Аграрний тиждень. Україна
» » Запорука стабільного врожаю
» » Запорука стабільного врожаю

    Запорука стабільного врожаю


    В сучасних технологіях вирощування цукрових буряків добрива відіграють вагому роль у покращенні агрохімічних і агрофізичних властивостей ґрунту. В зв’язку із реформуванням агросектору не всі господарства мають достатню кількість гною, тож потрібно шукати альтернативні джерела органічних речовин.В умовах реформування сільського господарства країни особливо гостро постають питання збільшення виробництва продукції рослинництва. У вирішенні цієї проблеми важлива роль належить цукровим бурякам, які є джерелом для виробництва життєво необхідного продукту – цукру, а ще і перспективною біоенергетичною культурою з сировиною для промислового виробництва біогазу, біоетанолу та біобутанолу.
    Через нестачу гною більшість господарств працює на природній родючості ґрунту, що веде до недобору значної кількості продукції буряківництва. Сьогодні негативним наслідком цього може бути проблема вирощування солодких буряків через зниження економічної ефективності їх виробництва. Тому питання про використання інших видів органічних добрив для удобрення культури досить актуальне і знайшло відображення у багатьох дослідженнях, проведених як у нашій країні, так і за її межами.
    При нестачі органічних добрив важливим є використання побічної продукції попередника, а зокрема соломи пшениці озимої. Після розкидання соломи та азотних добрив у дозі 8-10 кг д.р. на 1 т соломи поле необхідно обробити дисковою бороною на глибину 8-12 см, що посилює процеси її трансформації в гумус. У середньому в соломі міститься до 0,5% азоту, 0,25 фосфору та 0,8 калію, 35-40 вуглецю, а також мікроелементи. Приорювання соломи при середній врожайності зернових повертає в ґрунт 12-15 кг азоту, 7-8 кг фосфору і 20-24 калію. Разом із тим удобрення соломою не потребує додаткових затрат на її внесення в ґрунт, адже це відбувається разом зі збиранням зернових. 
    Заробка в ґрунт соломи перед сівбою післяжнивних культур сприяє гумусоутворенню і покращує поживний режим ґрунту, підвищує врожайність цукрових буряків. 
    Нестачу органічних добрив при вирощуванні цукрових буряків також потрібно компенсовувати внесенням мінеральних добрив, але, як відомо, недотримання сівозмін, безсистемне внесення міндобрив, інтенсивний обробіток ґрунту можуть призвести до його підкислення, а в результаті - до зниження продуктивності коренеплодів. 
    Максимальне підвищення основних елементів живлення у чорноземі реградованому спостерігалося за біологізації землеробства та хімічної меліорації ґрунту, а саме внесення одинарної норми меліоранта (дефекату) в 5,0-5,5 т/га у ф.в. по фону органо-мінеральних добрив (N120P90K90) + 5 т/га соломи.
    При цьому визначено зниження гідролітичної кислотності ґрунту до 0,5 мг-екв/100 г ґрунту за показника Нг, на контрольному варіанті досліду - 1,5 мг-екв/100г ґрунту. Уміст основних елементів живлення в ґрунті підвищився: лужногідролізованого азоту - до 136,8 мг/кг, рухомого фосфору - до 162,0 мг/кг, обмінного калію - до 126,3 мг/кг ґрунту, що на 13,8; 34,5; 51,3 мг/кг більше, ніж у контрольному варіанті. Урожайність цукрових буряків збільшилась до 50,2-52,0 т/га при зборі цукру - 8,5-8,8 т/га. 
    Сидерація цукрових буряків - один із широкодоступних резервів комплексного й ефективного підвищення ґрунтової родючості. 
    Ще Д.Н. Прянішніков писав: «І там, де для поліпшення ґрунтів особливо потрібне збагачення їх органічною речовиною, а гною з тієї чи іншої причини не вистачає, зелене добриво набуває особливо великого значення. Разом із гноєм та іншими органічними добривами, а також добривами мінеральними зелене добриво в якості одного з елементів системи удобрення має стати потужнім засобом підняття врожайності та підвищення стабілізації родючості ґрунту, захисту довкілля».
    Та, на жаль, сидерація на даний час не знайшла широкого відображення в господарствах, хоча вирощування післяжнивних культур на зелене добриво збагачує ґрунт органічною речовиною, покращує поживний режим, збільшує вміст мінерального азоту, рухомого фосфору та мікроелементів, а також позитивно впливає на зменшення забур’яненості в посівах цукрових буряків. 
    Ефективними для сидерації є такі культури, як гірчиця біла, редька олійна, ріпак, фацелія, люпин. Вони здатні забезпечити врожай зеленої маси понад 10 т/га, збагатити ґрунт азотом. Урожайність зеленої маси сидеральних культур на рівні 15-20 т/га є рівнозначною внесенню 20 т/га гною, що в процесі мінералізації покращує агрохімічні показники ґрунту. Під час розкладання органічної маси сидеральної культури вивільняються елементи живлення для наступної в сівозміні культури. 
    Сівбу сидеральних культур проводять слідом за дискуванням стерні. Ефективним є внесення під посів незначної кількості мінеральних добрив (N60P40K40), що підвищить урожайність зеленої маси. Норма висіву на зелене добриво такої культури як гірчиця біла становить 15-20 кг/га. Глибина загортання насіння – 1,5-3,0 см. Загортання в ґрунт зеленої маси проводять дисковою бороною, після чого проводять глибоку оранку на глибину 28-30 см. 
    За приорювання сидератів (зелена маса редьки олійної) по фону органо-мінеральних добрив ((N120P90K90 + 5 т/га соломи) вміст у чорноземі реградованому лужногідролізованого азоту підвищився до 128,1 мг/кг, рухомого фосфору - до 127,0 мг/кг, обмінного калію - до 114 мг/кг ґрунту. Застосування на сидерат редьки олійної по фону органо-мінеральних добрив дає можливість збільшити врожайність коренеплодів цукрових буряків на 11,1-11,7 т/га порівняно з варіантом без добрив.
    Поживні речовини з добрив не вимиваються, а засвоюються рослинами сидеральної культури, а під час розкладання органічної маси цих культур поступово вивільняються елементи живлення для наступної культури – цукрових буряків. 
    Рослини цукрових буряків споживають елементи живлення протягом вегетації культури нерівномірно. У початковий період росту рослини повинні бути забезпечені фосфором, азотом, калієм у відносно невеликій кількості. У період інтенсивного росту листя буряків рослинам потрібно більше азоту, а в період накопичення цукру підвищене фосфорне та калійне живлення. 
    Отже, за відсутності органічних добрив (гною) доцільно використовувати залишки соломи озимої пшениці, зеленої маси редьки олійної як сидерат для удобрення цукрових буряків із додаванням компенсуючої дози мінеральних добрив за проведення хімічної меліорації чорнозему реградованого слабкокислого при внесенні дефекату як меліоранту.

