Разом із традиційними способами вирощування сої в зоні зрошення півдня України культуру можна вирощувати в післяукісних і післяжнивних посівах, що є важливим додатковим резервом збільшення виробництва високобілкового зерна.
Після збирання на зелений корм озимої пшениці, озимого жита, озимого ячменю, їх сумішей з озимою викою, ріпаку, суріпиці залишається тривалий період з великою кількістю тепла і світла, що дозволяє з успіхом вирощувати на зрошуваних землях сою скоростиглих сортів на зерно (табл. 1).
Табл. 1. Попередники під сою
Післяукісні посіви |
Післяжнивні посіви |
Озимі зернові колосові культури на зелений корм |
Ріпак озимий на зерно |
Суміші озимих зернових культур з озимою викою, ріпаком, суріпицею на зелений корм і силос |
Ячмінь озимий на зерно |
Ярі ранні зернові колосові культури на зелений корм |
Пшениця озима на зерно |
Від збирання основних культур на зелений корм до перших приморозків 140-170 днів з сумою ефективних температур 1500-2000˚С |
Від збирання основних культур на зерно до перших приморозків 100-125 днів з сумою ефективних температур 1100-1300˚С |
Довжина післяукісного періоду від збирання озимини на корм до настання осінніх заморозків на півдні України 140-170 днів. Сума ефективних температур за цей період коливається від 1500 до 2000°С.Така кількість тепла у поєднанні зі зрошуванням дозволяє вирощувати скоростиглі й середньостиглі сорти з тривалістю вегетаційного періоду 100-125 днів.
Після збирання на зерно таких озимих культур, як ячмінь, ріпак і пшениця, також залишається досить тривалий період до перших осінніх заморозків, рівний 100-125 дням з сумою ефективних температур близько 1200°. Це дозволяє вирощувати в післяжнивних посівах ультраскоростиглі й скоростиглі сорти сої з вегетаційним періодом 80-100 днів.
Зростання і розвиток сої в повторних посівах проходить в декілька інших умовах, чим при посіві цієї культури навесні. У весняних посівах (кінець квітня - початок травня) початкове зростання і розвиток рослини починають при відносно низьких температурах, які потім поступово підвищуються до липня - серпня, а потім знижуються до збирання. При повторних посівах – 20-30 травня і 5-20 липня - температура повітря і ґрунту досить висока (20-22°С і більше), потім вона знижується до збирання (рис. 1).
Крім того, при весняному посіві соя розвивається при довжині світлового дня 13-14 год., який потім збільшується до 16 год., а до збирання скорочується. При повторних посівах початок зростання і розвитку рослин сої починається при світловому дні тривалістю 15-16 год. і поступово скорочується до збирання. У весняний період в сонячному спектрі переважає довгохвильова радіація, а в літній - короткохвильова.
Такі особливості температурного і світлового режимів призводять до скорочення тривалості міжфазних періодів і більш швидкому її дозріванню.
У дослідах, які проводились в Інституті зрошуваного землеробства (ІЗЗ) НААН, вегетаційний період сої в післяукісних посівах був на 17-20 днів коротше порівняно з весняним посівом. Не дивлячись на те, що посів сої при післяукісному вирощуванні проводили на 25-30 днів пізніше, ніж при весняному посіві, дозрівання настало пізніше лише на 7-11 днів.
Строки сівби
Одним із найважливіших чинників успішного вирощування сої в післяукісних і післяжнивних посівах є строк сівби культури. Найбільш високі врожаї ультраскоростиглих і ранньостиглих сортів забезпечуються при весняній сівбі в першій-другій декаді травня. Середньостиглі сорти при цих строках сівби не знижують свою врожайність у порівнянні з більш ранніми строками.
