої врожайності важче. Тому держава має захищати власний ринок, щоби 60-70% його займали все ж українські компанії.

    Взагалі ж, якщо говорити про майбутнє, то сталі врожаї – чи зерна, чи фруктів - спроможні вирощувати лише ті країни, які мають зрошення. І якщо Україна вчасно зверне на нього свою прискіпливу увагу, то саме завдяки соцветиявітчизняному АПК зможе стати однією з найбагатших у світі. Це реально.

    Євгенія ІВАНОВА,

    м. Харків





    Схожі новини
  • Насіння, що гарантує прибуток
  • Перлина Бахчисараю
  • Олексій Зайцев: «Справжній господар землі може й повинен бути успішним»
  • Олексій Зайцев: «Ми – за якісно новий рівень українського сільського господарства»
  • Вершини «Садів України»

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Олексій Зайцев: «Зробити державу однією з найбагатших у світі - реально»


Олексій Борисович ЗайцевПоки експерти агроринку одностайні в прогнозах, що цьогоріч досить складно буде отримати запланований вал зерна, виробники не панікують. Ведуть посівну, вирішують повсякденні проблеми, розмірковують над майбутнім.

 

- Якщо говорити про загибель пшениці, то по Україні буде десь 10%. Не так багато, як очікували, - вважає відомий аграрій, голова наглядової ради ТОВ «Агрофірма «Сади України» Олексій Борисович Зайцев. - Похмура погода змінюється теплою, йдуть дощі, пшениця розвивається. Вона не дасть суперурожаю, та все ж він буде. Гірша ситуація на півдні з ріпаком (за оцінками, 40-50% вимерзло), з озимим ячменем (25-30% загинуло). До речі, пшениця не вимерзла, вона восени не зійшла, бо було дуже сухо. Це в Україні повторюється кожні 2-3 роки. А уявіть, якщо ці поля засіяти і зрошувати? Ми мали би розвинену пшеницю, яка увійшла би загартованою в зиму, а влітку дала 50, 60, 70 ц/га…

- А чи варто пересіяти загиблі площі кукурудзою?

- Питання… В Америці, скажімо, вона сіється в зоні, де опади складають 800-1200 міліметрів. А у нас на півдні - 400-450, сході - 450-500 міліметрів. Надто мало. Кукурудза, соя, горох - дуже вологолюбні. Тут доречною би була державна програма, спрямована на розвиток зрошення в Україні. Без неї ми не зможемо розраховувати на заплановані збори зерна.

Америка на початку минулого століття, приблизно як і ми, отримувала десь по 20 ц/га кукурудзи. Сьогодні ми збираємо 40, а в США - 100. Ріст – у 5 разів! Чому? Бо, по-перше, посіви розміщуються в кукурудзяному поясі, де багато вологи, а по-друге, застосовано зрошення. В Європі теж більша частина посівів кукурудзи зрошується…

Я далекий від думки, що якимось декретом ми за рік-два запровадимо зрошення, але програма така повинна бути. Ми мусимо вже зараз вирішувати цю проблему. Прикладом в якійсь мірі може бути наша фірма. Наші поля знаходяться далеко від великих джерел води. Однак, є кілька невеликих ставків по 3-4 га і, вклавши певні кошти й розширивши ці водойми, ми нині маємо їх каскад із досить великим обсягом води (два – по 30 га, один - 15-16 га) і можемо зрошувати 700-800 га посівів. За два роки доведемо поливні площі до 1,5 тис. гектарів. Соя, наприклад, на поливних землях торік дала 42 ц/га, а кукурудзи зібрали 10-12 тонн. 

Думаю, що наш уряд і Президент повинні зробити одним із основних пріоритетів у агросекторі розвиток зрошення.


- А яким сортам і гібридам, на Ваше переконання, варто віддавати перевагу: вітчизняним чи зарубіжним?

кукуруза- В Україні не повинно статися так, як сталося в багатьох країнах колишнього Радянського союзу, в Угорщині, Болгарії, Польщі, де все насіння повністю замінили іноземною селекцією. Наша країна має свої давні традиції по селекції зернових культур, її не можна нищити. В цій справі не повинно бути кренів. Упевнений: частину ринку має займати вітчизняна селекція, але при певній підтримці держави, і частину - імпортна. Це буде корисно нашим аграріям, вони матимуть вибір. А з іншого боку - ми дамо шанс власне українським компаніям. 

