Аграрний тиждень. Україна
» » Резерви вирощування сої на зрошуваних землях
» » Резерви вирощування сої на зрошуваних землях

    Резерви вирощування сої на зрошуваних землях


     

     

    Разом із традиційними способами вирощування сої в зоні зрошення півдня України культуру можна вирощувати в післяукісних і післяжнивних посівах, що є важливим додатковим резервом збільшення виробництва високобілкового зерна.

     

    Після збирання на зелений корм озимої пшениці, озимого жита, озимого ячменю, їх сумішей з озимою викою, ріпаку, суріпиці залишається тривалий період з великою кількістю тепла і світла, що дозволяє з успіхом вирощувати на зрошуваних землях сою скоростиглих сортів на зерно (табл. 1).

     

    Табл. 1. Попередники під сою

    Післяукісні посіви 

    Післяжнивні посіви 

    Озимі зернові колосові культури на зелений корм

    Ріпак озимий на зерно

    Суміші озимих зернових культур з озимою викою, ріпаком, суріпицею на зелений корм і силос

    Ячмінь озимий на зерно

    Ярі ранні зернові колосові культури на зелений корм

    Пшениця озима на зерно

    Від збирання основних культур на зелений корм до перших приморозків 140-170 днів з сумою ефективних температур 1500-2000˚С

    Від збирання основних культур на зерно до перших приморозків 100-125 днів з сумою ефективних температур 1100-1300˚С

     

    Довжина післяукісного періоду від збирання озимини на корм до настання осінніх заморозків на півдні України 140-170 днів. Сума ефективних температур за цей період коливається від 1500 до 2000°С.Така кількість тепла у поєднанні зі зрошуванням дозволяє вирощувати скоростиглі й середньостиглі сорти з тривалістю вегетаційного періоду 100-125 днів.

    Після збирання на зерно таких озимих культур, як ячмінь, ріпак і пшениця, також залишається досить тривалий період до перших осінніх заморозків, рівний 100-125 дням з сумою ефективних температур близько 1200°. Це дозволяє вирощувати в післяжнивних посівах ультраскоростиглі й скоростиглі сорти сої з вегетаційним періодом 80-100 днів.

    Зростання і розвиток сої в повторних посівах проходить в декілька інших умовах, чим при посіві цієї культури навесні. У весняних посівах (кінець квітня - початок травня) початкове зростання і розвиток рослини починають при відносно низьких температурах, які потім поступово підвищуються до липня - серпня, а потім знижуються до збирання. При повторних посівах – 20-30 травня і 5-20 липня - температура повітря і ґрунту досить висока (20-22°С і більше), потім вона знижується до збирання (рис. 1).

    Крім того, при весняному посіві соя розвивається при довжині світлового дня 13-14 год., який потім збільшується до 16 год., а до збирання скорочується. При повторних посівах початок зростання і розвитку рослин сої починається при світловому дні тривалістю 15-16 год. і поступово скорочується до збирання. У весняний період в сонячному спектрі переважає довгохвильова радіація, а в літній - короткохвильова.

    Такі особливості температурного і світлового режимів призводять до скорочення тривалості міжфазних періодів і більш швидкому її дозріванню.

    У дослідах, які проводились в Інституті зрошуваного землеробства (ІЗЗ) НААН, вегетаційний період сої в післяукісних посівах був на 17-20 днів коротше порівняно з весняним посівом. Не дивлячись на те, що посів сої при післяукісному вирощуванні проводили на 25-30 днів пізніше, ніж при весняному посіві, дозрівання настало пізніше лише на 7-11 днів.

     

    Строки сівби

    Одним із найважливіших чинників успішного вирощування сої в післяукісних і післяжнивних посівах є строк сівби культури. Найбільш високі врожаї ультраскоростиглих і ранньостиглих сортів забезпечуються при весняній сівбі в першій-другій декаді травня. Середньостиглі сорти при цих строках сівби не знижують свою врожайність у порівнянні з більш ранніми строками.