При сівбі цих же сортів вже 1 червня врожайність їх знижується на 4-6 ц/га. У післяжнивних посівах хороші врожаї забезпечуються при сівбі 1-5 липня. Для післяжнивного посіву слід використовувати ультраскоростиглі сорти: Діона, Аннушка і Легенда. Тривалість вегетаційного періоду цих сортів складає до 85 днів. Висота рослин досягає 80-90 см, а висота кріплення нижнього бобу – 8-10 см. Ці сорти за післяжнивної сівби можуть забезпечувати врожайність 25 ц/га і більше.
Удобрення
Однією з важливих умов отримання високих урожаїв зерна сої в повторних посівах є забезпечення її рослин елементами живлення. Необхідність внесення мінеральних добрив пов'язана ще і з тим, що значна кількість поживних речовин виноситься з ґрунту з урожаєм попередньої культури, до моменту посіву сої ще не відбувається розкладання органічної речовини післяжнивних решток. Отже, запаси поживних речовин у ґрунті при післяукісному і післяжнивному посівах бувають недостатні. Як показують дані багатьох наукових досліджень і практика сільгоспвиробництва, норми азотних і фосфорних добрив складають в середньому N20-30Р20-30.
При оранці й поверхневій обробці ґрунту добрива вносяться безпосередньо під їх проведенням, а при прямій сівбі в стерню попередника - одночасно з сівбою.
Проте слід пам'ятати: рослини сої добре використовують післядію міндобрив і, крім того, значну частину своїх потреб в азоті здатні задовольняти за рахунок симбіозу з клубеньковими бактеріями. Тому, як показали дослідження інституту, при середній забезпеченості ґрунтів доступними для рослин формами азоту і фосфору і за умови внесення високих доз добрив під попередню культуру безпосередньо під сою їх можна не застосовувати, а обмежитися обробкою насіння інокулянтами. За таких умов у наших дослідах на фоні N60Р60 урожайність у післяукісних посівах залежно від сорту складала 2,21-2,50, а без добрив – 2,11-2,44 т/га.
Внесення гербіцидів
Це необхідний елемент сучасної технології вирощування сої, що дозволяє отримувати високі урожаї зерна без витрат ручної праці. Високий ефект досягається при використанні ґрунтових гербіцидів: Фронт’єр Оптима 72% к.е. – 0,8-1,4 л/га , Харнес Новий 90% к.е. - 1, 5-3,0 л/га, Дуал Голд 960 ЄС, к.е.- 1,0-1,6 л/га.
При поверхневій обробці ґрунту і оранці гербіциди вносять під передпосівну культивацію на глибину 5-6 см, а при прямій сівбі в стерню попередника - після сівби, до сходів. Заробка гербіцидів у ґрунт при прямій сівбі в стерню відбувається при проведенні сходовикликаючого поливу нормою 250-300 м3 води на гектар.
Стійкі до вказаних гербіцидів бур'яни знищують шляхом обробки посівів сої під час її вегетації страховими гербіцидами:
· проти дводольних - Базагран, 48% в.р., (бентазон, 480 л/га) - 1, 5-2,0 л/га, Галакси Топ в.р.к. 1,5-2,5 л/га у фазу 1-2 справжніх листків культури й 2-6 листків у бур'янів;
· проти злакових - Селект 120, к.е. - 0,4-0,8 л/га, Тарга Супер 125 ЄС, кл. - 1,0-2,0 л/га, Фюзілад Супер 125 ЄС, к.е. - 1,0-2,0 л/га, Шогун 100 ЄС, к.е. - 0,8-1,2 л/га.
Таке послідовне застосування гербіцидів забезпечує практично повне знищення бур'янів.
Сівба
Проводять конденційним насінням першого класу, яке протруєне Максимом XL 035 FS т.к.с.(1 л/т), або Февером (0,2-0,4 л/т), або Стандак Топом (1-2 л/т), а також у день сівби оброблене нітрагіном (ризоторфіном). При обробці насіння нітрагіном необхідно стежити за тим, щоб не збіг термін його придатності, рівний 6 місяцям (особливо це стосується післяжнивного вирощування).
