Аграрний тиждень. Україна
» » ПОЛІПШЕНИЙ БІОПРЕПАРАТ ДЛЯ СОЇ
» » ПОЛІПШЕНИЙ БІОПРЕПАРАТ ДЛЯ СОЇ

    ПОЛІПШЕНИЙ БІОПРЕПАРАТ ДЛЯ СОЇ


    Найпоширенішоюзернобобовою культурою світового землеробства є соя. Її характерна ознака – здатність до симбіозу з азотфіксувальними бактеріями. Високі врожаї культури значною мірою залежать від наявності в ґрунті бульбочкових бактерій (Bradyrhizobium japonicum), які проникають у тканини кореня та утворюють бульбочки. У бульбочках здійснюється процес фіксації молекулярного азоту та перетворення його в доступні для рослин форми.

    Проте далеко не в усіх агроценозах відбувається природне інфікування кореневої системи рослин сої ризобіями. За таких умов вона не здатна акумулювати азот атмосфери і стає культурою, яка використовує азот ґрунту. У той же час, застосування мінеральних азотних добрив при вирощуванні сої призводить до необґрунтованого підвищення енерговитрат. Вирішенням цієї проблеми є застосування мікробних препаратів для передпосівної бактеризації насіння.

    Суть використання біопрепаратів полягає у тому, щоб разом із насінням у ґрунт внести велику кількість клітин бульбочкових бактерій, що збільшує ймовірність утворення бульбочок на рослині саме за участі інтродукованих мікроорганізмів.

    Сьогодні в Інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН створено нові підходи до забезпечення рослин сої бульбочковими бактеріями. Це – застосування бінарної композиції штамів повільнорослих і швидкорослих бульбочкових бактерій. Традиційно як основа препаратів для сої використовуються повільнорослі ризобії.

    Інтенсивнорослі бульбочкові бактерії сої – нова група селекціонованих штамів, які характеризуються підвищеною приживаністю у ґрунті. Вони пристосовані до різних ґрунтово-кліматичних умов України та жорсткої внутрішньовидової конкуренції між представниками місцевих популяцій специфічних бульбочкових бактерій. Притаманна інтенсивнорослим штамам властивість краще приживатися у ґрунті сприяє формуванню в агроценозах стабільної популяції специфічних ризобій, яку можна вважати страховою, адже вона забезпечує формування активного симбіозу в роки, несприятливі для інтродукції та функціонування повільнорослих штамів-інокулянтів. Окрім того, фізіологічно активні речовини інтенсивнорослого штаму позитивно впливають на формування і функціонування соєво-ризобіального симбіозу незалежно від сезонних кліматичних особливостей.

    Саме за використання бульбочкових бактерій сої з різною стратегією виживання в ґрунті в інституті вдосконалено мікробний препарат Ризогумін.

    Препарат виготовляється в двох формах – рідкій і торф’яній. Рідкий розфасовується у дві ємності (в одній бінарна бактеріальна культура, в іншій – розчин фізіологічно активних речовин, макро- і мікроелементів). Термін зберігання рідкого препарату – до 20 днів. Торф’яний препарат може зберігатися за температури не вище 10°С до 6 місяців.

    У разі необхідності бактеризацію насіння Ризогуміном можна поєднати з протруюванням. Допускається використання так званих малотоксичних протруйників: Максим, Фундазол, Вітавакс тощо. При застосуванні жорсткіших фунгіцидів протруювати насіння слід завчасно (мінімум за два тижні до інокуляції і висіву), а дозу біопрепарату бажано збільшити.

    Застосування Ризогуміну при вирощуванні сої

    Використання біопрепарату на основі активних штамів бульбочкових бактерій сої повинно бути обов’язковим агроприйомом, який сприяє покращенню розвитку рослин сої (рис.1). Без інокуляції Обробка Ризогуміном

         

    Рис. 1. Вплив інокуляції насіння біопрепаратом на формування симбіотичної системи та розвиток рослин сої 

    За результатами польових досліджень встановлено:передпосівна інокуляція насіння сої рідкою та торф’яною формами Ризогуміну на основі бінарної композиції штамів забезпечувала формування активного симбіозу. На зрізі кореневі бульбочки мали червоне забарвлення, що свідчить про активну фіксацію молекулярного азоту за участі штамів-інокулянтів (рис.2). Найвищий рівень активності симбіотичної азотфіксації спостерігався у фазі цвітіння (22,29-27,37 мкгN на рослину за годину проти 6,68 мкгNна рослину за годину у контролі – без інокуляції).

    Рис. 2. Активні бульбочки на коренях сої

     

    За наявності у ґрунті місцевої популяції специфічних бульбочкових бактерій різні форми Ризогуміну на основі бінарної композиції штамів B.japonicum забезпечували суттєве підвищення урожайності сої на 23-28% відносно контролю (табл.1). Ефективнішим є застосування торф’яної форми Ризогуміну. У цьому варіанті врожайність сої збільшувалась на 0,78т/га порівняно з контролем (без інокуляції).

