АГРАРНИЙ ТИЖДЕНЬ.УКРАЇНА
Аграрний тиждень. Україна
АТУ»Рослинництво»Захист кукурудзи у монокультурі
Вхід
АТУ»Рослинництво»Захист кукурудзи у монокультурі

    Захист кукурудзи у монокультурі

    07 грудень, Розділ Рослинництво, переглядів 9 716

    Одним із важливих напрямків розвитку сільгоспвиробництва є підвищення якості хімічних засобів захисту – пестицидів. У конвеєрі світового виробництва інтенсивно розробляються і в багатьох країнах на практиці використовуються пестициди п’ятого покоління з нормами внесення лише 15-20 г/га. Отже, ми маємо справу з надто концентрованими, високоактивними препаратами, які потрібно застосовувати дуже розумно.

    Цінова політика розділила сотні препаратів на якісні й ефективні з одного боку, а з іншого – на дешеві, «важкі» для навколишнього середовища. Це спричинило ряд негативних явищ – алелопатію ґрунтів, пестицидне навантаження, фітотоксичність і негативну післядію на наступні культури у сівозмінах.

    Розвиток сучасного виробництва, відповідно до широкого асортименту пестицидів і в свою чергу до високої їх вартості, зазнав трансформації. Вирощування зернових культур здійснюється у короткоротаційних сівозмінах, за беззмінного вирощування чи вирощування у монокультурі. Відповідно продуктивність ріллі за такого вирощування знижувалась через непрофесійне і необґрунтоване господарювання, а недобір урожаю становив від 40 до 70%.

    Проте, враховуючи сучасну сільськогосподарську географію, виробництво зернових у монокультурі, зокрема кукурудзи, може давати високі й стабільні урожаї.

    Кукурудза завдяки високій потенціальній урожайності й порівняно доброму попиту вельми поширена у світі. За офіційними даними, у 2015 році українські аграрії виростили і зібрали понад 24 млн т зерна кукурудзи (на 2 млн т менше порівняно з 2014 р.). Основна причина скорочення площ під качанистою криється у високих витратах на вирощування 1 га у порівнянні з іншими зерновими та олійними культурами.

    Щоб детальніше дослідити це питання, провідні спеціалісти компанії Evrosem(//www.evrosem.com/en.html) заклали досліди на полі Панфильської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН».

    Мета досліджень – аналіз і порівняння ефективності застосування сучасних препаратів у схемах захисту і пошук шляхів доцільного використання та збереження коштів за умов вирощування кукурудзи в монокультурі.

    Об’єктом досліду став середньостиглий гібрид Аrgо (ФАО 250). Технологія вирощування була відповідною до агрокліматичної зони вирощування.


    Умови проведення досліджень.     Дослідне поле відноситься до зони достатнього зволоження Лівобережного Лісостепу.

    Тип ґрунту – чорнозем типовий легкосуглинковий, із вмістом гумусу 2,90%, забезпеченість рухомими формами: азотом, що легко гідролізується, – 123,3 мл/кг по Корнфілду, рухомого фосфору – 128,3 мг/кг, обмінного калію – 125,7 мг/кг. Кислотність – 6,5.

    За вегетаційний період кукурудзи в середньому надходить близько 400 мм опадів.

    Схема досліду представлена комбінаціями із ґрунтових і страхових гербіцидів, що широко застосовуються у системах захисту, при цьому всі препарати належать до різних хімічних груп, а також містять один компонент за діючою речовиною. Внесення препаратів виконувалося згідно рекомендованих норм. У досліді застосовували ацетохлор, 900 г/л 2,0 л/га (група хлорацетаміди), пендиметалін, 330 г/л 4,5 л/га (група динітроаніліни), ізоксафлютол, 750 г/кг 120 г/га (група фторорганічні кислоти) та страхові – мезотріон, 480 г/л 0,2 л/га (група трикетони), нікосульфурон, 240 г/л 1,0 л/га (група сульфонілсечовини), дикамба, 480 г/л 0,6 л/га (група бензойні кислоти), 2,4-Д або 2-етилгексиловий ефір, 905 г/л 0,7 л/га (феноксиалкарбонові кислоти).

