Яке насіння - таке й коріння

03 June, Розділ Рослинництво, переглядів 5 837

Ця народна приказка останнього часу набула неабиякої актуальності. Справа у тім, що далеко не всі господарі на землі усвідомлюють: наші мудрі пращури, навіть не знаючи новітніх технологій ХХІ століття, вміли «дивитися в корінь», розуміючи роль кожної насінини в щедрості майбутнього врожаю.

Досягнення вітчизняних селекціонерів у насінництві дають змогу збирати з одного гектара українського лану понад 120 центнерів. Ми ж сьогодні й п’ятої частини не збираємо від того, що можемо. Інколи молимося на іноземне насіння, не знаючи переваг вітчизняного, тому й «маємо те, що маємо». Зокрема, про це йшлося на нараді по первинному насінництву, що відбулася днями в Мінагрополітики.

Так, перший заступник міністра аграрної політики Юрій Лузан підкреслив, що з набуттям членства у СОТ стан справ у вітчизняному насінництві викликає неабияке занепокоєння. При тому, що наш ринок насінництва оцінюється в кілька мільярдів гривень, українські виробники високоякісного насіння починають втрачати свої позиції. Особливо критичних ознак набула ситуація в овочівництві, зокрема в баштанництві. Конкуренти із США та країн Західної Європи витісняють нашого виробника і в насінництві зернових культур.

Отже, на думку першого заступника міністра, всім, хто тим чи іншим чином має справу з виробництвом насіння, є над чим замислитися. А головне, слід своєчасно розробити й вжити відповідних заходів для більш динамічного й успішного розвитку галузі, щоб не лише власні лани своїм насінням засіяти, а й зарубіжні.

А віце-президент Української академії аграрних наук Микола Безуглий навів красномовні факти, що спонукають замислитися:

- Генетичний потенціал зернових культур вітчизняної селекції сягає 100-120 ц/га та використовується він лише на 23%. Кажуть, погода заважає… Для поганого господаря це дійсно так, але той, хто застосовує якісне насіння вітчизняної селекції, на небесну канцелярію не скаржиться.

От на Одещині минулого року посуха була. І так сталося, що два сусідні поля засіяли ранньою пшеницею. На одному ледь 19 ц/га зібрали, а на тому, що поруч – 50 з гаком. Секрет у насінні. У першому варіанті використовували абияке, а в другому – І репродукцію одного із сортів вітчизняної селекції. Проте, існує хибна думка, що, засіявши елітне насіння, можна й технологій не дотримуватися, чекаючи щедроти. Та це не так. Рослина тільки тоді виявить закладений селекціонерами потенціал, якщо отримає з ґрунту всі необхідні для повноцінного розвитку речовини й буде захищена від хвороб і шкідників. Але деякі господарі вважають, що дотримуватися сучасних технологій треба лише в разі використання імпортного насіння. І грошей на такі «теорії» не шкодують. Ось і такі є в нас «фахівці».

Розповідаючи про програму «Селекція в рослинництві» та умови надання державної фінансової підтримки суб’єктам насінництва в 2008 та на період до 2015 року, директор Департаменту ринків рослинництва МінАП Олександр Демидов, зокрема, констатував:

- Сьогодні в Україні діє 101 селекційна установа, де виро***ють оригінальне та елітне насіння, а також 2126 підприємств виробників насіння, занесених до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу. Не випадково галузь селекції і насінництва та «Створення сучасної селекційної бази аграрного виробництва» визначені одним з пріоритетів Мінагрополітики на 2008 рік і наступні роки. В цьому контексті на особливу увагу заслуговує виробництво оригінального насіння.

Поточного року ми очікуємо виробити понад 50 тис. т оригінального і суперелітного насіння зернових, зернобобових і круп’яних культур та майже 1,3 тис. т картоплі.