    При сівбі цих же сортів вже 1 червня врожайність їх знижується на 4-6 ц/га. У післяжнивних посівах хороші врожаї забезпечуються при сівбі 1-5 липня. Для післяжнивного посіву слід використовувати ультраскоростиглі сорти: Діона, Аннушка і Легенда. Тривалість вегетаційного періоду цих сортів складає до 85 днів. Висота рослин досягає 80-90 см, а висота кріплення нижнього бобу – 8-10 см. Ці сорти за післяжнивної сівби можуть забезпечувати врожайність 25 ц/га і більше.

     

    Удобрення

    Однією з важливих умов отримання високих урожаїв зерна сої в повторних посівах є забезпечення її рослин елементами живлення. Необхідність внесення мінеральних добрив пов'язана ще і з тим, що значна кількість поживних речовин виноситься з ґрунту з урожаєм попередньої культури, до моменту посіву сої ще не відбувається розкладання органічної речовини післяжнивних решток. Отже, запаси поживних речовин у ґрунті при післяукісному і післяжнивному посівах бувають недостатні. Як показують дані багатьох наукових досліджень і практика сільгоспвиробництва, норми азотних і фосфорних добрив складають в середньому N20-30Р20-30.

    При оранці й поверхневій обробці ґрунту добрива вносяться безпосередньо під їх проведенням, а при прямій сівбі в стерню попередника - одночасно з сівбою.

    Проте слід пам'ятати: рослини сої добре використовують післядію міндобрив і, крім того, значну частину своїх потреб в азоті здатні задовольняти за рахунок симбіозу з клубеньковими бактеріями. Тому, як показали дослідження інституту, при середній забезпеченості ґрунтів доступними для рослин формами азоту і фосфору і за умови внесення високих доз добрив під попередню культуру безпосередньо під сою їх можна не застосовувати, а обмежитися обробкою насіння інокулянтами. За таких умов у наших дослідах на фоні N60Р60 урожайність у післяукісних посівах залежно від сорту складала 2,21-2,50, а без добрив – 2,11-2,44 т/га.

     

    Внесення гербіцидів

    Це необхідний елемент сучасної технології вирощування сої, що дозволяє отримувати високі урожаї зерна без витрат ручної праці. Високий ефект досягається при використанні ґрунтових гербіцидів: Фронт’єр Оптима 72% к.е. – 0,8-1,4 л/га , Харнес Новий 90% к.е. - 1, 5-3,0 л/га, Дуал Голд 960 ЄС, к.е.- 1,0-1,6 л/га.

    При поверхневій обробці ґрунту і оранці гербіциди вносять під передпосівну культивацію на глибину 5-6 см, а при прямій сівбі в стерню попередника - після сівби, до сходів. Заробка гербіцидів у ґрунт при прямій сівбі в стерню відбувається при проведенні сходовикликаючого поливу нормою 250-300 м3 води на гектар.

    Стійкі до вказаних гербіцидів бур'яни знищують шляхом обробки посівів сої під час її вегетації страховими гербіцидами:

    ·        проти дводольних - Базагран, 48% в.р., (бентазон, 480 л/га) - 1, 5-2,0 л/га, Галакси Топ в.р.к. 1,5-2,5 л/га у фазу 1-2 справжніх листків культури й 2-6 листків у бур'янів;

    ·        проти злакових - Селект 120, к.е. - 0,4-0,8 л/га, Тарга Супер 125 ЄС, кл. - 1,0-2,0 л/га, Фюзілад Супер 125 ЄС, к.е. - 1,0-2,0 л/га, Шогун 100 ЄС, к.е. - 0,8-1,2 л/га.

    Таке послідовне застосування гербіцидів забезпечує практично повне знищення бур'янів.

     

    Сівба

    Проводять конденційним насінням першого класу, яке протруєне Максимом XL 035 FS т.к.с.(1 л/т), або Февером (0,2-0,4 л/т), або Стандак Топом (1-2 л/т), а також у день сівби оброблене нітрагіном (ризоторфіном). При обробці насіння нітрагіном необхідно стежити за тим, щоб не збіг термін його придатності, рівний 6 місяцям (особливо це стосується післяжнивного вирощування).