     Табл. 1. Вплив Ризогуміну на основі бінарної композиції штамів B.japonicum на продуктивність сої сорту Сузір’я (польовий дослід)

    Варіанти

    досліду

    Урожайність зерна, т/га

    Приріст урожаю,

    т/га

    %

    Без інокуляції (контроль)

    2,75

    100

    Інокуляція Ризогуміном (рідка форма)

    3,38

    +0,63

    123

    Інокуляція Ризогуміном (торф’яна форма)

    3,53

    +0,78

    128

    НІР05

    0,22

     

     

       

    Ефективність Ризогуміну на основі бінарної композиції штамів B.japonicum перевірялась також у виробничих дослідах. Дані, наведені в табл.2, свідчать, що бактеризація насіння сої сорту КиВін при вирощуванні культури в зоні Центрального Лісостепу країни сприяла підвищенню продуктивності на 35% порівняно з контролем. 

    Табл. 2. Вплив обробки насіння Ризогуміном на продуктивність сої сорту КиВін (виробничий дослід, ДП ДГ «Бохоницьке», Вінницька обл.)

    Розрахунки економічної ефективності застосування Ризогуміну при вирощуванні сої свідчать, що даний агрозахід є економічно вигідним. Умовно чистий прибуток становив 6991грн/га при рівні рентабельності 117%.

    Варіанти

    досліду

    Урожайність зерна, т/га

    Приріст урожаю,

    т/га

    %

    Без інокуляції (контроль)

    1,84

    100

    Ризогумін (бінарна композиція штамів B.japonicum)

    2,49

    0,65

    135

     


     

     

    Д. КРУТИЛО, В. ВОЛКОГОН,

    Інститут сільськогосподарської мікробіології та

    агропромислового виробництва НААН 

    Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України

    вул. Шевченка, 97, м. Чернігів, Україна, 14027

    тел.: +38(04622)31749, 32075

    e-mail: isgm@ukrpost.ua

    www.ismav.com.ua

     





    Схожі новини
  • Комплексна дія для зернобобових
  • Ризобофіт – біопрепарат для підвищення урожайності бобових культур
  • Мікробний препарат Діазофіт у технології вирощування зернових культур
  • Невикористані резерви підвищення урожайності гороху
  • ЕФЕКТИВНІ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ МОЖУТЬ БУТИ НЕДОРОГИМИ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

ПОЛІПШЕНИЙ БІОПРЕПАРАТ ДЛЯ СОЇ


Найпоширенішоюзернобобовою культурою світового землеробства є соя. Її характерна ознака – здатність до симбіозу з азотфіксувальними бактеріями. Високі врожаї культури значною мірою залежать від наявності в ґрунті бульбочкових бактерій (Bradyrhizobium japonicum), які проникають у тканини кореня та утворюють бульбочки. У бульбочках здійснюється процес фіксації молекулярного азоту та перетворення його в доступні для рослин форми.

Проте далеко не в усіх агроценозах відбувається природне інфікування кореневої системи рослин сої ризобіями. За таких умов вона не здатна акумулювати азот атмосфери і стає культурою, яка використовує азот ґрунту. У той же час, застосування мінеральних азотних добрив при вирощуванні сої призводить до необґрунтованого підвищення енерговитрат. Вирішенням цієї проблеми є застосування мікробних препаратів для передпосівної бактеризації насіння.

Суть використання біопрепаратів полягає у тому, щоб разом із насінням у ґрунт внести велику кількість клітин бульбочкових бактерій, що збільшує ймовірність утворення бульбочок на рослині саме за участі інтродукованих мікроорганізмів.

Сьогодні в Інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН створено нові підходи до забезпечення рослин сої бульбочковими бактеріями. Це – застосування бінарної композиції штамів повільнорослих і швидкорослих бульбочкових бактерій. Традиційно як основа препаратів для сої використовуються повільнорослі ризобії.

Інтенсивнорослі бульбочкові бактерії сої – нова група селекціонованих штамів, які характеризуються підвищеною приживаністю у ґрунті. Вони пристосовані до різних ґрунтово-кліматичних умов України та жорсткої внутрішньовидової конкуренції між представниками місцевих популяцій специфічних бульбочкових бактерій. Притаманна інтенсивнорослим штамам властивість краще приживатися у ґрунті сприяє формуванню в агроценозах стабільної популяції специфічних ризобій, яку можна вважати страховою, адже вона забезпечує формування активного симбіозу в роки, несприятливі для інтродукції та функціонування повільнорослих штамів-інокулянтів. Окрім того, фізіологічно активні речовини інтенсивнорослого штаму позитивно впливають на формування і функціонування соєво-ризобіального симбіозу незалежно від сезонних кліматичних особливостей.