Як при післяукісному, так і при післяжнивному вирощуванні сої кращі результати дає суцільний рядова сівба з шириною міжрядь 15-23 см і нормою висіву ультраскоростиглих і скоростиглих сортів 700-800, а середньостиглих - 600 тис. насіння схожості на гектар (табл. 2 і 3).
Табл. 2. Врожайність сортів сої різних груп стиглості післяукісного посіву залежно від способів сівби, ц/га
Спосіб сівби |
Група стиглості сортів |
||
скоростиглі |
середньоранні |
середньостиглі |
|
Широкорядний, 60-70 см |
23,6 |
26,5 |
28,0 |
Суцільний рядовий, 15-23 см |
26,7 |
29,1 |
28,9 |
Не можна зменшувати норму висіву в повторних посівах, тому що в цих умовах у порівнянні з весняними посівами польова схожість дещо менша через наявність післяжнивних решток, гіршого вирівнювання поля і т. д. Глибина загортання насіння 4-6 см. Не можна допускати мілкого загортання насіння, оскільки волога з верхнього шару ґрунту в спекотний літній період швидко випаровується і її може не вистачити для дружного проростання насіння.
Застосування широкорядного способу сівби з міжряддями 60-70 см в післяукісних і 45 см в післяжнивних посівах, у наших дослідженнях, приводило до зниження врожайності сої залежно від системи підготовки ґрунту в першому випадку в середньому на 2,7-3,5 і в другому - на 1,4-4,1 ц/га. Широкорядний спосіб сівби ефективний у тих випадках, коли поле засмічене стійкими до ґрунтових гербіцидів бур'янами і відсутності страхових гербіцидів. Це дозволяє знищувати бур'яни механічним шляхом.
Табл. 3. Врожайність сої післяжнивного посіву залежно від способів сівби
Спосіб підготовки ґрунту і сівби |
Урожайність, ц/га |
Широкорядний посів |
|
Пряма сівба в стерню |
23,6 |
Мілкий обробіток ґрунту |
24,0 |
Рядовий посів |
|
Пряма сівба в стерню |
25,4 |
Мілкий обробіток ґрунту |
25,0 |
Для проведення суцільної рядової сівби використовують сівалку СЗС- 2,1, а при сівбі широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см добрі результати дає спеціальна соєва сівалка СПС- 12.
Насіння сої при поверхневій обробці або оранці (у післяукісних посівах) закладається на глибину 4-5 см, а при прямій сівбі в стерню попередника - на глибину 2-3 см. В умовах зрошування і при високих температурах повітря це забезпечує дружні сходи на 4-6-й день після сівби.
В останні роки широко почали використовувати високоефективні сівалки прямого посіву за технологією No-тill. Для цього використовуються спеціальні сівалки-культиватори іноземного виробництва: John Deere 1895, 1835, Horsch, Amazone, Kinze, Lemken, Great Plains та вітчизняні посівні комплекси: Сіріус і Алькор, які за один прохід виконують передпосівний обробіток, сівбу, внесення добрив і прикочування. Ці сівалки можуть використовуватись також для сівби по обробленому ґрунту.
Крім того, проведення сівби сої в попередньо необроблений ґрунт, з використанням спеціальних широкозахватних комбінованих сівалок, забезпечує зниження витрат на технологію вирощування з 2,8-3,0 до 2,1-2,2 тис. грн, або на 25-30%.
Догляд за посівами
Не складний, але при цьому не можна допускати спрощень в технології. Головне при догляді - оптимальний режим зрошування, підживлення мікродобривами, боротьба з бур'янами, хворобами і шкідниками.
При чіткому дотриманні вимог застосування ґрунтових гербіцидів відпадає потреба в проведенні страхових.