    Як при післяукісному, так і при післяжнивному вирощуванні сої кращі результати дає суцільний рядова сівба з шириною міжрядь 15-23 см і нормою висіву ультраскоростиглих і скоростиглих сортів 700-800, а середньостиглих - 600 тис. насіння схожості на гектар (табл. 2 і 3).

     

    Табл. 2. Врожайність сортів сої різних груп стиглості післяукісного посіву залежно від способів сівби, ц/га

    Спосіб сівби 

    Група стиглості сортів 

    скоростиглі

    середньоранні

    середньостиглі

    Широкорядний, 60-70 см 

    23,6 

    26,5 

    28,0 

    Суцільний рядовий, 15-23 см 

    26,7 

    29,1 

    28,9 

     

    Не можна зменшувати норму висіву в повторних посівах, тому що в цих умовах у порівнянні з весняними посівами польова схожість дещо менша через наявність післяжнивних решток, гіршого вирівнювання поля і т. д. Глибина загортання насіння 4-6 см. Не можна допускати мілкого загортання насіння, оскільки волога з верхнього шару ґрунту в спекотний літній період швидко випаровується і її може не вистачити для дружного проростання насіння.

    Застосування широкорядного способу сівби з міжряддями 60-70 см в післяукісних і 45 см в післяжнивних посівах, у наших дослідженнях, приводило до зниження врожайності сої залежно від системи підготовки ґрунту в першому випадку в середньому на 2,7-3,5 і в другому - на 1,4-4,1 ц/га. Широкорядний спосіб сівби ефективний у тих випадках, коли поле засмічене стійкими до ґрунтових гербіцидів бур'янами і відсутності страхових гербіцидів. Це дозволяє знищувати бур'яни механічним шляхом.

     

    Табл. 3. Врожайність сої післяжнивного посіву залежно від способів сівби

    Спосіб підготовки ґрунту і сівби 

    Урожайність, ц/га 

    Широкорядний посів

    Пряма сівба в стерню

    23,6 

    Мілкий обробіток ґрунту

    24,0 

    Рядовий посів

    Пряма сівба в стерню

    25,4 

    Мілкий обробіток ґрунту

    25,0 

     

    Для проведення суцільної рядової сівби використовують сівалку СЗС- 2,1, а при сівбі широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см добрі результати дає спеціальна соєва сівалка СПС- 12.

    Насіння сої при поверхневій обробці або оранці (у післяукісних посівах) закладається на глибину 4-5 см, а при прямій сівбі в стерню попередника - на глибину 2-3 см. В умовах зрошування і при високих температурах повітря це забезпечує дружні сходи на 4-6-й день після сівби.

    В останні роки широко почали використовувати високоефективні сівалки прямого посіву за технологією No-тill. Для цього використовуються спеціальні сівалки-культиватори іноземного виробництва: John Deere 1895, 1835, Horsch, Amazone, Kinze, Lemken, Great Plains та вітчизняні посівні комплекси: Сіріус і Алькор, які за один прохід виконують передпосівний обробіток, сівбу, внесення добрив і прикочування. Ці сівалки можуть використовуватись також для сівби по обробленому ґрунту.

    Крім того, проведення сівби сої в попередньо необроблений ґрунт, з використанням спеціальних широкозахватних комбінованих сівалок, забезпечує зниження витрат на технологію вирощування з 2,8-3,0 до 2,1-2,2 тис. грн, або на 25-30%.

     

    Догляд за посівами

    Не складний, але при цьому не можна допускати спрощень в технології. Головне при догляді - оптимальний режим зрошування, підживлення мікродобривами, боротьба з бур'янами, хворобами і шкідниками.

    При чіткому дотриманні вимог застосування ґрунтових гербіцидів відпадає потреба в проведенні страхових.

    Дуже ефективним на посівах сої є застосування мікроелементів. Так, за даними наших досліджень застосування у фазу бутонізації сої препарату мікроелементів Кристалон особливий із розрахунку 3 кг/га підвищує врожайність на 0,31 т/га. Таке підживлення виконується тракторним обприскувачем ОПШ-2000, ОП-2800 або самохідними агрегатами типу Apache, Lazer 300. Витрата робочої рідини 200-250 л/га.