    А. СИПКО, канд. с.-г. наук,
    О. СТРІЛЕЦЬ, канд. с.-г. наук,
    Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН,
    В. ШАПРАН, мол. наук. співробітник,
    Черкаська ДСГДС ННЦ ІЗ НААН





    Схожі новини
  • Sugar World 2019 – головний бізнес-майданчик на ринку цукру України
  • Микола Роїк: «Перспектива бурякоцукрової галузі у диверсифікації виробництва»
  • В Україні вже вироблено 462 тис тонн цукру
  • На Вінниччині цукрові буряки перероблятимуть у біопаливо
  • В Україні вироблено понад 938 тис. т цукру

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Запорука стабільного врожаю


В сучасних технологіях вирощування цукрових буряків добрива відіграють вагому роль у покращенні агрохімічних і агрофізичних властивостей ґрунту. В зв’язку із реформуванням агросектору не всі господарства мають достатню кількість гною, тож потрібно шукати альтернативні джерела органічних речовин.В умовах реформування сільського господарства країни особливо гостро постають питання збільшення виробництва продукції рослинництва. У вирішенні цієї проблеми важлива роль належить цукровим бурякам, які є джерелом для виробництва життєво необхідного продукту – цукру, а ще і перспективною біоенергетичною культурою з сировиною для промислового виробництва біогазу, біоетанолу та біобутанолу.
Через нестачу гною більшість господарств працює на природній родючості ґрунту, що веде до недобору значної кількості продукції буряківництва. Сьогодні негативним наслідком цього може бути проблема вирощування солодких буряків через зниження економічної ефективності їх виробництва. Тому питання про використання інших видів органічних добрив для удобрення культури досить актуальне і знайшло відображення у багатьох дослідженнях, проведених як у нашій країні, так і за її межами.
При нестачі органічних добрив важливим є використання побічної продукції попередника, а зокрема соломи пшениці озимої. Після розкидання соломи та азотних добрив у дозі 8-10 кг д.р. на 1 т соломи поле необхідно обробити дисковою бороною на глибину 8-12 см, що посилює процеси її трансформації в гумус. У середньому в соломі міститься до 0,5% азоту, 0,25 фосфору та 0,8 калію, 35-40 вуглецю, а також мікроелементи. Приорювання соломи при середній врожайності зернових повертає в ґрунт 12-15 кг азоту, 7-8 кг фосфору і 20-24 калію. Разом із тим удобрення соломою не потребує додаткових затрат на її внесення в ґрунт, адже це відбувається разом зі збиранням зернових. 
Заробка в ґрунт соломи перед сівбою післяжнивних культур сприяє гумусоутворенню і покращує поживний режим ґрунту, підвищує врожайність цукрових буряків. 
Нестачу органічних добрив при вирощуванні цукрових буряків також потрібно компенсовувати внесенням мінеральних добрив, але, як відомо, недотримання сівозмін, безсистемне внесення міндобрив, інтенсивний обробіток ґрунту можуть призвести до його підкислення, а в результаті - до зниження продуктивності коренеплодів. 
Максимальне підвищення основних елементів живлення у чорноземі реградованому спостерігалося за біологізації землеробства та хімічної меліорації ґрунту, а саме внесення одинарної норми меліоранта (дефекату) в 5,0-5,5 т/га у ф.в. по фону органо-мінеральних добрив (N120P90K90) + 5 т/га соломи.
При цьому визначено зниження гідролітичної кислотності ґрунту до 0,5 мг-екв/100 г ґрунту за показника Нг, на контрольному варіанті досліду - 1,5 мг-екв/100г ґрунту. Уміст основних елементів живлення в ґрунті підвищився: лужногідролізованого азоту - до 136,8 мг/кг, рухомого фосфору - до 162,0 мг/кг, обмінного калію - до 126,3 мг/кг ґрунту, що на 13,8; 34,5; 51,3 мг/кг більше, ніж у контрольному варіанті. Урожайність цукрових буряків збільшилась до 50,2-52,0 т/га при зборі цукру - 8,5-8,8 т/га. 
