- Як в Україні можна вирощувати люцерну
- Бобові трави у кормовиробництві та землеробстві
- СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ РИНКУ НАСІННЯ кормових культур в Україні
- СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ РИНКУ НАСІННЯ КОРМОВИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ
- Хід посівної кампанії
Джерело кормового бiлка
Люцерна - цінна кормова культура з високим вмістом протеїну. Вона поширена в Білорусі, Україні, Росії, Польщі, Болгарії, Угорщині, Німеччині та інших країнах. Латинська назва – Medicago - означає «корм з мідій», адже культура не має конкурентів серед кормових рослин зі збору з одиниці площі збалансованого за амінокислотами рослинного білка.
Одним із прийомів технології її обробітку є посів під покрив зернових культур. Перевагою посіву під покрив є отримання додаткової продукції від покривної культури, вартість якої компенсує нижчий урожай в перший рік життя люцерни. Підпокривний спосіб посіву забезпечує більш високу польову схожість насіння люцерни, відзначається менша засміченість посівів.
Є відомості, що врожайність і довголіття травостоїв люцерни, як і інших багаторічних бобових трав, залежать від норми висіву і виду покривної культури.
Люцерна здавна вирощувалась в південно-західному регіоні Білорусі. Була розроблена і апробована технологія її вирощування. Однак в останні десятиліття істотно змінилися кліматичні умови. Все частіше відзначається недолік вологи в ґрунті не тільки в літні, а й у весняні місяці. Протягом вегетації спостерігаються періоди з високою середньодобовою температурою, що в сукупності позначається на формуванні агроценозів люцерни посівної та її врожайності. До того ж за цей період істотно змінилися агрохімічні показники ґрунту. Підвищилась родючість, збільшилися дози внесених міндобрив. У той же час відомо, що люцерна вимоглива до ґрунтів, особливо до їхньої кислотності. На полях республіки з'явилися нові сорти зернових культур інтенсивного типу, тож виникає запитання: як почуватиме себе люцерна під покровом в перший рік життя і в подальшому. Все це послужило основою для проведення досліджень за даним напрямком.
Мета роботи - встановити вплив норм висіву і покривної культури (ячмiню) на врожайність зеленої маси та сухої речовини люцерни посівної.
Матеріал і методика досліджень. Дослідження проводилися в 2014-2017 рр. на дослідному полі РУП «Брестська ОСХОС НАН Білорусі» (південно-західна зона Білорусі). Польові досліди були закладені в сівозміні відділу кормовиробництва.
Ґрунт дослідної ділянки - дерново-підзолистий, розпушений супіщаний, підстильний з глибини 0,3-0,4 м пухкими воднольодовиковими пісками.
Агрохімічна характеристика орного шару ґрунту наступна: рН (в КСl) - 6,22, вміст гумусу - 2,37% (по Тюріну), рухливих форм фосфору - 317 і калію - 242 мг/кг ґрунту (по Кірсанову), бору - 0,53 мг/кг ґрунту (по Бергеру і Труогу) і міді - 2,10 мг/кг ґрунту (по Пейве і Рінькісу).
Для посіву використовували насіння люцерни посівної сорту Будучиня.
Перед посівом насіння було піддане скарифікації і обробці біологічним препаратом Різофос. Як покривну культуру висівали ячмінь сорту Водар з нормою висіву 4 млн схожих насінин на гектар. Посів покривної культури проводився 10 квітня, люцерни - 11 квітня упоперек рядків покривної культури. Розмір облікової площі ділянки - 20 м2, повторність досліду чотириразова. Розміщення ділянок систематичне.
Норма висіву люцерни - 9, 13, 17 і 21 кг/га (при 100% господарської придатності). Після збирання попередника (осінь 2013 р.) була проведена оранка і дві культивації у міру відростання бур'янів.
Фосфорні та калійні добрива внесені з розрахунку 60 і 120 кг/га д.р. відповідно. У 2014 р до посіву навесні були проведені культивація і вирівнювання поверхні ґрунту. Перед посівом покривної культури в залежності від призначення її використання були внесені азотні добрива: на зелену масу - 45, монокорм - 60, на зерно - 90 кг/га д.р.
Погодні умови в роки досліджень характеризувалися істотними відмінностями, що дає можливість оцінити їх вплив на формування врожайності зеленої маси та сухої речовини люцерни посівної.
Вегетаційний період 2015 р. характеризувався помірним настанням весни. Початок відростання люцерни посівної зазначався в кінці ІІ декади березня. У квітні-червні середньодобова температура повітря була на 0,5-1,0°С вище середніх багаторічних значень, що сприяло нормальному розвитку рослин. Увесь вегетаційний період 2015-го характеризувався нерівномірним випаданням опадів.
Вегетаційний період 2016 р. характеризувався відростанням люцерни посівної в кінці І декади березня. Температура повітря з квітня по серпень була вище середньої багаторічної на 2-3°С. Сума позитивних середньодобових температур від першого до третього укосу перебувала в межах від 436 до 615°С, що сприяло активномуформуванню зеленої маси. У 2017 р. сума позитивних середньодобових температур за вегетаційний період склала 2738°С. За цей період випало 447 мм опадів, що дозволило отримати три повноцінних укоси люцерни посівної (табл. 1).
