Аграрний тиждень. Україна
» » На щоденному контролі
» » На щоденному контролі

    На щоденному контролі


    Нещодавно на Херсонщині, на базі УНПП «Асканія-Генетик» Чаплинського району, фахівці галузі тваринництва міркували над удосконаленням роботи по відтворенню поголів’я сільськогосподарських тварин. Адже область щоквартально повинна інформувати уряд про виконання заходів, спрямованих на нарощування поголів’я худоби та птиці й, у першу чергу, поголів’я ВРХ.

     

    Нині робота органів виконавчої влади всіх рівнів, органів місцевого самоврядування спрямована в двох напрямках - це активний розвиток великотоварних агропідприємств і підтримка особистих підсобних господарств населення.

    Щодо великотоварних виробництв, то в них на Херсонщині цього року заплановано розпочати будівництво 4 тваринницьких об’єктів, здійснити реконструкцію 5 існуючих. Ми це тримаємо на контролі, здійснюючи необхідну практичну допомогу на рівні району, а якщо виникають проблеми, то виносимо їх вирішення на обласний рівень.

    Ми проаналізували ситуацію з чисельністю поголів'я ВРХ в особистих підсобних господарствах населення за останні три роки: якщо у 2010-му до 2009 р. ми мали по області негативний показник 8600 голів, то у 2012-му до 2011 р. - вже +1000.

    Херсонщина нині має достатню племінну базу для забезпечення в повному обсязі господарств області власними племінними (генетичними) ресурсами. За результатами державної атестації та переатестації 2012 р., 61 суб’єкт племсправи підтвердив свій племінний статус, а ПП «Агрофірма «Промінь» Генічеського району присвоєно ще один - статус племрепродуктора з розведення ВРХ голштинської породи.

     

    Нині в області функціонують:

    - по молочному скотарству – 11 суб’єктів племсправи (4 племзаводи та 7 племрепродукторів),

    - по м’ясному скотарству - 2 суб’єкти племсправи (племзавод і племрепродуктор),

    - по свинарству – 13 суб’єктів племсправи (6 племзаводів, 7 племрепродукторів),

    - по вівчарству – 8 суб’єктів племсправи (6 племзаводів, 2 племрепродуктори),

    - по птахівництву – 5 суб’єктів племсправи (1 племінний птахорепродуктор І порядку, 4 племінні птахорепродуктори ІІ порядку),

    - по бджільництву – 1 суб’єкт племсправи, племінна пасіка,

    - по рибництву – 11 суб’єктів племсправи (3 племзаводи, 8 племрепродукторів).

     

    В області працює Інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова» – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства НААН України, який є одним із координаторів наукової роботи в області та об’єднує 8 суб’єктів племінної справи (3 селекційні центри та 5 лабораторій).

    Здійснюють свою виробничу діяльність і 2 племпідприємства та 1 контрольно-випробувальна станція ІІІ категорії з м’ясного скотарства.

    Цей високогенетичний племінний потенціал худоби та птиці різних видів сконцентровано в 14 господарствах, розташованих у 12 районах.

     

    Молочне скотарство області (% від загального племінного поголів’я):

    - українська червона молочна – 39%;

    - українська червоно-ряба молочна – 37%;

    - споріднені породи англерська та червона степова разом - 14%;

    - голштинська порода - 10%.

     

    За останні 3 роки суб’єкти племсправи збільшили загальну кількість ВРХ на 10,4% (торік - 7363 голів), у т.ч. корів на 12,9% (2932 голови). Зросла кількість телиць на 31,9% (2645 голів у 2012 р.). Хоча на 13,1% зменшилась кількість нетелей (за 2012 р. на 436 голів).

    Лідерами за кількістю корів української червоної молочної породи, яких утримують в одному господарстві, є ПАК «Зоря» Білозерського району – 754 корови; серед тих, що розводять українську чорно-рябу молочну породу - ДПДГ «Асканійське» Каховського району – 550 корів. На жаль, племзавод ПОК «Зоря» (Білозерський р-н) скоротив кількість корів з 1002 до 839 голів. Реалізоване поголів’я з його генетичним потенціалом залишилось в області, а саме в ПП БФ «Таврія» (Чаплинський р-н) господарство стрімко розвиває тваринництво і в перспективі отримає племінний статус.