Сидерація цукрових буряків - один із широкодоступних резервів комплексного й ефективного підвищення ґрунтової родючості. 
Ще Д.Н. Прянішніков писав: «І там, де для поліпшення ґрунтів особливо потрібне збагачення їх органічною речовиною, а гною з тієї чи іншої причини не вистачає, зелене добриво набуває особливо великого значення. Разом із гноєм та іншими органічними добривами, а також добривами мінеральними зелене добриво в якості одного з елементів системи удобрення має стати потужнім засобом підняття врожайності та підвищення стабілізації родючості ґрунту, захисту довкілля».
Та, на жаль, сидерація на даний час не знайшла широкого відображення в господарствах, хоча вирощування післяжнивних культур на зелене добриво збагачує ґрунт органічною речовиною, покращує поживний режим, збільшує вміст мінерального азоту, рухомого фосфору та мікроелементів, а також позитивно впливає на зменшення забур’яненості в посівах цукрових буряків. 
Ефективними для сидерації є такі культури, як гірчиця біла, редька олійна, ріпак, фацелія, люпин. Вони здатні забезпечити врожай зеленої маси понад 10 т/га, збагатити ґрунт азотом. Урожайність зеленої маси сидеральних культур на рівні 15-20 т/га є рівнозначною внесенню 20 т/га гною, що в процесі мінералізації покращує агрохімічні показники ґрунту. Під час розкладання органічної маси сидеральної культури вивільняються елементи живлення для наступної в сівозміні культури. 
Сівбу сидеральних культур проводять слідом за дискуванням стерні. Ефективним є внесення під посів незначної кількості мінеральних добрив (N60P40K40), що підвищить урожайність зеленої маси. Норма висіву на зелене добриво такої культури як гірчиця біла становить 15-20 кг/га. Глибина загортання насіння – 1,5-3,0 см. Загортання в ґрунт зеленої маси проводять дисковою бороною, після чого проводять глибоку оранку на глибину 28-30 см. 
За приорювання сидератів (зелена маса редьки олійної) по фону органо-мінеральних добрив ((N120P90K90 + 5 т/га соломи) вміст у чорноземі реградованому лужногідролізованого азоту підвищився до 128,1 мг/кг, рухомого фосфору - до 127,0 мг/кг, обмінного калію - до 114 мг/кг ґрунту. Застосування на сидерат редьки олійної по фону органо-мінеральних добрив дає можливість збільшити врожайність коренеплодів цукрових буряків на 11,1-11,7 т/га порівняно з варіантом без добрив.
Поживні речовини з добрив не вимиваються, а засвоюються рослинами сидеральної культури, а під час розкладання органічної маси цих культур поступово вивільняються елементи живлення для наступної культури – цукрових буряків. 
Рослини цукрових буряків споживають елементи живлення протягом вегетації культури нерівномірно. У початковий період росту рослини повинні бути забезпечені фосфором, азотом, калієм у відносно невеликій кількості. У період інтенсивного росту листя буряків рослинам потрібно більше азоту, а в період накопичення цукру підвищене фосфорне та калійне живлення. 
Отже, за відсутності органічних добрив (гною) доцільно використовувати залишки соломи озимої пшениці, зеленої маси редьки олійної як сидерат для удобрення цукрових буряків із додаванням компенсуючої дози мінеральних добрив за проведення хімічної меліорації чорнозему реградованого слабкокислого при внесенні дефекату як меліоранту.

А. СИПКО, канд. с.-г. наук,
О. СТРІЛЕЦЬ, канд. с.-г. наук,
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН,
В. ШАПРАН, мол. наук. співробітник,
Черкаська ДСГДС ННЦ ІЗ НААН





Схожі новини
  • Sugar World 2019 – головний бізнес-майданчик на ринку цукру України
  • Микола Роїк: «Перспектива бурякоцукрової галузі у диверсифікації виробництва»
  • В Україні вже вироблено 462 тис тонн цукру
  • На Вінниччині цукрові буряки перероблятимуть у біопаливо
  • В Україні вироблено понад 938 тис. т цукру

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.