Саме за використання бульбочкових бактерій сої з різною стратегією виживання в ґрунті в інституті вдосконалено мікробний препарат Ризогумін.

Препарат виготовляється в двох формах – рідкій і торф’яній. Рідкий розфасовується у дві ємності (в одній бінарна бактеріальна культура, в іншій – розчин фізіологічно активних речовин, макро- і мікроелементів). Термін зберігання рідкого препарату – до 20 днів. Торф’яний препарат може зберігатися за температури не вище 10°С до 6 місяців.

У разі необхідності бактеризацію насіння Ризогуміном можна поєднати з протруюванням. Допускається використання так званих малотоксичних протруйників: Максим, Фундазол, Вітавакс тощо. При застосуванні жорсткіших фунгіцидів протруювати насіння слід завчасно (мінімум за два тижні до інокуляції і висіву), а дозу біопрепарату бажано збільшити.

Застосування Ризогуміну при вирощуванні сої

Використання біопрепарату на основі активних штамів бульбочкових бактерій сої повинно бути обов’язковим агроприйомом, який сприяє покращенню розвитку рослин сої (рис.1). Без інокуляції Обробка Ризогуміном

     

Рис. 1. Вплив інокуляції насіння біопрепаратом на формування симбіотичної системи та розвиток рослин сої 

За результатами польових досліджень встановлено:передпосівна інокуляція насіння сої рідкою та торф’яною формами Ризогуміну на основі бінарної композиції штамів забезпечувала формування активного симбіозу. На зрізі кореневі бульбочки мали червоне забарвлення, що свідчить про активну фіксацію молекулярного азоту за участі штамів-інокулянтів (рис.2). Найвищий рівень активності симбіотичної азотфіксації спостерігався у фазі цвітіння (22,29-27,37 мкгN на рослину за годину проти 6,68 мкгNна рослину за годину у контролі – без інокуляції).

Рис. 2. Активні бульбочки на коренях сої

 

За наявності у ґрунті місцевої популяції специфічних бульбочкових бактерій різні форми Ризогуміну на основі бінарної композиції штамів B.japonicum забезпечували суттєве підвищення урожайності сої на 23-28% відносно контролю (табл.1). Ефективнішим є застосування торф’яної форми Ризогуміну. У цьому варіанті врожайність сої збільшувалась на 0,78т/га порівняно з контролем (без інокуляції).

 Табл. 1. Вплив Ризогуміну на основі бінарної композиції штамів B.japonicum на продуктивність сої сорту Сузір’я (польовий дослід)

Варіанти

досліду

Урожайність зерна, т/га

Приріст урожаю,

т/га

%

Без інокуляції (контроль)

2,75

100

Інокуляція Ризогуміном (рідка форма)

3,38

+0,63

123

Інокуляція Ризогуміном (торф’яна форма)

3,53

+0,78

128

НІР05

0,22

 

 

   

Ефективність Ризогуміну на основі бінарної композиції штамів B.japonicum перевірялась також у виробничих дослідах. Дані, наведені в табл.2, свідчать, що бактеризація насіння сої сорту КиВін при вирощуванні культури в зоні Центрального Лісостепу країни сприяла підвищенню продуктивності на 35% порівняно з контролем. 

Табл. 2. Вплив обробки насіння Ризогуміном на продуктивність сої сорту КиВін (виробничий дослід, ДП ДГ «Бохоницьке», Вінницька обл.)

Розрахунки економічної ефективності застосування Ризогуміну при вирощуванні сої свідчать, що даний агрозахід є економічно вигідним. Умовно чистий прибуток становив 6991грн/га при рівні рентабельності 117%.

Варіанти

досліду

Урожайність зерна, т/га

Приріст урожаю,

т/га

%

Без інокуляції (контроль)

1,84

100

Ризогумін (бінарна композиція штамів B.japonicum)

2,49

0,65

135

 


 

 

Д. КРУТИЛО, В. ВОЛКОГОН,

Інститут сільськогосподарської мікробіології та

агропромислового виробництва НААН 

Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України

вул. Шевченка, 97, м. Чернігів, Україна, 14027

тел.: +38(04622)31749, 32075

e-mail: isgm@ukrpost.ua

www.ismav.com.ua

 





Схожі новини
  • Комплексна дія для зернобобових
  • Ризобофіт – біопрепарат для підвищення урожайності бобових культур
  • Мікробний препарат Діазофіт у технології вирощування зернових культур
  • Невикористані резерви підвищення урожайності гороху
  • ЕФЕКТИВНІ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ МОЖУТЬ БУТИ НЕДОРОГИМИ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.