Від ідеї до світових винаходів

05 May, Розділ Рослинництво, переглядів 7 621

Згадуючи видатного українського вченого, академіка М. Г. Холодного, я хотів би нагадати: вже у 1933 році він сформулював концепцію гормонології. «Рослинні гормони можна визначати як низькомолекулярні речовини, що утворюються в певних органах рослин і спроможні сприяти росту клітин, контролювати швидкість росту клітин і діяти в слідових кількостях», - писав учений.

У 1987-му Національна академія наук України поповнилася Інститутом біоорганічної хімії та нафтохімії (ІБОНХ), аби розробляти низькомолекулярні біорегулятори для медицини та АПК. Згодом була затверджена Державна програма по створенню регуляторів росту рослин до 1999 року й тоді Мінсільхозпрод і Українська академія аграрних наук видали спільний наказ «Про впровадження українських регуляторів росту рослин» (від 08.10.1999 р. №330/13). Передбачалось застосовувати створені в ІБОНХ регулятори росту рослин (РРР) як обов’язковий агрозахід при вирощуванні основних агрокультур.

Для вирішення поставлених завдань було засноване ДП Міжвідомчий науково-технологічний центр «Агробіотех» НАН і МОН України (МНТЦ «Агробіотех»), яке очолив С. П. Пономаренко, налагодивши науково-дослідне біотехнологічне виробництво. Структура не отримала державного фінансування, що пішло на користь МНТЦ, бо навчило його фахівців самостійно заробляти кошти, вигравати міжнародні конкурси і отримувати закордонну фінансову підтримку.

У 2006-2013 рр. «Агробіотех» виграв ряд міжнародних конкурсів, а також спільно з ІБОНХ та Інститутом мікробіології і вірусології НАНУ виконав 3 міжнародні проекти «Створення природних полікомпонентних біорегуляторів розвитку рослин з біозахисним ефектом». Ймовірність відкриття феномену РНК-інтерференції (можливість активізувати певні гени імунної системи клітин живих організмів індукторами) була висунута американськими вченими Ендрю Файєром і Крейгом Меллоу, які проводили дослідження на нематодах.

Протягом 10 років аграрії світу мали в арсеналі один із достатньо ефективних препаратів широкого спектру захисної дії – системний інсектицид карбонатної групи Маршал (карбосульфан, компанія FMC). Препарат мав відносно невисоку токсичність, та потрапляючи в рослини, ґрунт або до шкідника, швидко перетворювався на карбофуран, який в 10 разів більш токсичний для паразитів.

Препарат застосовували як протруйник насіння та вносили в ґрунт, і завдяки фумігантній дії він забезпечував знищення ґрунтових шкідників, не викликаючи фітотоксичності у чутливих рослин. Згодом був помічений його значний вплив на нематоди, проблема з якими почала поширюватися на багатьох культурах. Водночас було відзначено негативне накопичення Маршалу в організмі тварин, людини, тому у 2012-му препарат заборонили застосовувати. І на сьогодні у Переліку пестицидів не залишилося жодного нематициду! Це створює аграріям проблеми, бо нині нематоди активно поширюються на різних культурах у більшості країн світу.

Але фахівцям добре відомо: нематоди – широко розповсюджені організми, чисельність яких становить 80% всього тваринного світу. Вчені описали 20 тисяч нематод, з них 400 видів – фітопаразити. Найбільший збиток завдають цистоутворюючі та кореневі галові нематоди.

В США та країнах півдня американського континенту у посівах сої через порушення сівозмін поріг шкодочинності соєвої нематоди (Heterodera glicinia) перевершено в 2,4 рази на 84% посівів. Це очікує і Україну, бо призводить до збитків, що вимірюються сотнями мільйонів доларів. І лише 3 компанії світу наблизилися до вирішення проблеми. В Італії - Valagro, в Індії - Nico Orge Manures, в Україні - МНТЦ «Агробіотех».

Фахівці «Агробіотех»першими у світі створили українські полікомпонентні біостимулятори із захисним ефектом Стимпо^® і Регоплант^®, які зареєстровані в Україні та Білорусі для застосування в агросекторі, садівництві, лісівництві, біотехнологіях. Препарати проходять державні випробування в Китаї, Німеччині, Омані, Росії.

Сучасне біотехнологічне виробництво «Агробіотех» здатне забезпечити аграріїв протягом місяця високими технологіями на 1 млн га посівів. Стимпо^® і Регоплант^®мають міжнародний сертифікат «ORGANIC», що дозволяє застосовувати їх в органічному землеробстві. Одна гривня, вкладена в технологію застосування РРР при вирощуванні основних агрокультур, ягідництві, виноградарстві, окуповується 15-50 гривнями прибутку.

Науковці України розкрили механізм фізіологічної дії на клітинному рівні, який підтвердив і дозволив реалізувати «феномен RNA-інтерференції» лауреатів Нобелівської премії Ендрю Файєра і Крейга Меллоу в галузі фізіології і медицини (2006 р.).

Науково доведено підвищення ефективності утилізації СО₂ при вирощуванні агрокультур і в лісівництві за рахунок більш повної реалізації генетичного потенціалу рослин: наприклад, збільшення листової поверхні поля озимої пшениці на 10000 м²(19%) зі збільшенням вмісту хлорофілу в клітинах листової пластини на 36%.

Наші дослідження в 15 км зоні Чорнобиля спільно з ученими Інституту землеробства НААН (Е. Г. Дегодюк, Е. С. Дегодюк) показали зменшення надходження радіоактивного стронцію у рослини вівса на 45%, спільно із В. О. Зінченком (Житомирський університет агроекології) - зменшення на 37% надходження радіоцезію в рослини картоплі та міскантуса.

Отже, нами розкрито механізм фізіологічної дії – зменшення надходження радіонуклідів у рослини. Це відкриття є світовим досягненням і може бути реалізовано в будь-якій країні світу з українськими біостимуляторами.

Спільно з д. б. н. В. Т. Саблуком (Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків) ми застосовували біорегулятор Регоплант^® у полях Уладово-Люлинецької дослідної станції (Вінниччина) на унікальних фонах, засмічених нематодою Heterodera schachtii, специфічною для цукрового буряку і ріпаку, коли поріг шкодочинності (200 личинок і цист нематоди) був перевищений в 23 рази – 4340 л. і ц. в 100 гр ґрунту. Обробка насіння Регоплантом із розрахунку 250 мл/т й обприскування посівів у фазу 6-8 листків і змикання листя в міжряддях по 50 мл в 250 л води дозволили збільшити врожай на 6,4 т (19%), цукристість коренеплодів – на 1,4% (контроль 14,6). І, що особливо вразило всіх, - зменшення чисельності нематоди в ґрунті на 74% (2010 р.). За рік надійність результатів підтвердилась (2011 р.).

Також ми вирішили проблему з дротяником і колорадським жуком при вирощуванні 5 сортів картоплі в дослідах на полігоні Інституту картоплярства (с. Немішаєво, І. М. Підберезко) у період глибоких досліджень 2012-2014 років. Доведена можливість зменшення пестициду Круїзер на 20 і 40% за спільного із Регоплантом застосування.

МНТЦ «Агробіотех» має ще багато унікальних досліджень в Україні й за кордоном. І завжди радо допоможе всім, хто завітає до нашого офісу.

Сергій ПОНОМАРЕНКО, директор МНТЦ «Агробіотех»

МНТЦ «Агробіотех»

Контакти:

www.agrobiotech.com.ua

e-mail:agro-bio@ukr.net

Тел: (068) 875-40-01, (044) 559-66-17