Аграрний тиждень. Україна
» » Бобові трави у кормовиробництві та землеробстві
» » Бобові трави у кормовиробництві та землеробстві

    Бобові трави у кормовиробництві та землеробстві


    Провідне місце в інтенсивному веденні тваринництва займає виробництво збалансованих за протеїном і амінокислотним складом кормів із багаторічних бобових трав та їх сумішей зі злаками.

     

    Для оптимального виробництва повноцінних рослинних кормів на орних землях частку багаторічних бобових трав і бобово-злакових сумішей у структурі посівних площ кормових культур доцільно довести в Лісостепу до 45-50%, Степу - 40-45% та Поліссі - 50-55% з урахуванням спеціалізації тваринництва. Із багаторічних трав значну увагу слід приділити вирощуванню люцерни посівної.

    За останній час вітчизняні селекціонери створили сучасні сорти люцерни інтенсивного типу, спроможні формувати повноцінний травостій на кислих ґрунтах. Так, у 2010 р. до «Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні» занесено сорт Синюха, оригінатором якого є Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Сорт відноситься до синьогібридної групи, інтенсивного типу використання та відзначається підвищеною стійкістю до кислотності ґрунту і високою зимо- і посухостійкістю.

    Науковими дослідженнями та практикою доведено: найбільш ефективний спосіб вирощування люцерни - безпокривна сівба із застосуванням гербіцидів. За такого способу сівби люцерна сорту Синюха на сірих лісових ґрунтах (рН сол. 6,0) за чотири укоси у фазі бутонізації забезпечила урожайність близько 56 т/га листостеблової маси із вмістом в сухій речовині 2,9 т/га протеїну. При внесенні вапна створюються кращі умови для використання поживних речовин з ґрунту та активізації процесу азотфіксації бульбочковими бактеріями, що сприяє підвищенню урожайності листостеблової маси люцерни на 17,3% та виходу поживних речовин - на 13,1%, з вмістом сирого протеїну в сухій речовині зеленої маси 22-24% та 21-22% сирої клітковини, що сприяє заготівлі високоякісного сіна й сінажу.

    За рахунок вирощування багаторічних бобових трав у польовій та у кормовій сівозміні більш ефективно використовуються міндобрива. При їх внесенні у дозі N65Р65К135 у семипільній кормовій сівозміні за наявності одного поля конюшини лучної кожен кілограм діючої речовини забезпечує збільшення виходу перетравного протеїну на 0,59 кг/га. Тоді як при розміщенні у сівозміні двох полів люцерни окупність добрив підвищується до 0,79 кг/га перетравного протеїну.

    Доцільно відзначити, що вирощування бобових багаторічних трав сприяє не тільки отриманню повноцінної сировини для заготівлі об’ємистих високобілкових кормів, а й відтворенню родючості ґрунту та покращенню його структури. При сприятливих умовах росту і розвитку бобові трави здатні залишати в ґрунті з кореневими і стерньовими рештками близько 150-200 кг/га азоту, що є актуальним у рішенні проблеми суттєвого зменшення дефіциту азоту в землеробстві.

    Крім люцерни посівної, в умовах Полісся і Лісостепу на кислих ґрунтах вирощують конюшину лучну та лядвенець рогатий в одновидових посівах та в сумішах із тимофіївкою лучною або пажитницею багатоукісною. У посушливих районах Степу заслуговує на увагу еспарцет піщаний в одновидових посівах та сумішах із стоколосом безостим, житняком чи регнерією шорстко-стебловою (пирієм безкореневищним) або пирієм середнім. Для заготівлі високоякісних кормів багаторічні бобові трави та їх суміші зі злаками необхідно скошувати у фазі бутонізації - початку цвітіння бобових і закінчувати упродовж 3-4 днів.

    Надійний шлях збільшення виробництва високобілкових кормів - удосконалення структури посівних площ кормових культур. Особливу увагу слід приділити багаторічним бобовим травам, які в найближчі роки дозволять підвищити родючість орних земель і будуть основним стабілізуючим фактором сталого розвитку кормовиробництва та невід’ємною складовою біологізації і екологізації агроекосистеми.

     

    Надія ГЕТМАН,

    доктор с.-г. наук

    Інститут кормів та сільського

    господарства Поділля

     





    Схожі новини
  • Заготівля кормів в умовах 2013 року
  • А скільки корова дасть молока?
  • Якість кормів і ефективність молочного скотарства
  • СОРТОВІ РЕСУРСИ КОРМОВИХ КУЛЬТУР УКРАЇНИ
  • СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ РИНКУ НАСІННЯ КОРМОВИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Бобові трави у кормовиробництві та землеробстві


Провідне місце в інтенсивному веденні тваринництва займає виробництво збалансованих за протеїном і амінокислотним складом кормів із багаторічних бобових трав та їх сумішей зі злаками.