    В останні роки сформувалась чітка тенденція до зростання молочної продуктивності стада. Так, від корів української червоної молочної породи в СТОВ «Росія» (Іванівський р-н) отримали 7093 кг молока на корову за рік, а за останню закінчену лактацію – 6610 кілограмів. Від корів української чорно-рябої молочної породи в ТОВ «Торговий дім «Долинське» отримали 6792 кг молока на корову. До речі, від голштинської породи в цьому господарстві надоїли за рік 7862 кг молока, а за останню закінчену лактацію – 7819 кілограмів. У цілому ж по області в господарствах, які займаються молочним скотарством, на одну корову отримано 5202 кг молока. Херсонщина за цим показником посідає 4 місце серед областей країни.

    Сьогодні ми акцентуємо увагу на відтворенні у молочному скотарстві. Результати проведеного аналізу вказують: стан з відтворення потребує значного удосконалення. Торік вихід телят в сільгосппідприємствах області в розрахунку на 100 корів склав 72% (+2% до 2011 р.). Але зрозуміло, що цей показник нас не задовольняє. Водночас у Великолепетиському районі на 100 корів отримано лише 48 телят, у Генічеському – 57, Цюрупинському – 56, Чаплинському – 69.  

    На жаль, у І кварталі 2013 р. відмічено тенденцію погіршення стану відтворення поголів’я ВРХ у сільгосппідприємствах. Так, на 1 квітня надходження телят зменшилося на 4,6% порівняно з відповідним періодом минулого року (на 100 корів отримано 22 телят проти 24 у 2012 р.). Нижче середньообласного показника отримано телят у Білозерському (19), Великолепетиському (20), Генічеському (11), Нижньосірогозькому (14), Чаплинському (15) районах.

    Важливі показники відтворення стада - тривалість сухостійного періоду, сервіс-період, введення первісток в основне стадо. Тривалість сухостійного періоду менша за 40 днів недостатня для регенерації тканин вимені, що призводить до зниження надоїв молока в подальшій лактації на 6-10%, а без сухостійного періоду - на 20-40%. А період, що триває понад 70 днів, не сприяє збільшенню надоїв і може призвести до надмірної вгодованості корови та ускладнень під час отелення й після нього. Найважливішим фактором, що впливає на тривалість сервіс-періоду і взагалі на репродуктивну здатність корів, є повноцінна годівля.

    Аналіз показав: відсоток введення первісток - у допустимих межах (18-23%). В господарствах, що нарощували поголів’я корів - ТОВ «Торговий дім «Долинське» Чаплинського та СТОВ «Дніпро» Білозерського районів - цей показник у межах 34-64%. Більше всіх ввели в основне стадо ПОК «Зоря» – 229 первісток, ТОВ «Торговий дім «Долинське» – 202 первістки та ДПДГ «Асканійське» (Каховський р-н) – 178 первісток.

    Суб’єкти племінної справи згодовують молочній худобі значну кількість кормів (65,0 до 75,7 ц к.о.) на корову. Витрати на 1 ц молока ще доволі значні, що свідчить про недосконалу структуру річного раціону і недостатню його протеїнову повноцінність.

    Найпроблемніше питання на сьогодні – робота племінних підприємств.

    В області селекційно-племінну роботу здійснюють два племпідприємства - ВАТ «Херсонське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» (м. Херсон) і українсько-німецьке племпідприємство з іноземними інвестиціями в формі ТОВ «Асканія-Генетик» (Чаплинський р-н).

    Згідно наказу Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації від 30 травня 2007 р. №71 «Про забезпечення сталої роботи по відтворенню поголів’я худоби в господарствах області», враховуючи припинення роботи ВАТ «Голопристанське» та ВАТ «Великоолександрівське», за племпідприємствами перезакріплено зони обслуговування, з’ясовано організаційні питання з відкриття нових пунктів штучного осіменіння, а також надання щомісячної звітності. Так, за ВАТ «Херсонське облплемпідприємство» закріплено 11 районів, а за УНПП «Асканія-Генетик» - 7.

     

    Цікаво, що на кінець 2007 р. в області працювало найбільше пунктів штучного осіменіння – 266, з яких в Новотроїцькому районі – 32, Чаплинському – 24, Білозерському – 20, Іванівському - 19, по 17 в Генічеському та Великоолександрівському районах. Пункти були в усіх 18 районах Херсонщини.

