Післяжнивні посіви проса і гречки

23 July, Розділ Рослинництво, переглядів 14 038

Важливим резервом виробництва зерна є післяжнивні посіви проса і гречки на зрошенні. Вирощування їх у післяжнивних посівах дозволяє більш ефективно використовувати поливні землі та значно підвищувати валові збори продовольчого зерна.

Розміщення в сівозміні

Повторні посіви проса і гречки на півдні України можливі завдяки поєднанню зрошення з достатньою кількістю тепла у другій половині літа. Після збирання ріпаку, озимого ячменю і озимої пшениці до осінніх заморозків залишається 110-120 днів з сумою ефективних температур до 1100-1300°С (рис. 1).

Рис. 1. Середньодобові температури повітря (°С) та довжина світлового дня (годин) протягом вегетації післяжнивних посівів проса і гречки

Цієї кількості тепла достатньо для дозрівання проса і гречки. Дослідження та практика показують: просо в післяжнивному посіві забезпечує врожайність 20-25 ц/га, гречка - 8-12 ц/га.

Система обробітку ґрунту

На чистих від бур'янів полях сіяти просо і гречку краще без попередньої підготовки ґрунту стерньовими сівалками СЗС-2,1 або іншими знаряддями прямого посіву іноземного чи вітчизняного виробництва: John Deere 1895, 1835, Horsch, Amazone, Kinze, Lemken, Great Plains, Сіріус і Алькор тощо.

Якщо стан ґрунту дозволяє проводити сівбу, то їх можна сіяти цими знаряддями у день збирання попередньої культури, на якій слід використовувати поточний метод при низькому зрізі хлібної маси. Це дозволяє виключити ряд технологічних операцій і раніше на 8-10 днів провести сівбу, що підвищує врожай проса на 5-6 ц/га, гречки - на 2-З ц/га.

На незабур'янених полях можна теж застосовувати поверхневий обробіток дисковими знаряддями типу ЛДГ-10, ЛДГ-15 чи важкою бороною БДТ-7 у два сліди, потім передпосівну культивацію. На забур'янених полях - оранку, бо при поверхневому обробітку посіви заростають бур'янами, які значно знижують урожай. Орють поле на глибину 20-22 см з одночасним прикочуванням. Усі роботи слід проводити в стислі строки, адже кожен день має велике значення.

Добрива

Для формування високого врожаю зерна проса і гречки при післяжнивному посіві використовують велику кількість елементів живлення. На 1 ц зерна і відповідної кількості соломи витрачається 3,0 кг азоту, 1,3 - фосфору і 3,2 кг - калію.

Для одержання 20-25 ц/га зерна проса і 8-10 ц/га зерна гречки, за даними досліджень, оптимальна норма майже на всіх типах ґрунтів становить 60 кг/га д.р. азоту, 40 - фосфору. А на піщаних ґрунтах і в північних районах Степу - ще й 30 кг/га калію. Не слід допускати внесення надто високих доз азотних добрив, бо це призводить до формування великої надземної маси, вилягання рослин, затримки дозрівання й недобору зерна. Тому найдоцільніше їх застосовувати з урахуванням фактичного вмісту елементів живлення у ґрунті та рівня запланованого врожаю. Тобто, оптимальну норму добрив слід визначити розрахунковим методом.

Всі види добрив вносяться під основний обробіток ґрунту чи передпосівну культивацію. При сівбі в попередньо необроблений ґрунт (СЗС-2,1) добрива вносять до посіву або одночасно з сівбою. Якщо азотні добрива не вносять під основний обробіток ґрунту чи до посіву, то їх слід унести після сходів, під перший вегетаційний полив. При цьому ефективність азотних добрив майже не знижується.

Передпосівний та сходовикликаючий поливи

Озимі культури після себе майже не залишають у ґрунті доступної для рослин вологи. Мало поповнюються її запаси за рахунок опадів. Оскільки загальні витрати води за весь період вегетації проса і гречки в післяжнивних посівах становлять 2000-3500 м³/га, успішне вирощування цих культур у післяжнивних посівах неможливе без зрошення. Якщо проводилась оранка, то необхідно застосовувати вологозарядковий полив нормою 400 м³/га. Без нього отримати сходи проса і гречки неможливо.

Після сівби СЗС-2,1 проводять сходовикликаючий полив нормою 300 м³/га. Якщо ґрунт дуже сухий і не дозволяє якісно сіяти сівалкою СЗС-2,1, то проводять полив, а потім сіють.

