60 років успішної роботи на прибутковість АПК України

08 November, Розділ Рослинництво, переглядів 8 659

Нещодавно Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН (ІСМАВ) відсвяткував свій 60-річний ювілей.
        Історія заснування установи тісно пов’язана з діяльністю відомого українського вченого, академіка УАСГН М. В. Рево. За його ініціативою Наказом Міністерства сільського господарства УРСР № 1037 від 22.11.1960 р. було організовано Відділ сільськогосподарської мікробіології, вірусології та імунології в складі Українського НДІ землеробства УАСГН. Але його самостійна діяльність розпочалася з кінця літа 1961 р., коли розміщеному в м. Чернігові Відділу надали статус філіалу Українського науково-дослідного інституту землеробства (наказ № 508 по міністерству сільського господарства УРСР від 29 серпня1961 р.). Тому 1961 рік вважається роком створення Інституту.
        Тоді установу очолив кандидат біологічних наук Я. А. Голота, науковою роботою колективу керував академік М. В. Рево. Саме під безпосереднім керівництвом М. В. Рево розпочали активно проводити дослідження ентеровірусів та L-форм мікобактерій. В інших лабораторіях у цей час досліджуються особливості диплококкових і стрептококкових інфекцій.

        Колектив лабораторії мікробіології зоонозних захворювань (зліва направо): Ротов В.І., д-р вет. наук, проф., завідувач лабораторії; Дорожко В. П., аспірант; Соколова Г. О., молодший науковий співробітник; Бобровник А. З., препаратор; Книш С. В., аспірант; Савченко П. Ю., канд. біол. наук, старший науковий співробітник.

        У 1964 р. Відділ очолив видатний вчений, доктор ветеринарних наук, професор В. І. Ротов. Його діяльність найбільшою мірою була присвячена проблемам профілактики та боротьби з туберкульозом тварин. Тож роботи В. І. Ротова по серологічній ідентифікації туберкульозу, новим методам профілактики і лікування тварин сприяли повній ліквідації туберкульозних ізоляторів і груп туберкульозних тварин у господарствах багатьох областей України.
        У лабораторіях відділу створили сухий концентрат Рощина для силосування кормів; рідку комплексну закваску для силосування кукурудзи; технологію збагачення компостів корисною мікрофлорою; діагностичні сироватки для виявлення вірусних захворювань культурних рослин; дослідили питання польової стійкості сортів і гібридів рослин до вірусних захворювань; розповсюдження вірусів та їх шкодочинність на районованих у той час сортах картоплі; виділили патогенні штами ентеровірусів для відтворення в експерименті з метою розробки методів боротьби з хворобами ентеровірусної етіології та ін. У 1965 р. учені розпочали виробництво діагностичних сироваток для виявлення вірусних хвороб картоплі.
        На базі існуючого Відділу у 1969 р. був створений Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської мікробіології (постанова Ради Міністрів УРСР № 442 від 24.07.1969 р. та наказ Міністра сільського господарства УРСР № 583 від 22.08.1969 р.). Інститут включав 10 наукових підрозділів. Очолив його відомий вірусолог, кандидат біологічних наук Ю. М. Шелудько. Заступником директора з наукових питань був призначений В. І. Ротов.
        Зі створенням наукової установи активно досліджуються біологічні особливості ентеровірусів свиней, їхня роль в етіології захворювань. У результаті проведених досліджень у 1971 р. уперше на території СРСР виявлено ензоотичний енцефаломієліт (хворобу Тешена) свиней.
        У науковій тематиці новоствореного інституту значну частку займали дослідження найактуальніших питань фітовірусології. Розвиваються такі напрями, як оздоровлення рослин від вірусів методом культури меристеми, створення слабопатогенних штамів вірусів для боротьби з вірусними ураженнями та інші. Дослідження з проблем фітовірусології проводили висококваліфіковані спеціалісти – канд. біол. наук Н. О. Сіверс і канд. с.-г. наук А. Є. Рибалко. Дещо пізніше успішно захистили кандидатські дисертації М. Я. Погорілько, М. Є. Шевель, Н. В. Щербина, М. М. Зарицький, Л. П. Коломієць. Розробки вірусологів рослин знайшли широке застосування у сільськогосподарському виробництві. Видано підручник Ю. М. Шелудька “Фітовірусологія”, який тривалий час був основним при підготовці студентів за відповідною спеціальністю.