     

    А на 1 січня 2013-го працювало 154 пункти штучного осіменіння, з яких 72 обслуговувало ВАТ «Херсонське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» і 82 пункти – УНПП «Асканія-Генетик». Нині ж працюють лише ті, що обслуговує «Асканія-Генетик». Найбільше їх у Чаплинському (20), Скадовському (11), Новотроїцькому (9), Каховському (8) і по 7 - у Генічеському та Великоолександрівському районах.

    Практично 4-й місяць ВАТ «Херсонське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» не працює, бо з січня 2007-го воно стало приватним. Там постійно змінюються керівники, а з лютого 2012 р. зборами наглядової ради призначений директор не з’являється на робочому місті, не виконує свої функціональні обов’язки. З кінця року заблоковано рахунки підприємства, що не дозволяє йому здійснювати виробничу діяльність, а саме - купувати рідкий азот для зберігання спермопродукції, що і призвело до закриття пунктів штучного осіменіння.

    Не вдалося й передати в оренду посудини Дьюара (244 штуки) Херсонського підприємства іншому суб’єкту - «Асканії-Генетик». Бо власник племпідприємства неодноразово на наші звернення запевняє, що воно ось-ось розпочне свою роботу. Але ВАТ і нині не працює.

    Варто звернути увагу всіх, особливо голів сільських рад, на організацію штучного осіменіння поголів’я у особистих підсобних господарствах населення. Торік у цих господарствах штучним осіменінням було охоплено всього 29 тис. голів корів (41% від наявного поголів'я)! Ми розуміємо, до яких негативних наслідків це призводить, тож ситуацію потрібно терміново виправляти.

    У січні 2013-го питання подальшого розвитку галузі тваринництва в регіоні розглядалось колегією облдержадміністрації, прийнято відповідне розпорядження (від 28.01.2013 р. №35). В ньому чітко виписані напрямки роботи та завдання, які нам необхідно здійснити у цьому році. Бо питання виконання заходів, спрямованих на нарощування поголів’я худоби та птиці, повинно бути на щоденному контролі.

     

    Надія ЛАНКІНА,

    в.о. начальника Головного

    управління агропромислового розвитку

    Херсонської ОДА

     

     





    Схожі новини
  • Виробники молока в Україні опинилися на межі виживання
  • М’ясні перспективи
  • Мінагрополітики: Серед усіх галузей тваринництва у пріоритеті - скотарство
  • Велосипедом до європейської роботи
  • Без підтримки розвиваємося

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

На щоденному контролі


Нещодавно на Херсонщині, на базі УНПП «Асканія-Генетик» Чаплинського району, фахівці галузі тваринництва міркували над удосконаленням роботи по відтворенню поголів’я сільськогосподарських тварин. Адже область щоквартально повинна інформувати уряд про виконання заходів, спрямованих на нарощування поголів’я худоби та птиці й, у першу чергу, поголів’я ВРХ.

 

Нині робота органів виконавчої влади всіх рівнів, органів місцевого самоврядування спрямована в двох напрямках - це активний розвиток великотоварних агропідприємств і підтримка особистих підсобних господарств населення.

Щодо великотоварних виробництв, то в них на Херсонщині цього року заплановано розпочати будівництво 4 тваринницьких об’єктів, здійснити реконструкцію 5 існуючих. Ми це тримаємо на контролі, здійснюючи необхідну практичну допомогу на рівні району, а якщо виникають проблеми, то виносимо їх вирішення на обласний рівень.

Ми проаналізували ситуацію з чисельністю поголів'я ВРХ в особистих підсобних господарствах населення за останні три роки: якщо у 2010-му до 2009 р. ми мали по області негативний показник 8600 голів, то у 2012-му до 2011 р. - вже +1000.

Херсонщина нині має достатню племінну базу для забезпечення в повному обсязі господарств області власними племінними (генетичними) ресурсами. За результатами державної атестації та переатестації 2012 р., 61 суб’єкт племсправи підтвердив свій племінний статус, а ПП «Агрофірма «Промінь» Генічеського району присвоєно ще один - статус племрепродуктора з розведення ВРХ голштинської породи.

 

Нині в області функціонують:

- по молочному скотарству – 11 суб’єктів племсправи (4 племзаводи та 7 племрепродукторів),

- по м’ясному скотарству - 2 суб’єкти племсправи (племзавод і племрепродуктор),

- по свинарству – 13 суб’єктів племсправи (6 племзаводів, 7 племрепродукторів),

- по вівчарству – 8 суб’єктів племсправи (6 племзаводів, 2 племрепродуктори),

- по птахівництву – 5 суб’єктів племсправи (1 племінний птахорепродуктор І порядку, 4 племінні птахорепродуктори ІІ порядку),

- по бджільництву – 1 суб’єкт племсправи, племінна пасіка,

- по рибництву – 11 суб’єктів племсправи (3 племзаводи, 8 племрепродукторів).