Якщо після збирання ранніх озимих культур на полях слідом не проводиться сівба, це призведе до пересихання посівного шару ґрунту й потребуватиме додаткового передпосівного або сходовикликаючого поливів.

Сорт і насіння

Відомо, що різні сорти володіють неоднаковим щодо тривалості вегетаційним періодом. Цю особливість, а також те, що при післяжнивній сівбі вегетаційний період значно скорочується, слід враховувати. Для отримання високих врожаїв проса і гречки потрібно використовувати скоростиглі, стійкі до вилягання районовані сорти, період вегетації яких становить 65-70 днів. Таким вимогам відповідають сорти проса Константинівське, Золушка, Золотисте, Вітрило, Ювілейне; гречки - Ярославна, Сумчанка, Степова та інші. При своєчасній сівбі ці сорти гарантують визрівання зерна у всі роки, навіть при ранніх заморозках.

Сівбу проводити треба кондиційним насінням, протруєним одним із препаратів: Вітавакс, Максим, Раксіл.

Строки сівби, норми висіву

Однією з головних умов успішного вирощування є своєчасна сівба. Дослідженнями встановлено: оптимальний строк сівби післяжнивних посівів на півдні України - перша половина липня. Сівба в більш пізні строки - 25-30 липня - знижує врожай зерна у 2-3 рази, а серпневі посіви, як правило, не визрівають.

При запізненні зі збиранням попередника на чистих від бур'янів полях добрі результати забезпечує застосування сівалок СЗС-2,1 з шириною міжрядь 23 см або звичайними рядовими сівалками з шириною міжрядь 15 см.

Оптимальна норма висіву проса становить 4 млн насінин на 1 га, гречки – 3 млн. При сівбі проса стерньовою сівалкою СЗС-2,1 норму висіву насіння слід зменшити на 10-15%, щоб запобігти надмірного загущення рослин у ряду.

Глибина загортання насіння повинна бути 4-5 см. Для отримання своєчасних і дружних сходів по виораному полю обов'язкове до- і післяпосівне прикочування кільчатими котками.

Вегетаційні поливи

Найкращі умови вологозабезпечення для післяжнивних посівів складаються при проведенні передпосівних вологозарядкових поливів у поєднанні з вегетаційними. Врожай проса при цьому сягає 25 і більше центнерів з 1 га.

Вегетаційними поливами вологість ґрунту в шарі 0,5 м необхідно підтримувати не нижче 55-60%НВ на легких ґрунтах, 70% - на середньосуглинкових і 80%НВ - на важких. Для цього проводять 2-3 поливи по 350-400 м³/га. Критичним періодом, коли просо найбільше реагує на поливи, є вихід в трубку, викидання волоті й наливання зерна, а для гречки - утворення суцвіття, масове цвітіння і наливання зерна.

Догляд за посівами

При появі бур'янів посіви проса слід обприскувати у фазу кущіння і не пізніше виходу в трубку, гречку - за 2-3 дні до появи сходів гербіцидами групи 2,4Д. При необхідності проведення боротьби з просяним комариком у період викидання волоті просо обприскують препаратами піретроїдної групи.

На посівах гречки в період цвітіння необхідно ставити вулики з бджолами по 2-3 сім'ї на 1 га для кращого запилення квіток.

Збирання врожаю

При післяжнивному вирощуванні проса кущистість його незначна, коефіцієнт кущіння становить 1,1-1,2. Визріває воно дружно, до моменту збирання листки і стебла практично висихають. Тому просо краще збирати прямим комбайнуванням при 700-800 обертах барабана за хвилину. Зазор між планкою деки і бітером на вході повинен становити близько 12-1 8 мм, а на виході - 6-10 мм.

Гречку слід збирати роздільно, бо до моменту дозрівання зерна її листо-стебельна маса ще зелена. Скошують її у валки при побурінні 75-80% зерен, на високому зрізі, у ранішні часи, коли зерно менше висипається. Валки обмолочують при 500-600 обертах барабана за хвилину.

Зерно проса і гречки, яке надходить від комбайнів, на току доочищують і підсушують до вологості не більше 15%.

С. ЗАЄЦЬ,канд. с.-г. наук, Інститут зрошуваного землеробства НААН

І. НЕТІС,доктор с.-г. наук