    До факторів, які є важелями урожайності кукурудзи, відносяться забезпеченість поживними речовинами, метеорологічний і, насамперед, фітосанітарний стан. Відомо, що вирощування кукурудзи в монокультурі, через незабезпечення належного захисту посівів, може призвести до повних втрат урожаю. Тому фітосанітарному стану посівів приділяється особлива увага.

    У ході досліджень було виявлено: по-перше, застосування ґрунтових гербіцидів на посівах кукурудзи у монокультурі стримувало забур’яненість, максимум – 73,6% із застосуванням ацетохлору, на 52% – після пендиметаліну і на 42% - після ізоксафлютолу (рис. 1).


       
     

    Рис. 1. Забур’яненість кукурудзи після застосування ґрунтових гербіцидів

    (облік у фазу 3-5 листків культури), шт./м2

    		 Рис. 2. Забур’яненість кукурудзи після застосування лише страхових гербіцидів (облік через 21 день після внесення), шт./м2 


     

    По-друге: застосування післясходового гербіциду із діючою речовиною мезотріон без попереднього внесення ґрунтового дає можливість забезпечити відмінний контроль, оскільки на 1 м2 кількість бур’янів майже у 9 разів менша порівняно із іншими схемами самостійного післясходового захисту (рис. 2).


     

    По-третє, найефективніший контроль забур’яненості посівів кукурудзи за умов монокультури досягався при застосуванні ацетохлору 2,0 л/га та мезотріону 0,2 л/га – за такого захисту на 1 м2 площі бур’янів практично не лишалося.

     

    Табл. 1. Забур’яненість посівів кукурудзи залежно від схеми захисту (облік забур’яненості на 21-й день після внесення страхових гербіцидів)

    Схема захисту

    Кількість бур’янів, шт./1 м2

    Знищено бур’янів,

    % до контролю

    1

    Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га)

    22,7

    94,0

    2

    Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га)

    48,7

    87,1

    3

    Ізоксафлютол, 750 г/кг (120 г/га)

    53,3

    85,9

    4

    Мезотріон, 480 г/л (0,2 л/га)

    27,3

    92,8

    5

    Нікосульфурон, 240 г/л (1,0 л/га)

    241,3

    36,2

    6

    Дикамба, 480 г/л (0,6 л/га)

    153,3

    59,4

    7

    2,4-Д, 905 г/л (0,7 л/га)

    209,3

    44,6

    8

    Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га) + мезотріон, 480 г/л (0,2 л/га)

    0,7

    99,8

    9

    Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га) + нікосульфурон, 240 г/л (1,0 л/га)

    10,7

    97,2

    10

    Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га) + дикамба, 480 г/л (0,6 л/га)

    8,0

    97,9

    11

    Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га) + 2,4-Д, 905 г/л (0,7 л/га)

    25,3

    93,3

    12

    Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га) + мезотріон, 480 г/л (0,2 л/га)

    13,3

    96,5

    13

    Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га) + нікосульфурон, 240 г/л (1,0 л/га)

    26,0

    93,1

    14

    Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га) + дикамба, 480 г/л (0,6 л/га)

    69,3

    81,7

    15

    Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га) + 2,4-Д, 905 г/л (0,7 л/га)

    75,3

    80,1

    16

    Ізоксафлютол, 750 г/кг(120 г/га) + мезотріон, 480 г/л (0,2 л/га)

    4,0

    98,9

    17

    Ізоксафлютол, 750 г/кг (120 г/га) + Нікосульфурон, 240 г/л (1,0 л/га)

    42,0

    88,9

    18

    Ізоксафлютол, 750 г/кг (120 г/га) + дикамба, 480 г/л (0,6 л/га)

    72,7

    80,8

    19

    Ізоксафлютол, 750 г/кг (120 г/га) + 2,4-Д, 905 г/л (0,7 л/га)

    105,3

    72,1

    20

    Контроль (без захисту)

    378,0

    0

     

    Для досягнення поставленої мети виконано аналіз ключового «фінансового зазору» між витратами на захист вирощування культури і прибутком за рахунок одержаного врожаю зерна.