Питання селекції і насінництва нині потребують значних змін при інтегруванні України до Європейської спільноти та вступу до СОТ. Ми повинні переглянути законодавчу базу й привести її у відповідність до міжнародних вимог.

Значна частина сортів і гібридів, які використовуються в Україні, перебувають у виробництві від 5 до 10 років і більше. А серед основних зернових культур таких сортів і гібридів – близько 50%, що негативно впливає на врожайність, якість продукції та валові збори. За бюджетною програмою «Селекція в рослинництві» протягом останніх двох років виділяється 90 млн. грн., що недостатньо для підтримки та стимулювання розвитку селекції й насінництва, особливо підприємств, які ведуть роботи в ланках первинного насінництва. Тим більше, що цього року збільшується кількість господарств, які братимуть участь у програмі з підтримки первинного насінництва.

Демидов також розповів про заходи, які планується запровадити для успішного розвитку первинного рослинництва. Так, цьогоріч для фінансування вказаних суб’єктів збільшено асигнування до 22,5 млн. грн. (торік освоєно 18,0 млн. грн.). Серед основних проблем, які необхідно вирішувати при створенні сучасної селекційної бази агровиробництва – підвищення рівня матеріально-технічного оснащення та кадрового забезпечення селекційних і насінницьких формувань, нарощування їх фінансового забезпечення. Тому Мінагрополітики підготувало до розгляду Кабінетом Міністрів Державний проект розвитку селекції та насінництва в Україні до 2015 року, яким передбачається протягом п’яти років додатково залучити понад 2 млрд. грн. кредитів. На погашення відсотків за залучений кредит з Держбюджету протягом визначеного терміну планується виділити понад 1,2 млрд. гривень.

Для 40%-го здешевлення вартості вітчизняної насінницької техніки, яку прогнозується закупити в період реалізації цього проекту, буде спрямовано понад 290 млн. гривень. Загалом передбачається з Держбюджету залучити понад 1,5 млрд. грн. або 300 млн. грн. щорічно.

І ще про плани. Мінагрополітики разом з УААН вже у поточному році планують забезпечити виробництво близько 3,0 млн. т оригінального, елітного і репродукційного насіння основних зернових культур, більш стійких до несприятливих погодно-кліматичних умов і хвороб. А оновлення асортименту насіння високих репродукцій дасть змогу збільшити врожайність і виробництво зерна на 20-25 відсотків.

Щоб якнайшвидше здійснити заплановане, необхідно, зокрема, провести акредитацію лабораторії Української державної насіннєвої інспекції відповідно до вимог Міжнародної Асоціації по контролю за якістю насіння (ISTA); запровадити систему державного сортового моніторингу насінницьких посівів відповідно до вимог сортової сертифікації насіння Міжнародної організації співробітництва та розвитку (OECD); привести нормативно-правові акти в галузі селекції та насінництва у відповідність до вимог ЄС та СОТ; виробити близько 10 тис. т оригінального насіння основних сільгоспкультур.

Свої міркування під час наради висловили академік-секретар відділення рослинництва УААН Микола Гаврилюк, начальник Української держнасінінспекції Сергій Чмирь, голова Держслужби з охорони прав на сорти рослин Валерій Хаджиматов, голова правління корпорації «Укровочкартоплепром» Анатолій Учакін, президент Української асоціації виробників та переробників сої Віктор Тимченко, заступник начальника головного управління агропромислового розвитку Запорізької облдержадміністрації Володимир Журавльов та інші.

А генеральний директор ДПДГ «Асканійське» Віра Найдьонова, зокрема, чимало добрих слів сказала на адресу нашої газети. І розповіла учасникам наради, що саме зі сторінок «Аграрного тижня. Україна» сільські господарі з Херсонщини дізнаються не лише про нормативні акти та заходи Мінагрополітики, а ще й мають чудову нагоду запозичити цінний досвід своїх колег, що вміють успішно хазяйнувати на землі.

Володимир ШАПОВАЛОВ