Нещодавно на базі ПАТ «Племзавод «Степний» у селі Заповітне Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області відбулася виїзна нарада з питань розвитку тваринництва, у т.ч. в регіоні. Керівники Мінагрополітики, корпорації «Тваринпром», обласної держадміністрації, тваринницьких господарств обмінялися досвідом успішного впровадження інноваційних технологій, визначивши основні засади програми модернізації галузі.
Місце зустрічі фахівців було обране невипадково, адже племзавод «Степний» нині є лідером серед найсучасніших агропідприємств регіону. За словами його керівника Анатолія Волкова, ще в 1983-му підприємство першим на території СРСР отримало статус племінного заводу: тут почали розводити нову тоді породу свиней дюрок. Відтоді тваринникам «Степного» вдалося не тільки зберегти, а й примножити свої здобутки.
Учасникам наради продемонстрували тут сучасний комбікормовий завод, нову техніку, в т.ч. сучасні трактори з кормороздавачами, а також автоматизовані доїльні зали. На підприємстві саме зводиться нова доїльна зала, яка відповідатиме всім сучасним вимогам, зокрема, кліматичним, адже спекотний клімат степової зони ризикованого землеробства Запорізького краю велика рогата худоба переносить важко.
Довідково. ПАТ «Племзавод «Степний», с. Заповітне Кам’янсько-Дніпровського району. Основні види діяльності – виробництво молока, зерна, соняшнику, м’яса, розведення та реалізація племінних свиней. Агропідприємство займається також переробкою м’яса і молока. На виробництві працює 350 осіб. Господарство обробляє 9712 га орної землі, втім спеціалізується на тваринництві. Тут утримють понад 2 тис. голів ВРХ, у т.ч. 600 дійних корів, та понад 7, 5 тис. свиней. Використовуючи переваги великого підприємства з повним циклом виробництва та переробки, «Степний» активно втілює прогресивні технології. Наприклад, у корівниках господарства налагоджена вентиляційна система, а годування телят здійснюється автоматизовано за допомогою сучасного обладнання. Добові надої перевищують 14 т молока. «Степному» присвоєно статус племзаводу з розведення свиней породи дюрок, ландрас і велика біла та племзаводу з розведення української чорно-рябої молочної породи ВРХ, а також статус племрепродуктора з розведення ВРХ абердин-ангуської породи.
«Наша мета - розвивати не тільки молочне скотарство, але і свинарство, і птахівництво, і вівчарство. Останнє, до речі, знаходиться поки що у зародковому стані, - уточнив заступник голови облдержадміністрації з питань АПК Сергій Грачов. - Розвиток тваринництва дозволить створити робочі місця на селі. Розвиватимемо галузь за допомогою фермерів, інститутів НААН і компаній, що займаються агротехнологіями».
Говорячи про ситуацію у тваринництві країни, директор Департаменту тваринництва МінАП Андрій Гетя визначив її як досить непросту. Навіть із урахуванням зростання у 2012-му виробництва основних видів продукції - м'яса, молока, яєць, незважаючи на впровадження ряду державних програм з підтримки сільгоспвиробників, не вдається наростити поголів'я ВРХ. Але у Запорізькій області, попри несприятливий клімат, відмітив посадовець, все ж знайшли важелі впливу на ситуацію і зуміли її суттєво покращити. Так, торік усі категорії агропідприємств виробили 31,9 тис. т м’яса у живій вазі, 72,2 тис. т молока та 238,1 млн. шт. яєць. Поголів’я ВРХ складає 123,4 тис. голів, у т.ч. 60,7 тис. корів. З початку року їх кількість зросла на 181 голову. Найбільший приріст забезпечили Розівський, Запорізький, Кам’янсько-Дніпровський і Великобілозерський райони. В області на 220 т зросло виробництво молока.
Додає оптимізму і динаміка розвитку свинарства. Якщо на початку 2000-х років, за словами генерального директора корпорації «Тваринпром» Сергія Гнатюка, Україна виробила більше 100 тис. т свинини, то в 2012-му ця цифра склала 485 тис. тонн. Утім, зберегти темпи розвитку можна лише розвиваючи племінне свинарство.
«Не займайтеся тільки однією породою свиней, - закликав аграріїв Сергій Гнатюк. – В Україну завезено нових племінних кнурів породи ландрас і дюрок, і незабаром ви відчуєте, як м'ясокомбінати самі проситимуть вас продати вирощену свинину. Ми вже відчули цей ефект на підприємствах нашої корпорації».