    У період вегетації у боротьбі проти хвороб і шкідників застосовують рекомендовані хімічні препарати, що представлені у таблиці 5. Застосовуючи хімічні засоби захисту сої від хвороб, шкідників і бур’янів, необхідно суворо дотримувати регламенти їхнього застосування і техніки безпеки. Хімічний захист посівів при вильоті метеликів акацієвої вогнівки та павутинного кліща підвищує врожайність зерна сої на 0,28 т/га.

     

    Зрошування

    Для отримання гарантованого врожаю зерна повторні посіви сої в посушливих умовах Південного степу України повинні розміщуватися тільки на зрошуваних землях.

    На повторних посівах, окрім вологозарядкового (500-600 м3/га), проводять 3-5 вегетаційних поливів нормою 400-500 м3 води на гектар, кожен з таким розрахунком, щоб вологість ґрунту в шарі 0-0,7 м знаходилася на рівні не нижче 70% НВ протягом усього періоду вегетації рослин.

    При сівбі сої безпосередньо в стерню попередньої культури проводять передпосівний або післяпосівний полив нормою 250-300 м3/га. Передпосівний полив проводять, якщо ґрунт сильно пересохнув і ускладнена якісна робота сівалок прямої сівби. Для поливу сої використовують будь-яку наявну в господарствах дощувальну техніку. Число вегетаційних поливів, поливна норма залежать від вологозапасів ґрунту, опадів, що випадають, водоспоживання культури.

     

    Збирання врожаю

    Здійснюється, як правило, однофазним способом при вологості насіння 16-18% комбайнами, переобладнаними на низький (7-8 см) зріз. Для зменшення дроблення насіння частоту обертання молотильного барабана знижують до 500-600 оборотів на хвилину. Проміжки в молотильному апараті регулюють залежно від вологості й величини подачі маси.

    Використання на збиранні комбайнів, що переобладнуються на низький зріз, при дотриманні режимів роботи і регулювань робочих органів дозволяє понизити втрати зерна до 3-4%, а його дроблення - до 2-3%.

    Насіння з вологістю більше 14% необхідно сушити. Для цього використовують лоткові сушарки і вентильовані бункери. Температура теплоносія при цьому складає 30-35°, швидкість фільтрації - 0,2-0,3 м/год, товщина шару насіння - 0,4-0,6 м. При тривалому зберіганні зерна сої його вологість не повинна перевищувати 12%.

    Широке впровадження в практику післяукісних і післяжнивних посівів сої - це великий резерв збільшення валових зборів зерна цінної білково-олійної культури. При зрошуванні в південній степовій зоні України є багаторічний позитивний досвід вирощування сої у повторних посівах. В основному це господарства Каховського району Херсонської області. В першу чергу це державні підприємства дослідні господарства «Асканійське» і «Каховське», «Фріден Фарм» та інші, у яких урожайність ранньо- і середньостиглих сортів у післяукісних посівах склала 26,0-32,0 ц/га, а після збирання ячменю озимого на зерно врожайність післяжнивної сої склала 18-24 ц/га.

    Головна умова отримання високих і стійких урожаїв зерна сої в післяукісних і післяжнивних посівах на зрошуваних землях Південного Степу України - своєчасне і високоякісне виконання усіх технологічних операцій відповідно до вимог і рекомендацій науково-дослідних установ.

     


    Рис. 1. Середньодобові температури повітря (°С) та довжина світлового дня (годин) протягом вегетації сої

     

     

    Р. ВОЖЕГОВА, доктор с.-г. наук, професор, чл.-кор. НААН,

    С. ЗАЄЦЬ, кандидат с.-г. наук,

    Інститут зрошуваного землеробства НААН


     



    Схожі новини
  • ОТРИМАТИ СТАЛИЙ УРОЖАЙ ГРЕЧКИ
  • Стан посівів сільськогосподарських культур
  • Два врожаї на одному полі
  • Післяукісні та післяжнивні посіви сої
  • Резерви виробництва сої на зрошуваних землях півдня України

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Резерви вирощування сої на зрошуваних землях


 

 

Разом із традиційними способами вирощування сої в зоні зрошення півдня України культуру можна вирощувати в післяукісних і післяжнивних посівах, що є важливим додатковим резервом збільшення виробництва високобілкового зерна.