Дуже ефективним на посівах сої є застосування мікроелементів. Так, за даними наших досліджень застосування у фазу бутонізації сої препарату мікроелементів Кристалон особливий із розрахунку 3 кг/га підвищує врожайність на 0,31 т/га. Таке підживлення виконується тракторним обприскувачем ОПШ-2000, ОП-2800 або самохідними агрегатами типу Apache, Lazer 300. Витрата робочої рідини 200-250 л/га.
У період вегетації у боротьбі проти хвороб і шкідників застосовують рекомендовані хімічні препарати, що представлені у таблиці 5. Застосовуючи хімічні засоби захисту сої від хвороб, шкідників і бур’янів, необхідно суворо дотримувати регламенти їхнього застосування і техніки безпеки. Хімічний захист посівів при вильоті метеликів акацієвої вогнівки та павутинного кліща підвищує врожайність зерна сої на 0,28 т/га.
Зрошування
Для отримання гарантованого врожаю зерна повторні посіви сої в посушливих умовах Південного степу України повинні розміщуватися тільки на зрошуваних землях.
На повторних посівах, окрім вологозарядкового (500-600 м3/га), проводять 3-5 вегетаційних поливів нормою 400-500 м3 води на гектар, кожен з таким розрахунком, щоб вологість ґрунту в шарі 0-0,7 м знаходилася на рівні не нижче 70% НВ протягом усього періоду вегетації рослин.
При сівбі сої безпосередньо в стерню попередньої культури проводять передпосівний або післяпосівний полив нормою 250-300 м3/га. Передпосівний полив проводять, якщо ґрунт сильно пересохнув і ускладнена якісна робота сівалок прямої сівби. Для поливу сої використовують будь-яку наявну в господарствах дощувальну техніку. Число вегетаційних поливів, поливна норма залежать від вологозапасів ґрунту, опадів, що випадають, водоспоживання культури.
Збирання врожаю
Здійснюється, як правило, однофазним способом при вологості насіння 16-18% комбайнами, переобладнаними на низький (7-8 см) зріз. Для зменшення дроблення насіння частоту обертання молотильного барабана знижують до 500-600 оборотів на хвилину. Проміжки в молотильному апараті регулюють залежно від вологості й величини подачі маси.
Використання на збиранні комбайнів, що переобладнуються на низький зріз, при дотриманні режимів роботи і регулювань робочих органів дозволяє понизити втрати зерна до 3-4%, а його дроблення - до 2-3%.
Насіння з вологістю більше 14% необхідно сушити. Для цього використовують лоткові сушарки і вентильовані бункери. Температура теплоносія при цьому складає 30-35°, швидкість фільтрації - 0,2-0,3 м/год, товщина шару насіння - 0,4-0,6 м. При тривалому зберіганні зерна сої його вологість не повинна перевищувати 12%.
Широке впровадження в практику післяукісних і післяжнивних посівів сої - це великий резерв збільшення валових зборів зерна цінної білково-олійної культури. При зрошуванні в південній степовій зоні України є багаторічний позитивний досвід вирощування сої у повторних посівах. В основному це господарства Каховського району Херсонської області. В першу чергу це державні підприємства дослідні господарства «Асканійське» і «Каховське», «Фріден Фарм» та інші, у яких урожайність ранньо- і середньостиглих сортів у післяукісних посівах склала 26,0-32,0 ц/га, а після збирання ячменю озимого на зерно врожайність післяжнивної сої склала 18-24 ц/га.
Головна умова отримання високих і стійких урожаїв зерна сої в післяукісних і післяжнивних посівах на зрошуваних землях Південного Степу України - своєчасне і високоякісне виконання усіх технологічних операцій відповідно до вимог і рекомендацій науково-дослідних установ.
Рис. 1. Середньодобові температури повітря (°С) та довжина світлового дня (годин) протягом вегетації сої
Р. ВОЖЕГОВА, доктор с.-г. наук, професор, чл.-кор. НААН,
С. ЗАЄЦЬ, кандидат с.-г. наук,
Інститут зрошуваного землеробства НААН