- Завжди час їхати у «Саливонківське»!
- Виставково-інноваційний центр НААН України
- Микола Азаров ознайомиться з потенціалом аграрної науки
- До НААН завітали з Ісламської Республіки Іран
- Полігон переваг вітчизняної селекції
В очікуванні нового урожаю
Завдяки зусиллям Національної академії аграрних наук можна передбачити результати жнив-2012 вже сьогодні. І відкоригувати. Щоб порадували не менше, ніж цього року.
Бо нині, наприклад, хлібні Південь і Південний Схід України - під загрозою. Там сходи озимини досить кволі. Правда, є оази, які не викликають занепокоєння й там. Непроста ситуація й в Центрі та на Київщині. Хоча й тут багато неприємних «але». Справа в тім, що під час посіву озимих дощі задобрили нашу землю жаданою вологою лише місцями. Куди хмари не дотягнули, там посуха зробила свою хибну справу.
Та справжнього господаря погодні вибрики не захоплять зненацька. Він без зайвих нагадувань знає, що 80% українських чорноземів перебувають у ризикованій зоні для ведення сільськогосподарського виробництва. Національна академія аграрних наук України днями організувала своєрідну «подорож у майбутнє» для численної групи журналістів, щоби передбачити наше хлібне завтра й надати аграріям рецепти від втрат.
Ми відвідали Саливонківський полігон Виставково-інноваційного центру НААН, щоби не лише спрогнозувати майбутній урожай, а й пересвідчитися, як створити неприступну оазу в зоні землеробства. До місця призначення їхали одеською трасою крізь звичайні поля Васильківського району, що на Київщині. «Зараз ми побачимо характерну ситуацію для центральних регіонів України й спрогнозуємо ймовірні результати жнив, - зазначив академік-секретар відділення рослинництва НААН Олександр Іващенко, запропонувавши зупинитися й оглянути стан посівів озимини.
Олександр Олексійович акуратно з корінням вирвав один із ростків пшениці й розповів: «Ви бачите початок кущення. Ось пробивається третій листочок. Я би оцінив стан рослини на «задовільно». А для того, щоб культура перезимувала з найменшими втратами, треба ще як мінімум 10 теплих днів, тоді коренева система встигне надійно розвинутися. До речі, сьогодні для прогнозу вже немає необхідності виїжджати в поле й наочно обстежувати рослини. Картину «хлібного завтра» всієї України й конкретного поля можна побачити із супутника. Так, за останніми даними досліджень, що проводилися усіма доступними методами, стан посівів в Україні в цілому можна оцінити на «задовільно» та «добре». Але викликає занепокоєння ситуація на Луганщині, Запоріжжі, Дніпропетровщині, Донеччині, Харківщині, Херсонщині, Миколаївщині, Одещині. Вже зараз видно, що там треба буде готуватися пересівати яровиною до 20% площ. Якщо ж погода буде вологою й теплою, при середньодобовій температурі вище +5 градусів стан озимини ще може покращитися».
Безпосередньо на полігоні Виставково-інноваційного центру НААН сходи озимих пшениці, тритикале, жита, ячменю, ріпаку помітно відрізнялися й виглядали на «добре». Та, на погляд журналістів, можна було б і «відмінно» поставити. На що академік-секретар відділення землеробства, меліорації та механізації НААН Сергій Булигін відповів: «Робота мишей на озимині зернових занижує нашу оцінку. Он подивіться, як вони місцями погризли паростки».
«Що ж з ними робити?» - допитуємося й чуємо: «Можна розкидати протруєні приманки, але не слід забувати, що отрута з дощами проникне в ґрунт і те ж саме коріння рослини буде її «підсмоктувати». Є природній вихід – хижаки. Але ж ми соколиних винищили, а лисицям нема де жити – лісосмуги повирубали. Бачите, наскільки тісними є взаємозв’язки в природі. Одну ланку вибиваєш – весь ланцюг рветься». Сергій Юрійович висловив сподівання, що перезимує озимина на полях полігону без проблем і продемонстрував пишне коріння зернових та ріпаку. Адже тут, як ніде, подбали про вчасний посів і застосували не лише насіння високої репродукції, а й сучасні техніку і технології. Нині на полігоні висіяно 30 сортів озимих. Спеціально, аби довести, що українські сорти не гірші за іноземні, на сусідніх ділянках висіяли 8 зарубіжних сортів пшениці. Навесні, а головне - влітку, науковці порівняють, які з них в однакових умовах дадуть кращий врожай.
Та вже сьогодні можна впевнено сказати: той з аграріїв, хто прислухається до думок і порад вчених, ніколи не буде без зиску. Впродовж сільськогосподарського року в Саливонки за досвідом їдуть керінвики і агрономи з усіх куточків країни. Бо знають: краще раз побачити, ніж сто разів почути. І полігон з успіхом виконує цю популяризаторську місію.
«Ми для того й створили цей полігон площею 76 га, щоби сільгоспвиробники мали змогу на власні очі побачити, яких результатів можна досягти, використовуючи досягнення вітчизняної селекції, - підсумовує академік-секретар відділення рослинництва Олександр Іващенко. - Але про суворе дотримання агротехнологій не слід забувати. Пам’ятайте, що у формулі успіху 30% - за високоякісним насінням і 70% - за рівнем технологій. В системі НААН ми вирощуємо найкращий посівний матеріал понад ста сортів і гібридів зернових, олійних, бобових, овочевих, технічних агрокультур. До речі, всі наші представники зернобобових входять у «Клуб – 100», цебто мають генетичний потенціал урожайності понад сто центнерів з гектару. Результати роботи наших науковців доводять, що це не фантазія. Й ми готові поділитися секретами розкриття потенціалу пропонованого нами насіння. І у всіх охочих будуть не гірші досягнення».
Отже, в наступних номерах «Аграрного тижня. Україна» ми неодмінно ще будемо розкривати секрети не тільки Саливонківського інноваційного полігону, а й багатьох інших господарств системи Національної академії аграрних наук України.
Володимир ШАПОВАЛОВ