 

Після збирання на зелений корм озимої пшениці, озимого жита, озимого ячменю, їх сумішей з озимою викою, ріпаку, суріпиці залишається тривалий період з великою кількістю тепла і світла, що дозволяє з успіхом вирощувати на зрошуваних землях сою скоростиглих сортів на зерно (табл. 1).

 

Табл. 1. Попередники під сою

Післяукісні посіви 

Післяжнивні посіви 

Озимі зернові колосові культури на зелений корм

Ріпак озимий на зерно

Суміші озимих зернових культур з озимою викою, ріпаком, суріпицею на зелений корм і силос

Ячмінь озимий на зерно

Ярі ранні зернові колосові культури на зелений корм

Пшениця озима на зерно

Від збирання основних культур на зелений корм до перших приморозків 140-170 днів з сумою ефективних температур 1500-2000˚С

Від збирання основних культур на зерно до перших приморозків 100-125 днів з сумою ефективних температур 1100-1300˚С

 

Довжина післяукісного періоду від збирання озимини на корм до настання осінніх заморозків на півдні України 140-170 днів. Сума ефективних температур за цей період коливається від 1500 до 2000°С.Така кількість тепла у поєднанні зі зрошуванням дозволяє вирощувати скоростиглі й середньостиглі сорти з тривалістю вегетаційного періоду 100-125 днів.

Після збирання на зерно таких озимих культур, як ячмінь, ріпак і пшениця, також залишається досить тривалий період до перших осінніх заморозків, рівний 100-125 дням з сумою ефективних температур близько 1200°. Це дозволяє вирощувати в післяжнивних посівах ультраскоростиглі й скоростиглі сорти сої з вегетаційним періодом 80-100 днів.

Зростання і розвиток сої в повторних посівах проходить в декілька інших умовах, чим при посіві цієї культури навесні. У весняних посівах (кінець квітня - початок травня) початкове зростання і розвиток рослини починають при відносно низьких температурах, які потім поступово підвищуються до липня - серпня, а потім знижуються до збирання. При повторних посівах – 20-30 травня і 5-20 липня - температура повітря і ґрунту досить висока (20-22°С і більше), потім вона знижується до збирання (рис. 1).

Крім того, при весняному посіві соя розвивається при довжині світлового дня 13-14 год., який потім збільшується до 16 год., а до збирання скорочується. При повторних посівах початок зростання і розвитку рослин сої починається при світловому дні тривалістю 15-16 год. і поступово скорочується до збирання. У весняний період в сонячному спектрі переважає довгохвильова радіація, а в літній - короткохвильова.

Такі особливості температурного і світлового режимів призводять до скорочення тривалості міжфазних періодів і більш швидкому її дозріванню.

У дослідах, які проводились в Інституті зрошуваного землеробства (ІЗЗ) НААН, вегетаційний період сої в післяукісних посівах був на 17-20 днів коротше порівняно з весняним посівом. Не дивлячись на те, що посів сої при післяукісному вирощуванні проводили на 25-30 днів пізніше, ніж при весняному посіві, дозрівання настало пізніше лише на 7-11 днів.

 

Строки сівби

Одним із найважливіших чинників успішного вирощування сої в післяукісних і післяжнивних посівах є строк сівби культури. Найбільш високі врожаї ультраскоростиглих і ранньостиглих сортів забезпечуються при весняній сівбі в першій-другій декаді травня. Середньостиглі сорти при цих строках сівби не знижують свою врожайність у порівнянні з більш ранніми строками.

