Захист кукурудзи у монокультурі

Одним із важливих напрямків розвитку сільгоспвиробництва є підвищення якості хімічних засобів захисту – пестицидів. У конвеєрі світового виробництва інтенсивно розробляються і в багатьох країнах на практиці використовуються пестициди п’ятого покоління з нормами внесення лише 15-20 г/га. Отже, ми маємо справу з надто концентрованими, високоактивними препаратами, які потрібно застосовувати дуже розумно.

Цінова політика розділила сотні препаратів на якісні й ефективні з одного боку, а з іншого – на дешеві, «важкі» для навколишнього середовища. Це спричинило ряд негативних явищ – алелопатію ґрунтів, пестицидне навантаження, фітотоксичність і негативну післядію на наступні культури у сівозмінах.

Розвиток сучасного виробництва, відповідно до широкого асортименту пестицидів і в свою чергу до високої їх вартості, зазнав трансформації. Вирощування зернових культур здійснюється у короткоротаційних сівозмінах, за беззмінного вирощування чи вирощування у монокультурі. Відповідно продуктивність ріллі за такого вирощування знижувалась через непрофесійне і необґрунтоване господарювання, а недобір урожаю становив від 40 до 70%.

Проте, враховуючи сучасну сільськогосподарську географію, виробництво зернових у монокультурі, зокрема кукурудзи, може давати високі й стабільні урожаї.

Кукурудза завдяки високій потенціальній урожайності й порівняно доброму попиту вельми поширена у світі. За офіційними даними, у 2015 році українські аграрії виростили і зібрали понад 24 млн т зерна кукурудзи (на 2 млн т менше порівняно з 2014 р.). Основна причина скорочення площ під качанистою криється у високих витратах на вирощування 1 га у порівнянні з іншими зерновими та олійними культурами.

Щоб детальніше дослідити це питання, провідні спеціалісти компанії Evrosem(//www.evrosem.com/en.html) заклали досліди на полі Панфильської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН».

Мета досліджень – аналіз і порівняння ефективності застосування сучасних препаратів у схемах захисту і пошук шляхів доцільного використання та збереження коштів за умов вирощування кукурудзи в монокультурі.

Об’єктом досліду став середньостиглий гібрид Аrgо (ФАО 250). Технологія вирощування була відповідною до агрокліматичної зони вирощування.

Умови проведення досліджень. Дослідне поле відноситься до зони достатнього зволоження Лівобережного Лісостепу.

Тип ґрунту – чорнозем типовий легкосуглинковий, із вмістом гумусу 2,90%, забезпеченість рухомими формами: азотом, що легко гідролізується, – 123,3 мл/кг по Корнфілду, рухомого фосфору – 128,3 мг/кг, обмінного калію – 125,7 мг/кг. Кислотність – 6,5.

За вегетаційний період кукурудзи в середньому надходить близько 400 мм опадів.

Схема досліду представлена комбінаціями із ґрунтових і страхових гербіцидів, що широко застосовуються у системах захисту, при цьому всі препарати належать до різних хімічних груп, а також містять один компонент за діючою речовиною. Внесення препаратів виконувалося згідно рекомендованих норм. У досліді застосовували ацетохлор, 900 г/л 2,0 л/га (група хлорацетаміди), пендиметалін, 330 г/л 4,5 л/га (група динітроаніліни), ізоксафлютол, 750 г/кг 120 г/га (група фторорганічні кислоти) та страхові – мезотріон, 480 г/л 0,2 л/га (група трикетони), нікосульфурон, 240 г/л 1,0 л/га (група сульфонілсечовини), дикамба, 480 г/л 0,6 л/га (група бензойні кислоти), 2,4-Д або 2-етилгексиловий ефір, 905 г/л 0,7 л/га (феноксиалкарбонові кислоти).

До факторів, які є важелями урожайності кукурудзи, відносяться забезпеченість поживними речовинами, метеорологічний і, насамперед, фітосанітарний стан. Відомо, що вирощування кукурудзи в монокультурі, через незабезпечення належного захисту посівів, може призвести до повних втрат урожаю. Тому фітосанітарному стану посівів приділяється особлива увага.

У ході досліджень було виявлено: по-перше, застосування ґрунтових гербіцидів на посівах кукурудзи у монокультурі стримувало забур’яненість, максимум – 73,6% із застосуванням ацетохлору, на 52% – після пендиметаліну і на 42% - після ізоксафлютолу (рис. 1).

Рис. 1. Забур’яненість кукурудзи після застосування ґрунтових гербіцидів (облік у фазу 3-5 листків культури), шт./м2	Рис. 2. Забур’яненість кукурудзи після застосування лише страхових гербіцидів (облік через 21 день після внесення), шт./м2

По-друге: застосування післясходового гербіциду із діючою речовиною мезотріон без попереднього внесення ґрунтового дає можливість забезпечити відмінний контроль, оскільки на 1 м² кількість бур’янів майже у 9 разів менша порівняно із іншими схемами самостійного післясходового захисту (рис. 2).

По-третє, найефективніший контроль забур’яненості посівів кукурудзи за умов монокультури досягався при застосуванні ацетохлору 2,0 л/га та мезотріону 0,2 л/га – за такого захисту на 1 м² площі бур’янів практично не лишалося.

Табл. 1. Забур’яненість посівів кукурудзи залежно від схеми захисту (облік забур’яненості на 21-й день після внесення страхових гербіцидів)

Для досягнення поставленої мети виконано аналіз ключового «фінансового зазору» між витратами на захист вирощування культури і прибутком за рахунок одержаного врожаю зерна.

Табл. 2. Фінансові результати застосованих схем захисту у 2016 році

*Результати розрахунків зроблено із урахуванням цін, актуальних на 2016 рік.

За умови застосування лише досходового гербіциду найвища прибавка до контрольного варіанту одержана за застосування ацетохлору 2,0 л/га та ізоксафлютолу 120 г/га – 3,96 та 3,82 т/га.

Самостійне застосування лише страхового гербіциду дозволило одержати прибавку урожайності 4,52 т/га із мезотріоном у дозі 0,2 л/га та 3,44 т/га з нікосульфуроном у дозі 1,0 л/га.

За можливості повного захисту найвищу урожайність одержано у варіанті з ацетохлором дозою 2,0 л + мезотріон дозою 0,2 л/га – 8,89 т/га.

Отже, найбільш ефективна схема захисту кукурудзи в монокультурі забезпечується із застосуванням препаратів, до складу яких входять діючі речовини ацетохлор, 900 г/л у дозі 2,0 л/га та мезотріон, 480 г/л - 0,2 л/га + ПАР 0,25 л/га, де «зазор» між витратами на засоби захисту і реальним прибутком становить понад 35000 грн з одного гектару.

О. КОРЕЦЬКИЙ, канд. с.-г. наук, провідний агроном ТОВ «ЄВРОСЕМ»

//www.evrosem.com/en.html

Схожі новини

Додати комментар

Додати

Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.