Електронно-мікроскопічні дослідження проводять Курбала М. Я., канд. вет. наук, завідувач лабораторії та Щербина М. В., молодший науковий співробітник

       Особливо активно інститут розвивався, починаючи з 1972 р., коли його директором став канд. біол. наук В. С. Сіверс, а заступником з наукової роботи – канд. біол. наук О. О. Берестецький. Розпочинається будівництво нового лабораторного комплексу по вул. Маліновського, Інститут насичується новим сучасним обладнанням, формується потужний науковий колектив. Основними напрямами досліджень були: мікробіологія кормів, ґрунтова мікробіологія, фітовірусологія, вірусологія тварин, мікробіологія тварин.
        У зазначений період активно розвиваються дослідження мікробіологічних аспектів підвищення кормової цінності рослинних решток, створюється пробіотичний препарат БПС-44 для профілактики і лікування шлунково-кишкових захворювань молодняку худоби. Розпочинаються активні дослідження віроїдів. На оздоровлених сортах картоплі в 1974 р. уперше в Європі виявлено і вивчено нове захворювання, яке викликається бациловидним вірусом із родини рабдовірусів.
        Слід особливо підкреслити важливість проведених під керівництвом О.О. Берестецького досліджень з окремих напрямів ґрунтової мікробіології. У ґрунтах зон Полісся, Лісостепу і Степу в польових сівозмінах та при вирощуванні сільськогосподарських культур беззмінно досліджено фітотоксичні форми мікроорганізмів – мікроміцетів (канд. біол. наук С. П. Надкерничний), бактерій (Ю. М. Мочалов), актиноміцетів (канд. біол. наук Л. А. Кононюк). Хімічну природу фітотоксичних метаболітів мікроорганізмів досліджував канд. біол. наук В. П. Патика, їх вплив на початкові етапи органогенезу культурних рослин – канд. с.-г. наук Т. А. Граб.

Співробітники відділу ґрунтової мікробіології (зліва направо) 1 ряд - Торжевський В. І., канд. біол. наук, старший науковий співробітник; Берестецький О. О., канд. біол. наук, заступник директора з наукової роботи; Мочалов Ю. М., старший науковий співробітник; Жабюк Ф. В., молодший науковий співробітник; 2 ряд - Надкерничний С. П., молодший науковий співробітник; Патика В. П., молодший науковий співробітник.

Значний розвиток одержали питання біологічної активності ґрунтів, трансформації вуглецю, особливостей активізації процесу симбіотичної азотфіксації, створення інгібіторів нітрифікації. Дослідження проводили наукові групи, очолювані кандидатами біол. наук А. І. Киселем, В. П. Патикою, В. І. Торжевським, С. П. Надкерничним, кандидатами с.-г. наук Т. А. Граб, Ю. М. Мочаловим.
        У цей час отримують широкий розвиток дослідження збудника туберкульозу, випробовуються діагностичні, профілактичні та лікувальні засоби тощо. Активно працювали над вирішенням зазначених питань В. І. Ротов, П. Ю. Савченко, В. С. Козлов, В. П. Опанасенко та інші.
        З 1981 р. по 1997 р. інститут очолював доктор ветеринарних наук, професор, академік НААН В. П. Романенко. Заступником з наукової роботи в цей період працював кандидат біол. наук Ф. Ю. Козар. Тоді співробітники розробили методи діагностики ентеровірусних захворювань свиней, запропоновали нові ензоотичні одиниці – ентеровірусний гастроентерит свиней і ентеровірусна пневмонія. Розробили і впровадили у виробництво вірусвакцину проти ензоотичного енцефаломієліту свиней. За розробку та впровадження системи заходів профілактики і ліквідації хвороби Тешена і створення вірусвакцини й наборів діагностикумів авторів В. П. Романенка, О. Г. Прусс, Н. В. Бабич відзначено у 1989 р. Державною премією України в галузі науки і техніки.
        У 80-і роки інтенсивно проводяться дослідження окремих питань такого захворювання як туберкульоз тварин. У лабораторії мікробіології тварин (керівник – канд. біол. наук А. О. Бокун, пізніше – канд. біол. наук В. С. Козлов) створено колекцію мікобактерій. На основі аналізу епізоотологічних показників і результатів проведених досліджень розроблено "Систему мероприятий по профилактике и оздоровлению от туберкулеза крупного рогатого скота".
        З 1980 р. як самостійна структурна одиниця починає проводити дослідження лабораторія біологічного азоту, очолювана канд. біол. наук Н. М. Мальцевою. Науковці налагоджують газохроматографічні методи визначення активності процесу азотфіксації, активно проводиться селекція активних штамів бульбочкових бактерій.
        Паралельно, за ініціативи В. В. Волкогона, в підрозділі розпочинаються дослідження асоціативної азотфіксації. У цей час у роботі активно використовуються методи ізотопного розбавлення (з ¹⁵N), розробляються способи активізації процесу асоціативної азотфіксації, проводиться вивчення складу мікробних азотфіксувальних угруповань кореневої зони ряду видів культурних рослин, особливостей інтродукції в агроценози активних штамів асоціативних діазотрофів. Наприкінці 80-х – початку 90-х років науковці активно досліджують вплив фітогормонів та їх синтетичних аналогів на процес азотфіксації. У ході роботи з’ясовано механізм позитивного впливу ауксинів і цитокінінів на перебіг процесу асоціативної азотфіксації.