     

    Табл. 2. Фінансові результати застосованих схем захисту у 2016 році

    Схема захисту

    Урожайність, т/га

    Витрати на засоби захисту, грн/га

    Одержано з урожаєм,

    грн/га

    1

    Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га)

    5,00

    446

    20 500

    2

    Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га)

    4,72

    1076

    19 352

    3

    Ізоксафлютол, 750 г/кг( 120 г/га)

    4,87

    602

    19 967

    4

    Мезотріон, 480 г/л (0,2 л/га)

    5,57

    719

    22 837

    5

    Нікосульфурон, 240 г/л (1,0 л/га)

    4,48

    832

    18 368

    6

    Дикамба, 480 г/л (0,6 л/га)

    2,38

    250

    9 758

    7

    2,4-Д, 905 г/л (0,7 л/га)

    2,75

    195

    11 275

    8

    Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га) + мезотріон, 480 г/л (0,2 л/га)

    8,89

    1165

    36 449

    9

    Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га) + нікосульфурон, 240 г/л (1,0 л/га)

    8,17

    1278

    33 497

    10

    Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га) + дикамба, 480 г/л ( 0,6 л/га)

    5,78

    696

    23698

    11

    Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га) + 2,4-Д, 905 г/л (0,7 л/га)

    6,58

    641

    26 978

    12

    Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га) + мезотріон, 480 г/л (0,2 л/га)

    6,72

    1795

    19 352

    13

    Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га) + нікосульфурон, 240 г/л (1,0 л/га)

    6,40

    1908

    27 552

    14

    Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га) + дикамба, 480 г/л ( 0,6 л/га)

    4,42

    1326

    26 240

    15

    Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га) + 2,4-Д, 905 г/л (0,7 л/га)

    4,94

    1271

    18 122

    16

    Ізоксафлютол, 750 г/кг ( 120 г/га) + мезотріон, 480 г/л (0,2 л/га)

    7,58

    1321

    19 967

    17

    Ізоксафлютол, 750 г/кг ( 120 г/га) + нікосульфурон, 240 г/л (1,0 л/га)

    7,57

    1434

    31 078

    18

    Ізоксафлютол, 750 г/кг ( 120 г/га) + дикамба, 480 г/л (0,6 л/га)

    4,80

    852

    19 680

    19

    Ізоксафлютол, 750 г/кг ( 120 г/га) + 2,4-Д, 905 г/л (0,7 л/га)

    5,55

    797

    22 755

    20

    Контроль (без захисту)

    1,05

    0

    4 305

    *Результати розрахунків зроблено із урахуванням цін, актуальних на 2016 рік.

     

    За умови застосування лише досходового гербіциду найвища прибавка до контрольного варіанту одержана за застосування ацетохлору 2,0 л/га та ізоксафлютолу 120 г/га – 3,96 та 3,82 т/га.

    Самостійне застосування лише страхового гербіциду дозволило одержати прибавку урожайності 4,52 т/га із мезотріоном у дозі 0,2 л/га та 3,44 т/га з нікосульфуроном у дозі 1,0 л/га.

    За можливості повного захисту найвищу урожайність одержано у варіанті з ацетохлором дозою 2,0 л + мезотріон дозою 0,2 л/га – 8,89 т/га.

    Отже, найбільш ефективна схема захисту кукурудзи в монокультурі забезпечується із застосуванням препаратів, до складу яких входять діючі речовини ацетохлор, 900 г/л у дозі 2,0 л/га та мезотріон, 480 г/л - 0,2 л/га + ПАР 0,25 л/га, де «зазор» між витратами на засоби захисту і реальним прибутком становить понад 35000 грн з одного гектару.

     

     

    О. КОРЕЦЬКИЙ, канд. с.-г. наук, провідний агроном ТОВ «ЄВРОСЕМ»

    //www.evrosem.com/en.html





    Схожі новини
  • Застосування ґрунтових гербіцидів – ознака розумного господарювання
  • Застосування ґрунтових гербіцидів - ознака розумного господарювання
  • Бур'яни - загроза урожаю
  • Нові ефективні протруйники на зрошуваній кукурудзі
  • Соняшник гине від гербіцидів, - експерт

    • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.









Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
“Стерня”: аграрії з усієї України зібралися, щоб зануритися в точне землеробство
04 вересень

“Стерня”: аграрії з усієї України зібралися, щоб зануритися в

Який розмір тюка соломи та сіна кращий для вашої ферми?
08 травень

Який розмір тюка соломи та сіна кращий для вашої ферми?

Тваринництво
Розвиток жіночого фермерства – осередок сталого розвитку громад у воєнний час
09 жовтень

Розвиток жіночого фермерства – осередок сталого розвитку громад

Ситуація в свинарстві на межі катастрофи: про вакцинопрофілактику АЧС
09 жовтень

Ситуація в свинарстві на межі катастрофи: про

Відео

Захист кукурудзи у монокультурі

07 грудень, Розділ Рослинництво, переглядів 9 716

Одним із важливих напрямків розвитку сільгоспвиробництва є підвищення якості хімічних засобів захисту – пестицидів. У конвеєрі світового виробництва інтенсивно розробляються і в багатьох країнах на практиці використовуються пестициди п’ятого покоління з нормами внесення лише 15-20 г/га. Отже, ми маємо справу з надто концентрованими, високоактивними препаратами, які потрібно застосовувати дуже розумно.

Цінова політика розділила сотні препаратів на якісні й ефективні з одного боку, а з іншого – на дешеві, «важкі» для навколишнього середовища. Це спричинило ряд негативних явищ – алелопатію ґрунтів, пестицидне навантаження, фітотоксичність і негативну післядію на наступні культури у сівозмінах.

Розвиток сучасного виробництва, відповідно до широкого асортименту пестицидів і в свою чергу до високої їх вартості, зазнав трансформації. Вирощування зернових культур здійснюється у короткоротаційних сівозмінах, за беззмінного вирощування чи вирощування у монокультурі. Відповідно продуктивність ріллі за такого вирощування знижувалась через непрофесійне і необґрунтоване господарювання, а недобір урожаю становив від 40 до 70%.

Проте, враховуючи сучасну сільськогосподарську географію, виробництво зернових у монокультурі, зокрема кукурудзи, може давати високі й стабільні урожаї.

Кукурудза завдяки високій потенціальній урожайності й порівняно доброму попиту вельми поширена у світі. За офіційними даними, у 2015 році українські аграрії виростили і зібрали понад 24 млн т зерна кукурудзи (на 2 млн т менше порівняно з 2014 р.). Основна причина скорочення площ під качанистою криється у високих витратах на вирощування 1 га у порівнянні з іншими зерновими та олійними культурами.

Щоб детальніше дослідити це питання, провідні спеціалісти компанії Evrosem(//www.evrosem.com/en.html) заклали досліди на полі Панфильської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН».

Мета досліджень – аналіз і порівняння ефективності застосування сучасних препаратів у схемах захисту і пошук шляхів доцільного використання та збереження коштів за умов вирощування кукурудзи в монокультурі.

Об’єктом досліду став середньостиглий гібрид Аrgо (ФАО 250). Технологія вирощування була відповідною до агрокліматичної зони вирощування.


Умови проведення досліджень. Дослідне поле відноситься до зони достатнього зволоження Лівобережного Лісостепу.

Тип ґрунту – чорнозем типовий легкосуглинковий, із вмістом гумусу 2,90%, забезпеченість рухомими формами: азотом, що легко гідролізується, – 123,3 мл/кг по Корнфілду, рухомого фосфору – 128,3 мг/кг, обмінного калію – 125,7 мг/кг. Кислотність – 6,5.

За вегетаційний період кукурудзи в середньому надходить близько 400 мм опадів.

Схема досліду представлена комбінаціями із ґрунтових і страхових гербіцидів, що широко застосовуються у системах захисту, при цьому всі препарати належать до різних хімічних груп, а також містять один компонент за діючою речовиною. Внесення препаратів виконувалося згідно рекомендованих норм. У досліді застосовували ацетохлор, 900 г/л 2,0 л/га (група хлорацетаміди), пендиметалін, 330 г/л 4,5 л/га (група динітроаніліни), ізоксафлютол, 750 г/кг 120 г/га (група фторорганічні кислоти) та страхові – мезотріон, 480 г/л 0,2 л/га (група трикетони), нікосульфурон, 240 г/л 1,0 л/га (група сульфонілсечовини), дикамба, 480 г/л 0,6 л/га (група бензойні кислоти), 2,4-Д або 2-етилгексиловий ефір, 905 г/л 0,7 л/га (феноксиалкарбонові кислоти).

