Міжнародний з’їзд селекціонерів-рослинників

17 August, Розділ Рослинництво, переглядів 3 906

100-річчю Першого Всеросійського з’їзду з селекції сільськогосподарських рослин та насінництва присвятили сьогоднішні селекціонери свій з’їзд. Той перший форум відбувся у січні далекого 1911 року у Харкові завдяки зусиллям Харківського товариства сільського господарства. Нині рослинники зібралися також у Харкові, в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України.

До українських селекціонерів завітали провідні вчені-рослинники Росії, Білорусі, Казахстану, Туреччини, а також представники виробничих структур. Адже саме останні найбільш зацікавлені у тому, щоби бути в курсі новинок галузі рослинництва, які пропонують вчені різних країн. Цього разу привітання учасникам з’їзду надіслав голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, академік НАН України Володимир Семиноженко. А від Харківщини, яка приймала гостей, з вітальним словом звернувся заступник голови Харківської обладміністрації Віталій Алексейчук.

Робочі дні з’їзду були розписані буквально по хвилині. Так, на пленарному засіданні українські та зарубіжні селекціонери виступили з ґрунтовними доповідями про досягнення сучасної селекційної науки, показали своє бачення шляхів вирішення проблемних питань створення і впровадження у виробництво нових сортів і гібридів сільгоспкультур. Селекціонери-рослинники запропонували конкретні пропозиції для посилення міжнародного співробітництва, щоби прискорити вирішення завдань збільшення продукції рослинництва в умовах змін клімату, які викликані глобальним потеплінням і збільшенням населення Землі.

До речі, потенціал продуктивності сучасних сортів рослин, завдяки успіхам селекції, збільшився в 2-3 рази і становить по зернових культурах 100-140 ц/га, соняшнику – 45-50 ц/га, картоплі – 450-500 ц/га, цукрових буряків – 800-900 ц/га. Цих успіхів селекційна наука в значній мірі досягла завдяки застосуванню генетичних, біотехнологічних, фізіологічних, імунологічних та інших фундаментальних наукових розробок. І виробники агропродукції повинні скористатися цими досягненнями.

Під час роботи з’їзду працювала виставка селекційних досягнень Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, тож усі бажаючі ознайомились з її експонатами. Поцікавилися вчені й демонстраційними та дослідними полями, а також матеріально-технічною базою для ведення селекційних робіт інституту. А вона, між іншим, є однією з кращих в Україні.

Зрозуміло, така авторитетна зустріч не обійшлася без прийняття важливих рішень. Тож у своєму рішенні учасники з’їзду відмітили стратегічно важливу роль селекції у забезпеченні реалізації інноваційних напрямів у аграрному секторі економіки країн-учасниць, схвалили роботу наукових установ щодо формування національних сортових ресурсів, а також доручили розширити наукові й ділові контакти в питаннях формування і реалізації перспективних напрямів взаємовигідного співробітництва.

Ну, а щоби підвищити ефективність селекції, намічено активізувати теоретичні дослідження, розвивати їх стратегічні напрями, прискорити ефективне освоєння селекційних розробок на виробництві. Про прийняті рішення селекціонери неодмінно поінформують урядові та наукові структури своїх країн.