- Експорт льняного насіння та олії з нього поступово зростає - думка
- Український льон на 30% дешевший за європейський
- На Волині хочуть відновити вирощування льону
- Льон-довгунець української селекції
- УКРАЇНСЬКЕ ЛЬОНАРСТВО: ЧИМ ЗАКІНЧИТЬСЯ КРИЗА?
Маємо здорові амбітні плани
25-30 років тому коноплярство і льонарство в Україні були високорентабельними для сільгоспвиробників і підприємств первинної переробки. Коноплі, наприклад, займали 7-12% посівних площ в господарствах, даючи більше половини всіх грошових надходжень від рослинництва і маючи рентабельність 140-150%. Високу прибутковість льонарства і коноплярства забезпечували відповідні стимули і належна державна підтримка льоно- і коноплевиробників.
 |  |
Нині основними виробниками коноплепродукції у світі є КНР, країни Європи, Північної і Південної Америки. КНР, як лідер з виробництва конопель у світі, ставить за мету збільшити до 2030 року площі посіву до 600 тис. га, що вплине на перерозподіл ринку коноплепродукції та збільшить конкуренцію.
Зараз найбільшим виробником і експортером продуктів з насіння конопель, включаючи насіння конопель, олію і протеїн з конопель, є Канада. На частку країни припадає 60-90% загального ринку імпорту конопель США. Канада сьогодні є практично єдиною країною світу, де легалізовано вирощування і вживання конопель. У 2016-му тут вирощували 34 тис. га конопель, а в 2017 році був досягнутий новий рекорд - 56 тис. га. 2018 року культивація промислових конопель розпочалась в окремих штатах США, де у найближчі десять років очікується приріст ще на 50 тис. гектарів.
У Європі попит на продукцію коноплярства відродився в 2011 році. Найбільшим гравцем є Франція, коноплярство активно розвивається в Італії, Нідерландах, Литві, Німеччині, Румунії, Данії Угорщині, Австрії та Польщі. Зараз 21 країна з 28, що входять до ЄС, прийняла нормативно-правові акти, що регламентують законність використання медичних конопель або лікарських засобів, виготовлених на їхній основі.
Україна у 2016 році увійшла до трійки лідерів (2-ге місце) серед коноплевиробників Європи завдяки суттєвому підвищенню інтересу аграріїв і бізнесових структур до культивування промислових конопель. Це посприяло збільшенню посівних площ (3,47 тис. га) культури у 3,5 рази порівняно до 2014 року (0,98 тис. га) і у 13 разів порівняно до їх мінімуму (0,26 тис. га) у 2009 році. Черговий спад площ посіву (2,7 тис. га – 2017 р., 1,3 тис. га – 2018 р.) пов’язаний з нестабільним попитом на продукцію конопель (сировину - волокно і насіння та готову продукцію - харчові продукти переробки, текстильні вироби, будівельні вироби, енергетична продукція). Форпостом українського коноплярства був і залишається Інститут луб’яних культур НААН України, який ще за радянських часів створив унікальні безнаркотичні сорти конопель, наявність яких дозволила сприяти новому поштовху до розвитку сучасного коноплярства.
Інститут виконує програми наукових досліджень НААН «Луб’яні культури» з розв’язання проблем льонарства і коноплярства, здійснюючи фундаментальні дослідження за 6 завданнями, прикладні - 9, пошукові - 21. Виконання цих робіт забезпечують професійні наукові кадри, серед яких 4 доктори і 11 кандидатів наук.
 |  |  |  |
Вперше у світі
Суттєве досягнення вчених-коноплярів - створення сортів конопель не тільки з відсутністю наркотичної активності, а й з повною відсутністю наркотичних сполук і доведення можливості створення гетерозисних гібридів конопель з використанням самозапилених ліній з повною відсутністю канабіноїдів і стабільною ознакою однодомності. Створені на цій основі високопродуктивні сорти Артеміда і Гармонія вже проходять конкурсне сортовипробування.
У виробництво впроваджено сорти промислових конопель Глесія (2016 р.), який майже удвічі перевищує існуючі сорти за насіннєвою продуктивністю, Глухівські 51 (2017 р.) з підвищеною урожайністю волокна, Глухівські 85 (2019 р.) енергетичного напряму використання та насіннєвий сорт Миколайчик (2019 р.), а також високопродуктивний пізньостиглий сорт льону-довгунця Есмань (2016 р.). У Державному сортовипробуванні сільгоспкультур перебувають насіннєвий сорт льону-довгунця Сіверський (2016 р.) і волокнистий — Усівський (2017 р.) з високими господарсько цінними ознаками.
До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2019 р., внесено 7 сортів промислових конопель та 3 сорти льону-довгунця селекції інституту. Вітчизняні сорти промислових конопель займають 100% посівної площі культури в країні, льону-довгунця — близько 50%.
Для прискорення селекційного процесу і підвищення його ефективності власними силами з використанням наявного обладнання і матеріалів обладнано і запущено два фітотрони та лабораторію біотехнології для культури in vitro.
Слід наголосити, що завдяки сортам безнаркотичних властивостей в Україні дозволено культивування промислових конопель, вміст ТГК у яких не перевищує 0,08%, без цілодобової вартісної охорони посівів та знято обмеження відстані від доріг і населених пунктів до їхніх посівів.
Удосконалено технології вирощування льону-довгунця і конопель на основі агротехнічних прийомів застосування нових гербіцидів, регуляторів і стимуляторів росту тощо, що забезпечило підвищення їхньої врожайності на 15-20%.
Унікальні здобутки
Підґрунтям для селекційних і агротехнічних досліджень стали Національні колекції льону і конопель - найбільші у світі, унікальний багаторічний стаціонарний дослід вирощування конопель у монокультурі, закладений у 1931 р., що є єдиним у світі за схемою і тривалістю, а також єдиний в Україні комплексний інфекційний розсадник льону.