 

В області працює Інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова» – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства НААН України, який є одним із координаторів наукової роботи в області та об’єднує 8 суб’єктів племінної справи (3 селекційні центри та 5 лабораторій).

Здійснюють свою виробничу діяльність і 2 племпідприємства та 1 контрольно-випробувальна станція ІІІ категорії з м’ясного скотарства.

Цей високогенетичний племінний потенціал худоби та птиці різних видів сконцентровано в 14 господарствах, розташованих у 12 районах.

 

Молочне скотарство області (% від загального племінного поголів’я):

- українська червона молочна – 39%;

- українська червоно-ряба молочна – 37%;

- споріднені породи англерська та червона степова разом - 14%;

- голштинська порода - 10%.

 

За останні 3 роки суб’єкти племсправи збільшили загальну кількість ВРХ на 10,4% (торік - 7363 голів), у т.ч. корів на 12,9% (2932 голови). Зросла кількість телиць на 31,9% (2645 голів у 2012 р.). Хоча на 13,1% зменшилась кількість нетелей (за 2012 р. на 436 голів).

Лідерами за кількістю корів української червоної молочної породи, яких утримують в одному господарстві, є ПАК «Зоря» Білозерського району – 754 корови; серед тих, що розводять українську чорно-рябу молочну породу - ДПДГ «Асканійське» Каховського району – 550 корів. На жаль, племзавод ПОК «Зоря» (Білозерський р-н) скоротив кількість корів з 1002 до 839 голів. Реалізоване поголів’я з його генетичним потенціалом залишилось в області, а саме в ПП БФ «Таврія» (Чаплинський р-н) господарство стрімко розвиває тваринництво і в перспективі отримає племінний статус.

В останні роки сформувалась чітка тенденція до зростання молочної продуктивності стада. Так, від корів української червоної молочної породи в СТОВ «Росія» (Іванівський р-н) отримали 7093 кг молока на корову за рік, а за останню закінчену лактацію – 6610 кілограмів. Від корів української чорно-рябої молочної породи в ТОВ «Торговий дім «Долинське» отримали 6792 кг молока на корову. До речі, від голштинської породи в цьому господарстві надоїли за рік 7862 кг молока, а за останню закінчену лактацію – 7819 кілограмів. У цілому ж по області в господарствах, які займаються молочним скотарством, на одну корову отримано 5202 кг молока. Херсонщина за цим показником посідає 4 місце серед областей країни.

Сьогодні ми акцентуємо увагу на відтворенні у молочному скотарстві. Результати проведеного аналізу вказують: стан з відтворення потребує значного удосконалення. Торік вихід телят в сільгосппідприємствах області в розрахунку на 100 корів склав 72% (+2% до 2011 р.). Але зрозуміло, що цей показник нас не задовольняє. Водночас у Великолепетиському районі на 100 корів отримано лише 48 телят, у Генічеському – 57, Цюрупинському – 56, Чаплинському – 69.  

На жаль, у І кварталі 2013 р. відмічено тенденцію погіршення стану відтворення поголів’я ВРХ у сільгосппідприємствах. Так, на 1 квітня надходження телят зменшилося на 4,6% порівняно з відповідним періодом минулого року (на 100 корів отримано 22 телят проти 24 у 2012 р.). Нижче середньообласного показника отримано телят у Білозерському (19), Великолепетиському (20), Генічеському (11), Нижньосірогозькому (14), Чаплинському (15) районах.

Важливі показники відтворення стада - тривалість сухостійного періоду, сервіс-період, введення первісток в основне стадо. Тривалість сухостійного періоду менша за 40 днів недостатня для регенерації тканин вимені, що призводить до зниження надоїв молока в подальшій лактації на 6-10%, а без сухостійного періоду - на 20-40%. А період, що триває понад 70 днів, не сприяє збільшенню надоїв і може призвести до надмірної вгодованості корови та ускладнень під час отелення й після нього. Найважливішим фактором, що впливає на тривалість сервіс-періоду і взагалі на репродуктивну здатність корів, є повноцінна годівля.