До факторів, які є важелями урожайності кукурудзи, відносяться забезпеченість поживними речовинами, метеорологічний і, насамперед, фітосанітарний стан. Відомо, що вирощування кукурудзи в монокультурі, через незабезпечення належного захисту посівів, може призвести до повних втрат урожаю. Тому фітосанітарному стану посівів приділяється особлива увага.

У ході досліджень було виявлено: по-перше, застосування ґрунтових гербіцидів на посівах кукурудзи у монокультурі стримувало забур’яненість, максимум – 73,6% із застосуванням ацетохлору, на 52% – після пендиметаліну і на 42% - після ізоксафлютолу (рис. 1).


   
 

Рис. 1. Забур’яненість кукурудзи після застосування ґрунтових гербіцидів

(облік у фазу 3-5 листків культури), шт./м2

 Рис. 2. Забур’яненість кукурудзи після застосування лише страхових гербіцидів (облік через 21 день після внесення), шт./м2 


 

По-друге: застосування післясходового гербіциду із діючою речовиною мезотріон без попереднього внесення ґрунтового дає можливість забезпечити відмінний контроль, оскільки на 1 м2 кількість бур’янів майже у 9 разів менша порівняно із іншими схемами самостійного післясходового захисту (рис. 2).


 

По-третє, найефективніший контроль забур’яненості посівів кукурудзи за умов монокультури досягався при застосуванні ацетохлору 2,0 л/га та мезотріону 0,2 л/га – за такого захисту на 1 м2 площі бур’янів практично не лишалося.

 

Табл. 1. Забур’яненість посівів кукурудзи залежно від схеми захисту (облік забур’яненості на 21-й день після внесення страхових гербіцидів)

Схема захисту

Кількість бур’янів, шт./1 м2

Знищено бур’янів,

% до контролю

1

Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га)

22,7

94,0

2

Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га)

48,7

87,1

3

Ізоксафлютол, 750 г/кг (120 г/га)

53,3

85,9

4

Мезотріон, 480 г/л (0,2 л/га)

27,3

92,8

5

Нікосульфурон, 240 г/л (1,0 л/га)

241,3

36,2

6

Дикамба, 480 г/л (0,6 л/га)

153,3

59,4

7

2,4-Д, 905 г/л (0,7 л/га)

209,3

44,6

8

Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га) + мезотріон, 480 г/л (0,2 л/га)

0,7

99,8

9

Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га) + нікосульфурон, 240 г/л (1,0 л/га)

10,7

97,2

10

Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га) + дикамба, 480 г/л (0,6 л/га)

8,0

97,9

11

Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га) + 2,4-Д, 905 г/л (0,7 л/га)

25,3

93,3

12

Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га) + мезотріон, 480 г/л (0,2 л/га)

13,3

96,5

13

Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га) + нікосульфурон, 240 г/л (1,0 л/га)

26,0

93,1

14

Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га) + дикамба, 480 г/л (0,6 л/га)

69,3

81,7

15

Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га) + 2,4-Д, 905 г/л (0,7 л/га)

75,3

80,1

16

Ізоксафлютол, 750 г/кг(120 г/га) + мезотріон, 480 г/л (0,2 л/га)

4,0

98,9

17

Ізоксафлютол, 750 г/кг (120 г/га) + Нікосульфурон, 240 г/л (1,0 л/га)

42,0

88,9

18

Ізоксафлютол, 750 г/кг (120 г/га) + дикамба, 480 г/л (0,6 л/га)

72,7

80,8

19

Ізоксафлютол, 750 г/кг (120 г/га) + 2,4-Д, 905 г/л (0,7 л/га)

105,3

72,1

20

Контроль (без захисту)

378,0

0

 

Для досягнення поставленої мети виконано аналіз ключового «фінансового зазору» між витратами на захист вирощування культури і прибутком за рахунок одержаного врожаю зерна.