При сівбі цих же сортів вже 1 червня врожайність їх знижується на 4-6 ц/га. У післяжнивних посівах хороші врожаї забезпечуються при сівбі 1-5 липня. Для післяжнивного посіву слід використовувати ультраскоростиглі сорти: Діона, Аннушка і Легенда. Тривалість вегетаційного періоду цих сортів складає до 85 днів. Висота рослин досягає 80-90 см, а висота кріплення нижнього бобу – 8-10 см. Ці сорти за післяжнивної сівби можуть забезпечувати врожайність 25 ц/га і більше.

 

Удобрення

Однією з важливих умов отримання високих урожаїв зерна сої в повторних посівах є забезпечення її рослин елементами живлення. Необхідність внесення мінеральних добрив пов'язана ще і з тим, що значна кількість поживних речовин виноситься з ґрунту з урожаєм попередньої культури, до моменту посіву сої ще не відбувається розкладання органічної речовини післяжнивних решток. Отже, запаси поживних речовин у ґрунті при післяукісному і післяжнивному посівах бувають недостатні. Як показують дані багатьох наукових досліджень і практика сільгоспвиробництва, норми азотних і фосфорних добрив складають в середньому N20-30Р20-30.

При оранці й поверхневій обробці ґрунту добрива вносяться безпосередньо під їх проведенням, а при прямій сівбі в стерню попередника - одночасно з сівбою.

Проте слід пам'ятати: рослини сої добре використовують післядію міндобрив і, крім того, значну частину своїх потреб в азоті здатні задовольняти за рахунок симбіозу з клубеньковими бактеріями. Тому, як показали дослідження інституту, при середній забезпеченості ґрунтів доступними для рослин формами азоту і фосфору і за умови внесення високих доз добрив під попередню культуру безпосередньо під сою їх можна не застосовувати, а обмежитися обробкою насіння інокулянтами. За таких умов у наших дослідах на фоні N60Р60 урожайність у післяукісних посівах залежно від сорту складала 2,21-2,50, а без добрив – 2,11-2,44 т/га.

 

Внесення гербіцидів

Це необхідний елемент сучасної технології вирощування сої, що дозволяє отримувати високі урожаї зерна без витрат ручної праці. Високий ефект досягається при використанні ґрунтових гербіцидів: Фронт’єр Оптима 72% к.е. – 0,8-1,4 л/га , Харнес Новий 90% к.е. - 1, 5-3,0 л/га, Дуал Голд 960 ЄС, к.е.- 1,0-1,6 л/га.

При поверхневій обробці ґрунту і оранці гербіциди вносять під передпосівну культивацію на глибину 5-6 см, а при прямій сівбі в стерню попередника - після сівби, до сходів. Заробка гербіцидів у ґрунт при прямій сівбі в стерню відбувається при проведенні сходовикликаючого поливу нормою 250-300 м3 води на гектар.

Стійкі до вказаних гербіцидів бур'яни знищують шляхом обробки посівів сої під час її вегетації страховими гербіцидами:

·        проти дводольних - Базагран, 48% в.р., (бентазон, 480 л/га) - 1, 5-2,0 л/га, Галакси Топ в.р.к. 1,5-2,5 л/га у фазу 1-2 справжніх листків культури й 2-6 листків у бур'янів;

·        проти злакових - Селект 120, к.е. - 0,4-0,8 л/га, Тарга Супер 125 ЄС, кл. - 1,0-2,0 л/га, Фюзілад Супер 125 ЄС, к.е. - 1,0-2,0 л/га, Шогун 100 ЄС, к.е. - 0,8-1,2 л/га.

Таке послідовне застосування гербіцидів забезпечує практично повне знищення бур'янів.

 

Сівба

Проводять конденційним насінням першого класу, яке протруєне Максимом XL 035 FS т.к.с.(1 л/т), або Февером (0,2-0,4 л/т), або Стандак Топом (1-2 л/т), а також у день сівби оброблене нітрагіном (ризоторфіном). При обробці насіння нітрагіном необхідно стежити за тим, щоб не збіг термін його придатності, рівний 6 місяцям (особливо це стосується післяжнивного вирощування).