Табл. 1. Метеорологічні умови вегетаційного періоду люцерни посівної (за даними метеостанції м. Пружани)
| Місяці | Сума позитивних середньодобових температур | Сума активних позитивних середньодобових температур (вище +5°С) | Сума опадів, мм |
| вегетативний період 2015 р. | |||
| квітень | 231 | 107 | 35 |
| травень | 375 | 230 | 69 |
| червень | 480 | 335 | 8 |
| липень | 565 | 420 | 35 |
| серпень | 620 | 475 | 3 |
| вересень | 454 | 89 | 89 |
| за вегетацію | 2725 | 1656 | 239 |
| вегетативний період 2016 р. | |||
| квітень | 283 | 129 | 60 |
| травень | 448 | 285 | 45 |
| червень | 557 | 389 | 27 |
| липень | 615 | 441 | 96 |
| серпень | 566 | 395 | 34 |
| вересень | 436 | 265 | 18 |
| за вегетацію | 2905 | 1904 | 280 |
| вегетативний період 2017 р. | |||
| квітень | 222 | 62 | 62 |
| травень | 400 | 254 | 70 |
| червень | 526 | 360 | 71 |
| липень | 554 | 404 | 138 |
| серпень | 597 | 414 | 29 |
| вересень | 439 | 255 | 77 |
| за вегетацію | 2738 | 1748 | 447 |
Табл. 2. Урожайність люцерни за 2014-2017 рр., ц/га
| норма висіву | Врожайність, ц/га | |||||||||
| 2014 р. | 2015 р. | 2016 р. | 2017 р. | середня | ||||||
| зелена маса | суха речовина | зелена маса | суха речовина | зелена маса | суха речовина | зелена маса | суха речовина | зелена маса | суха речовина | |
| ячмінь на зелений корм | ||||||||||
| 9 кг/га | 304,2 | 64,1 | 304,9 | 78,3 | 543,4 | 128,9 | 691,3 | 152,9 | 392,4 | 106,0 |
| 13 кг/га | 275,4 | 46,7 | 282,5 | 66,3 | 600,0 | 138,1 | 693,7 | 146,6 | 462,9 | 99,4 |
| 17 кг/га | 274,2 | 52,8 | 278,0 | 67,9 | 536,9 | 119,2 | 706,3 | 145,0 | 448,8 | 96,2 |
| 21 кг/га | 236,0 | 47,5 | 276,2 | 60,3 | 597,4 | 135,2 | 713,6 | 155,3 | 455,8 | 99,5 |
| середня | 272,4 | 52,7 | 285,4 | 68,2 | 569,4 | 130,3 | 701,6 | 149,9 | 439,9 | 100,3 |
| ячмiнь на зерносінаж | ||||||||||
| 9 кг/га | 200,0 | 89,6 | 294,3 | 67,4 | 506,2 | 112,7 | 728,9 | 160,0 | 432,3 | 108,0 |
| 13 кг/га | 220,5 | 96,7 | 314,5 | 72,0 | 542,1 | 112,0 | 733,5 | 157,9 | 452,6 | 109,6 |
| 17 кг/га | 218,5 | 94,8 | 298,8 | 70,9 | 621,3 | 122,2 | 759,6 | 164,7 | 474,5 | 113,1 |
| 21 кг/га | 225,9 | 100,7 | 271,1 | 69,9 | 576,9 | 109,0 | 739,4 | 166,5 | 453,3 | 111,5 |
| середня | 216,2 | 95,4 | 294,6 | 70,0 | 561,6 | 113,9 | 740,3 | 162,2 | 453,1 | 110,5 |
| ячмінь на зерно | ||||||||||
| 9 кг/га | - | - | 268,8 | 59,5 | 615,1 | 129,3 | 699,5 | 152,7 | 395,8 | 85,3 |
| 13 кг/га | - | - | 295,3 | 69,0 | 653,8 | 137,2 | 728,9 | 157,5 | 419,5 | 90,9 |
| 17 кг/га | - | - | 250,4 | 57,3 | 700,9 | 140,9 | 720,2 | 151,3 | 417,9 | 87,3 |
| 21 кг/га | - | - | 239,5 | 59,9 | 461,4 | 124,4 | 744,1 | 155,3 | 361,2 | 84,9 |
| середня | - | - | 263,5 | 61,4 | 607,8 | 132,9 | 723,1 | 154,2 | 398,6 | 87,1 |
Урожайність люцерни в усі роки досліджень і в середньому за весь період при збиранні покривної культури на зерно була нижче. В середньому за роки користування в досліджуваних варіантах була отримана врожайність зеленої маси від 361,2 до 474,5 ц/га, сухої речовини - від 84,9 до 113,1 ц/га. Найбільшу врожайність сформували травостої люцерни посівної, що вийшли з-під покриву ячменю, прибраного на монокорм. Кращою нормою висіву насіння люцерни при даному способі посіву виявилася 17 кг/га, урожайність зеленої маси склала 474,5 ц/га, сухої речовини - 113,1 ц/га.Висновок. Продуктивність люцерни посівної, що вийшла з-під покриву ячмiню, знаходиться в тісній залежності від погодних умов і в меншій мірі - від досліджуваних норм висіву. Більш висока врожайність зеленої маси та сухої речовини люцерни посівної отримана при збиранні покривної культури на монокорм - 453,1 і 110,5 ц/га відповідно. Найбільш продуктивний варіант в досвіді - прибирання покривної культури на монокорм з нормою висіву люцерни 17 кг/га.
Н. ВЛАСЮК, м.н.с., Т. ГОНЧАРЕВІЧ,
РУП «Брестська ОСХОС НАН Бiлорусі»