 

Для оптимального виробництва повноцінних рослинних кормів на орних землях частку багаторічних бобових трав і бобово-злакових сумішей у структурі посівних площ кормових культур доцільно довести в Лісостепу до 45-50%, Степу - 40-45% та Поліссі - 50-55% з урахуванням спеціалізації тваринництва. Із багаторічних трав значну увагу слід приділити вирощуванню люцерни посівної.

За останній час вітчизняні селекціонери створили сучасні сорти люцерни інтенсивного типу, спроможні формувати повноцінний травостій на кислих ґрунтах. Так, у 2010 р. до «Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні» занесено сорт Синюха, оригінатором якого є Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Сорт відноситься до синьогібридної групи, інтенсивного типу використання та відзначається підвищеною стійкістю до кислотності ґрунту і високою зимо- і посухостійкістю.

Науковими дослідженнями та практикою доведено: найбільш ефективний спосіб вирощування люцерни - безпокривна сівба із застосуванням гербіцидів. За такого способу сівби люцерна сорту Синюха на сірих лісових ґрунтах (рН сол. 6,0) за чотири укоси у фазі бутонізації забезпечила урожайність близько 56 т/га листостеблової маси із вмістом в сухій речовині 2,9 т/га протеїну. При внесенні вапна створюються кращі умови для використання поживних речовин з ґрунту та активізації процесу азотфіксації бульбочковими бактеріями, що сприяє підвищенню урожайності листостеблової маси люцерни на 17,3% та виходу поживних речовин - на 13,1%, з вмістом сирого протеїну в сухій речовині зеленої маси 22-24% та 21-22% сирої клітковини, що сприяє заготівлі високоякісного сіна й сінажу.

За рахунок вирощування багаторічних бобових трав у польовій та у кормовій сівозміні більш ефективно використовуються міндобрива. При їх внесенні у дозі N65Р65К135 у семипільній кормовій сівозміні за наявності одного поля конюшини лучної кожен кілограм діючої речовини забезпечує збільшення виходу перетравного протеїну на 0,59 кг/га. Тоді як при розміщенні у сівозміні двох полів люцерни окупність добрив підвищується до 0,79 кг/га перетравного протеїну.

Доцільно відзначити, що вирощування бобових багаторічних трав сприяє не тільки отриманню повноцінної сировини для заготівлі об’ємистих високобілкових кормів, а й відтворенню родючості ґрунту та покращенню його структури. При сприятливих умовах росту і розвитку бобові трави здатні залишати в ґрунті з кореневими і стерньовими рештками близько 150-200 кг/га азоту, що є актуальним у рішенні проблеми суттєвого зменшення дефіциту азоту в землеробстві.

Крім люцерни посівної, в умовах Полісся і Лісостепу на кислих ґрунтах вирощують конюшину лучну та лядвенець рогатий в одновидових посівах та в сумішах із тимофіївкою лучною або пажитницею багатоукісною. У посушливих районах Степу заслуговує на увагу еспарцет піщаний в одновидових посівах та сумішах із стоколосом безостим, житняком чи регнерією шорстко-стебловою (пирієм безкореневищним) або пирієм середнім. Для заготівлі високоякісних кормів багаторічні бобові трави та їх суміші зі злаками необхідно скошувати у фазі бутонізації - початку цвітіння бобових і закінчувати упродовж 3-4 днів.

Надійний шлях збільшення виробництва високобілкових кормів - удосконалення структури посівних площ кормових культур. Особливу увагу слід приділити багаторічним бобовим травам, які в найближчі роки дозволять підвищити родючість орних земель і будуть основним стабілізуючим фактором сталого розвитку кормовиробництва та невід’ємною складовою біологізації і екологізації агроекосистеми.

 

Надія ГЕТМАН,

доктор с.-г. наук

Інститут кормів та сільського

господарства Поділля

 





Схожі новини
  • Заготівля кормів в умовах 2013 року
  • А скільки корова дасть молока?
  • Якість кормів і ефективність молочного скотарства
  • СОРТОВІ РЕСУРСИ КОРМОВИХ КУЛЬТУР УКРАЇНИ
  • СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ РИНКУ НАСІННЯ КОРМОВИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.