Аналіз показав: відсоток введення первісток - у допустимих межах (18-23%). В господарствах, що нарощували поголів’я корів - ТОВ «Торговий дім «Долинське» Чаплинського та СТОВ «Дніпро» Білозерського районів - цей показник у межах 34-64%. Більше всіх ввели в основне стадо ПОК «Зоря» – 229 первісток, ТОВ «Торговий дім «Долинське» – 202 первістки та ДПДГ «Асканійське» (Каховський р-н) – 178 первісток.

Суб’єкти племінної справи згодовують молочній худобі значну кількість кормів (65,0 до 75,7 ц к.о.) на корову. Витрати на 1 ц молока ще доволі значні, що свідчить про недосконалу структуру річного раціону і недостатню його протеїнову повноцінність.

Найпроблемніше питання на сьогодні – робота племінних підприємств.

В області селекційно-племінну роботу здійснюють два племпідприємства - ВАТ «Херсонське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» (м. Херсон) і українсько-німецьке племпідприємство з іноземними інвестиціями в формі ТОВ «Асканія-Генетик» (Чаплинський р-н).

Згідно наказу Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації від 30 травня 2007 р. №71 «Про забезпечення сталої роботи по відтворенню поголів’я худоби в господарствах області», враховуючи припинення роботи ВАТ «Голопристанське» та ВАТ «Великоолександрівське», за племпідприємствами перезакріплено зони обслуговування, з’ясовано організаційні питання з відкриття нових пунктів штучного осіменіння, а також надання щомісячної звітності. Так, за ВАТ «Херсонське облплемпідприємство» закріплено 11 районів, а за УНПП «Асканія-Генетик» - 7.

 

Цікаво, що на кінець 2007 р. в області працювало найбільше пунктів штучного осіменіння – 266, з яких в Новотроїцькому районі – 32, Чаплинському – 24, Білозерському – 20, Іванівському - 19, по 17 в Генічеському та Великоолександрівському районах. Пункти були в усіх 18 районах Херсонщини.

 

А на 1 січня 2013-го працювало 154 пункти штучного осіменіння, з яких 72 обслуговувало ВАТ «Херсонське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» і 82 пункти – УНПП «Асканія-Генетик». Нині ж працюють лише ті, що обслуговує «Асканія-Генетик». Найбільше їх у Чаплинському (20), Скадовському (11), Новотроїцькому (9), Каховському (8) і по 7 - у Генічеському та Великоолександрівському районах.

Практично 4-й місяць ВАТ «Херсонське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» не працює, бо з січня 2007-го воно стало приватним. Там постійно змінюються керівники, а з лютого 2012 р. зборами наглядової ради призначений директор не з’являється на робочому місті, не виконує свої функціональні обов’язки. З кінця року заблоковано рахунки підприємства, що не дозволяє йому здійснювати виробничу діяльність, а саме - купувати рідкий азот для зберігання спермопродукції, що і призвело до закриття пунктів штучного осіменіння.

Не вдалося й передати в оренду посудини Дьюара (244 штуки) Херсонського підприємства іншому суб’єкту - «Асканії-Генетик». Бо власник племпідприємства неодноразово на наші звернення запевняє, що воно ось-ось розпочне свою роботу. Але ВАТ і нині не працює.

Варто звернути увагу всіх, особливо голів сільських рад, на організацію штучного осіменіння поголів’я у особистих підсобних господарствах населення. Торік у цих господарствах штучним осіменінням було охоплено всього 29 тис. голів корів (41% від наявного поголів'я)! Ми розуміємо, до яких негативних наслідків це призводить, тож ситуацію потрібно терміново виправляти.

У січні 2013-го питання подальшого розвитку галузі тваринництва в регіоні розглядалось колегією облдержадміністрації, прийнято відповідне розпорядження (від 28.01.2013 р. №35). В ньому чітко виписані напрямки роботи та завдання, які нам необхідно здійснити у цьому році. Бо питання виконання заходів, спрямованих на нарощування поголів’я худоби та птиці, повинно бути на щоденному контролі.

 

Надія ЛАНКІНА,

в.о. начальника Головного

управління агропромислового розвитку

Херсонської ОДА

 

 





Схожі новини
  • Виробники молока в Україні опинилися на межі виживання
  • М’ясні перспективи
  • Мінагрополітики: Серед усіх галузей тваринництва у пріоритеті - скотарство
  • Велосипедом до європейської роботи
  • Без підтримки розвиваємося

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.