- Вітчизняний аграрний сектор забезпечить розвиток біоенергетики
- Єдино можливий шлях стабільного розвитку наукової діяльності
- Наука як передумова розвитку харчової промисловості України
- Врожайний рік на науковій ниві
- Галузь лікарських рослин - збережено
Раз ромашка, два ромашка, три...
За даними Національної академії аграрних наук України, за останнє десятиліття у світі на 80% збільшено виробництво ефірних олій, на 40% - медичних препаратів, отриманих на основі лікарської сировини і на 20% - харчових продуктів спеціального призначення. Отже, переконують вчені, і ефіроолійна галузь, і вирощування лікарських трав в Україні мають гарну перспективу.
Водночас в нашій державі впродовж останніх 20-ти років площі насаджень лікарських і ефіроолійних рослин зменшено у 5,9 рази, виробництво ефірних олій - у 2,9 рази і значно погіршилась якість харчових продуктів спеціального призначення. Щоби компенсувати недостатню кількість лікарської сировини, її імпортують (майже 60%), хоча в основному вона має низькі якісні показники для згадуваного виробництва. На жаль, і досі немає концепції та комплексної програми виробництва і переробки лікарських рослин в Україні.
Про ці та інші проблеми двох вкрай потрібних галузей йшлося на нещодавньому науково-практичному семінарі «Виробництво і переробка лікарських та ефіроолійних рослин». Організаторами серйозної розмови стали фахівці Відділення аграрної економіки і продовольства НААН України та Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. У приміщенні останнього й провели семінар.
У ньому взяли участь вчені наукових установ НААН України, керівники фармацевтичних підприємств, директори і спеціалісти господарств, які зацікавлені у вирощуванні лікарської та ефіроолійної сировини.
Перш за все, учасники зустрічі намагались з’ясувати стан і намітити перспективи виробництва і переробки вітчизняної сировини. Так, з доповіді спеціалістів дослідної станції лікарських рослин НААН стало відомо, що в Україні за радянських часів працювало 19 спеціалізованих господарств, які на більш ніж 100 тис. га вирощували лікарські та ефіроолійні культури. Крім того, на контрактній основі культивуванням цих рослин займались додатково 800 радгоспів і колгоспів. Загалом тоді культивувалось більше 50 видів рослин. І як підкреслюють фахівці, вся переробна індустрія - фармацевтична, косметична і парфумерна - повністю забезпечувалась вітчизняною сировиною.
Нині ж, на превеликий жаль, в Україні посіяно цих рослин всього лише 10 тис. гектарів.
Представники переробних підприємств лікарської сировини були одностайні у своїх міркуваннях: необхідно нарощувати виробництво вітчизняної сировини, бо переробники змушені за кордоном купувати сировину, яка за якістю не відповідає вимогам виробництва фітопрепаратів. І мова йде не тільки про рослини, які не вирощуються на території України, а й традиційні для нашої держави: ромашку, нагідки, валеріану та інші, які сьогодні завозяться з Китаю, Індії та Єгипту й практично не містять необхідних біологічно-активних речовин.
У результаті ліки, виготовлені з цієї сировини, випускаються без діючої речовини. Та й практика доводить: якість закупленої сировини має значні відмінності у різних постачальників й залежить не тільки від об'єктивних кліматичних умов вирощування, а й від недотримання технологій вирощування, післязбирального обробітку та зберігання сировини, безконтрольного застосування пестицидів, похибок в ідентифікації рослин. Таке відбувається й через те, що загальновідомо: галузь, яка займається переробкою лікарської і ефіроолійної сировини, є прибутковою.
Вітчизняні вчені підкреслили, що завдяки природно-кліматичним умовам Україна могла би бути одним із найбільших в Європі виробником лікарської та ефіроолійної сировини, яка необхідна у фармацевтичній, косметичній, парфумерній, харчовій та деяких інших галузях народного господарства. Вони також запевнили присутніх, що володіють необхідним насіннєвим генофондом, сучасними технологіями вирощування і методиками перевірки якості вирощуваної сировини.
Довідково. НААН має достатній науковий потенціал для сприяння розвитку цього напряму в Україні у сучасних умовах, а саме:
- створено генетичні колекції та нові високопродуктивні сорти, технології та техніку з їх вирощування;
- розроблено комплексні технології та спеціальне обладнання з переробки ефіроолійних і лікарських рослин;
- створено технології отримання біологічно-активних концентратів із низькою калорійною ефективністю та значною фармакологічною дією;
- безсумнівними досягненнями є створення нормативної документації та відповідних методик з виробництва конкурентоспроможної продукції даної галузі.
Цікаво, що учасники семінару не лише старанно і всебічно обговорили способи співробітництва науки, аграрного сектору і фармацевтичної галузі, а й одноголосно вирішили створити спільний орган для координації дій з вирощування і заготівлі сировини, її кількості та якості, цінової політики. Спільними зусиллями вирішено відстоювати інтереси і захищати права об'єднаних суб'єктів, лобіювати їх інтереси, забезпечувати інформацією, здійснювати консультації і нормативну діяльність. Відтепер виробники і переробники лікарської та ефіроолійної сировини разом шукатимуть партнерів, розроблятимуть національні стандарти, просуватимуть вітчизняну продукцію на європейський ринок, здійснюватимуть міжнародне співробітництво, працюватимуть й над іншими напрямками діяльності.
Тож у нас з вами, шановні українці, збільшиться шанс купити в аптеках ліки і трави, виготовлені з рослин, які споконвіку були господарями на наших землях.
Довідково. Заслухавши доповіді та виступи провідних вчених і спеціалістів України в галузі виробництва і переробки лікарських та ефіроолійних рослин, вирішено:
1. З метою врегулювання питань цивілізованого вирощування і збору лікарської рослинної сировини, збереження біорізноманіття, освоєння наукових розробок виробництвом, об'єднання підприємств, які вирощують чи збирають дикорослу лікарську сировину, покращення інформаційного забезпечення, маркетингу продукції створити ініціативну групу щодо організації Асоціації виробників «Агрофітофарм» на базі Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН.
Головою організаційного комітету обрано директора Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, академіка НААН Роїка Миколу Володимировича.
2. Розробити Програму розвитку виробництва і переробки ефіроолійної і лікарської сировини в Україні на 2011-2015 роки.
3. Створити єдину систему виробництва насіннєвого і садивного матеріалу, вирощування й переробки культур, контролю якості та роздрібної торгівлі продукцією переробки лікарської і ефіроолійної сировини.
4. З метою пропагування нових сортів, технологій вирощування, первинної переробки рослинної сировини, організованого навчання правилам вирощування і збору сировини відповідно до вимог GАСР та відпрацювання на практиці системи управління якістю лікарської рослинної сировини «від насіння до препарату» науково-дослідним установам академії створити дослідно-демонстраційні поля та забезпечити організацію шкіл, семінарів і круглих столів.
5. Для здійснення державного контролю за якістю лікарської сировини та її ботанічної ідентифікації, зокрема, культивованих видів, створити на базі Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН акредитовану спеціалізовану лабораторію з контролю якості лікарської сировини відповідно до сучасних вимог.
Ольга МОРОЗОВА