А от заступник начальника обласного управління ветмедицини Сергій Дегтяренко застеріг сільгоспвиробників, які спеціалізуються на свинарстві, суворо дотримуватись санітарно-епідеміологічного стану на підпорядкованих територіях.
«З досвіду минулого року ми знаємо, що на розвитку всіх видів свинарства на окремо взятій території може поставити хрест один-єдиний випадок захворювання свиней на африканську чуму. Так, як це трапилося в селі Камишеватка Приморського району, - відмітив посадовець. - Небезпека чатує на нас, бо маємо вільний доступ через кордон з Російською Федерацією. Там число вогнищ, зокрема, африканської чуми свиней, збільшується щороку: у 2012-му на території нашого північного сусіда в рамках карантинних заходів знищено 600 тис. свиней. Особливо загрозливі - приморські райони, до яких приїздять відпочивальники. Один із головних ризиків - попадання інфекції в харчові відходи, якими годують свиней (така годівля заборонена торішньою постановою Кабміну). Тож у курортний період свинокомплексам необхідно переходити на закритий режим, дотримуватися всіх ветеринарних рекомендацій і засторог».
Учасники наради обговорили безліч проблем як загального (створення сільгоспкооперативів, процентні ставки за банківськими кредитами, поліпшення якості кормів), так і спеціального характеру (види підстилок у корівниках, оформлення документів на ввезену сільгосптехніку, організація майданчиків для збору сільгоспвідходів). Торкнулися і наболілої проблеми - закупівельних цін на молоко. На переконання аграріїв та представників влади, вирішення проблеми лежить не лише в ціновій площині. Потрібно, щоб дрібні виробники усвідомили, зокрема, необхідність об’єднуватися у кооперативи, щоб отримати важелі самостійного впливу на виробничу ситуацію.
Андрій Гетя, директор Департаменту тваринництва Мінагрополітики України:
- Сьогодні на агропідприємствах регіону налічується 326 000 голів свиней, 69 тис. корів, 5,8 млн. гол. птиці. Тим не менш, на всеукраїнському рівні зростає не тільки імпорт м'яса, зокрема, 273 тис. т у 2012 р., а і його кількість у балансі споживання. Минулорічні ж показники експорту українського м'яса - 20 тис. т - у порівнянні з масштабами ввезення виглядають гнітюче. Для виправлення ситуації плануємо, розширивши практику виїзних нарад на базі господарств з використанням їх успішного досвіду, розробити і впровадити на рівні держави стратегію подальшого ефективного розвитку галузі.
Анатолій Волков, керівник ПАТ «Племзавод «Степний»:
- Завдяки продукції побудованого два роки тому власного комбікормового заводу, ми стали продавати вдвічі більше свинини, маючи те ж саме поголів'я. Підвищилась і якість м'яса. А завдяки поліпшенню умов утримання телят, ми отримали стовідсоткове збереження молодняка. Також зуміли зберегти всю систему зрошення полів. У найближчих планах - збільшення щорічного надою молока від корови з 7500 до 9000 літрів.
Сергій Грачов, заступник голови Запорізької ОДА з питань АПК:
- Належна реалізація політики продовольчої безпеки нашої держави передбачає, в тому числі, зниження ринкових цін і підвищення якості сільгосппродукції. Задля цього, в першу чергу, мусимо забезпечити зниження собівартості її виробництва. Це завдання ключове і у формуванні стратегії подальшого розвитку тваринницької галузі. Зрозуміло, що без упровадження і суворого дотримання сучасних технологій продуктивних змін не відбудеться. Йдеться про впровадження як технологій виробництва кормів, про перехід на автоматизовані системи годування, доїння тварин, так і про переробку м'ясо-молочної продукції. Разом із тим, керівникам територій – головам райдержадміністрацій рекомендую впроваджувати регіональні програми розвитку АПК з урахуванням особливостей ведення агровиробництва у даній конкретній місцевості – з огляду на властивості місцевих ґрунтів, сільськогосподарських традицій тощо.
Тваринництво – перспективна галузь в агропромисловому секторі. Від сталої роботи її підприємств залежить продовольча безпека регіону. Обласна влада й надалі створюватиме сприятливі умови для роботи сільгоспвиробників. Зокрема, голова обласної державної адміністрації Олександр Пеклушенко затвердив порядок використання коштів обласного бюджету, що спрямовуються на виплату дотації сільгосппідприємствам за приріст поголів’я корів молочного та комбінованого напряму. Дотація в розмірі 5 тис. грн. за одну прирощену або закуплену голову надається сільгосппідприємствам на конкурсній основі.
Наталія ЗВОРИГІНА м. Запоріжжя