Успішне тваринництво – гарантія продовольчої безпеки України

15 February, Розділ Тваринництво, переглядів 5 057

alt Напевне, сьогодні не потрібно детально зупинятись на досягненнях галузі тваринництва. Їх усі знають. Варто нагадати проблеми, через які ми не досягли запланованих показників. У зв’язку зі світовою економічною кризою більшість країн прагнули захистити своїх виробників. В Україні сталося все навпаки: торік держава практично не підтримувала такі галузі як свинарство і птахівництво, в кілька разів зменшено фінансову підтримку агрогосподарств через механізм здешевлення кредитів. Виробникам заборгували чималі суми торговельні мережі за поставлену продукцію, бо терміни проведення розрахунків безпідставно збільшились. У ряду підприємств, які ефективно розвиваються, зросли витрати по обслуговуванню валютних кредитів. Зупинено ряд перспективних інвестиційних проектів, що може значно уповільнити розвиток галузі та призвести до різкого скорочення виробництва продукції з усіма негативними економічними та соціальними наслідками.

Довідково. Країни ЄС мають експортні субсидії: яловичина – 1500 дол. США/1 т, свинина та птиця – 555 дол./1 т. У цих країнах існують захисні змішані ставки мита для захисту своїх ринків 0,4-1 євро/1 кг м’яса. В Росії існує і пряма державна підтримка тваринництва, і жорстка митно-тарифна політика, направлена на захист національного товаровиробника, що дозволило збільшити внутрішнє виробництво та зменшити в 2009 році імпорт м’яса на 30%. Крім того, в РФ є квотування імпорту мяса: розподіл квот за географічним принципом та відкриті аукціони.

Втім, найбільш суттєву шкоду для національного товаровиробника і держбюджету завдають кримінальні схеми ввезення м’яса та м’ясопродуктів. Так, до цього часу діє схема транзитних поставок мясної продукції в Придністров’я. Мають місце факти оприходування не в повному обсязі продукції, завезеної по імпорту; порушення митних і ветеринарних вимог при ввезенні до нас м’яса та м'ясопродуктів, недобросовісне декларування продукції при імпорті на кордоні. Як результат, імпортери сплачують мито за нижчими ставками, їм нараховують ПДВ і митні збори на базі заниженої митної вартості, а бюджет недоотримує значні кошти у вигляді податків.

В Україну вже імпортовано безпрецедентну кількість м’ясної продукції: 398,3 тис. т, у т.ч. яловичини – 16,5 тис. т, свинини – 216,6 тис. т, м’яса птиці – 165,2 тис.тонн. Майже 40% завезеного по імпорту мяса птиці та свинини, а також 90% яловичини – низькосортна продукція.

Зрозуміло, все це призвело до різкого зниження конкурентоспроможності м’ясної галузі.

Як результат, зменшились закупівельні та оптово-відпускні ціни на свинину та птицю на 15% та 20% відповідно. Для дрібних і середніх птахопідприємств ці ціни є нижчими від собівартості продукції. Це зниження цін відбувається на фоні збільшення собівартості виробництва, оскільки постійно зростають затрати на зернофураж, пальне, газ, електроенергію, запасні частини і т.д..

Що необхідно зробити для стабілізації внутрішнього м'ясного ринку і як організувати контроль безпечності і якості імпортованої м’ясопродукції? Потрібно відновити бюджетні дотації сільгоспвиробникам за вирощений і зданий на забій молодняк ВРХ, свиней та птицю, створити на базі існуючої державної фінансової установи Аграрний банк України, який матиме спеціальні процедури формування ліквідності та забезпечуватиме агропідприємства кредитами максимум під 5% річних на 7-10 років. Також необхідно створити сприятливі умови для надання промисловим тваринницьким і птахівничим комплексам кредитів та компенсації відсоткової ставки по них за рахунок коштів держбюджету.

Ми повинні в рамках законодавства Всесвітньої торговельної організації максимально обмежити ввезення м'ясної сировини на митну територію України через такі механізми як видача дозволів, введення цього року квотування імпорту м'яса свинини і птиці (по кількості та країнах походження товару в межах розроблених Мінекономіки та Мінагрополітики балансів попиту та пропозиції), митне оформлення виключно за умови проведення розширеного контролю безпечності якості м'ясної сировини при обов'язковій наявності ліцензійних складів у імпортерів (як це проводиться в усіх розвинених країнах, у т.ч. в Росії).

Для уникнення реекспорту м'ясної сировини потрібно запровадити прямі поставки з країн-експортерів, дозволити через морські пункти пропуску надходження на митну територію України м'ясної продукції лише з тих країн, з якими відсутні наземні шляхи сполучення (схеми через треті країни).

Уряд повинен доручити МЗС, Мінагрополітики безумовно дотримуватися угоди про співпрацю в галузі ветеринарії держав-учасниць СНД для недопущення кримінальних схем при транзиті м'ясопродукції через митну територію України до Придністров'я (довідково: торік транзит до Придністров'я склав 160 тис. т). А також посилити контроль органів влади за несанкціонованим ввезенням м'ясопродукції, заборонити ввезення м'яса механічного обвалювання, тримінгу, каркасів, іншої низькосортної м'ясної продукції.

Терміново потрібно прийняти постанову КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів), подану Мінфіном України. Внести зміни до Митного кодексу України, доповнивши ст. 1 пунктом 39 з таким змістом: «Товари групи ризику – товари, які найчастіше декларуються не за своїм найменуванням або невідповідним кодом УКТ ЗЕД з метою ухилення від заходів тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД та товари, при класифікації яких у митниці виникають труднощі. Перелік товарів групи ризику визначається Кабінетом Міністрів України».

Необхідно прискорити прийняття розроблених Мінагрополітики рішень Уряду щодо затвердження: концепції та програми розвитку тваринництва; технічних регламентів і мінімальних специфікацій якості на продукцію тваринництва; визначення компетентного органу з питань держконтролю за виробництвом і готовою продукцією тваринного походження та її експортом; процедури ввезення та реєстрації продуктів із вмістом ГМО з обов’язковим погодженням профільних громадських організацій.

Говорю про це так детально, бо в умовах фінансової кризи різке зростання імпорту м’ясопродукції за демпінговими цінами може призвести до повної зупинки тваринницьких і птахівничих комплексів з усіма негативними соціальними наслідками і руйнації вітчизняного м’ясного ринку.

Олександр БАКУМЕНКО,

голова Комітету по захисту внутрішнього ринку Ради національних асоціацій товаровиробників при Кабінеті Міністрів України, голова Ради директорів

Асоціації „Союз птахівників України”