Як при післяукісному, так і при післяжнивному вирощуванні сої кращі результати дає суцільний рядова сівба з шириною міжрядь 15-23 см і нормою висіву ультраскоростиглих і скоростиглих сортів 700-800, а середньостиглих - 600 тис. насіння схожості на гектар (табл. 2 і 3).

 

Табл. 2. Врожайність сортів сої різних груп стиглості післяукісного посіву залежно від способів сівби, ц/га

Спосіб сівби 

Група стиглості сортів 

скоростиглі

середньоранні

середньостиглі

Широкорядний, 60-70 см 

23,6 

26,5 

28,0 

Суцільний рядовий, 15-23 см 

26,7 

29,1 

28,9 

 

Не можна зменшувати норму висіву в повторних посівах, тому що в цих умовах у порівнянні з весняними посівами польова схожість дещо менша через наявність післяжнивних решток, гіршого вирівнювання поля і т. д. Глибина загортання насіння 4-6 см. Не можна допускати мілкого загортання насіння, оскільки волога з верхнього шару ґрунту в спекотний літній період швидко випаровується і її може не вистачити для дружного проростання насіння.

Застосування широкорядного способу сівби з міжряддями 60-70 см в післяукісних і 45 см в післяжнивних посівах, у наших дослідженнях, приводило до зниження врожайності сої залежно від системи підготовки ґрунту в першому випадку в середньому на 2,7-3,5 і в другому - на 1,4-4,1 ц/га. Широкорядний спосіб сівби ефективний у тих випадках, коли поле засмічене стійкими до ґрунтових гербіцидів бур'янами і відсутності страхових гербіцидів. Це дозволяє знищувати бур'яни механічним шляхом.

 

Табл. 3. Врожайність сої післяжнивного посіву залежно від способів сівби

Спосіб підготовки ґрунту і сівби 

Урожайність, ц/га 

Широкорядний посів

Пряма сівба в стерню

23,6 

Мілкий обробіток ґрунту

24,0 

Рядовий посів

Пряма сівба в стерню

25,4 

Мілкий обробіток ґрунту

25,0 

 

Для проведення суцільної рядової сівби використовують сівалку СЗС- 2,1, а при сівбі широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см добрі результати дає спеціальна соєва сівалка СПС- 12.

Насіння сої при поверхневій обробці або оранці (у післяукісних посівах) закладається на глибину 4-5 см, а при прямій сівбі в стерню попередника - на глибину 2-3 см. В умовах зрошування і при високих температурах повітря це забезпечує дружні сходи на 4-6-й день після сівби.

В останні роки широко почали використовувати високоефективні сівалки прямого посіву за технологією No-тill. Для цього використовуються спеціальні сівалки-культиватори іноземного виробництва: John Deere 1895, 1835, Horsch, Amazone, Kinze, Lemken, Great Plains та вітчизняні посівні комплекси: Сіріус і Алькор, які за один прохід виконують передпосівний обробіток, сівбу, внесення добрив і прикочування. Ці сівалки можуть використовуватись також для сівби по обробленому ґрунту.

Крім того, проведення сівби сої в попередньо необроблений ґрунт, з використанням спеціальних широкозахватних комбінованих сівалок, забезпечує зниження витрат на технологію вирощування з 2,8-3,0 до 2,1-2,2 тис. грн, або на 25-30%.

 

Догляд за посівами

Не складний, але при цьому не можна допускати спрощень в технології. Головне при догляді - оптимальний режим зрошування, підживлення мікродобривами, боротьба з бур'янами, хворобами і шкідниками.

При чіткому дотриманні вимог застосування ґрунтових гербіцидів відпадає потреба в проведенні страхових.

Дуже ефективним на посівах сої є застосування мікроелементів. Так, за даними наших досліджень застосування у фазу бутонізації сої препарату мікроелементів Кристалон особливий із розрахунку 3 кг/га підвищує врожайність на 0,31 т/га. Таке підживлення виконується тракторним обприскувачем ОПШ-2000, ОП-2800 або самохідними агрегатами типу Apache, Lazer 300. Витрата робочої рідини 200-250 л/га.