Наприклад, «Агрофірма «Сади України» працює на ринку насіння вже 20 років. Займаємо певну нішу по соняшнику, кукурудзі, іншим культурам. І нам конкурувати з закордонними компаніями, в які вкладено десятки мільйонів доларів, досить важко. То певне, повинна бути підтримка з боку держави вітчизняної науки і вітчизняних насіннєвих компаній.


- Сезон пропозиції насіння практично закінчився. Що нового Ви пропонували аграріям?
- Свої гібриди кукурудзи і ряд нових Інституту Нові Сад (Сербія): НС-3041, НС-2040, а також ранню кукурудзу НС-2014. Вони показали кращу врожайність на сербських полях, ніж американські та європейські. Останні 4-5 років ми вирощували їх на Харківщині. Результати дуже хороші, тому їх пропонували.
Збільшуємо пропозицію гібрида соняшнику типу Рімі, який при відповідній хімічній обробці від заразихи дає добрий врожай. Маємо ряд перспективних гібридів, які активно досліджуємо на своїх полях. Традиційно затребувані у аграріїв наші Титанік і Драган. Вони незмінно показують високу врожайність.
До речі, вже 16 років ми проводимо у Кегичівці Дні поля, щоб аграрії пересвідчились на власні очі у перспективності наших сортів, ознайомились з елементами технології та зразками техніки, необхідних для вирощування кукурудзи, соняшнику, сої. Цього року плануємо зібрати виробників наприкінці серпня. Покажемо нові гібриди, техніку, підходи в організації агровиробництва. Охочим покажемо, як ми відновлюємо зрошення. Думаю, це буде цікаво.

 

подсолнух- Тим більше, що Ви маєте і чималий досвід вирощування фруктів на зрошенні…
- Так, це наші кримські сади на стовідсотковому зрошенні. Фрукти в долинах Криму дуже смачні. Це пояснюється великою кількістю сонця і невеликою вапна в ґрунті. Оскільки нам важко розвиватися, то підтримка з боку держави на закладку нових садів дуже актуальна, і вона є. Фінансово підтримується і будівництво фруктосховищ. Бо державі потрібно якось систематизувати потік фруктів з Європи. 

На жаль, в Криму взимку були досить низькі температури, дуже постраждав персик (майже 80% вимерзло). Та ми розраховуємо на урожай сливи, груші, яблук. У нас чудові сорти яблук - Фуджі Ацтек, Джераміні - прекрасні на вигляд і смак. Плануємо розширювати сади, закладати нові площі, будуємо холодильник (об'єм – до 2,5 тис. т). Якщо все буде гаразд, приступимо до зведення ще одного. 

 

- Справа перспективна…

- Так. У Бахчисарайському районі, починаючи з травня по жовтень, - суцільне сонце. В Європі, у тій же Польщі, немає і близько такої кількості. Фрукти там не накопичують необхідної кількості цукрів. До того ж у Європі багато разів обробляються поля і сади. У Криму, враховуючи сухий і спекотний клімат, ми обробок проводимо у 3-5 разів менше. Тож кримські фрукти - по-перше, українські, а по-друге, здоровіші й смачніші.

Кліматичні умови України жорсткіші, ніж у Європі, й досягати високої врожайності важче. Тому держава має захищати власний ринок, щоби 60-70% його займали все ж українські компанії.

Взагалі ж, якщо говорити про майбутнє, то сталі врожаї – чи зерна, чи фруктів - спроможні вирощувати лише ті країни, які мають зрошення. І якщо Україна вчасно зверне на нього свою прискіпливу увагу, то саме завдяки соцветиявітчизняному АПК зможе стати однією з найбагатших у світі. Це реально.

Євгенія ІВАНОВА,

м. Харків





Схожі новини
  • Насіння, що гарантує прибуток
  • Перлина Бахчисараю
  • Олексій Зайцев: «Справжній господар землі може й повинен бути успішним»
  • Олексій Зайцев: «Ми – за якісно новий рівень українського сільського господарства»
  • Вершини «Садів України»

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.