З 1997р. Інститут очолює доктор біологічних наук, професор, академік НААН В. П. Патика. За його ініціативи до установи приєднують Південну дослідну станцію, яка до 2012 р. працювала у його складі та проводила дослідження низки питань ґрунтової мікробіології на об’єктах Півдня України. При Інституті розпочинає роботу аспірантура. Створюються нові наукові підрозділи: лабораторія біологічної трансформації азоту і фосфору (завідувач – канд. біол. наук В. В. Волкогон), мікробіометоду (завідувач – канд. біол. наук С. П. Надкерничний), технічної мікробіології (завідувач – канд. біол. наук М. Я. Погорілько).

Директори Інституту (зліва направо): Зарицький М. М., канд. біол. наук; Патика В. П., доктор біол. наук, академік НААН; Волкогон В. В., доктор с.-г. наук, академік НААН

        У 2000-2003 рр. директором Інституту працював відомий фітовірусолог, канд. біол. наук М. М. Зарицький. Значні зусилля в цей час були спрямовані на створення Колекції корисних ґрунтових мікроорганізмів, яка набула статусу Національного надбання (розпорядженням Кабінету Міністрів України №472-р від 19.08.2002). Колекція формувалася за активної участі професора О. В. Надкерничної, кандидата с.-г. наук Л. М. Токмакової, кандидата біол. наук Т. М. Ковалевської.
        З 2003 по 2011 рр. та з 2014 по 2019 рр. Інститут очолює доктор с.-г. наук, професор, академік НААН В. В.Волкогон. Заступником з наукової роботи працює доктор біол. наук, професор О. В. Надкернична (з 2009 р. – кандидат біол. наук С. В. Дерев’янко).
        У цей період значні зусилля колектив спрямовує на розробку мікробних препаратів різної функціональної спрямованості. Створено і зареєстровано в Україні препарати Альбобактерин, Антимишин, Біогран, Діазобактерин, Мікрогумін, Поліміксобактерин, Ризогумін, Хетомік. Розроблено експериментальні мікробні препарати Агробактерин, Фосфоентерин, Азохетомік, Кладостим, Бацилотуринг, препарати для діагностики, профілактики і лікування молодняку ВРХ, свиней і птиці (БПС-Л, препарат для імунокорекції молодняку тварин Імунотон, імуноферментні діагностикуми для виявлення збудника хвороби Тешена, інактивовану вакцину проти цієї хвороби) тощо.
        Співробітники лабораторії вірусології встановлюють факт продуктивної інфекції вірусу скручування листя картоплі в культурах клітин ссавців. Започатковуються дослідження економічних та управлінських аспектів розроблення, впровадження й застосування засобів біологізації сільськогосподарського виробництва.
        Суттєво розширюються обсяги впровадження препаратів для землеробства.
        Розпочинає роботу спеціалізована вчена рада по захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності “Мікробіологія”. У 2005 р. при Інституті організовується видання міжвідомчого наукового тематичного збірника “Сільськогосподарська мікробіологія”, який включено до переліку фахових видань України, а з 2014 р. внесено до наукометричної бази даних Index Copernicus.
        Розширення в Україні досліджень з питань сільськогосподарської мікробіології сприяло формуванню Науково-технічної програми (нині Програма наукових досліджень НААН) “Сільськогосподарська мікробіологія”, яку з 2006 р. координує Інститут.
        У 2011 р. до Інституту сільськогосподарської мікробіології НААН приєднано Чернігівський інститут агропромислового виробництва та Носівську селекційно-дослідну станцію з дослідними господарствами. Нова організація отримала назву "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН" (накази НААН від 19.07.2011 р. № 174; від 28.10.2011 р. № 271; від 28 жовтня 2011 р. № 272). Директором інституту призначено кандидата економічних наук Н. М. Буняк. Заступником з наукової роботи працює кандидат сільськогосподарських наук С. Ф. Козар.

