- Потенціал нових українських сортів і гібридів
- Завжди час їхати у «Саливонківське»!
- Виставково-інноваційний центр НААН України
- Давно вже час вирішувати проблеми насінництва
- В очікуванні нового урожаю
Полігон переваг вітчизняної селекції
Українські назви сортів і гібридів сільгоспкультур, що рясніють на демонстраційних полях Саливонківського полігону Виставково-інноваційного центру НААН, милують слух рідними нам назвами і поняттями. Ярославна, Іванна, Говерла, Слобожанка, Каменяр, Хуторянка, Отаман, Обрій, Рушничок. Так названо деякі сорти й гібриди, зокрема, гречки, ріпаку, сої, льону, що ми побачили тут.
Але всіх і не перерахувати, бо цих славних назв близько двох сотень. Головне – всі вони вітчизняної селекції. Тут вам сорти й гібриди зернових, олійних, бобових, овочевих, технічних культур. І не лише милими назвами відрізняються вони від іноземних собратів, а, передусім, результатами, якими радують. Процвітає це царство на 76 гектарах у Васильківському районі, що на Київщині. І хоча полігон створено лише рік тому, перші кроки «малюка» вражають. Кидається в очі доглянутість полів й здоровий стан культур. Зокрема, високоякісного посівного матеріалу пізніх зернових тут зібрали понад 90 ц/га. І жодної дорогоцінної насінини не пропаде, бо в господарстві працює і завод з доробки насіння, і вдосталь добре підготовлених складських приміщень.
- Ми для того й створили цей полігон, щоби сільгоспвиробники мали змогу на власні очі побачити, які результати можна отримати, використовуючи досягнення вітчизняної селекції, - розповідає академік-секретар відділення рослиництва Національної академії аграрних наук Олександр Іващенко. – А головне, про суворе дотримання агротехнологій не забували. Кожному агровиробнику варто пам’ятати, що у формулі успіху 30% - за високоякісним насінням і 70% - за рівнем технологій. До речі, незабаром на нашому полігоні запрацюють і сучасні системи меліорації, щоби аграрії, які господарюють у посушливих регіонах країни, переконалися, наскільки кращим буде врожай, якщо в ґрунті не бракуватиме вологи.
Довідково. На полях Виставково-інноваційного центру демонструють свої розробки провідні вітчизняні наукові установи, зокрема, Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр’єва, Миронівський інститут пшениці ім. В.М.Ремесла, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків, Інститут сільського господарства степової зони, Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН», Інститут олійних культур, Інститут луб’яних культур, Інститут картоплярства, Інститут овочівництва і баштанництва та інші (всього 18 наукових установ).
Торік центр відвідали 22 групи фахівців і керівників АПК, вчених, учасників виставок, обласних і районних нарад з питань вирощування агрокультур, днів поля, а також делегації з Росії, Німеччини та Сенегалу.
І в безпеці, й попереду…
Журналісти допитувались у науковців Саливонківського полігону, чи зможуть сорти й гібриди зернових вітчизняної селекції задовольнити курс на загальноукраїнський урожай у 80 млн. тонн? Олександр Олексійович, не замислюючись, відповідав ствердно. Ще б пак, переконує він, генетичний потенціал в наші сорти й гібриди закладений не менше 80-100 ц/га. І вкотре нагадує про технології, нехтуючи якими аграрії не зможуть розкрити можливостей рослин, якими їх наділили вітчизняні селекціонери. Зокрема, академік-секретар пригадав, що в Україні, скажімо, ранні жнива інколи затягуються на 35-40 днів. А треба за 10 встигати. Кожен день зволікання може за собою й по 2 центнери втрат з гектара потягнути. Відтак, на думку Олександра Іващенка, «комбайнове питання» не можна відкладати на завтра, адже виробництво 80 млн. тонн зерна нам тоді тільки снитиметься.
Довідково. Основним завданням Виставково-інноваційного центру НААН є широка пропаганда і демонстрація кращих вітчизняних сортів і гібридів сільгоспкультур, сучасних технологій їх вирощування, технічних засобів, навчання керівників, спеціалістів сільського господарства. На полях господарства (76,4 га) розміщено 10-пільну сівозміну. Під урожай 2011 р. на полях центру висіяно 68 сортів м'якої озимої пшениці, 8 – твердої озимої пшениці, 12 – озимого тритікале, 11 – озимого жита, 11 – озимого ячменю, 78 гібридів кукурудзи, 36 сортів і гібридів соргових культур, 84 гібриди соняшнику, 36 сортів сої, 36 – ярого ріпаку та гірчиці, 10 - льону, 15 - гороху, 27 - кормових культур, 15 - проса, 25 - гречки, 15 сортів картоплі.
Всього на полях центру демонструється 802 сорти 57 видів агрокультур. Створено технологічний полігон із соняшником. Восени будуть закладені демонстраційні посіви нових ресурсозберігаючих технологій вирощування озимих зернових культур, розроблених у Національному науковому центрі «Інститут землеробства НААН».
- З якими ж саме вітчизняними сортами й гібридами ми зможемо досягти свого «хлібного Ельбрусу»?, не вгамовувалися журналісти. Але конкретних «імен» учений так і не назвав. Олександр Олексійович наполегливо радив не зупинятися на одному сорті, а вдаватися до розмаїття, бо кожен сорт чи гібрид має свої особливості у погодно-кліматичних умовах конкретного регіону й залежить від якостей ґрунту. А от з вибором пропонованих сортів і гібридів у вітчизняних селекціонерів проблем немає.
Про заморське насіння «з перчинкою»
Рекламні проспекти іноземних насіннєвих компаній обіцяють «манну небесну», всіма правдами й неправдами проштовхуючи на наш ринок свою продукцію. І тільки обізнані фахівці, які навчені дивитися вперед, розуміють, що на «цукерці» тільки обгортка гарна. Зокрема, директор Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН Микола Роїк та головний фахівець Виставково-інноваційного центру НААН Павло Волошин, підтримують Олександра Іващенка в тому, що саме імпортні сорти й гібриди найчастіше є розсадниками хвороб. Адже для України характерним є континентальний клімат, а зарубіжний посівний матеріал продукується здебільшого «під впливом» вітрів Атлантики й Середномор’я. Отже, в якості тамтешнього насіння закладені відповідні природні умови, далекі від реалій України. Та що найгірше, засіваючи неперевірений імпортний посівний матеріал, деякі наші необізнані сільгоспвиробники заносять в ґрунт збудників ще до вчора незнаних у наших краях хвороб рослин, а також екзотичних шкідників. Як правило, про напасть дізнаються запізно й замість надійної профілактики у хід ідуть сильнодіючі хімічні препарати. Така боротьба з хворобами й шкідниками не може не позначитися на якості й безпеці кінцевого продукту та екологічному стані. У прорахунку залишаються і виробник, і споживач. А це ой як не личить іміджу нашої держави як годувальниці світу найякіснішими продуктами.
Ось чому нам треба гордо нести прапор власної селекційної науки, масштабно запроваджуючи її безперечні здобутки. І головне, деяким малоосвіченим вітчизняним аграріям допомогти позбутися комплексу меншовартості й не шукати від закордону те, що в нас набагато краще.
Володимир ШАПОВАЛОВ