 

Табл. 2. Фінансові результати застосованих схем захисту у 2016 році

Схема захисту

Урожайність, т/га

Витрати на засоби захисту, грн/га

Одержано з урожаєм,

грн/га

1

Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га)

5,00

446

20 500

2

Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га)

4,72

1076

19 352

3

Ізоксафлютол, 750 г/кг( 120 г/га)

4,87

602

19 967

4

Мезотріон, 480 г/л (0,2 л/га)

5,57

719

22 837

5

Нікосульфурон, 240 г/л (1,0 л/га)

4,48

832

18 368

6

Дикамба, 480 г/л (0,6 л/га)

2,38

250

9 758

7

2,4-Д, 905 г/л (0,7 л/га)

2,75

195

11 275

8

Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га) + мезотріон, 480 г/л (0,2 л/га)

8,89

1165

36 449

9

Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га) + нікосульфурон, 240 г/л (1,0 л/га)

8,17

1278

33 497

10

Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га) + дикамба, 480 г/л ( 0,6 л/га)

5,78

696

23698

11

Ацетохлор, 900 г/л (2,0 л/га) + 2,4-Д, 905 г/л (0,7 л/га)

6,58

641

26 978

12

Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га) + мезотріон, 480 г/л (0,2 л/га)

6,72

1795

19 352

13

Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га) + нікосульфурон, 240 г/л (1,0 л/га)

6,40

1908

27 552

14

Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га) + дикамба, 480 г/л ( 0,6 л/га)

4,42

1326

26 240

15

Пендиметалін, 330 г/л (4,5 л/га) + 2,4-Д, 905 г/л (0,7 л/га)

4,94

1271

18 122

16

Ізоксафлютол, 750 г/кг ( 120 г/га) + мезотріон, 480 г/л (0,2 л/га)

7,58

1321

19 967

17

Ізоксафлютол, 750 г/кг ( 120 г/га) + нікосульфурон, 240 г/л (1,0 л/га)

7,57

1434

31 078

18

Ізоксафлютол, 750 г/кг ( 120 г/га) + дикамба, 480 г/л (0,6 л/га)

4,80

852

19 680

19

Ізоксафлютол, 750 г/кг ( 120 г/га) + 2,4-Д, 905 г/л (0,7 л/га)

5,55

797

22 755

20

Контроль (без захисту)

1,05

0

4 305

*Результати розрахунків зроблено із урахуванням цін, актуальних на 2016 рік.

 

За умови застосування лише досходового гербіциду найвища прибавка до контрольного варіанту одержана за застосування ацетохлору 2,0 л/га та ізоксафлютолу 120 г/га – 3,96 та 3,82 т/га.

Самостійне застосування лише страхового гербіциду дозволило одержати прибавку урожайності 4,52 т/га із мезотріоном у дозі 0,2 л/га та 3,44 т/га з нікосульфуроном у дозі 1,0 л/га.

За можливості повного захисту найвищу урожайність одержано у варіанті з ацетохлором дозою 2,0 л + мезотріон дозою 0,2 л/га – 8,89 т/га.

Отже, найбільш ефективна схема захисту кукурудзи в монокультурі забезпечується із застосуванням препаратів, до складу яких входять діючі речовини ацетохлор, 900 г/л у дозі 2,0 л/га та мезотріон, 480 г/л - 0,2 л/га + ПАР 0,25 л/га, де «зазор» між витратами на засоби захисту і реальним прибутком становить понад 35000 грн з одного гектару.

 

 

О. КОРЕЦЬКИЙ, канд. с.-г. наук, провідний агроном ТОВ «ЄВРОСЕМ»

//www.evrosem.com/en.html





Схожі новини
  • Застосування ґрунтових гербіцидів – ознака розумного господарювання
  • Застосування ґрунтових гербіцидів - ознака розумного господарювання
  • Бур'яни - загроза урожаю
  • Нові ефективні протруйники на зрошуваній кукурудзі
  • Соняшник гине від гербіцидів, - експерт

    • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.