У період вегетації у боротьбі проти хвороб і шкідників застосовують рекомендовані хімічні препарати, що представлені у таблиці 5. Застосовуючи хімічні засоби захисту сої від хвороб, шкідників і бур’янів, необхідно суворо дотримувати регламенти їхнього застосування і техніки безпеки. Хімічний захист посівів при вильоті метеликів акацієвої вогнівки та павутинного кліща підвищує врожайність зерна сої на 0,28 т/га.

 

Зрошування

Для отримання гарантованого врожаю зерна повторні посіви сої в посушливих умовах Південного степу України повинні розміщуватися тільки на зрошуваних землях.

На повторних посівах, окрім вологозарядкового (500-600 м3/га), проводять 3-5 вегетаційних поливів нормою 400-500 м3 води на гектар, кожен з таким розрахунком, щоб вологість ґрунту в шарі 0-0,7 м знаходилася на рівні не нижче 70% НВ протягом усього періоду вегетації рослин.

При сівбі сої безпосередньо в стерню попередньої культури проводять передпосівний або післяпосівний полив нормою 250-300 м3/га. Передпосівний полив проводять, якщо ґрунт сильно пересохнув і ускладнена якісна робота сівалок прямої сівби. Для поливу сої використовують будь-яку наявну в господарствах дощувальну техніку. Число вегетаційних поливів, поливна норма залежать від вологозапасів ґрунту, опадів, що випадають, водоспоживання культури.

 

Збирання врожаю

Здійснюється, як правило, однофазним способом при вологості насіння 16-18% комбайнами, переобладнаними на низький (7-8 см) зріз. Для зменшення дроблення насіння частоту обертання молотильного барабана знижують до 500-600 оборотів на хвилину. Проміжки в молотильному апараті регулюють залежно від вологості й величини подачі маси.

Використання на збиранні комбайнів, що переобладнуються на низький зріз, при дотриманні режимів роботи і регулювань робочих органів дозволяє понизити втрати зерна до 3-4%, а його дроблення - до 2-3%.

Насіння з вологістю більше 14% необхідно сушити. Для цього використовують лоткові сушарки і вентильовані бункери. Температура теплоносія при цьому складає 30-35°, швидкість фільтрації - 0,2-0,3 м/год, товщина шару насіння - 0,4-0,6 м. При тривалому зберіганні зерна сої його вологість не повинна перевищувати 12%.

Широке впровадження в практику післяукісних і післяжнивних посівів сої - це великий резерв збільшення валових зборів зерна цінної білково-олійної культури. При зрошуванні в південній степовій зоні України є багаторічний позитивний досвід вирощування сої у повторних посівах. В основному це господарства Каховського району Херсонської області. В першу чергу це державні підприємства дослідні господарства «Асканійське» і «Каховське», «Фріден Фарм» та інші, у яких урожайність ранньо- і середньостиглих сортів у післяукісних посівах склала 26,0-32,0 ц/га, а після збирання ячменю озимого на зерно врожайність післяжнивної сої склала 18-24 ц/га.

Головна умова отримання високих і стійких урожаїв зерна сої в післяукісних і післяжнивних посівах на зрошуваних землях Південного Степу України - своєчасне і високоякісне виконання усіх технологічних операцій відповідно до вимог і рекомендацій науково-дослідних установ.

 


Рис. 1. Середньодобові температури повітря (°С) та довжина світлового дня (годин) протягом вегетації сої

 

 

Р. ВОЖЕГОВА, доктор с.-г. наук, професор, чл.-кор. НААН,

С. ЗАЄЦЬ, кандидат с.-г. наук,

Інститут зрошуваного землеробства НААН


 



Схожі новини
  • ОТРИМАТИ СТАЛИЙ УРОЖАЙ ГРЕЧКИ
  • Стан посівів сільськогосподарських культур
  • Два врожаї на одному полі
  • Післяукісні та післяжнивні посіви сої
  • Резерви виробництва сої на зрошуваних землях півдня України

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.