Деякі розробки ІСМАВ

        На базі Чернігівського інституту агропромислового виробництва створюється відділ, який очолює кандидат сільськогосподарських наук О. В. Єгоров. Наукові дослідження Інституту доповнюються новим напрямом – наукового забезпечення агропромислового виробництва, а саме – питаннями створення нових сортів і технологій вирощування сільськогосподарських культур та їх впровадження. У відділі працюють відомі науковці: член-кореспондент НААН О. М. Бердніков; кандидати сільськогосподарських наук А. Г. Бардаков, О. Ю. Локоть, В. А. Бардаков та ін.
        У 2016 р. для провадження освітньої діяльності на третьому (освітньо-науковому рівні) вищої освіти Інститут отримує ліцензію Міністерства освіти та науки України за спеціальністю 201 – Агрономія, галузь знань 20 – Аграрні науки та продовольство (наказ МОН від 11.08.2016 № 966). Підготовка здобувачів ступеня доктора філософії здійснюється за освітньо-науковою програмою "Сільськогосподарська мікробіологія", яка акредитована Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
        У 2018 р., у складі авторського колективу, В.В. Волкогон удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки за роботу «Біологічно активні речовини мікробного синтезу в новітніх біотехнологіях і сучасному аграрному виробництві».
На початку 2019 року директором Інституту обрано доктора економічних наук А. М. Москаленка.
        Розширеного змісту набуває діяльність з упровадження наукоємної продукції Інституту: поряд із традиційною співпрацею з аграріями розпочинається масштабне виробництво наукової розробки Інституту за ліцензійним договором на використання об'єктів права інтелектуальної власності.
        В цей же період наукові розробки та фаховий рівень чернігівських мікробіологів отримують все ширше міжнародне визнання: зокрема, виконуються дослідження на замовлення Акціонерного товариства з радою директорів SNF SA (Франція, 2019р.) та компанії GGT GmbH Глобал Грін (Австрія, 2021р.).
        Тільки за попереднє десятиріччя мікробні препарати, створені в Інституті, впроваджено на площі понад 700 тис. га, а в останні два роки цей показник зростає на 260 тис. га щороку за рахунок виробництва та впровадження біопрепаратів іншими організаціями за ліцензійними угодами.
        У 2021 р. відбуваються перші захисти дисертаційних робіт у разових спеціалізованих вчених радах ІСМАВ НААН на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 20 "Аграрні науки та продовольство" за спеціальністю 201 "Агрономія" (О. М. Білоконська, О. В. Логоша).

Головний корпус Інституту

        В Інституті активно працює Рада молодих вчених. Щорічно Рада організовує і проводить в Інституті наукові конференції молодих учених. На конференціях проводиться конкурс кращих робіт із присудженням іменних премій: М. В. Рево – у галузі вірусології та мікробіології тварин і О. О. Берестецького – з питань ґрунтової мікробіології, а з 2020 р. – премія в галузі економіки біологізації землеробства та премія за кращу наукову роботу практичного спрямування. З метою залучення до наукової діяльності талановитої молоді організовується "Школа молодих мікробіологів", в роботі якої беруть участь студенти випускних курсів місцевих університетів.
        Молоді науковці Інституту неодноразово стають переможцями конкурсу на здобуття Премії Президії НААН "За кращу наукову доповідь молодого ученого НААН з фундаментальних та прикладних досліджень" Д. В. Крутило (2011 р.), І. Г. Чучвага (2014 р.), Г. В. Цехмістер (2020 р.). Лауреатом премії Президента України для молодих вчених стає А. С. Кислинська (у складі авторського колективу за наукову роботу «Хвороби сої: діагностика, біоконтроль, профілактика» (2019 р.) та Г. В. Цехмістер у складі авторського колективу за наукову роботу "Формування адаптивного потенціалу рослинно-мікробних взаємодій як основа ризосферних та екосистемних процесів" (2021 р.).
        Безумовно, здобутків вчених – мікробіологів було б набагато більше якби було належне бюджетне фінансування вітчизняної науки загалом і колективу ІСМАВ НААН зокрема.
        Незважаючи на наявні проблеми, зусиллями кількох поколінь науковців в Україні створено важливий для науки і виробництва центр сільськогосподарської мікробіології та вірусології. Свою 60-ту річницю Інститут зустрічає вагомими досягненнями. Фундаментальні дослідження колективу здобули високу оцінку й широке визнання. Прикладні розробки активно використовуються у сільськогосподарському виробництві.

Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України
вулиця Шевченка, 97, Чернігів, Чернігівська область, 14000
тел.: (04622) 31749