Сформовано теоретичні основи процесів збирання та перероблення луб’яних культур, що дозволило розробити технології збирання льону-довгунця і конопель на основі використання сільгоспмашин загального призначення. Завдяки зниженню собівартості продукції і зменшенню витрат пального, високому ступеню механізації процесів ці технології використовують льоно- і коноплесіючі господарства.
Для розширення сфери використання та асортименту продукції з льону-довгунця і конопель розроблено технології поглибленої переробки: одержання обрушеного насіння і олії та вироблення будівельних матеріалів зі складових стебел.
Для потреб підприємств малого та середнього бізнесу створено і виготовлено у 2018 році дослідний зразок першої вітчизняної лінії для первинної переробки луб’яних культур, що забезпечує отримання волокна із закостриченістю до 3%.
Технології збирання промислових конопель і льону-довгунця з використанням сільгоспмашин загального призначення дозволили підвищити продуктивність на 25% та зменшити виробничі витрати на 20%.
Проведено роботи з підвищення інвестиційної привабливості наукових розробок установи та продукції льонарства і коноплярства. Підготовлено проекти бізнес-планів з вирощування льону-довгунця і конопель як сировини для одержання довгого волокна та організації виробництва олії із насіння, пелетів із трести, будівельних блоків із костриці.
Що стримує розвиток?
Поряд із цим, у зв’язку з внесенням змін до законодавчих документів країн ЄС, Канади і США, що регламентують вирощування і використання конопель для отримання високоякісних медичних препаратів, актуальними і нагальними для вітчизняної науки залишаються дослідження зі збільшення вмісту КБД в рослинах конопель за умови відсутності ТГК, попит на які у світі зростає з кожним днем. До того ж, відсутні законодавчі та нормативні акти для впровадження наукової ліцензії на культивування промислових конопель (виготовлення і дослідження екстрактів, ведення селекції на підвищення вмісту канабідіолу тощо).
Потребує серйозних досліджень і проблема пошуку способів і напрямів використання конопель у якості альтернативного виду палива. Відсутні дослідження з органічного землеробства, що зараз є досить актуальним у світі та приносить суттєві прибутки. Не вивчено якісний склад конопляної і лляної олії сучасних сортів і шляхи його оптимізації для харчового використання. Конопляна сівозміна не враховує у сучасних умовах господарювання культивування високоприбуткових культур та застосування у технологіях їхнього вирощування нових гербіцидів.
Майже відсутні дослідження, спрямовані на підвищення адаптивності сортів луб’яних культур до абіотичних факторів (жаро- і посухостійкість, кислотність ґрунту тощо) на основі широкого використання сучасних методів селекції і біотехнології. Недостатні обсяги досліджень з поглибленої переробки луб’яних культур для розширення асортименту продукції.
Відсутній механізм державного стимулювання переробки льону-довгунця і конопель, підтримки насінництва вітчизняних сортів культур в Україні та на міжнародному рівні. Суттєвого удосконалення потребує система доведення отриманих інновацій до споживачів та популяризації конопель як ненаркотичної культури.
 |  |
Перспективи льонарства та коноплярства
По-перше, необхідно подолати їхню сировинну орієнтацію, що в сучасних умовах є неефективною, а по-друге, провести удосконалення всього виробничого комплексу - від вирощування культур до випуску готової продукції, забезпечивши державну підтримку льонарів і коноплярів та удосконалити законодавство щодо культивування конопель для інтеграції у міжнародну систему коноплевиробництва.
При цьому науковий потенціал і фінансові ресурси треба сконцентрувати на напрямах наукових досліджень, що здатні забезпечити швидкий результат: на створенні високопродуктивних сортів льону-довгунця, стійких до абіотичних факторів, і конопель з підвищеним вмістом канабідіолу, високою біомасою та олійністю; на вивченні якісного складу олії луб’яних культур і розробці шляхів його оптимізації для харчового використання; на ефективному застосуванні промислових конопель у якості альтернативного виду палива та максимальному збільшенні обсягів; на розширенні напрямів робіт з поглибленої переробки луб’яних культур.
Для удосконалення методів селекції й створення нових сортів льону-довгунця і конопель необхідно розширити біотехнологічні дослідження, поповнити і продовжити всебічне вивчення унікальних Національних колекцій луб’яних культур, виявляти та залучати у селекційний процес сортозразки з високою комбінаційною здатністю.
Загалом поліпшити якість наукового забезпечення галузей дозволить удосконалення наявного методичного арсеналу, оновлення обладнання та апаратури, співпраця з науковими установами НАН України, спільні дослідження з агропідприємствами, що забезпечені комплексом сучасної техніки та обладнання для виробництва льоно- і коноплепродукції, залучення інвестицій і подальший розвиток міжнародних зв’язків.
Упровадження отриманих науковцями розробок сприятиме розширенню посівних площ конопель в Україні; відновленню функціонування льоно- і коноплезаводів; створенню підприємств з виробництва нових видів продукції; випуску натуральних товарів; створенню додаткових робочих місць; збільшенню надходження коштів до державного бюджету від виробничої та торговельної діяльності льоно- і коноплепереробних підприємств.
У складних умовах сьогодення колектив інституту адаптується до ринкових умов, знаходить своє місце на світовому ринку інновацій, має здорові амбітні плани щодо нових напрямів наукових досліджень. І все це невід’ємно пов’язується з відродженням галузей льонарства і коноплярства в Україні, де установа відігравала, відіграє і буде відігравати роль лідера.
І. МАРИНЧЕНКО, Л. ЖУПЛАТОВА, О. ПРИМАКОВ,
Інститут луб’яних культур НААН України
